Спецможливості
Техніка та обладнання

Машинобудування України — підприємствам елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової промисловості

05.06.2008
849
Машинобудування України — підприємствам елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової промисловості фото, ілюстрація
Машинобудування України — підприємствам елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової промисловості

Україна — це країна з розвинутим багатогалузевим сільськогосподарським виробництвом І,з огляду на це, доволі потужною харчовою та переробною промисловістю, у тому числі елеваторно-складською, комбікормовою та круп’яною.

Зерно від товаровиробників України заготовляють до державних ресурсів і приймають на зберігання та первинну переробку 695 елеваторів, хлібоприймальних і круп’яних підприємств, комбінатів хлібопродуктів, реалізаційних і хлібних баз, які за добу можуть переробити 1,3 млн т зерна, очистити від сміття 850 тис. і просушити 530 тис. т зерна колосових культур. Для забезпечення сільгосптоваровиробників насінням, здійснення сортопоновлення і сортозміни, створення страхового фонду до державних ресурсів щороку надходить до 500 тис. т сортового і гібридного насіння зернових і олійних культур.
Для оснащення елеваторно-складської та круп’яної галузі в Україні виготовляють та купують за кордоном близько 250 найменувань технологічного обладнання. При цьому в галузі перебуває в експлуатації 1,6 тис. автомобільних вагів, 5,3 тис. автомобільних розвантажувачів, 2,6 тис. зерноочисних машин, 1,6 тис. зерносушарок тощо.
Комбікормова промисловість репрезентована 505 спеціалізованими підприємствами, які спроможні щороку виготовляти 21,1 млн т комбікормів і білково-вітамінних добавок практично для всіх видів і вікових груп тварин і птиці відповідно до чинних нормативів і стандартів. У складі таких підприємств налічують 220 типорозмірів основного технологічного обладнання, більшість з якого (200) виготовляють машинобудівні підприємства України.
Останнім часом в Україні набув поширення розвиток підприємств елеваторного і комбікормового спрямування невеликої потужності для оснащення колективних, фермерських і навіть індивідуальних господарств, які з’явилися через значне скорочення виробництва на традиційних підприємствах, крім того, однією з основних причин появи таких підприємств є наближення переробки до сировинної бази.
З огляду на скорочення обсягів виробництва переробки сільгоспсировини значною мірою скоротився попит на вітчизняне технологічне обладнання. Як наслідок, техніка, що експлуатується, давно виробила свій моральний і фізичний ресурс.
Водночас наявні виробничі потужності, науково-технічний потенціал та робота зі створення та впровадження новітньої техніки й технологій свідчать, що можливості машинобудівників України щодо забезпечення елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової промисловості значні і вони практично спроможні повністю забезпечити підприємства цих галузей основним технологічним обладнанням вітчизняного виробництва; задля цього працює понад 30 машинобудівних підприємств міністерств і відомств із різними формами власності та організації виробництва.
Ведуть перед за обсягами продукції, що випускається, досвідом, номенклатурою, розробкою і впровадженням нової техніки ті, що входять до сфери діяльності Мінпромполітики України, серед яких слід виокремити такі:
ВАТ “Карлівський машинобудівний завод” — зерносушарки, шахтні та камерні машини для зволоження зерна, розподільне обладнання, засувки, зернові норії ковшові, зернодробарки, сепаратори, зерносховища, вентилятори, установки гречкорушійні, циклони, корморізки, силоси;
ВАТ “Хорольський механічний завод” — підприємство, яке має більш як 60-річний досвід у випуску обладнання для переробки сільгоспсировини, випускає просіювачі, дробарки молоткові, сепаратори зерноочисні, насоси вакуумні, циклони-розвантажувачі, пневмосепаратори, насіннєвійки, лущильно-шліфувальні станки, вальцьові станки, мийні машини для зерна, шлюзові затвори, концентратори, розсійник для борошна, крупів, оббивальні машини для зерна, змішувачі для комбікормів, вентилятори високого тиску, норії, млини агрегатні, комбікормові заводи, шнеки тощо;
ВАТ “Вібросепаратор”, Житомир, — сепаратори зерноочисні, комплекти обладнання для реконструкції зерноочисних агрегатів, норії вертикальні, вентилятори радіальні та відцентрові, скальператори, розвантажувачі підбункерні, конвеєри стрічкові;
ВАТ “Могилів-Подільський машзавод” — дробарки, вальцьові станки, установки введення компонентів, каменевідбірники, крупоцехи, навантажувачі ковшові;
ВАТ “Дніпропетровський завод “Продмаш” — дробарки, лущильно-шліфувальні та мийні машини, просіювачі, вибійні машини, бичувальні машини.
Окремі види обладнання цього спрямування також випускають:
ВАТ “Інститут “Укроргверстатінпром”, Харків, — вальцьові станки, лінії приготування комбікормів, ваговибійні установки, елеватори;
ВАТ “Темп”, Черкаси, — дозатори;
ВАТ “Калинівський машзавод” — розвантажувачі автомобілів;
ВАТ “Мелітопольпродмаш” — зерносховища;
ВАТ “Одеський завод “Продмаш” — змішувачі, конвеєри, трієри, мішкозашивні машини;
ВАТ “Донецький завод “Продмаш” — матриці для виготовлення комбікормових гранул;
ВАТ “Ніжинський механічний завод” — живильники та дозатори гвинтові, клапани перекидні, пробовідбирачі;
ВАТ “Красилівський машзавод” — вібророзвантажувачі підбункерні;
ВАТ “Новоград-Волинський завод сільгоспмаш” — обладнання для виготовлення комбікормів;
ВАТ “Білопільський машзавод” — зерносушарки.
Значну номенклатуру обладнання пропонують підприємства, які не входять до сфери управління Держдепартаменту “Украгромаш” чи підпорядковані іншим міністерствам і відомствам, зокрема: Одеський завод “Точмаш”, Лубенський завод “Комсомолець”, “Черкасиелеватормаш”, Сумське НВО ім. Фрунзе, Київський інститут хлібопродуктів, Бердичівський завод “Прогрес”, “Веда”, Київ, АТ “Бриг”, Миколаївська обл., Севастопольський морзавод, Київський завод ім. Петровського, УкрНДІпластмаш, Севастопольське ЦКБ “Таврія”, завод “Фрегат”, Олександрійський завод “Автоштамп” тощо (останнє випускає міні-млини вальцьові ОПМ-Фермер продуктивністю 200—450—600—1200 кг/год, крупорушки ЛПК-1,0, жниварки зернові, зчісувальні, кукурудзяні, обладнання для збирання соняшнику, жниварки валкові причіпні ЖВП 6.1 (9.1)). Слід звернути особливу увагу на значну кількість малих підприємств із недержавною формою власності, що з’явилися в останнє десятиріччя, які роблять вагомий внесок у справу забезпечення переробників потрібним обладнанням. Це різноманітні малі колективні, приватні і спільні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, фірми тощо, які здійснюють господарсько-виробничу діяльність на основі приватного, колективного чи зарубіжного капіталу.
Такі підприємства у стислий термін адаптувалися у ринковому середовищі України, оперативно реагують на зміни його вимог і, здебільшого, випускають техніку на належному рівні. Серед них слід відзначити такі:
ЗАТ “Росс”, Харків, — млини агрегатні вальцьові, комплектне обладнання для виробництва крупів;
МП “Джерело”, Дніпропетровськ, — фасувально-пакувальне обладнання для сипких продуктів;
ТОВ “Екструдер”, Харків, — лущильники проса, комплекси для шеретування насіння соняшнику;
ТОВ “Тронка-Агротех”, Київ, — борошномельне обладнання;
ВП “Технолог”, Харків, — насіннєрушки та насіннєсушарки;
Фірма “Украгросервіс”, Харків, — борошномельне і круп’яне обладнання;
ТВК “Лорд”, Миколаїв, — силоси для зерна.
Наведений далеко не повний перелік підприємств, які займаються проблемами виготовлення обладнання для елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової галузей, характеризує можливості вітчизняного машинобудування, тобто потенційні його можливості достатні для розв’язання серйозних завдань щодо виробництва комплектного обладнання, технічного переоснащення підприємств вказаних галузей переробної промисловості.
Мийна машина КВД потужністю 6 т/год (ВАТ “Хорольський механічний завод”) призначена для гідросепарування та мийки зерна на борошномельних і крупопідприємствах. Її використання у виробництві з урахуванням впровадженої запатентованої скороченої схеми підготовки зерна (зерноочищення) до помелу дає змогу без використання ситовійок одержати вихід продукту вищого сорту (за зольності до 0,55%) 51% за загального виходу 75%, при цьому досягається така ефективність очищення зерна.
Реалізація єдиної державної політики у харчовій і переробній промисловості у цілому, і зокрема щодо елеваторно-складського і комбікормового обладнання, здійснюється через державні цільові науково-технічні програми створення нової техніки: в 1992—1997 рр. це була Національна програма виробництва технологічних комплексів машин та устаткування для сільського господарства, харчової та переробної промисловості, а з 1998 року — її правонаступниця — Програма виробництва технологічних комплексів машин та устаткування для агропромислового комплексу на 1998—2005 роки.
Стратегічна роль цих програм — забезпечення вітчизняного товаровиробника вітчизняним технологічним обладнанням, яке досі в Україні не виробляли. Незважаючи на об’єктивні та суб’єктивні труднощі та негаразди, які характерні нині для всієї економіки (вкрай недостатнє і неритмічне передбачене централізоване фінансування робіт зі створення нової техніки, неплатоспроможність як виготовлювачів обладнання, так і їх споживачів, податковий тиск, брак вільних обігових коштів тощо), щодо виробництва елеваторно-складської та комбікормової машинобудівної продукції вдалося розв’язати низку основних проблем забезпечення цих галузей потрібним обладнанням, у результаті чого ряд розробок передано машинобудівним підприємствам для освоєння серійного виробництва, у тому числі:

w молоткову дробарку ДДМ-М, розсійники та концентратор А1-63К-9 (ВАТ “Хорольський мехзавод”);
w жаростійні вентилятори № 10 для конденсації зерносушарних установок хлібоприймальних пунктів (НДІ “Кондиціонер”, Харків);
w норії стрічкові ковшові зернові продуктивністю 20 т/год, циклони, розвантажувачі У2-БЦР та У2-БРО, магнітні сепаратори У1-БМЗ (СКТБ “Елеватормлинмаш”).
Крім того, останнім часом створено і поставлено на виробництво нові та модернізовані види обладнання:
w ваги автоматичні, дозатори вагові, ваги тензометричні автомобільні (фірма “Елвід”, Київ);
w ваги вагонні (ВАТ “Точмаш”, Одеса);
w комплекти модернізованих механічних дозаторів (корпорація “Веда”);
w конвеєри гвинтові (ЗАТ “Уманський завод сільгоспмаш”);
w станції привідні (лубенський завод “Комсомолець”);
w гама транспортерів для зерна (сумське НВО ім. Фрунзе);
w норії стрічкові (ВАТ “Карлівський машзавод”);
w конвеєр стрічковий пересувний, сепаратори вібровідцентрові, кукурудзокалібрувальні машини (ВАТ “Вібросепаратор”);
w зерносушарки шахтні двосекційні ЗШ-400 (АТ “Бриг”);
w розвантажувач автомобілів РАГ-25 (ВАТ “Калинівський машзавод”).
Поставлені на виробництво нові види вентиляторів, циклонів, установки для газації зерна, комплекти обробки та збереження зерна, пробовідбирачі автоматичні, екструдери зернові, мінікомплекси для виробництва комбікормів, засувки та інше елеваторне і комбікормове обладнання.
Згідно з цільовими програмами, на завершальній стадії перебувають розробки:
w розсійники самобалансуючі типу Р3-БРВМ та Р3-БРБ і ситовійки за типом А1-БСО (ВАТ “Хорольський мехзавод”).
Розпочато роботи зі створення автомобілерозвантажувача вантажопідйомністю 30 т за типом У15-УРБ (ВАТ “Калинівський машзавод”).
Значний багаторічний досвід і можливості машинобудівних організацій і заводів щодо створення та випуску обладнання для елеваторно-складських і комбікормових підприємств, робота зі створення нової техніки за цільовими програмами спільно з роботами підприємств зі створення і впровадження нової техніки вже тепер дають змогу машинобудівникам значною мірою закомплектовувати підприємства вказаних галузей вітчизняним основним технологічним обладнанням, значно розширити номенклатуру продукції, підняти ступінь автоматизації та механізації у виробничих процесах, поліпшити умови праці на переробних підприємствах.
Зерносушарки А1-ДСП потужністю 20—50 т/год (ВАТ “Карлівський машинобудівний завод”) шахтного типу призначені для сушіння зерна пшениці, насіння соняшнику, кукурудзи та інших культур продовольчого призначення з вхідною вологістю до 35%. Встановлюються на елеваторах, хлібоприймальних пунктах, у колективних і фермерських господарствах залежно від потрібної потужності (від 20 до 50 т переробки зерна). Комплектне використання обладнання дає змогу повністю механізувати процес післязбиральної обробки зерна і насіння, розв’язує проблему якості підготовки зерна до збереження. Рівень автоматизації дає змогу задіяти мінімум обслуговуючого персоналу (одна особа). Наявність двох контурів рециркуляції дає можливість доводити поточну обробку матеріалів до потрібної кондиції за один прохід, незалежно від вхідної вологості зерна. Конструкція сушарки дає змогу сушити зерно і насіння практично всіх сільгоспкультур і знизити вміст вологості до 14%.
Обладнання для елеваторно-складської, круп’яної та комбікормової промисловості відповідає потрібному технічному рівню, здебільшого ціни на нього значно нижчі від зарубіжних аналогів.
Дробарка молоткова безрешітна ДМБ-10 виробництва ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод” призначена для помелу зерна, зернових сумішей, гранул, шроту, жмиху, лузги круп’яних культур та інших сипких кормових матеріалів. Дробарку застосовують автономно чи у складі технологічної лінії у комбікормовій та мікробіологічній промисловості, на сільськогосподарському виробництві. Знижені витрати продуктів помелу, збільшений термін зносостійкості робочих органів. Зниження габаритів та ваги обладнання, шумів, вібрації і замиленості зони обслуговування вигідно вирізняють ДМБ-10 з-поміж аналогів.

В. Войтовський,
заст. директора
з агропромислового комплексу, Департамент ливарного
виробництва України,
М. Міщенко,
голова правління
ВАТ “Хорольський механічний завод”,
заслуж. машинобудівник України

Інтерв'ю
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0