Найбільший недолік жимолості – повільний вихід на повне плодоношення

Найбільший недолік жимолості – повільний вихід на повне плодоношення. Перший урожай культура дає вже на 2-й рік після посадки, а це всього 1 ц/га, тобто якихось 20-30 ягід на кущі. На 3-й рік плантація дає 9 ц/га, на 4-й – 3 т/га, а на повне плодоношення (близько 8 т/га) ягода виходить тільки на 6–7-й рік після посадки. Відповідно, прибутки плантація починає приносити лише з 5-го року вирощування. Про це розповів заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, пише propozitsiya.com.

А взагалі науковець зазначив, що вирощувати жимолость не так уже й складно. Щодо морозостійкості, то їй взагалі нема рівних серед інших культур: дерева витримують морози до 45 ˚С і навіть цвіт витримує зниження температури до -8 ˚С. Якихось небезпечних шкідників чи хвороб у жимолості немає: нею ласують тільки ті шкідливі організми, які не особливо перебірливі у своєму раціоні. 

Плодоносить плантація довго – 20 років і більше (чим інтенсивніша – тим коротше, але у Польщі ще жодну плантацію не викорчували через старіння).

Варто тільки не забувати про особливості ягоди. Оскільки жимолость рано дозріває, то рано й починає вегетацію. Тож висаджувати її фахівці настійно радять… восени.

«Культура вимагає перехресного запилення», – наголошує О. Ярещенко. Тож в межах однієї плантації має бути мінімум два, а бажано – три сорти, що цвітуть одночасно. Ще краще, коли обирані сорти, що є дуже хорошими запилювачами: від цього сильно залежить урожайність. Крім того, саме сучасні сорти. Річ у тім, що перші сорти жимолості мали низку проблем: то зацвітали під час зимових відлиг чи навіть осінніх потеплінь, то повільно росли, то ягоди обсипались. «З новими сортами жодних подібних проблем немає», – запевняє О. Ярещенко.

А от висока чутливість до гербіцидів залишилась. Тому науковці радять дуже зважено застосовувати гліфосати на міжряддях. Також вони радять не засівати міжряддя у перші 2-3 роки, щоб дати культурним рослинам набрати вегетативну масу. Чого ще боїться жимолость, так це посухи. «Посухостійкість у неї вища, ніж у смородини, але все одно я не радив би вирощувати жимолость у південних областях», – говорить О. Ярещенко. На легких грунтах слід влаштовувати систему зрошення в будь-якій місцевості України.

Більше інформації - у статті.