Спецможливості
Новини

Невтішні наслідки відсутності аграрного міністерства

31.07.2020
1172
Невтішні наслідки відсутності аграрного міністерства фото, ілюстрація

Торік 29 серпня на першому пленарному засіданні народні депутати ліквідували Міністерство аграрної політики та продовольства. Його повноваження передали новоствореному Міністерству розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Зеленський кілька разів обіцяв відновити відомство.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на gazeta.ua.

На створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості цього місяця пішло лише п'ять днів. Його очолив Олег Уруський.

«У розвинених країнах спершу розробляють стратегію розвитку економіки. Далі — управлінську структуру з міністерств, відомств, держагенцій, які реалізовували б її. Потім ту наповнюють кадрами, — каже економіст Олексій Кущ. — У нас все з ніг на голову. Під людей шукають чи створюють посади. Тому є уряд, призначений монобільшістю Верховної Ради, але тричі парламент не затвердив йому програму діяльності».

Влада каже, що у неї нема своїх людей. Бо в Україні багато фахівців, які на вищих щаблях державної політики будуть ефективними…

Зараз створили Міністерство стратегічних галузей промисловості. Але нема навіть відповіді на запитання — які саме це галузі? Яким буде функціонал відомства, чим воно займатиметься? 

Рішення об'єднати Міністерства економіки і сільського господарства було ідіотським. Це гібрид вужа та їжака. Очевидно, Тимофію Милованову, якого тоді призначили міністром економіки, була цікава земельна реформа.

Жодна країна під час глибокої кризи не відкривала ринок землі. 

Візьмемо «податок на паї» (законопроєкт №3131 нардепів нардепи від «Слуги народу» та групи «Довіра» схвалив податковий комітет Ради. — ГПУ). Хочуть 5% податком обкласти потенційну продуктивність землі. Не зважаючи на засуху, пожежі, падіння цін на світових ринках, рейдерські захоплення, неврожай — зобов'язати сплачувати фіксовану суму. Це штучний інструмент банкрутства.

Проблема з призначенням міністра сільського господарства є, бо фаховий спеціаліст не захоче, щоб його асоціювали з такою політикою.
Аграрне міністерство мало б сьогодні займатися виділенням на стимулювання фермерства ресурсів, які були максимально ефективні. Мають аналізувати ризики, запобігати їм, формувати стратегію розвитку галузі.

Скоротився експорт продукції, у тваринництві криза. За попередньої влади вони теж були. Багатомільярдні дотації виділяли на користь кількох лобістів. Інакше створили б Державну агенцію аграрного розвитку. Вона спрямовувала б ресурс на точкову підтримку дрібного фермерства, сімейних господарств. Тоді було б зростання у секторі тваринництва, ягідництва, овочівництва. За таке не хочуть братися великі компанії. Їм краще вирощувати соняшник, ріпак, кукурудзу.

Зараз уся підтримка направлена на стимулювання великого аграрного підприємництва. Держава щороку на 140 млрд гривень відшкодовує ПДВ. 80% — сировинний експорт. Дотації отримують кілька десятків найбільших компаній. Фактично щороку витрачаємо 4–5 млрд євро державних коштів на стимулювання вивезення сировини з країни. А мали б навпаки переробляти всередині країни й експортувати готовий продукт. За 10 років у нас товари з високою доданою вартістю для експорту скоротилися з 16 до 5–6%. Це дуже критично.

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0