Метеомоніторинг — ефективне рішення для агробізнесу

Одним з основних факторів, що впливають на розмір і якість врожаю, є погода. Тому аграріям варто враховувати її примхи, щоб працювати ефективно на власних полях. Для цього існує багато відповідних сервісів, які сьогодні пропонують українським фермерам різноманітні компанії. Зокрема — системи метеомоніторингу, які дають можливість чітко визначати якою буде погода в той чи інший день, чи варто саме сьогодні проводити обприскування, наприклад, щоб препарат не змило дощем або не здмухнуло вітром тощо. Звичайно, кажуть фахівці, відповідні сервіси не безкоштовні, але це варте того, щоб ефективно вести сільськогосподарське виробництво. Краще вкластися в продукт, який у перспективі заощадить кошти на виробництво, ніж в подальшому витрачати ще більше на виправлення помилок.

Компанія «Метеотрек» здійснює весь процес досліджень, розробки, впровадження та післяпродажного обслуговування метеорологічних станцій. Директор компанії Леонід Власов розповів про доцільність використання даних пристроїв під час онлайн-мітапу, який організували представники освітньої платформи AGEEK.

Чи обов’язково купувати метеостанції, можна користуватися безкоштовними сервісами?

Леонід Власов, директор компанії «Метеотрек»

• В Україні існують безкоштовні сервіси, але вони продукують усереднену інформацію, яку можна використати в певному регіоні, однак такі станції метеомоніторингу не розміщуються на території того чи іншого господарства, а можуть знаходитися просто в межах регіону, де розташоване те чи інше підприємство. І отримувати дані аграрії можуть внаслідок супутникового моніторингу або з надземних станцій, які охоплюють значний радіус. Звичайно, чим ближче знаходиться поле фермерського господарства до такої метеостанції, тим точнішою буде інформація, але немає жодної гарантії, що ця інформація буде зчитуватися в радіусі найближчому до поля, а не з відстані у 50 км, наприклад.

Якщо аграрія цікавить збір точних метеорологічних даних, то це має робити власна метеостанція, яка покриватиме незначний радіус, в межах полів даного господарства. Тоді це буде якісний метеомоніторинг, який допоможе контролювати ситуацію в полях.

Як можна використовувати метеостанції та дані, які вони продукують?

• Перше — це використання архівних метеоданих, які збиралися для певної локації протягом 10–20 років. Чому це важливо? Бо існують певні тенденції, які для кожного району мають відслідковуватися (скільки опадів в середньому випадає, яка температура навесні тощо). Важливо отримати ці дані та врахувати їх для майбутнього ведення сільського господарства.

Друге — це локальна метеостанція, радіус якої покриває групу полів господарства. Таким чином протягом сезону можна отримати конкретні дані щодо активних температур, опадів саме в конкретному господарстві.

Третє — використання метеостанцій для оперативного втручання в діяльність, яка йде поза технологією (наприклад, якщо внесення ЗЗР відбувається не за технологією, то можна втратити великі гроші і не отримати бажаного результату в кінці). Так, за допомогою метеостанції можна визначити саме той день, коли буде доцільно проводити ту чи іншу агрооперацію, яка спрацює і не буде потреби в її повторенні.

Агрохолдинги активно використовують метеостанції. Чому вони, а не дрібніші ФГ?

• Агрохолдинги впроваджують сукупність різноманітних систем моніторингу, які між собою чудово працюють і демонструють результати. Проведення таких агрооперацій як внесення ЗЗР, добрив без врахування погодних умов стають не доцільними. Тому крупні компанії працюють в тандемі з моніторинговими системами, в тому числі і з метеостанціями. Якісне обладнання — задоволення не з дешевих, тому не кожен фермер може собі його дозволити, однак, аграрії не стоять на місці і активно впроваджують новітні технології, тому за кілька років, чи не всі агровиробники облаштовуватимуть зокрема і метеостанції на території своїх господарств.

Вартість однієї метеостанції — це вартість 1 тонни КАС, а це приблизно 17–20 тис. грн. Ця тонна вноситься на 3–4 га і, якщо без метеомоніторингу внести добриво, яке завтра може змити дощ, наприклад, то ця вартість, як кажуть «вилетить в трубу». Уявіть, на скількох гектарах за сезон можна внести добрив? На десятках тисяч площ! Тому, краще використовувати метеостанції, вносити добрива зважаючи на погоду і зберігати власні кошти.

Як і куди відбувається передача даних з метеостанції?

• Кожна метеостанція або модуль, який передає метеодані, має свій GSM-модем. Якщо говорити про мобільні метеостанції (ті, які під’єднуються до обприскувача, наприклад), то дані передаються через GPS-трекер, ці дані також можна розширити набором метеоданих (стандартний набір — температура, вологість повітря, швидкість вітру, додаткові — напрям вітру, індикатор опадів та ін.).

Щодо стаціонарних метеостанцій, кожен контролер має GSM-модем (кожна метеостанція автономна), всі дані летять на сервер (метеотрек) і далі їх можна використовувати у інтерфейсі метеотрек або інтегрувати, наприклад, у Cropwise, агроонлайн та інші поширені системи фармменеджменту і зчитувати дані звідти.

Метеостанції можуть мати різну комплектацію

• Стаціонарна метеостанція, яка встановлюється для групи полів, використовується для збору великої кількості інформації. Існують метеостанції як засіб контролю — це, наприклад, метеостанція опадомір, на ній немає жодних інших датчиків, окрім датчика вимірювання опадів. Цей опадомір не залежить від людського фактору, тобто, людина не втручається в діяльність станції, дані автоматично летять у систему і фермер може з метеотреку зчитувати інформацію.

Метеостанції зазвичай вміють вимірювати:

• Базові станції і базовий набір датчиків — температура і вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру, опади, температура ґрунту;

• Додаткові датчики, що підключаються до метеостанцій — вологість ґрунту, вологість та температура листа, сонячна радіація, ФАР;

• Розрахункові величини — точка роси, ефективна температура, накопичувальні опади, гідротермічний коефіцієнт (ГТК), евапотранспірація.

Станції по типу застосування розподіляються на:

• Стаціонарні метеостанції з великим набором датчиків, що встановлюються в умовному центрі великої групи полів;
• Уточнюючі автономні датчики, розташовані віддалено від метеостанцій, але в близькості до полів або безпосередньо на них;
• Мобільні метеостанції, що встановлюються на техніку.

Як правильно встановлювати метеостанції?

• Ми рекомендуємо встановлювати метеостанції в радіусі 4–5 км від поля, яке ви хочете досліджувати. Чим це обумовлено? Тим, що прогнози погоди в більшому радіусі не будуть співпадати на 100 %. Фахівці нашої компанії аналізують поля клієнтів-фермерів і дають рекомендації, де і яку метеостанцію буде доцільно встановити. Наприклад, в центрі групи полів або окремого поля можна облаштувати метеостанцію з мультинабором датчиків (температура, вологість, атмосферний тиск), а по периметру площі, яка буде досліджуватися, можна встановити однодатчикові метеостанції.

Після того як метеостанція встановлена, особливо, якщо вона оснащена датчиком опадів, треба цей датчик обов’язково відкалібрувати. Можна встановити максимально ідеальну метеостанцію, як кажуть «повний фарш», але у датчика буде зміщений центр ваги. Це говорить про те, що кожна порція опадів, яку буде вимірювати датчик, вона може на якийсь коефіцієнт відрізнятися від фактичної. Тому, після встановлення метеостанції перше, що треба зробити — відкалібрувати датчик опадів. Ми це робимо шляхом кількох проливів води (створюємо штучний дощ), фіксуємо, що показує метеостанція (тричі занотовуємо цифри), далі ці показники варто внести у програмне забезпечення і враховувати середнє значення за кожного наступного вимірювання. Друге, на що треба звернути увагу — це те, що датчики з роками втрачають точність, тобто, метеостанція працює чітко, але, особливо щодо вологості повітря, за подальшої експлуатації, з’являється люфт, наприклад, цифри можуть показувати на 10 % більше або менше значення. Тому, з періодичністю 3–5 років потрібно оновлювати датчики. Крім того, потрібно слідкувати за акумуляторною батареєю метеостанції, яка також зношується з роками.

Тож, встановлювати чи ні власні метеостанції на полях, справа кожного, але, кажуть фахівці, «гра вартує свічок». Так, можна слідкувати за станом поля не виходячи з кабінету, дому, чи будь-якого місця, віддалено, і приймати правильні рішення щодо проведення агрооперацій. Попереджений — значить озброєний!

В.Полевик, v.polevik@univest-media.com