Моддус® Старт — ефективний менеджер посівів

До 2050 року для потреб людства необхідно буде виробляти на 50 % більше продовольства через зростання чисельності населення планети та зміни раціону харчування (ФАО, 2017). Передбачається, що попит буде забезпечено за рахунок сталого розвитку сільського господарства, важливою складовою якого є інтегрована система захисту посівів, адаптація культур до факторів навколишнього середовища, підбір і створення високопродуктивних сортів та гібридів, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

Генетичний потенціал продуктивності сільськогосподарських культур обмежено через вплив бур’янів, хвороб, шкідників. Втрати врожаю також можуть бути спричинені й іншими факторами, такими як несприятливі умови навколишнього середовища, несвоєчасне використання і проведення певних заходів та внесення пестицидів, неврахування фізіологічних особливостей культури, а також інших біотичних та абіотичних чинників.

Одним із важливих елементів збільшення або збереження врожаю для зернових колосових культур є використання регуляторів росту рослин (ретардантів), оскільки від їхнього застосування залежить як урожай, так і його якість.

Ретарданти — це синтетичні регулятори росту й розвитку інгібіторного типу з антигібереліновим механізмом дії, що здатні уповільнювати ріст рослин. Це численна група різних за будовою хімічних сполук, об’єднаних загальними ознаками генетичних, фізіологічних і морфологічних ефектів та способом дії. Ці речовини спроможні вкорочувати й потовщувати стебло, зменшуючи схильність до вилягання, посилювати ріст кореневої системи без втрат продуктивності для генеративних органів, підвищувати продуктивність рослин та їхню стійкість до несприятливих факторів середовища.

Вперше як ретардант у 1950 році був випробуваний препарат АМО 1618, який відноситься до четвертинних амонієвих солей і має дуже сильні ретардантні властивості. Найбільшого поширення серед ретардантів набув хлормекват-хлорид (WR 62), відкритий у 60-х роках ХХ століття.

Важливим елементом сучасних технологій вирощування зернових є протидія виляганню посівів, яке значно знижує продуктивність і якість зерна. Необхідність таких заходів зумовлена застосуванням високих доз азотних добрив для максимального розкриття потенціалу продуктивності сортів, однак за таких умов стебло злаків витягується, уражується хворобами і втрачає механічну міцність. Вилягання зернових культур, насамперед високопродуктивних посівів пшениці та ячменю, є одним з основних чинників, які обмежують отримання високих урожаїв відповідної якості, знижують фотосинтетичну здатність, створюють сприятливе середовище для розвитку хвороб. Втрати врожаю зернових колосових культур у разі вилягання можуть сягати 10–80 %. Вилягання посівів призводить до погіршення умов збирання врожаю, технологічних і якісних показників, а також, про що не слід забувати, це значно ускладнює та збільшує термін збирання врожаю.

Використання ретардантів є невід’ємним елементом управління продуктивністю сільськогосподарських культур.

Однією із найефективніших, безпечних та м’яких за дією діючих речовин на світовому ринку є Trinexapac-ethyl (трінексапак-етил).

Трінексапак-етил відкритий у 1982 році компанією «Сіба-Гейгі» («Сингента») і представлений на Брайтонській конференції із захисту рослин у 1989 році. Трінексапак-етил вперше було зареєстровано в 1991 році у Швейцарії на пшениці. В США реєстрацію отримано у 1993 році, в Україні — у 2010-му. Загалом на сьогодні трінексапак-етил (Моддус^®, Моддус^® Старт, Моддус^® МЕ, Моддус^® Ево та ін.) зареєстровано у багатьох країнах на таких культурах, як зернові колосові, рис, злакові трави (для випасу худоби та виробництва насіння (Нова Зеландія та Австралія)), газон (ландшафт і поля для гольфу), цукрова тростина, мак, ріпак, соняшник тощо.

Протягом усього періоду досліджень безпосередньо з трінексапак-етил також, відповідно, досліджувались і різні формуляції з даною діючою речовиною. Після таких досліджень стає зрозуміло, що на активність трінексапак-етил може впливати тип формуляції препарату, в тому числі не лише на ефективність, а й стабільність, холодостійкість, сумісність-ефективність бакової суміші тощо. В промисловому масштабі є дві основні формуляції Mоддус^®, які використовуються на зернових колосових культурах, — це EC (концентрат емульсії) і ME (мікроемульсія). Проте зараз розроблена третя, «преміальна», формуляція (Mоддус^® Старт або Moддус^® Eво), яка відома як формуляція DC (дисперсійний концентрат, к. д.).

Дослідження протягом останніх 5–7 років продемонстрували, що DC — це дещо зовсім інше. Формуляція DC забезпечує вищу активність та швидкість проникнення трінексапак-етил, подовжує період регулювання росту рослин, забезпечує вищий ступінь регуляції для верхніх (наступних після внесення) міжвузлів та меншу залежність від факторів навколишнього середовища (від 5 °С).

Відмінності в формуляції можуть впливати як на утримання на поверхні листя, так і на швидкість поглинання — це ті характеристики, які, своєю чергою, позначаються на продуктивності регуляторів росту рослин та тривалості регулювання в наступних вузлах або пагонах рослин. Формуляція DC (к. д.) забезпечує швидке поглинання, вищу активність і кращий ефект захисту від вилягання.

Моддус^® Старт має значний вплив на довжину і масу коренів. Під час досліджень (польових, тепличних та лабораторних) було встановлено, що для збільшення об’єму, довжини та маси коренів норма використання Моддус^® Старт повинна становити у зернових колосових культур 0,1–0,3 л/га. Відмічено збільшення довжини коріння на 10–40 %, а об’єм та кількість мікрокоренів також збільшувалися на 10–30 %. У всіх дослідженнях спостерігався позитивний вплив Моддус^® Старт на ріст і розвиток кореневої системи, порівняно з контролем (без ретарданта). Перевагою у збільшенні кореневої системи є підвищення ефективності використання азоту, фосфору, калію та води (вологи), а також стресостійкості. Дослідження, які проводяться по всьому світі, зокрема в Україні, демонструють відмінну ефективність щодо зменшення висоти рослин, продуктивне кущення та позитивний вплив на збереження (збільшення) врожайності зернових культур, що і можна спостерігати на графіках та фото, які подано нижче.

Ознайомившись із результатами досліджень та поданими графіками (1, 2, 3), можна зробити такі висновки:

• не всі регулятори росту однакові та мають однаковий вплив на рослину, зокрема, на графіку 1 чітко видно, що обстеження та оцінку висоти рослин потрібно проводити не лише через 10–14 діб після застосування ретарданту, а й також у фазу ВВСН 61–75, оскільки Моддус^® та Моддус^® Старт вкорочують усі міжвузля в рослині (навіть ті, на які не було нанесено препарат), а конкурентний продукт демонструє високу ефективність лише на тих частинах рослини (міжвузлях), куди був нанесений;
• як видно із графіка 2, при застосуванні у фазу ВВСН 31 Моддус^® та Моддус^® Старт не мають негативного впливу на продуктивний стеблостій, проте на ділянках, де було використано конкурентний продукт, падіння (зменшення) продуктивного стеблостою спостерігалось на рівні 5–12 % відносно контрольної (необробленої) ділянки;
• на графіку 3 (результати врожайності) чітко прослідковується взаємозалежність із графіком 2 (продуктивне кущення), за порівняння конкурентного продукту із
• Моддус^® та Моддус^® Старт різниця в урожайності становить від 300 до 600 кг/га;
• ще одним дуже важливим моментом є те, що для ефективної дії ні Моддус^®, ні Моддус^® Старт не потребують додаткових допоміжних партнерів.

Із описаного вище можна зробити висновок, що посилення стійкості стебла та рослини до вилягання посівів зернових культур є важливою складовою досягнення високої продуктивності та рентабельності агровиробництва. Ретарданти Моддус^® та Моддус^® Старт широко застосовуються у сучасному рослинництві по всьому світі.

Станіслав Горпинюк,
менеджер із технічної підтримки фунгіцидів на зернових культурах, компанія «Сингента»