Спецможливості
Новини

Не зачинили небо України перед хворою птицею. І вона залетіла…

05.06.2008
339
Не зачинили небо України перед хворою птицею. І вона залетіла… фото, ілюстрація
У тому, що в селах Криму сталося масове захворювання птиці на високопатогенний грип, насамперед звинуватили ветеринарів. Згодом стало зрозуміло, що хвороба прогресуватиме й далі, якщо вперто відмовлятися від перевіреного світом методу боротьби з нею.

Початок грудня 2005 року видав вельми тривожну підставу, щоб відвести йому місце в сучасній історії України. Світ знову почув щось особливе про нашу державу. А державі закортіло продемонструвати світові свою відповідальність за наслідки патогенних явищ. Навіть якщо така відповідальність буде надмірною. Суть у тому, що в п’яти селах Автономної Республіки Крим було виявлено масове захворювання птиці на високопатогенний грип. Після першої звістки громадяни України почули ще дві: до Криму поїхав Президент, де оголосив про введення в тих селах надзвичайного стану та про звільнення Головного ветеринарного лікаря країни…
Із призначенням нового міністра агрополітики Олександра Баранівського на адресу директора департаменту ветеринарної медицини міністерства Петра Вербицького з різного приводу прозвучало чимало критики. Щодо “пташиної” теми, то Вербицький задовго до сумнозвісного кримського “грому” запропонував   виділити кошти    на    придбання достатньої кількості вакцин і готовий був зі своєю службою провести потрібну роботу. Міністр розцінив це як спробу “вибивання” грошей на його, Вербицького, програми і відмовився від пропозиції фахівця. І ось 3 грудня грім таки вдарив…
…З уст вищого керівництва держави прозвучало: небо України перед хворою птицею не зачинила ветеринарна служба. І як наслідок…
У день звільнення з посади Петро Вербицький вирішив розповісти на прес-конференції про реальне становище із захворюванням птиці в кримських селах.
 
Як усе починалося
Очевидно, у відповідь на одне зі звинувачень екс-Головний державний ветеринарний інспектор змушений був заявити, що ветеринарна служба ніколи не приховувала фактів патогенного захворювання птиці. “По-перше, щодо цього існує кримінальна відповідальність згідно з нашим законодавством, по-друге, існує й міжнародна відповідальність, — сказав він. — Високопатогенний грип птиці занесено в список А за класифікацією Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), і кожна державна ветеринарна служба зобов’язана протягом  24 годин повідомити в штаб-квартиру МЕБ про встановлення діагнозу й надати інформацію про перебіг цієї хвороби. Тому фахівці державної та районних підрозділів ветеринарної служби Автономної Республіки Крим (АРК), Донецької міжобласної лабораторії та українських державних служб, що спеціалізуються на хворобах птиці, вивчали цю проблему”.
Восени було встановлено факти отруєння птиці. В цей період, коли йде посівна кампанія і зерно обробляють хімікатами, такі факти бувають. За жовтень і листопад у тих кримських селах, у тому числі і в Некрасівці, було проведено понад 70 лабораторних досліджень на предмет виявлення високопатогенного грипу. За словами Петра Вербицького, кожна обласна лабораторія має імуноферментне обладнання для визначення антитіл. У той період — до кінця листопада 2005 року — антитіл у хворої птиці виявлено не було.
Тільки 25 листопада державна ветеринарна служба АРК отримала інформацію про масові захворювання свійської птиці. Було встановлено, що у дворах селян, де утримували 40–50 голів птиці, увечері все стадо, живе й здорове, їло корм, а на ранок вимерло. Із 480 дворів за чотири дні таке сталося в 45 господарів. Коли з 25 по 30 листопада відібраний матеріал дослідили, то антитіл у крові ще не було. Тільки 30 листопада кримська лабораторія вже мала певну підозру щодо наявності антитіл, і 1 грудня кров та інший матеріал передали для дослідження в центральну лабораторію. А на місце, до Криму, тоді ж виїхали фахівці Донецької спеціалізованої лабораторії.
Досліджуючи понад 40 сироваток крові, антитіла виявили лише в половини з них. Тому, вважає Петро Вербицький, якби інфекція вже існувала впродовж місяця чи двох, то антитіла обов’язково були б у кожній пробі.
3 грудня провели засідання надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів. Сам Головний ветлікар країни тоді вилетів до Криму, де теж було проведено засідання надзвичайної комісії під головуванням прем’єр-міністра АРК Анатолія Бурдюгова. Того ж 3 грудня в п’яти населених пунктах запровадили карантин, а Президент України своїм указом увів надзвичайний стан.
Завдяки заходам Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державної ветеринарної служби, Міністерства внутрішніх справ, органів місцевої влади, на думку Петра Вербицького, в п’яти кримських селах, що стали вже відомими, вдалося провести утилізацію птиці — як головного джерела інфекції.
Дослідження провели також у референ-лабораторіях. Матеріал з України було передано до лабораторій Російської Федерації та інших держав.


Масштаб загрози
Петро Вербицький зазначив, що всі віруси, починаючи від Н-1 до Н-15, від N-1 до N-9 (віруси пташиного грипу), є безпечними для людини. Але останнім часом з’явилася низка інформаційних повідомлень, що вірус H5N1 може мутувати і викликати тяжку форму захворювання в людей. “Так, це факт”, — сказав Петро Вербицький. Але при цьому повідомив, що за останні 60–80 років на американському, європейському, африканському та австралійському континентах жодного випадку захворювання людей на пташиний грип не зареєстровано. Правда, на території Китаю, В’єтнаму, Лаосу, Гонконгу та інших (а всього захворювання поширилося на 12 східноазіатських держав) упродовж чотирьох-п’яти років вогнище захворювання поширилося на великий масив птиці. На цій території проживає близько 2 мільярдів населення, а захворювання, викликане вірусом-мутантом, виявлено у 135 випадках. Чітко встановлено, що від людини до людини цей вірус не передається.
Тому, кажучи про ризик захворювання для громадян України, Петро Вербицький запевнив, що він нульовий.
Ведучи мову про промислове птахівництво, колишній Головний ветеринарний лікар повідомив, що вжито всіх заходів із дезінфекції та обмеження контактів. Оскільки такі виробництва стали приватними, то їхні власники самі цікавляться, що їм ще слід зробить, аби убезпечити птицю від захворювання. По-друге, робітники, які працюють на тих комплексах, удома не мають свійської птиці. По-третє, на виробництвах здійснюють низку різних заходів, як-ось: дезінфекція транспортних засобів, яєчної та іншої тари, спецодягу тощо. Тому, на думку Петра Вербицького, вся птахівнича продукція, яку нині реалізують через торговельну мережу України, є цілком безпечною для споживання людьми. В АРК заборона реалізації м’ясної продукції, вирощеної у громадян, — це тимчасовий захід на період усебічного вивчення епізоотичної ситуації. Там проводять подвірний обхід, з тим щоб не допустити поширення інфекції на інші регіони.
Петро Вербицький навів факти, що мали місце в різні роки в Італії, Нідерландах, де загинуло від грипу мільйони голів свійської птиці, проте захворювань людей все ж не було.


Нещеплених курей на столі не дочекаємося
Згадавши слова Президента України про те, що потрібно зробити все, щоб наші співвітчизники, спостерігаючи за перелітною птицею, не мали жодного страху, Петро Вербицький запропонував скористатися досвідом Італії. У цій країні спершу щороку проводили утилізацію свійської птиці та поголів’я ферм, а згодом порахували й подумали: навіщо ж годувати птицю, доглядати її, щоб потім знищити?! І вдалися до застосування вакцини. Нині в світі існує до десятка вакцин, у тому числі вакцина, вироблена в Російській Федерації, — саме зі штаму H-5N-1. Українська державна ветеринарна служба, за словами Петра Вербицького, має солідний досвід із ліквідації інфекцій “з вакцинами і без вакцин”. Тому, на його думку та на думку вчених ветеринарної медицини Української академії аграрних наук, вакцинація — це найкращий вихід із цієї ситуації. Незважаючи на те, що жодна вакцина не є стовідсотковим протиінфекційним засобом, все ж можна було б не допустити поширення захворювання й припинити знищення птиці. У ветеринарній медицині вивірено: якщо вакцина дає ефект на 85–90–95%, то це — чудова вакцина, і її слід застосовувати. Звичайно, не йдеться про те, щоб проводити вакцинацію щодо всіх 190 мільйонів голів птиці, яка є нині в Україні. Мовиться про визначення зон ризику, “буферних зон” (дельти рік Дунай, Дніпро, Азово-Чорноморський басейн — Сиваш, де найбільше гніздиться дика перелітна птиця), там і провести вакцинацію птиці, яка утримується в приватному секторі. Більшість видів вакцин, за словами Петра Вербицького, дає захист на 10–12 місяців. Тому потрібно забезпечити імунітет у період весняної та осінньої міграції. Якщо всі заходи буде виконано, то в березні-квітні 2006 року, коли вже матимемо молодняк птиці, небезпеки масового захворювання не буде. Наразі, за його оцінками, епізоотична ситуація в Криму має тенденцію до ускладнення, в зв’язку з чим треба використовувати вакцину.
Екс-глава Держдепартаменту ветеринарної медицини повідомив, що “єдиною перепоною для використання вакцини є те, що міністр аграрної політики України Олександр Баранівський не визнає вакцин, і переконати міністра в потребі її використання дуже складно”. Міністр стверджує, що на той момент Головний ветеринарний лікар Петро Вербицький, мовляв, таким чином хотів виправити матеріальне становище своєї галузі. “Коли країни заявляють, що немає вакцини..., а потім мені кажуть, що її можна за два місяці виготовити, тільки на це потрібні кошти... Я певною мірою це сприйняв як вибивання коштів “під біду”, — пояснив Баранівський.
Утім, президент регіональної комісії при Всесвітній організації охорони здоров’я тварин Микола Бельов висловився проти вакцинації птиці. За його словами, відповідно до вимог СОТ і Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), цей захід може призвести до закриття зовнішніх ринків для України на один-два роки.
 
“Жодна політична партія не може примусити птицю,
яка мігрує через територію України, летіти якимсь
іншим шляхом”


Голова ради директорів Асоціації птахівників України Олександр Бакуменко, який теж взяв участь у прес-конференції, повідомив, що 97% птахопродукції України виробляють на великих комплексах. Останні являють собою цілковито закриті зони з огорожею, ангарами, в яких і перебуває птиця, де є необхідні умови для її утримання. На більшості з тих комплексів працює комп’ютерна техніка, доступ до них диких птахів практично нульовий. Щоб потрапити на птахофабрику, потрібно пройти через дезінфікуючі бар’єри; у ветеринарних приміщеннях працівники зобов’язані помитися, перевдягнутися в спецодяг і лише після цього вони мають право увійти в приміщення для обслуговування птиці. Крім того, вся птиця тут вакцинована, корм теж виробляють на власних виробництвах, де він проходить належну термічну обробку. Працюють фахівці-ветеринари, які обстежують кожну партію забійної птиці та видають посвідчення щодо біобезпеки. Такий підхід до біобезпеки викликаний економічними чинниками.
 За словами  Олександра Бакуменка, в світі не було жодного випадку зараження людей від споживання продукції птахофабрик. Але слід врахувати, що у певних учасників світового ринку, загальний обсяг якого в грошовому виразі сягає $33 млрд, виникла потреба перерозподілу цього ринку. Україна ж за останні чотири роки вдесятеро наростила обсяги виробництва м’яса птиці. “Наш ринок надзвичайно привабливий для будь-якого імпортера, бо його потенціал — близько 1 млн тонн, тоді як вітчизняне виробництво забезпечує його на рівні 600 тис. тонн”, — повідомив він. Якщо все буде благополучно, то впродовж двох років до цього обсягу вдасться додати ще 300 тис. тонн і таким чином задовольнити попит українського споживача на цю продукцію й одночасно зробити спроби експортувати свою продукцію на ринки Росії та Європейського Союзу. А до того ж, за словами Бакуменка, нині в Україні споруджено два великих сучасних комплекси, вартість яких по 100 млн дол. кожний, де вироблятимуть понад 80 видів напівфабрикатів. Зрозуміло, каже голова Асоціації птахівників, що зарубіжним виробникам, які воліли б обслуговувати український ринок самі, це не до вподоби. Тому, мовляв, й зчиняється такий піар-ажіотаж навколо кримського захворювання…


“Грипування” через надмірності
Президентові Віктору Ющенку явно забаглося продемонструвати громадськості України та світу свою твердість і вимогливість. Карантину, як це було ретельно застосовано в інших державах, на його погляд, замало. Тож, там же, в АРК, було видано указ про запровадження надзвичайного стану в селах, де виявлено хвору птицю. Мовляв, якщо вже берегтися, то “по-надзвичайному”. Хоча, як стверджують фахівці, для введення такого стану підстав все ж не було. Не випадково вже в середині грудня прем’єр-міністр України Юрій Єхануров заявив про намір Кабміну запропонувати Президенту скасувати надзвичайний стан у Криму. Ну, що там “кажуть”! Маслом каші, мовляв, не зіпсувати.
Як годиться, повинен бути хтось винен. Не прикордонників же чи сільські ради звинувачувати! Залишається ветеринарна служба — тож її керівника й належить покарати. Хоча ніде в інших країнах — ні у цей період, ні пізніше — Головного ветеринарного лікаря не звільняли: вважається небезпечним. Дарма, в українського керівництва є власні підходи. Хоча саме в Криму, куди, як відомо, завжди прилітає перезимувати чимало птиці, ветеринарна служба провела низку заходів.
Думається, що таке явище не заслуговує ні з чийого боку традиційного “пошуку відьом”. Oлександр Бакуменко висловив  загалом дотепну сентенцію: “Жодна політична партія не може примусити птицю, яка мігрує через територію України, летіти якимсь іншим шляхом”. Тому, мовляв, якість роботи ветеринарних служб країни належить оцінювати не за тим, що хворі птахи сюди залетіли, а за тим, як цим службам вдасться не допустити поширення хвороби. Сперечатися щодо цього марно.

Тарас Колісник

Інтерв'ю
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее

1
0