Науковці оцінили стан посівів озимих культур в Україні у першій декаді березня

У першій декаді березня спостерігалася мінлива за температурним режимом погода. Потепління, яке спостерігалося протягом першої п’ятиденки березня, коли денна температура повітря підвищувалась до 10-13°С тепла, призвело до стрімкого сходження снігового покриву на більшості території країни. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.

Починаючи з 6 березня значно похолодало — мінімальна температура повітря вночі знижувалась до 8-13°С морозу. Опади у вигляді мряки, дощу мокрого снігу та снігу відмічалися впродовж 2-5 днів. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не знижувалась нижче 6°С морозу, що значно вище критичної температури вимерзання.

Сніговий покрив на полях практично відсутній, залишаючись лише під лісосмугами та в заглибинах ущільненим шаром висотою 5-7 см, подекуди спостерігається утворення мікроблюдець та підвішеної льодяної кірки.

Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту у Дніпропетровській області суттєво поліпшилося і становило: у метровому шарі ґрунту на ділянках після чорного пару — 187 мм, після гороху — 175 мм, після соняшника — 154 мм. 

У рослин відбувається поступове відновлення листкового апарату, ушкодженого морозами. Загалом, озимі зернові культури на більшості посівних площ вищезазначеної області знаходяться у доброму і задовільному стані, але значна частина посівів потребує азотного підживлення.

Рослини озимих зернових культур у Київській області оптимальних строків сівби (25 вересня) перебувають у стані неглибокого зимового спокою.
Озимі рослини пшениці, тритикале, жита, ячменю перебувають у фазі «кущіння». Конус наростання у рослинах озимих зернових культур здоровий, опалесцентний, з оцінкою 5 балів. Стан посівів добрий.

Аналіз посівів озимих культур із різних районів Одеської області показав відсутність загибелі рослин під час зимівлі в цій області. На значних площах спостерігається суттєве пошкодження листкової поверхні та, в окремих випадках, загибель окремих пагонів. До 30% посівів знаходиться в ослабленому стані й потребують термінового підживлення.

Морозостійкість та зимостійкість вітчизняних сортів озимих зернових культур усіх строків сівби в умовах Житомирщини після випробувальних умов у січні та лютому 2021 року, коли було відмічено сильні морози (до мінус 25°С), виявилася достатньо високою. Наразі стан посівів в основному добрий.

Багаторічні спостереження науковців Карпатського регіону показали, що за ранньої весни початок вегетації озимих (до виходу в трубку) проходить за понижених температур, які наростають повільно. Такі умови сприяють відростанню рослин, їх подальшому росту й розвитку, продовжується весняне кущіння. Особливо сприятливий такий сценарій відновлення вегетації для пізніх посівів, які ввійшли в зиму нерозкущеними.

Пізня весна несе стрімке підвищення температур повітря, а отже, різкий перехід від зимового спокою до активної вегетації, тому весняне кущіння може бути повністю відсутнє. Такий розвиток метеорологічних умов вкрай несприятливий для посівів пізніх строків сівби. На думку вчених озимина, висіяна в оптимальний строк, яка ввійшла у зиму з добре розвиненою вторинною кореневою системою, 3‒4 пагонами, не буде залежати від ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації).

У зв’язку з такими теплими погодними умовами, що спостерігались на початку березня, у господарствах південних і центральних районів Одеської області розпочались польові роботи — боронування і культивація зябу, підживлення озимих культур. На легких ґрунтах в окремих господарствах цієї зони на невеликих площах розпочали сівбу ячменю ярого. Проте, зниження температури повітря до 2-5°С морозу у нічні години у центральних, східних та південних районах та до 4-8°С морозу у північних районах, яке відбулось 7–9 березня, дещо призупинило ці роботи. На даний час вибірково розпочато боронування зябу.

Саме зараз сформувалась винятково сприятлива ситуація для підживлення озимих культур азотними добривами по-мерзлоталому ґрунту. 
Найоптимальніший варіант — внесення швидкодіючої нітратної форми азоту, яка міститься в аміачній та інших видах селітри. На відміну від амонійної форми, що знаходиться у ґрунтовому вбірному комплексі, вона є у ґрунтовому розчині, що забезпечує швидке поглинання її кореневою системою рослин.