Критичної ситуації по озимих немає. Поки що

Посіви озимих в достатньо задовільному стані, з яким можна працювати на весні.  6,9 млн га засіяні, і є суттєва надія, що всі вони вийдуть із зими в належному стані. Такі прогнози надала Світлана Чоні, технічний партнер з підтримки і розвитку протруйників компанії Syngenta на круглому столі, організованому УКАБ у Києві 17 листопада.

Присутні науковці дали свою оцінку стану посівів у різних областях України. На сході за останні 2–3 тижні стан посів покращився. Почалося кущення і утворення другого пагона. На 30% сходи на Сході в доброму стані. Решта досить слабкі, проте не надто зріджені, для них головне — добре пройти етап загартування.

Загальна тенденція по озимих  — до третини сходів мають непоганий стан розвитку, і йдуть в зиму, не викликаючи тривоги, вважає Олександр Іващенко з Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. «Усі інше залежать від того, чи буде тепло до кінця вегетаційного періоду. Багато чого буде залежати від умов зимівлі, а також від того, коли почнеться вегетація весною», — наголосив він.

Для 2/3 ослаблених рослин вкрай важливий ранній початок вегетації, тобто 20-30 днів до рівнодення. Фахівці вважають, що краще, щоб вегетація почалася ще в кінці лютого, аби компенсувати осінній недобір розвитку. «Щоб піти не шляхом виживання, а отримати нормальний урожай на рівні 4–6,5 т/га зерна», - пояснив О. Іващенко.

Якщо ж весна буде пізньою, то рослини змушені будуть обирати шлях виживання, з первинною кореневою системою. В такі поля навіть не варто вкладати багато коштів. «Скільки б не удобрювали, нормального урожаю не буде. При будь-якому варіанті живлення можна буде розраховувати лише 1,6–2 т/га», — прогнозує науковець.

В степу нинішня осінь є однією з найкращих за останні 3–4 роки, поділився Дмитро Васильєв, директор з рослинництва компанії «УкрАгроКом», озимий клин якої складає 20 тис га. «Нинішня осінь — перша з нормальними сходами. Ми вже звикли сіяти інтегровано, тобто ми не думаємо, коли сіяти, а дивимося прогноз погоди. Якщо сівба запланована на 15–20 вересня, і дощів не передбачається, то норми висіву будуть збільшуватися до 5–7 млн насінин на гектар, а не 3 млн, як радить загальна практика», — поділився Д. Васильєв. Також він наголосив на важливості регулювання глибини сівби в умовах дефіциту вологи.

«Азот — основний архітектор урожаю», — не заперечує аграрій, але він поділився, що спостерігає дуже багато помилок, коли азот купується, але вноситься бездумно. В «УкрАгроКом» застосовують і старі методі радянських часів на кшталт котків. «На заріджених полях будемо застосовувати штригель, щоб зрушити кірку. Щоб рослини не випадали», — додав аграрій.

На  6–7 балів за 10-бальною шкалою — так оцінив ситуацію з озимими Віктор Швартау з Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. «Стрімко зростає застосування сортів європейської селекції, які нерідко вимерзають», — звернув увагу науковець.

Головний фактор урожаю — генетика сорту, яка на думку В. Швартау важливіша, ніж азот. «Частка інноваційних сортів, що застосовують в Україні, низька. Також дуже актуальне питання якості насіння. По великих агрокомпаніях вона прийнятна, а в невеликих господарствах вимагає кращого. Ще один момент — якість протруйника, яка не завжди на належному рівні, а отже посіви незахищені», — підсумував Віктор Швартау.  

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com