Спецможливості
Технології

Крилата карантинна небезпека — американський білий метелик

19.07.2013
1123
Крилата карантинна небезпека — американський білий метелик фото, ілюстрація

Минулого року в багатьох регіонах України фахівці відмічали посилення шкодочинності небезпечного карантинного шкідника — американського білого метелика. Спалахи його розмноження спостерігали як на півночі, так і на півдні та в центрі країни. Особливого клопоту він завдавав мешканцям Севастополя.

Минулого року в багатьох регіонах України фахівці відмічали посилення шкодочинності небезпечного карантинного шкідника — американського білого метелика. Спалахи його розмноження спостерігали як на півночі, так і на півдні та в центрі країни. Особливого клопоту він завдавав мешканцям Севастополя.
А. Челомбітко, заст. директора Департаменту фітосанітарної безпеки, начальник управління карантину рослин, заст. головного державного фітосанітарного інспектора України,
О. Башинська, завсектором фітосанітарного контролю та аналізу ризиків управління карантину рослин,
Держветфітослужба України

 
Минулий, 2012-й, рік, за своїми погодними умовами, був дуже сприятливим для розвитку багатьох шкідників, у тому числі й американського білого метелика. Під час проведення тогорічних обстежень фітосанітарні інспектори виявили нові вогнища шкідника в Піщанському та Ямпільському районах Вінницької обл., Дніпропетровському районі — Дніпропетровської, Попільнянському та Чуднівському районах — Житомирської, Гадяцькому та Оржицькому районах — Полтавської, Генічеському районі Херсонської обл. У цих районах уперше в 2012 р. було запроваджено карантинний режим щодо американського білого метелика.
Та виявлення цих вогнищ не спричинило розповсюдження метелика територією країни. В цілому по Україні площі під карантинними режимами щодо цього шкідника, порівняно з 2011 р., зменшились на понад 1200 га.
Завдяки проведеним фітосанітарним заходам, перевіркам насаджень у колишніх вогнищах шкідника, а також розкорчовуванню старих садів і багаторічних насаджень, у деяких регіонах країни значно зменшились площі зараження білокрилим шкідником. Так, у Запорізькій області площі насаджень, заражених американським білим метеликом, зменшились на понад 1000 га.
Батьківщиною американського білого метелика є Північна Америка. У 1939–1940 рр. шкідника випадково завезли з вантажем із Північної Америки до Європи (в Угорщину). Історія поширення метелика Україною починається із Закарпатської обл., де у 1952 р. його вперше виявили. Після цього шкідник поступово почав освоювати території інших областей країни (табл. 1).
На кінець 2012 р. карантинні режими щодо американського білого метелика діяли в АР Крим та в 20 областях України на загальній площі 68 618 га.
Минулого року в усіх регіонах країни, де поширений американський білий метелик, спеціалісти відмічали його надзвичайну активність та спалахи розмноження і шкодочинності. Збільшенню чисельності шкідника, вочевидь, сприяли такі фактори, як:
   широке коло рослин-господарів (як культурних, так і дикорослих);
   кліматичні зміни, які відбуваються впродовж останніх чотирьох-п’яти років (поступове підвищення температури тощо);
   здатність активно мігрувати на стадії імаго;
   недостатнє фінансування заходів із знищення вогнищ шкідника.
Так, на початку літа 2012 р. увага фахівців та багатьох ЗМІ була прикута до Севастополя, де американський білий метелик дав спалах масового розмноження у І поколінні і пошкодив значну кількість дерев у житлових масивах міста.
Спостерігаючи за розвитком шкідника впродовж декількох останніх років, фітосанітарні інспектори відмітили зростання його репродуктивної здатності та ризик виникнення спалахів масового розмноження. Про це ще наприкінці 2011 р. було повідомлено всі райдержадміністрації міста та попереджено про необхідність виділення бюджетних коштів на боротьбу зі шкідником у 2012 р. Але сума витрат на боротьбу з цим шкідником була вельми незначною.
Попри це, фахівці служби карантину рослин провели всі відповідні заходи для локалізації і ліквідації вогнищ цього небезпечного шкідника. Так, у травні було встановлено феромонні пастки для виявлення шкідника в усіх районах Севастополя та розпочато обстеження. В усі райдержадміністрації міста направлено інформацію про очікуваний термін початку відродження гусениць шкідника І покоління. У червні в результаті обстежень, що були проведені на площі понад 200 га, було виявлено американського білого метелика в старих вогнищах, де впродовж останніх років було запроваджено карантинний режим. Після виявлення вогнищ шкідника про це повідомили в районні адміністрації для своєчасного проведення заходів із його знищення. Крім цього, впродовж червня 2012 р. було проведено низку нарад на рівні райдержадміністрацій міста за участю спеціалістів карантину рослин, вийшли в ефіри телевізійні й радіосюжети, статті в місцевій пресі щодо шкодочинності американського білого метелика та заходів боротьби з ним.

Що являє собою «крилата небезпека»?
Американський білий метелик (наукова назва — Hyphantria cunea Drury.) — карантинний шкідник, який пошкоджує понад 300 видів плодових, декоративних, лісових та інших культур. Особливо сильно ушкоджує шовковицю, клен, горіх, яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, тополю та інші дерева. Причому в умовах нашої країни І покоління шкідника майже завжди розвивається на шовковицях і кленах, а ІІ — на горіхах, яблунях та інших рослинах.
За даними багатьох дослідників, усі рослини, пошкоджувані американським білим метеликом, можна розподілити на три основні групи:
   рослини, яким шкідник надає перевагу і які часто пошкоджуються — шовковиця, клен ясенолистий, яблуня, слива, черешня, груша, вишня, горіх волоський, айва, бузина, ясен;
   рослини, які пошкоджуються рідше, але забезпечують шкіднику повний цикл розвитку — багато видів листяних дерев і кущів;
   рослини, які пошкоджуються лише гусеницями старших віків і не можуть забезпечити повного циклу розвитку комах —  трав’янисті рослини і хвойні породи.
Це надзвичайно шкодочинний вид. Гусениці шкідника повністю об’їдають листя на деревах, утворюють гнізда, обплітаючи гілки павутиною. Таке пошкодження насаджень призводить до порушення процесів обміну в рослинах та їхнього ослаблення, що знижує врожайність плодових культур, послаблює захисні, декоративні та естетичні функції зелених насаджень. Розвиток рослин пригнічується, окремі з них навіть гинуть, особливо за багаторазового пошкодження. За підрахунками, проведеними під час наукових досліджень, одна гусениця 6-го віку може знищити за добу в середньому 4,3 см2 листя ясена, а шкідник 7-го віку збільшує цей показник до 8 см2. Звичка вести колоніальний спосіб життя (павутинні гнізда) несе особливу небезпеку для дерев, які ростуть поодиноко.
В Європі, у тому числі і в Україні, шкідник розвивається у двох поколіннях на рік. Зимує в стадії лялечки. Літ покоління, яке перезимувало, відбувається в травні, літнього — в кінці липня — на початку серпня. Метелики літають вночі і вранці (період інтенсивного льоту триває 30–40 хв). Масовий літ триває впродовж 11–14 днів, а взагалі метелики живуть 2–11 днів — самки та 1–4 — самці. Зниження температури до 15°С і нижче ослаблює інтенсивність льоту. Тому за коливання весняних температур тривалість масового льоту метеликів може перериватись і знову відновлюватись за настання теплішої погоди.
Розмах крил метеликів — 2,5–3,5 см (самки крупніші від самців). Зазвичай забарвлення крил метеликів білосніжне, але іноді зустрічаються метелики з чорними або темно-коричневими плямами на крилах.
Кожна самка відкладає, за різними даними, від 300 до майже 2000 яєць. Але середня плодючість самки — 400–800 яєць. На тривалість розвитку яєць та кількість гусениць, які з них відродились, значно впливає температура і вологість повітря. Так, за вологості повітря 85–90% і температури близько 30°С гусениці відроджуються через чотири-п’ять днів, а за такої самої температури та вологості 60–65% гусениці з більшості яєць не виплоджуються. Найсприятливішими умовами для них є температура 20…25°С і відносна вологість 70–80%.
Гусениці мають забарвлення від світло-салатового до коричнево-сірого кольору, опушені. На спинній частині є два ряди чорних бородавок і з боків — три ряди оранжево-жовтих. Голова блискуча чорна (іноді коричнева). Інтенсивність опушення зростає мірою зростання гусениці. Доросла гусениця завдовжки 25–40 мм.
 Майже відразу після відродження гусениці починають живитись і формувати гніздо. Гусениці 1–2-го віків утворюють гніздо з декількох листочків, обплітаючи їх павутиною. В кінці 5-го віку гусениць гніздо може сягати розміру 1–1,5 м у діаметрі. Молоді гусениці (1–2-го віків) тримаються разом усередині павутинних гнізд. Гусениці 3–4-го віків тримаються окремими групами, але все ще в межах одного гнізда, яке на той час значно збільшується, і продовжують виділяти павутину. За зрізування такого гнізда гусениці утримуються в павутині і не випадають. Гусениці 5-го віку живуть всередині гнізда, але павутину вже не продукують, 6-го віку — тримаються гнізда все рідше (вони перелазять на найближчі листки), а гусениці 7-го віку розповзаються вже всією кроною дерева і живуть та живляться поодинці. Часто (за спалахів розмноження) гусениць старших віків можна побачити на стовбурах дерев, парканах та стінах будинків.
Спостереження за розвитком гусениць має велике практичне значення в системі заходів із ліквідації вогнищ американського білого метелика. Зокрема, обрізування і спалювання гнізд слід проводити тоді, коли гусениці ще перебувають у павутинному гнізді.
Кількість віків, які проходять гусениці, залежить від умов існування і коливається від 6 до 8 (за деякими даними — до 11). Досягнувши 6–7-го віку, гусениці проявляють особливу ненажерливість. У цей період вони з’їдають стільки їжі, скільки ними було з’їдено загалом упродовж попередніх п’яти віків.
Дорослі гусениці спускаються стовбуром дерева на землю і розповзаються в пошуку місця для залялькування. Можуть віддалятись на 20–25 м і далі від кормового дерева. Це створює загрозу розповсюдження шкідника у фазі лялечки з різноманітною сільськогосподарською рослинною продукцією, в основному, з овочами і фруктами тощо під час їхнього перевезення із заражених зон у вільні від шкідника райони, а також із тарою під час перевезення транспортними засобами промислових вантажів. Часто шкідника виявляють у пакувальному матеріалі. Заляльковується шкідник у тріщинах під корою дерев, у сухому листі, рослинних рештках, шпаринах будівель, парканів, у грунті (на глибині 1,5–3 см).
Основна ознака пошкодження — наявність на деревах павутинних гнізд. Типове павутинне гніздо американського білого метелика сформоване з тоненької павутини, яка обплутує, як зазначалось вище, спочатку один-два, а потім декілька верхівкових листків на гілці. Мірою зростання гусені і нестачі їжі для живлення всередині гнізда, павутиною обплутуються все нові і нові листки. Згодом гніздом стає ціла гілка чи частина її розміром 1–2 м у діаметрі.
У пошуках статевого партнера і місця для відкладання яєць самка може летіти в середньому на відстань до 250 м. Можливе також пасивне її перенесення на значні відстані повітряними потоками.  Для планування і своєчасного проведення заходів із локалізації та ліквідації вогнищ шкідника дуже важливо знати терміни його біологічного розвитку. Визначення термінів розвитку фаз метелика має також велике значення для прилеглих до зараженої зони районів і областей, у яких потрібно встановлювати оптимальні терміни проведення обстежень задля виявлення нових осередків розмноження шкідника. В поданій табл. 2 вказано терміни розвитку американського білого метелика в умовах АР Крим та заходи, які необхідно в цей час застосовувати.

Фітосанітарні заходи проти американського білого метелика
На сьогодні в Україні на територіях усіх карантинних зон здійснюють фітосанітарні заходи, спрямовані на виявлення, локалізацію і ліквідацію американського білого метелика.
Застосовують біологічні, механічні та хімічні заходи боротьби. Забороняється вивезення контрольованих об’єктів (рослин, продуктів рослинного походження, грунту, садивного та насіннєвого матеріалу) без проведення фітосанітарних заходів (інспектування транспортних засобів, огляд із відбором зразків для фітосанітарної експертизи та аналізу), на підставі яких видають карантинний сертифікат.
Також державні фітосанітарні інспекції спільно з місцевими державними адміністраціями розробляють та впроваджують регіональні програми із локалізації та ліквідації американського білого метелика. На сьогодні діє п’ять таких програм (одна — обласна, одна — міська і три районних) в Одеській, Полтавській, Чернігівській та Чернівецькій областях. На жаль, обсяги коштів, потрібних на боротьбу з американським білим метеликом, досить часто виявляються непосильними для місцевих бюджетів. Тому підписання і впровадження програм наразі є дуже складним питанням.
Для вдалого знищення цього небезпечного шкідника пересічні громадяни не повинні стояти осторонь, проявляючи байдужість до стану навколишніх насаджень, а бути свідомими щодо важливості проведення захисних заходів і намагатись самостійно боротись із його розповсюдженням. Так, слід регулярно обстежувати дерева у присадибному саду, ретельно оглядаючи крону дерева, особливо в 1-й декаді червня та в 2-й декаді серпня, коли з’являються перші павутинні гнізда гусениць I і II поколінь. Особливо ретельно оглядають шовковицю і клен ясенолистий, що ростуть на території або по межах саду, де зазвичай оселяється цей шкідник. Не менш важливим є своєчасне інформування державних фітосанітарних інспекцій у відповідних областях України про виявлені гнізда шкідника.
У разі виявлення гнізд, а іноді і яйцекладок їх слід обов’язково зрізувати і спалювати разом із гусеницями, а ушкоджені й прилеглі здорові дерева та чагарники в радіусі до 50 м — обприскувати пестицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. На сьогодні єдиним таким ліцензованим інсектицидом для боротьби з американським білим метеликом є Карате 050 ЕС, к. е. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л). Препарат застосовують для обробок неплодоносних садів, декоративних насаджень і лісосмуг у розрахунку 0,2–0,4 л/га. Обприскування проводять двічі у період вегетації.
Цього року фактів масового розмноження американського білого метелика та збільшення його шкодочинності в карантинних зонах чи виявлення вогнищ шкідника на нових територіях державними фітосанітарними інспекторами відмічено не було. Але контроль за цим небезпечним шкідником фахівці Держветфітослужби не ослаблюють і продовжують проводити обстеження та спостерігати за його розвитком у карантинних зонах.

Інтерв'ю
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0