Вирощування соняшнику в Польщі
Соняшник звичайний (Helianthus annuus) — це вид олійної культури, яка займає третє місце за обсягом вирощування у світі. Розглянемо поточний стан справ щодо вирощування соняшнику в Польщі.
Вимоги до місця вирощування
Площа вирощування цієї рослини в Польщі не вражає великими розмірами — у межах 3–5 тис. га. Перед прийняттям рішення про вирощування соняшнику варто виконати певні вимоги, які впливають на економічну доцільність виробництва, зокрема щодо: добору сорту, вирощування рослин на великих плантаціях, уникнення розміщення соняшникових посівів поблизу місць розселення диких птахів, а також зручного робочого доступу до спеціального обладнання для висіву, обробки та збирання врожаю. Варто пам’ятати, що у польських кліматичних умовах збирання слід проводити до 15 вересня (зважаючи на тривалість періоду вегетації), з цієї причини необхідна десикація та підсушування насіння, яке збирають за вологості 40–45%.
Соняшник — це однорічна перехреснозапилювана рослина, яка належить до сімейства складноцвітих — запилюється переважно бджолами і джмелями. У Польщі цю культуру вважають теплолюбним видом (чутливим до температури, особливо під час сходу сонця і на ранніх стадіях розвитку). Попри це, він відносно легко пристосовується до інших кліматичних умов і може витримувати заморозки до -4°С, крім того, стійкий до періодичних посух упродовж періоду вегетації. Визначальним фактором оптимального терміну висіву є температура грунту, яка має бути у межах 6…8°C — така температура у Польщі встановлюється у середині квітня. Нижча температура зумовлює затримання появи сходів. Слід звернути увагу на той факт, що затягування висівного терміну тягне за собою затримку дозрівання, що в подальшому призводить до зниження врожаю. Отже, крайній допустимий термін висіву — 5 травня. Фенологічними індикаторами для оптимального висіву соняшнику є період квітування: кульбаби лікарської, дикої черешні і чорної смородини. Тривалість періоду вегетації цього виду залежить від регіону Польщі і становить 130–150 днів.
Соняшник проявляє високу потребу у воді протягом усього періоду вегетації. Для вирощування цієї олійної рослини найкраще придатні чорноземи і файоземи, досить добрий урожай соняшник дає на бурих грунтах, а також на важких і середніх суглинках, що залягають на глині. Підсумовуючи сказане, можна сказати, що для вирощування цього виду найпридатніші родючі грунти, багаті поживними речовинами, за бонітувальною класифікацією не нижче IV класу та з нейтральною кислотністю — pH 6,6–7,2.
Соняшник має дуже високий потенціал ефективного використання сонячної енергії, що впливає на відносно тривалий період інтенсивного нарощування біомаси. Це дуже важливо для врожайності, оскільки урожай насіння значною мірою залежить від біомаси, накопиченої рослинами у період вегетативного росту. Основними елементами структури врожаю цієї рослини є: густота стояння рослин, кількість сім’янок у кошику і маса 1000 насінин. У Польщі оптимальна густота стояння соняшникових рослин становить 50–60 тис./га. До речі, у перебігу американських досліджень було з’ясовано, що соняшник проявляє високу пластичність щодо реакції на зниження густоти стояння, і коливання кількості рослин від 35 до 85 тис./га не мають негативного впливу на врожай насіння. Слід звернути увагу, що збільшення густоти стояння рослин на одиниці поверхні призводить до зменшення таких параметрів урожаю, як: розмір кошиків, кількість сім’янок, маса насінин, — проте дуже рідко призводить до зменшення розміру ядер або виходу сирої олії. Соняшник залежно від різновиду (сорт-популяція, гібридний, карликовий) може досягати висоти від декількох десятків сантиметрів до кількох метрів, а його коренева система за оптимальних умов може доходити до 2,5 м углиб грунту.
Місце вирощування і потреби живлення
Найкращими попередниками для вирощування цієї рослини є коренеплоди, стручкові, бобові із травами та злаки. Вирощування соняшнику безпосередньо після внесення гною затримує його дозрівання. Рослинні рештки, які залишились після збирання соняшнику, мають високу цінність як добриво, вони багаті азотом, кальцієм і магнієм. Соняшник не слід вирощувати на одному місці частіше, ніж раз на чотири роки — за дотримання сівозміни протягом цього періоду гриби, що накопичилися у рослинних рештках, самосіві та бур’янах, гинуть. Цей вид накопичує багато важливих для формування врожаю речовин — заліза, бору, магнію і цинку — мікроелементів, що впливають на вміст жирів у насінні соняшнику: бор і мідь — підвищують вміст олії, цинк — зумовлює рівень фосфоліпідів, бор і цинк — підвищують вміст у насінні органічних кислот. Крім цього, мікроелементи відіграють велику роль у захисті рослин від хвороб, наприклад, сірої гнилі, що впливає на підвищення якості врожаю.
У польських кліматичних умовах орієнтовні дози NPK-добрив становлять: N — 60, P2O5 — 40–60 i K2O — 150–180 кг/га. Ця рослина є дуже вимогливою щодо вмісту калію в грунті. Брак цього компонента призводить до зменшення жорсткості стебла, що на момент збирання кошиків може спричинити осипання насіння і призвести до значних втрат урожаю. Нестача калію проявляється у вигляді крайових некрозів і млявого вигляду усієї рослини. Недостатнє живлення рослин азотом є причиною зменшення висоти і діаметра стебла рослин. Рослини, які недоотримали цього компонента на початку вегетації, дозрівають раніше. Однак це макроелемент, який слід використовувати у помірних кількостях, оскільки його надлишок збільшує ризик зламування стебел, затримує дозрівання соняшнику і стає причиною зменшення його опірності хворобам. Нестача фосфору, своєю чергою, зумовлює уповільнення росту стебла, на старших листках можна спостерігати некротичні плями, нижнє листя набуває зів’ялого вигляду і мляво звисає вниз, окрім того, це компонент, необхідний для правильного формування насіння. Токсичність кальцію проявляється у карликовості рослин, сам кальцій входить до складу клітинних стінок, впливає на міцність стебла.
У момент, коли насіння соняшнику повністю сформувалось, легко вилускується і набуває чорного кольору, можна розпочинати одноетапне збирання культури комбайном. У кліматичних умовах Польщі перед збиранням слід провести обприскування плантації десикантом.
Вирощування соняшнику в Польщі є перспективним, особливо в умовах, коли за певних обставин обмежено виробництво ріпаку (вимерзання рослин у результаті дуже морозної зими).
З урахуванням невеликих потреб соняшнику щодо забезпечення азотом, а також того, що соняшникова олія містить понад 60% лінолевої кислоти (для порівняння: ріпакова олія містить її лише 15–20%), його можна вирощувати і на бідніших грунтах, де проявляється певний недолік вологи. Соняшник меншою мірою схильний до ураження хворобами і шкідниками порівняно з іншими олійними рослинами. Додатковим аргументом на користь вирощування цієї олійної культури в Польщі є потепління клімату.
Д. Вечорек, канд. с.-г. наук,
«Екоплон а.о.», Польша