Спецможливості
Технології

Небезпечний карантинний бур’ян-алерген

07.02.2014
3720
Небезпечний  карантинний  бур’ян-алерген фото, ілюстрація

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів, який за останнє сторіччя пройшов усі етапи експансії: первинного проникнення, «розселення» та наступної натуралізації.

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів, який за останнє сторіччя пройшов усі етапи експансії: первинного проникнення, «розселення» та наступної натуралізації.

А. Челомбітко, заст. директора Департаменту фітосанітарної безпеки,
О. Башинська, завідувач сектором фітосанітарного контролю та аналізу ризиків управління карантину рослин,
Держветфітослужба України

Еколого-біологічні
особливості та поширення
Він засмічує посіви всіх польових культур, особливо просапних і зернових, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Його часто можна побачити на узбіччях шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях населених пунктів — всюди, де порушено природний рослинний покрив.
Шкідливість амброзії у регіонах її масового поширення надзвичайно велика. Це — зниження врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності пасовищ, засмічення врожаю, погіршення якості кормів, а також негативний вплив на здоров’я людей.
Амброзія полинолиста поглинає вдвічі більше вологи, ніж культурні рослини (Savotikov and Smetnik, 1995), спричинює значне усихання та збіднення грунту. Розвиваючи потужну надземну масу і міцну кореневу систему, амброзія пригнічує культурні рослини і споживає із грунту велику кількість поживних речовин. Крім конкуренції за елементи живлення і вологу, амброзія впливає як на проростання насіння, так і на ріст та розвиток культурних рослин.
Рослини амброзії мають прямі жорсткі стебла, через які ускладнюється збирання зернових та інших культур сільськогосподарськими машинами, такими як зернозбиральні комбайни. У разі збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, кукурудза) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. Процес очищення насіннєвого матеріалу потребує додаткових витрат.
За засмічення посівів кормових трав, а також луків і пасовищ якість заготовленого корму знижується. У надземній частині рослин амброзії міститься від 0,07 до 0,15% гірких речовин і ефірних масел, тож за потрапляння бур’яну в корм дійних корів їхнє молоко і молочні продукти можуть ставати гіркими на смак, а також мати неприємний запах.
Berеs, Sаrdi and Kаmаn (1998) виявили, що амброзія здатна виділяти хімічні сполуки, які пригнічують проростання таких культур, як горох, квасоля, кукурудза і соняшник (алелопатія).
Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном, адже пилок амброзії викликає у людей захворювання на амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від нього страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з’являються нежить та сльозотеча. У деяких, особливо сприйнятливих, людей амброзія може стати причиною виникнення бронхіальної астми, надто небезпечна вона для маленьких дітей. У надчутливих людей (алергетиків) пилок та інші частини рослин амброзії можуть викликати дерматит. Амброзійний дерматит був описаний американськими вченими Фромером та Бурраге (Fromer, Burrage). Ці автори стверджують, що в США цей сезонний дерматит, що триває від початку серпня до перших заморозків, зазвичай впливає на чоловіків віком понад 40 років, які працюють на відкритому повітрі.
Батьківщина бур’яну — Північна Америка, звідки його в 1873 р. було завезено до Німеччини. На території України вперше був виявлений у 1914 р. у с. Кудашівка Дніпропетровської обл. (німецький агроном вирощував амброзію як замінник хіни). Пізніше, у 1925 р., бур’ян було виявлено на околицях Києва.
На сьогодні амброзія поширена у всіх областях країни, АР Крим та Києві на території, що охоплює понад 3,5 млн га.
У світі амброзія полинолиста поширена в багатьох країнах, майже на всіх континентах. Карантинний статус бур’ян має у Казахстані, Узбекистані, Азербайджані, Білорусі, Російській Федерації та Україні. Європейська організація із карантину та захисту рослин (ЄОКЗР) у 2004 р. внесла амброзію у Список інвазивних чужорідних рослин. Рослини з цього списку мають високий потенціал поширення, становлять серйозну загрозу для культурних рослин, довкілля та біорізноманіття і зрештою можуть стати причиною інших шкідливих соціальних наслідків у регіоні ЄОКЗР.
У 2008 р. цей бур’ян було занесено до Списку регульованих інвазивних чужорідних рослин у Швейцарії.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості (80–100 тис. шт. на одній рослині) і може зберігати свою життєздатність протягом близько 40 років.
У вільні від шкідливого бур’яну регіони амброзія полинолиста може бути занесена із засміченим вітчизняним та імпортованим насіннєвим і продовольчим зерном, продуктами його переробки (соєвим шротом, комбікормами тощо), відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур (макухою соняшнику тощо), з сіном, соломою, силосом, у тому числі і з підстилкою у вантажних автомобілях, із розсадою та іншими матеріалами.
Заходи боротьби з амброзією
Для своєчасного виявлення осередків бур’яну фітосанітарні інспектори проводять планові обстеження земельних угідь. Усім громадянам — фермерам та іншим власникам земель — також слід проводити обстеження самостійно, при цьому потрібно враховувати, що в початкові фази росту (два-чотири справжніх листки) амброзія полинолиста дуже схожа на полин звичайний.
Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої має поєднання агротехнічних, хімічних і механічних методів боротьби.

   Агротехнічний метод: дотримання сівозміни, основний і передпосівний обробітки грунту, засівання вогнищ бур’яну багаторічними травами, які пригнічують ріст і розвиток амброзії. На землях, дуже засмічених нею, найкращим заходом очищення грунту від запасів насіння є використання чистого пару, а також беззмінний (упродовж двох-трьох років) висів озимих зернових культур із попереднім напівпаровим обробітком грунту.

   Хімічний метод: застосування гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Гербіциди слід застосовувати у період, коли рослини амброзії перебувають у фазі двох-чотирьох справжніх листків. Пізніше дія хімічних препаратів істотно знижується.

   Механічний метод: знищення амброзії шляхом виривання із коренем або скошування. Ефективне пізнє скошування — безпосередньо перед початком цвітіння, коли суцвіття вже утворилися, але ще не розкрилися (друга половина липня — початок серпня). Безсистемне скошування амброзії призводить до того, що рослина утворює бічні пагони біля основи стебла, які майже лежать на землі. Пізні скошування цих пагонів не знищать, і на них утворюється насіння.
Зазначені заходи будуть ефективними тільки у разі їхнього систематичного виконання протягом тривалого часу. Діапазон пристосування амброзії полинолистої дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює сприятливі умови для її інтенсивного розмноження.
За чинним законодавством увезення на територію України насіння сільськогосподарських культур, засміченого амброзією полинолистою, заборонено. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної і технічної продукції визначають у кожному випадку окремо. Засмічена продукція підлягає очищенню або переробці під контролем фітосанітарного інспектора.
Рівень засміченості території України карантинними бур’янами, у тому числі й амброзією полинолистою, викликає глибоке занепокоєння екологів, лікарів, населення.
Чистота довкілля та здоров’я людей — проблеми, задля вирішення яких нікому не можна стояти осторонь.
За прогнозами фахівців, у 2014 р. площі під карантинним режимом щодо амброзії полинолистої можуть збільшитися у тих областях країни, де засміченість сьогодні незначна, зокрема в Івано-Франківській, Волинській, Житомирській, Тернопільській, Черкаській. Тому боротьбі з карантинними рослинами у цих областях слід приділяти максимум уваги.
Але не менше значення має проведення карантинних заходів у південно-східних регіонах України, де амброзію полинолисту можна зустріти повсюдно (Донецька, Запорізька, Одеська та ін. області). На цих територіях основний наголос роблять на зменшення щільності засмічення. І в цьому державним інспекторам необхідна підтримка як представників місцевих адміністрацій, так і пересічних громадян. Адже, за свідченням державних фітосанітарних інспекторів, тільки в шести районах Донецької області з 2007 по 2011 р. завдяки проведенню землекористувачами системи агротехнічних, хімічних, механічних заходів кількість земель, засмічених амброзією, зменшилася на понад 103 тис. га.
Як свідчить офіційна статистика (відомості Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України), впродовж 2013 р. у зв’язку із виявленням нових вогнищ амброзії полинолистої або через розширення старих вогнищ було запроваджено карантинні режими в десяти областях України на загальній площі 2,1 тис. га.
Проте незрівнянно більшу площу було визнано чистою від амброзії. Так, станом на 10.12.13 р. карантинні режими щодо амброзії полинолистої скасовано в п’яти областях України на загальній площі 31,6 тис. га. Найбільшу площу скасування карантинного режиму відмічено в Кіровоградській області. Там завдяки вчасно проведеним агротехнічним і хімічним заходам вдалось знищити бур’ян на значній площі — 23,7 тис. га.
Якщо порівняти показники поширення амброзії в Україні за роками, то можна простежити тенденцію до поступового зменшення площ засмічення цим бур’яном упродовж останніх трьох років. Попри те, що ці показники, порівняно із загальною картиною поширення бур’яну, здаються, на перший погляд, дрібницею, проте вселяють надію на поступове очищення наших земель від цього злісного бур’яну.
Так, на сьогодні в країні створено і діють одна республіканська, десять обласних, одинадцять районних та шість міських відповідних програм. У рамках цих програм державні фітосанітарні інспекції виконують заходи із знищення вогнищ бур’яну, запобігання його поширенню та проводять значну роз’яснювальну роботу серед населення. Головам райдержадміністрацій, районних, сільських та селищних рад, міським головам надають інформаційні матеріали про шкодочинність амброзії полинолистої та особливості розвитку й розмноження цього бур’яну і заходи боротьби з ним. У всіх фітосанітарних інспекціях постійно працює консультаційна лінія з питань карантину та захисту рослин, у тому числі і з питань, що стосуються небезпечного карантинного бур’яну — амброзії полинолистої.

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0