Спецможливості
Новини

Легенді національного тракторобудування — 70 рокiв!

05.06.2008
527
Легенді національного тракторобудування — 70 рокiв! фото, ілюстрація
Легенді національного тракторобудування — 70 рокiв!

1 жовтня 2001 року виповнилося 70 рокiв з дня випуску першого трактора (СХТЗ 15/30) на Харкiвському тракторному заводi. З того часу з конвеєрiв ХТЗ (гордостi українського машинобудування) зiйшло бiльше 3 млн тракторiв.

Правда, до останнього часу самi тракторобудівники сумнiвалися, чи вiдбудеться свято. Ситуацiя в машинобудiвному комплексi України нагадує старе прислiв’я — “не до танцю”. Проте, хоч як би з усiх нас не знущалися останнiми роками, треба вiддати належне ХТЗiвцям: “За 10 рокiв створено 27 моделей нових машин. I це у надзвичайно складний перiод безгрошiв’я, перiод розриву економiчних зв’язкiв”. Це — оцiнка ситуацiї генеральним директором ХТЗ Петром Тодоровим.
I треба сказати, що до свята конструктори ХТЗ пiднесли свiй гiдний подарунок — гостi свята змогли побачити останню розробку ХТЗ — трактор ХТЗ-240. Ось що сказав з цього приводу начальник Департаменту сiльськогосподарського машинобудування Мiнпромполiтики Володимир Кравчук: “Випуском трактора ХТЗ-240 закрито останнє питання технiчного озброєння українського сiльського господарства сучасними тракторами. Програмою розвитку машинобудування для АПК до 2005 року передбачено створення 12 класiв тракторiв, починаючи з 12 к.с. i закiнчуючи 240 к.с. В останню модель (ХТЗ-24042) вкладено найкращi свiтовi iдеї”.
Так, трактори потужнiстю понад 200 к.с. — це те, чого довго чекали сiльгоспвиробники. Проте харкiв’яни зробили ще кiлька презентiв: на виставцi своєї технiки, яка налiчувала 42 найменування, приємно було побачити давно очiкуваний трактор ХТЗ-153 на гнучкiй гусеницi, трактор ХТЗ-16131 з широкими шинами, трактор ХТЗ-22021 з двигуном фiрми “Вольво”.
Але на виставцi, вiдкритiй до свята, ХТЗ демонстрував не тiльки свої всесвiтньо вiдомi трактори, але й менш вiдому вiйськову технiку, включаючи танк, зенiтно-ракетний комплекс тощо. Але оскiльки всiм нам нецiкавою (кому цiкаво — гайда на завод) видається технiка для знищення “зiркового” нальоту вороння на поля або трактор з гарматою попереду для одночасних оранки та стрiлянини по агротерористах iз великокалiберної гармати, цьому питанню ми увагу бiльше не придiлятимемо.
Тому повернiмося до сiльськогосподарських тракторiв. Трактор ХТЗ-24042 є трактором, виконаним за класичною схемою, — невеликi переднi поворотнi колеса. У мене створилося враження, що ХТЗ вiдмовляється вiд схеми “поворотна рама”, знайомої всiм користувачам тракторiв ХТЗ за його легендарним Т-150К. Проте цi мої острахи спростував заступник директора ХТЗ з маркетингу Дмитро Сергiєнко: “Трактори з шарнiрноз’єднаною рамою випускаються небагатьма виробниками. Трактор Т-150К з шарнiрноз’єднаною рамою зарекомендував себе дуже добре. Така система управлiння вирiшує питання невеликого радiуса повороту, компонування машини, тягловi характеристики, можливiсть застосування колiс однакового дiаметра. За класичного компонування трактора неможливо застосовувати колеса рiвного дiаметра: для забезпечення невеликого радiуса повороту лише за рахунок керованих колiс переднi колеса мають бути меншого дiаметра. У нас ця проблема iснує на серiї ХТЗ-120/160: тут застосовуються переднi керованi колеса, i радiус повороту бiльший, нiж нам хотiлося б.
Але схема поворотної рами втiлена, окрiм тракторiв Т-150К, ще й у серiї тракторiв ХТЗ-170, яка на цих тракторах зарекомендувала себе просто чудово.
Проте треба пояснити один момент. Трактори серiї ХТЗ-160 i новий трактор ХТЗ-210 мають класичне компонування. Iнодi важливим є забезпечення доброго курсового утримування, i будь-яка змiна напрямку руху керованих поворотних колiс не повинна призводити до перемiщення сiльськогосподарського знаряддя. Це стосується технологiй з обробiтку мiжрядь, колiйних технологiй”.
Однак залишається питання: чи буде попит на трактори потужнiстю понад 200 к.с. Адже i заступник голови Адмiнiстрацiї Президента України Павло Гайдуцький, i голова Асоцiацiї фермерiв України Iван Томич одноголосно запевняють, що майбутнє сiльського господарства України — в створеннi саме фермерських господарств, яким потужна технiка не потрiбна.
Ось вiдповiдь на це питання Володимира Кравчука: “Попереднiй аналiз ринку показує, що потрiбно приблизно одна тисяча тракторiв ХТЗ-240 на рiк. Сьогоднi покупцiв, здатних купляти трактори в такiй кiлькостi, практично немає, але й машина за один рiк не робиться. Це — макетний зразок, який необхiдно добре випробувати. На мою думку, цей трактор може пiти в серiйне виробництво через три роки”.
Приблизно так само мiркує i Дмитро Сергiєнко: “За нашими пiдрахунками, частка тракторiв потужнiстю 250—300 к.с. буде становити 15—20% парку. Свiтовий досвiд показує, що найпопулярнішими є трактори потужнiстю 130—170 к.с. Але потрiбнi будуть i трактори потужністю 250 к.с. для прямого висiву, застосування широкозахватних знарядь.
Але головне, що трактори потужнiстю 250—300 к.с. будуть українського виробництва. Ми будемо закуповувати окремi комплектуючi — iснують проблеми з гiдравлiчними системами, електрообладнанням. Ми вважаємо, що цей трактор за цiною набагато привабливiший за iноземнi трактори такого ж класу”.
Фахiвцi ХТЗ вважають, що цiна трактора ХТЗ-240 коливатиметься в межах 50—60 тис. доларiв.
Ну, а якi перспективи бачать харкiв’яни щодо технiки з дiапазону 12—80 к.с. Дмитро Сергiєнко: “Може, це звучатиме непатрiотично, але ми повторюємо негативний досвiд Росiї з вiдставанням на рiк-два. Ще два роки тому в Росiї дiйшли висновку: фермерство має право на iснування, але воно не вирiшить проблем у сiльському господарствi. Цi проблеми вирiшать великотоварне виробництво та прогресивнi технологiї, а за використання тракторiв Т-012 i ХТЗ-2511 хлiб буде занадто дорогим. Сьогоднi ми побачили спад попиту на них. Ще недавно ми випускали трактори Т-012 по 350 машин щомiсяця, а нині 10—15. Але цi машини знайдуть застосування в комунальному господарствi, теплицях, виноградарствi та садiвництвi, лiсовому господарствi, тваринництвi (наприклад, для пiдвезення кормiв). Тобто ми вважаємо, що трактори потужнiстю 12—60 к.с. знайдуть застосування в технологiях, де потрібний невеликий габарит”.
Нарештi ще одне дражливе питання — конкуренцiя. Мiнський тракторний завод розширює гаму своєї продукцiї. На виставцi “Агро’2001” мiнчани демонстрували свої новi розробки — трактори потужнiстю 130—150 к.с. Зважаючи на високу репутацiю мiнських тракторiв на теренах колишнього СРСР, чи не станеться так, що бiлоруськi трактори витiснять ХТЗ з полiв? Знову надамо слово Дмитрові Сергiєнку: “Мiнчани хочуть використовувати свiй трактор не тiльки як унiверсальний орно-просапний, а й як трактор загального призначення. Але трактори МТЗ-1522 i МТЗ-1221 навряд чи стануть конкурентами нашим тракторам на роботах загального призначення. Їхня перевага полягає в бiльшiй унiверсальностi, але на оранцi вони не покажуть результатiв кращих, нiж тi, що показують нашi трактори потужнiстю вiд 120 до 190 к.с. А от їхнiй трактор серiї 225 (210—280 к.с.) може створити конкуренцiю для нашого трактора ХТЗ-210”.
Ви пам’ятаєте висловлювання генерального директора ХТЗ Петра Тодорова, наведене на початку статтi, стосовно безгрошiв’я українських споживачiв? Можна мати безлiч чудових машин, але всi сподiвання можуть розбитися об безгрошiв’я споживачiв. А якi перспективи щодо обсягiв реалiзацiї? Ще кiлька рокiв тому всi покладали надiї на Державний лiзинговий фонд. Але якось “уся пара пiшла в гудок”. Ось що говорить з цього приводу Володимир Кравчук: “Я вважаю, що ми обманюємо себе. У 2001 роцi за рахунок Лiзингового фонду мало бути профiнансовано 1500 комбайнiв, а фактично — 40. Усього ж продано 120 комбайнiв. Тому сподiватися, що в наступному роцi ситуацiя з фiнансуванням Лiзингового фонду за рахунок повернення боргiв за технiку, ввезену пiд гарантiї уряду, може докорiнно змiнитися, не варто.
Ми обманюємо селян. Вони можуть не знати, що наповнення Лiзингового фонду фiнансами немає. Проте вони знають, що в бюджетi заплановано 2,5 млрд грн на закупiвлю технiки Лiзинговим фондом.
Ми ставимо на колiна заводи. Наприклад, Херсонський комбайновий завод уклав угоду з Лiзинговим фондом на виробництво комбайнiв. Завод витратив певнi кошти на комплектуючi. Сьогоднi це — незавершене виробництво. Отже, з’являються борги, в тому числi по зарплатнi, платежах до бюджету.
Нині в урядi розглядається питання про надання компенсацiй на придбання складної технiки. Наприклад, трактор, цiна якого становить 100 тис. грн, продається селянину за 70 тис. Рiзниця покривається з бюджету. Ця схема дiє вже чотири роки в Росiї, дiє в Польщi, Чехословаччинi, Нiмеччинi”.
Нарештi, остання реплiка. Виявляється, технiку ХТЗ в Українi погано знають. Ось слова Дмитра Сергiєнка, якi мене просто вразили: “ХТЗ сьогоднi спроможний вирiшити всi проблеми, починаючи вiд виробництва машин у будь-яких обсягах, гарантiйного супроводу до сервiсного обслуговування в усiх регiонах України та СНД. У межах України ми не допускаємо простою з найважчих вiдмов понад 3 доби. Але серйозною проблемою є те, що не всi сiльгоспвиробники знають нашi машини”.
Останнє речення справдi вражає — до “Пропозицiї” часто звертаються захiднi бiзнесмени з проханням надати їм iнформацiю про трактори ХТЗ. Навiть у такiй “тракторнiй” країнi, як Нiмеччина, ставлення до продукцiї харкiвських тракторобудiвникiв є поважно-шанобливим. Незрозумiлим є те, що часто бiзнесмени вiтчизнянi знають про продукцiю ХТЗ менше, нiж їхнi захiднi колеги.
Але спiльними зусиллями ми цю проблему вирiшимо. А насамкiнець ще раз поздоровимо ХТЗiвцiв зi святом i побажаємо їм успiхiв і надалі.

Юрiй Михайлов

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0