Спецможливості
Новини

Микола Присяжнюк: завершення земельної реформи – для нас завдання номер один

01.08.2011
374
Микола Присяжнюк:  завершення земельної реформи – для нас завдання номер один фото, ілюстрація

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк розповів, чому завершення земельної реформи не відкладатиметься та що передбачається у головному для селян законопроекті, яким регулюється перехід права власності та оренди на землі сільськогосподарського призначення

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк розповів, чому завершення земельної реформи не відкладатиметься та що передбачається у головному для селян законопроекті, яким регулюється перехід права власності та оренди на землі сільськогосподарського призначення

Земельну реформу, яку ми з вами розпочали двадцять років тому, слід завершити. Назад дороги немає. Земельним кодексом передбачено прийняття двох законопроектів: про земельний кадастр (прийнято у липні в другому читанні та в цілому. - Ред.) і про ринок землі. Звичайно, назва законопроекту "Про ринок землі" провокуюча, тому що відразу передбачається поява ринку, продаж землі. Як на мене, створюючи земельний кодекс, доречно було б виписати, що завершенням земельної реформи вважається законопроект про обіг сільськогосподарської землі та правила обміну.
Навіть ті люди, які десять років тому прагнули так званого "вільного обігу земель", вже цього не хочуть, прихильників стало набагато менше. Плюс ми з вами отримали у спадщину низку проблем із попередніх років. Маємо ситуацію, коли мільйони гектарів землі сільськогосподарського призначення неефективно використовуються через те, що власники паїв померли, наявні невитребувані паї, земельні запаси, 580 тис. га землі відведені під дороги до кожного паю.
Лунає багато пропозицій про повернення угідь у державу, але як це зробити? Ми не маємо права обмежувати конституційні права громадян.
Президент України Віктор Янукович чітко окреслив: завершення земельної реформи - один із пріоритетів влади. Тому це для нас - завдання номер один, і ми його виконаємо. Є доручення Президента обговорити законопроект на всіх рівнях, урахувати всі поправки.
Отже, поставимо питання так: які позиції треба врахувати в законопроекті, щоб завершена реформа була ефективною. По-перше, щоб не порушувати права власників земельних паїв. По-друге, аби не відступати від чинної системи договірних відносин, налагодженої системи обробітку та виробництва сільськогосподарської продукції. І, звичайно, аби не сколихнути ринок землі: аби не розпочалися спекуляції землею, щоб не вийшов "бум", який викличе знецінення сільськогосподарської землі, хаос.

Щоб не наробити помилок
Перед тим як подати законопроект на розгляд Верховної Ради, за дорученням Президента України було створено п'ять робочих груп фахівців, які вивчали досвід Сполучених Штатів Америки, європейських країн, у тому числі новачків Євросоюзу, і, звичайно, російський досвід. Вони мали все це проаналізувати та адаптувати під умови України. Взятий "під кальку" досвід будь-якої країни, навіть із урахуванням усіх помилок, не може бути ефективним для нашої країни. Маємо свої особливості. По-перше, для українського селянина земля оцінюється не лише грошима, а й морально та етично. По-друге, на відміну від європейських країн, у сільській місцевості проживає і працює 15 млн населення - це 32,5% населення країни. У нас занадто багато людей задіяно у виробництві сільськогосподарської продукції. До речі, через це 15 млн громадян практично перебували в автономному режимі, чим допомагали державі подолати економічну кризу. Це теж факт. І після того, коли ми вивчили все, запропонували законопроект, який пройшов парламентське слухання, обговорювався з аналітиками світового рівня з Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського банку реконструкції та розвитку, асоціацій та організацій інших країн, які мають представництво в Україні. Тривали довгі дискусії з ними, з великими компаніями. Навіть була пропозиція щодо повної лібералізації купівлі-продажу землі.
Під головуванням Президента України проведено п'ять нарад з цього питання. І максимум, що можна було врахувати, - враховано. Отже, ми пропонуємо на реєстрацію і розгляд Верховною Радою у першому читанні законопроект, який передбачає основні принципи: не знеземелити українського селянина, не сколихнути ринок, не перетворити його на базар і ажіотаж. І, звичайно, найголовніше - не порушити ті орендні договірні угоди, які сьогодні діють з фермерами та приватними сільськогосподарськими підприємствами. Ми розуміємо: якщо порушити це - порушиться баланс виробництва.

Головні пропозиції законопроекту
"Про ринок земель"
Які основні критерії ми пропонуємо в законопроекті? Перше - це питання про право купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Я хотів би звернути увагу: опонентами постійно нав'язується думка, що завершення земельної реформи обов'язково передбачає зобов'язання продати землю. Ні! Завершення земельної реформи не ототожнюється з вимогою: "Продавай землю!". Завершення земельної реформи дає певні права як власнику земельного паю, так і орендареві. І додаткові фінансово-економічні важелі, залучення коштів для виробництва сільськогосподарської продукції.
Право купувати, продавати землю можуть мати громадяни України, фермери і державні земельні фонди. Не передбачена купівля-продаж землі іноземними структурами; іноземними фізичними та юридичними особами, українськими компаніями. Це перше питання. Друге питання - вартість землі. В законопроекті передбачено, що за придбання землі обов'язково слід задекларувати свої доходи. Ця норма дискутується. Думаю, що між першим і другим читанням у парламенті це обов'язково треба обговорити. Пропонується науково-обгрунтована пропозиція про те, що, залежно від природно-кліматичних зон, слід обмежувати продаж землі "в одні руки": в середньому близько 1,5 тис. га. Припускаю, з цього приводу теж буде дискусія. Рішення прийматиметься після обговорення та подання поправок. Ще не одні громадські слухання пройдуть.
Орендар матиме змогу передати право оренди іншій особі, у спадщину.
Важливе питання - державна власність. До речі, це теж є нашим українським ноу-хау. В Америці 20% сільськогосподарської землі перебуває у власності держави. В Угорщині на рівні законодавства передбачено наявність мінімум 30% землі сільськогосподарського призначення у власності держави. Німеччина має земельний фонд. Євросоюз нещодавно прийняв директиву, за якою країни Балтії нині створюють державний земельний фонд. Також маємо досвід Китаю, де 100% землі - в державній власності, й вона надається в оренду. Але я ще раз звертаю увагу: ми маємо 6,9 млн власників земельних паїв.
Ціна питання
В законопроекті пропонується врахувати: за купівлі особою земельної ділянки й продажу її протягом року - вона має заплатити державі 100% вартості, наступного року - 90% і так далі. А для чого? Щоб власники земельного паю не змінювались щороку, й орендар не мав постійних проблем. Щоб не було зловживань і спекуляції землею. Чому? Адже ми з вами чітко розуміємо: на сьогоднішній день українська земля недооцінена. Аналітики говорять, що наша земля коштує на старті 700-1000 доларів за гектар. На практиці Угорщина, завершивши земельну реформу, починала з 800 доларів, тепер у середньому ціна сільськогосподарської землі - 3,5 тисячі євро. Землі, звичайно, за якістю та родючістю різняться. У Польщі - це до 5 тис. євро.
Звичайно, я не мрійник, і чітко для себе розумію, що, завершивши земельну реформу, ми відразу ж не отримаємо такі інвестиції, що не будемо знати, куди їх подіти. Але з'явиться можливість отримати фінансову підтримку банків під заставу угідь, маючи навіть права оренди. В цьому законопроекті ми це передбачаємо. Це дає можливість додатково залучати кошти. Банківська система вже працює над тим, щоб відсотки за кредитами поступово зменшились. Коли орендар матиме право застави землі, сподіваємось, ці відсотки будуть ще меншими.

Записала Марина Моісеєва
m.moiseieva@univest-media.com
Фотоматеріали надала прес-служба Мінагрополітики

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0