М. Мартинюк виступив на захист діяльності Держземкадастру
Інвестиції в АПК визначено як одну з найбільш ефективних стратегій для вітчизняної економіки. Розвиток АПК сприятиме продовольчій безпеці, скороченню бідності та економічному зростанню України. Для цього потрібно визначити умови, які необхідні для скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Про це зазначається в Огляді інвестиційної політики України станом на 2016 рік, презентований близько року тому Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), результати якого навів на своїй сторінці у Facebook перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише propozitsiya.com.
Мораторій на землю має багато негативних наслідків. До найбільш загрозливих заступник міністра М. Мартинюк відносить недооцінку земель, високі операційні витрати на адміністрування земельного банку (величезна кількість договорів оренди) та обмежений доступ до фінансування.
«Запуск ринку здатен вирішити ці проблеми. Одночасно необхідно гарантувати збереження прав землевласників, щоб уникнути економічних та/або соціальних вибухів», – зазначає чиновник.
Серед інших складових удосконалення сільськогосподарської інвестиційної політики України міжнародні експерти називають посилення реалізації природоохоронного законодавства, зокрема зменшення ерозії ґрунту та забруднення вод, впровадження єдиної реєстрації землі та нерухомості.
В окреслених напрямках уже чимало зроблено, стверджує держчиновник. Зокрема, по земельній реформі зараз систематизуються пропозиції учасників робочої групи щодо моделі запуску ринку. Найближчим часом пропозиції про обіг сільгоспземель у вигляді законопроекту будуть передані ВРУ. Розгляд заплановано на жовтень 2017-го.
Відносно захисту ґрунтів Кабмін України затвердив Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільгосппризначення держвласності та розпорядження ними. Вона передбачає запровадження обов’язкового контролю за збереженням якісних показників земель, зокрема через розробку агрохімічних паспортів і регулярної актуалізації даних. Крім того, Держгеокадастру передано функції контролю за використанням земель.
«Перші результати реалізації цих повноважень досить обнадійливі», – зауважив М. Мартинюк.
Говорячи про перспективи поєднання реєстрів, заступник міністра агрополітики погодився, що «статус-кво, особливо на фоні активізації рейдерства, потребує негайного втручання».
Водночас він висловив незгоду з критикою якості даних земельного кадастру.
«Державний земельний кадастр – єдина в країні повноцінна геоінформаційна система, технічний рівень якої значно перевищує стандарти інших державних баз даних, тому гучні заяви про проблеми в його роботі – це або некомпетентність або свідоме перекручування фактів. Але добре хоча б те, що навіть завзяті критики утримуються від того, щоб називати кадастр причиною рейдерських атак на землекористувачів», – наголосив М. Мартинюк.