Спецможливості
Технології

НадІйнІ посІви

05.06.2008
372
НадІйнІ посІви фото, ілюстрація
НадІйнІ посІви

Кожен аграрій, який працює у південних регіонах України — зоні ризикованого землеробства — на власному досвіді відчув усі труднощі одержання вирівняних дружних сходів, особливо дрібнонасіннєвих культур з їхнім неглибоким загортанням у грунт. Ці 3—4 см верхнього шару грунту пересихають буквально за два сонячних дні, а за суховійних вітрів ще швидше. Якщо поля незрошувані, то ці проблеми подвоюються. Навіть якщо сіють у доволі вологий грунт, то за час, який потрібен для набубнявіння, проростання насіння до утворення первинного корінця, здатного активно поглинуту вологу з грунту, 3–4-сантиметровий посівний горизонт незрідка пересихає, а насіння, яке почало проростати, або гине, або знову висихає й чекає рясного дощу або поливу.

Через це сходи виходять невирівняні, різнострокові, з численними випадами й порожніми ділянками посівних рядків. Немає потреби розповідати, як це позначається на майбутньому врожаї. Пересівання полів люцерни, помідорів, буряку та інших культур навіть на зрошенні дощувальними машинами — явище нерідке. Післяпосівний полив успішно вирішує проблему не на всіх землях, надто коли на грунті утворюється міцна грунтова кірка, з-під якої далеко не всі сходи можуть вийти на поверхню.
До певної міри ці проблеми традиційно вирішуються різними шляхами. Перший із них — висока норма висіву, “із запасом”, у розрахунку на те, що половина насіння з тих чи тих причин так і не стане сходами. Проте нині насіння дуже недешеве, а тому й вихід зі становища також недешевий.
Другий шлях — післяпосівне закотковування посівів у розрахунку на капілярне підживлення посівного горизонту вологою з глибших горизонтів. Агроприйом перевірений, проте також вимагає затрат на роботу техніки, на додатковий агроприйом, до того ж, належні закотковувальні котки здавали на металобрухт найпершими.
Втім, навіть якщо ці агроприйоми виконано якісно і вчасно, на аграрія можуть чекати сумні несподіванки. Адже бур’яни сходять раніше й більш дружно, ніж культурне насіння на цьому полі. Насіння культурної рослини висівається сухим, воно завжди менш пристосоване до несприятливих умов навколишнього середовища, ніж насіння бур’янів-аборигенів, тим більше що воно з осені набралося вологою, прояризувалося, загартувалося і лише очікувало тепла для швидкого проростання. Звісно, культурне насіння неконкурентоспроможне у боротьбі за місце під сонцем. І в результаті всього цього культурні сходи з’являються пізніше і в щільному оточенні бур’янів, що забирають у культурної рослини не лише світло, а й вологу, зазвичай небагаті нині поживні запаси з грунту.
І тут без допомоги людини сходам уже не обійтися. Це і внесення гербіцидів або неодноразові прополювання, або і те й інше по черзі, у будь-якому разі ці заходи пов’язані з чималими додатковими витратами, що знижує прибутковість культури.
Ось такий перелік проблем наштовхнув мене на думку про вирівнювання стартових умов для культурного насіння і навіть створення певних переваг порівняно з насінням бур’янів.
Багаторічні лабораторні досліди, дослідно-виробничі посіви багатьох років дали змогу отримати вражаючі результати.
Так, якщо посіви люцерни на задовільному або нерегулярному поливі експлуатуються всього 3–4 сезони, а потім переорюються через зрідженість, що дедалі збільшувалася, то посіяні за новою технологією експлуатувалися 8 сезонів без ознак зрідженості й зниження врожайності. Після нерідких посушливих періодів створювалося враження, що таке поле геть загинуло, висохло, проте варто було пройти рясному дощеві або провести якісний полив, як поле вкривалося рівним щільним зеленим килимом люцерни без будь-яких ознак випадів і з мінімумом бур’янів. Якщо взяти до уваги, що норма висіву становила всього 14 кг/га насіння і здійснювала висівання звичайна сівалка СЗС-3,6 або, у кращому разі, СЗТ-3,6 без будь-якого змішування насіння люцерни з піском, комбікормом та іншими наповнювачами, то для поінформованого аграрія це доволі красномовні факти. Сходи обробленого насіння люцерни з’являються раніше за сходи покривного вівса, насіння якого було висіяне у той самий час, проте не піддавалося обробці за цією технологією.
Попередньо оброблене насіння сої навіть посушливої весни сходить зазвичай раніше від насіння бур’янів, а найчастіше взагалі без їхнього супроводу. До того ж, у разі тривалої посухи коріння сої заглиблюється в грунт слідом за вологою. На богарі рослини розвиваються нормально, затінюючи листям міжряддя і пригнічуючи запізнілі бур’яни, яких з’являється за таких умов дуже мало.
Те саме відбувається з соняшником, який через раннє висівання зазвичай з весни не потерпає від браку вологи, проте у змаганні з бур’янами попередня обробка насіння надає йому багато шансів.
Помідори, огірки, баштанні культури, кукурудза, рис, цибуля, редис і низка інших випробуваних культур реагували на обробку не лише більш ранньою появою сходів, вони зберігали переваги впродовж усього періоду вирощування, це стосувалося також урожайності. Приріст урожаю залежно від культури та умов конкретного року різний, проте він є завжди і, скажімо, на кукурудзі й рисі порівняно з контрольним посівом становить від 20 до 50%. Це важливо, що завжди є врожай завжди з приростом порівняно з контролем, наявність якого є обов’язковою.
У чому ж полягають фізіологічні основи таких результатів? Фізіологія проростання насіння і першого періоду їх росту у десять разів і більше складніше того, що нам викладали на агрономічних факультетах вищих навчальних закладів, тому немає сенсу і тут докладніше висвітлювати ці питання. Зупинюся лише на очевидних факторах і результатах.
Відпочатково ставилося завдання допомогти насінню культурних рослин у конкурентній боротьбі за життя, за виживання в умовах швидкого пересихання посівного горизонту і наступній боротьбі з бур’янами за вологу, за живлення й світло.
У пропонованій технології це досягається примусовим просочуванням насіння культури точно розрахованою, складною сумішшю з хімічних речовин, регуляторів росту, вітамінів, мікроелементів, приготовлених на воді, якій попередньо надають всім відомих властивостей талої.
Цю процедуру виконують на спеціальній установці власної конструкції, у якій з усіх мікроскопічних порожнин насіння спочатку відсмоктується повітря, а на його місце подається животворний розчин на структурованій воді (наголошуємо ще раз, що концентрація всіх речовин має бути розрахована дуже точно). Ті процеси просочування вологою висіяного зернятка, що у природних умовах тривають дві-три доби й більше, тут відбуваються 15 хвилин, так “вмикається” складний механізм весняного пробудження зародка насіння, й проростання починається. Причому зародок насіння, проростання якого припадає на важкий стартовий період, забезпечується ще й украй потрібними для цього періоду дефіцитними в грунті речовинами. Усе це, разом узяте, дає змогу, наприклад, насінню люцерни всього за 24 години мати пухнасті від кореневих волосків корінці завдовжки в 5–10 мм. Такі корінці здатні активно поглинати вологу й поживні речовини вже просто з грунту.
Склад зазначеного вище розчину на весь період росту забезпечує посилений розвиток кореневої системи будь-якої культури. З цього неважко зробити висновки про те, чим саме забезпечується феноменальна стійкість люцерни до випадів, переважаючий розвиток сої та більша стійкість до посух, кращі врожаї кукурудзи та соняшнику.
Неважко уявити, яким буде результат, якщо культурам з такою продуктивною кореневою системою забезпечити ще й підвищений фон поживних речовин. Віддача врожаєм таких оброблених за технологією ділянок посівів істотно вища, порівняно зі звичайними посівами (якщо вже й без цього, так би мовити, “на голому ентузіазмі” оброблене насіння забезпечує істотні прирости врожаю).
Так само як і будь-яка технологія, наша також вимагає беззастережного виконання низки умов:
1. Оброблене насіння треба або висіяти у найближчі години, або підсушити до вологості, що пригальмовує проростання насіння. Механізм прискореного стартового розвитку насіння залишається “увімкненим” до 6–7 діб і більше, а частина позитивних ефектів залишається й довше, на весь період життя рослини.
2. Для цієї технології непридатне слабке, неповноцінне, низької якості насіння, адже технологія польову схожість стандартного насіння різко поліпшує, а неякісне, слабке насіння… добиває. Через це й потрібна обов’язкова попередня лабораторна перевірка його. Особливо це стосується соняшнику. Пропонована технологія помітно очищує насіння від зовнішньої грибної інфекції, але у разі зараження насіння кількома видами грибної інфекції більшість її гине, а от стійкі види, що залишилися, позбувшись конкурентів, починають бурхливо безперешкодно розвиватися.
3. Отже, більшість цих проблем можна й треба попереджати за допомогою попереднього випробування проб насіння, що його мають піддати обробці. Так, це турботи й затрати виконавця, але водночас запорука того, що замовник зможе запобігти непередбаченим затратам, які могли бути спричинені висіванням ненадійного насіння.
4. Обов’язковою умовою роботи за пропонованою технологією є організація контрольної ділянки порівняння на кожному конкретному полі й конкретній культурі, аби об’єктивно порівняти отриманий результат. Це потрібно і замовникові, щоб зробити висновки на майбутнє, і є основою для взаєморозрахунків з виконавцем за виконану роботу.

І. Бураков,
Нова Каховка Херсонської області

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0