Спецможливості
Агробізнес

Кінець епо­хи са­мотніх рейн­джерів

04.12.2014
424
Кінець епо­хи  са­мотніх рейн­джерів фото, ілюстрація

Усе частіше у різних куточках світу формулюються території, на яких концентрується багато компаній певного бізнес-нап­ряму (т. з. бізнес-кластери). І попри шалену конкуренцію, їм усім вда­ється досягати аномально високих результатів. Усі гравці тут — водночас і конкуренти, і маленькі двигуни однієї великої машини, яку вони разом «розганяють». Цей феномен спостерігається в різних сферах — від голлівудського кіно до чилійського вина, від автопрому на півдні Німеччини до ІТ у Львові. Завдяки чому це відбувається? Відповідь Києво-Могилянська Бізнес Школа (kmbs) шукала в Латинській Америці.

Усе частіше у різних куточках світу формулюються території, на яких концентрується багато компаній певного бізнес-нап­ряму (т. з. бізнес-кластери). І попри шалену конкуренцію, їм усім вда­ється досягати аномально високих результатів. Усі гравці тут — водночас і конкуренти, і маленькі двигуни однієї великої машини, яку вони разом «розганяють». Цей феномен спостерігається в різних сферах — від голлівудського кіно до чилійського вина, від автопрому на півдні Німеччини до ІТ у Львові. Завдяки чому це відбувається? Відповідь Києво-Могилянська Бізнес Школа (kmbs) шукала в Латинській Америці.

В. Геращенко, керівник
Presidents MBA Києво-Могилянської
Бізнес Школи (kmbs)
В. Оксенюк, керівник R&D проектів Києво-Могилянської Бізнес Школи (kmbs)

У фо­кусі —
Ла­тинсь­ка Аме­ри­ка
Ла­тинсь­ку Аме­ри­ку бу­ло ви­б­ра­но для досліджен­ня бізнес-кла­с­терів не ви­пад­ко­во. Вик­ли­ки в бра­зильській еко­номіці ду­же схожі на ук­раїнські: бю­ро­кра­тич­ний дер­жа­па­рат; ко­рупція; біз­нес-куль­ту­ра, що три­мається на пер­со­наль­них зв’яз­ках; провідні сек­то­ри еко­номіки — сільське гос­по­дар­ст­во, ви­до­бу­ван­ня при­род­них ре­сурсів та ма­ши­но­бу­ду­ван­ня. Але є ве­ли­ка відмінність: у Бра­зилії, порівня­но з Ук­раїною, ВВП на ду­шу на­се­лен­ня удвічі більший і зро­с­тає знач­но швид­ше (рисунок).
До то­го ж на бра­зильсь­ких еко­номічних фо­ру­мах ре­гу­ляр­но ви­с­ту­пає Майкл Пор­тер (та­кож він кон­суль­тує бра­­­зильсь­кий уряд), а сло­во «кла­с­тер» ду­же ча­с­то зустрічається в місце­вих бізнес-ви­дан­нях. Уряд Чилі у
2004–2008 рр. стра­тегію сво­го еко­номічно­го роз­вит­ку роз­гля­дав ви­­нят­ко­во че­рез приз­му бізнес-кла­с­терів. Бу­ло виз­на­че­но дев’ять кла­с­терів, роз­ви­ток яких ак­тив­но під­три­му­ва­ла дер­жа­ва. Ре­­зуль­тат — май­же втричі ви­щий, ніж в Ук­­раїні, ВВП на ду­шу на­се­лен­ня (рисунок).
Під час бізнес-ек­с­пе­диції в Ла­тинсь­ку Аме­ри­ку Києво-Могилянська Бізнес Школа (kmbs) сфо­ку­су­ва­ла­ся на двох кла­с­те­рах: ви­роб­ництво цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни в Бра­зилії та ви­но­роб­ст­во у Чилі.

Бра­зилія: бізнес для
«со­лод­ко­го» жит­тя
По­ля цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни зай­ма­ють 1% те­ри­торії країни — 9,6 млн га. Ос­новні площі скон­цен­т­ро­ва­но в радіусі кілька­сот кіло­метрів. Із тро­с­ти­ни ви­роб­ля­ють три ос­новні про­дук­ти: цу­кор, біопа­ли­во та еле­к­т­ро­е­нергію. Бра­зилія на світо­во­му рин­ку цу­к­ру — ек­с­пор­тер № 1 (з часткою 52%), а в сек­торі біое­та­но­лу — гра­вець № 2 у світі (34% світо­во­го ек­с­пор­ту).
При­був­ши на за­вод із пе­ре­роб­ки цу­к­ро­­вої тро­с­ти­ни Baldin Bioenergia, роз­міще­ний за 200 км від Сан-Па­у­лу, ми не по­ба­чи­ли нічо­го особ­ли­во­го. Він здав­ся нам ду­же схо­жим на цу­к­рові за­во­ди в ук­раїнських провінціях (хіба що по пе­ри­ме­т­ру тут росли паль­ми). У ході роз­мо­ви з влас­ни­ка­ми і топ-ме­не­д­же­ра­ми ком­панії схожість швид­ко по­ча­ла зни­ка­ти.
Під час ек­с­курсії ми звер­ну­ли ува­гу на ве­ли­чезні ре­зер­ву­а­ри для зберіган­ня біое­та­но­лу, вста­нов­лені за 100 м від за­во­ду, і за­пи­та­ли: «Навіщо ви по­ста­ви­ли їх аж че­рез до­ро­гу?» На що один із топ-ме­не­д­жерів Baldin Bioenergia відповів: «А це не наші ре­зер­ву­а­ри — їх розмісти­ла тут ком­панія “95”, найбільший у Бра­зилії дис­триб’ютор біопа­ли­ва. Во­на ку­пує в нас біое­та­нол. Нам йо­го тре­ба відтран­с­пор­ту­ва­ти ли­ше на 100 м. Для нас це нор­маль­но — бу­ти по­руч з парт­не­ра­ми».
Бра­зильсь­ка близькість парт­нерів мо­же бу­ти навіть мен­шою за 100 м. Влас­ни­ки ком­панії по­ка­за­ли нам еле­к­т­ро­с­танцію, яка ви­роб­ляє енергію із макухи, твер­дих ор­ганічних відходів від пе­ре­роб­ки цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни. У ма­шин­но­му залі на стіні ми по­ба­чи­ли два пла­ка­ти: на од­но­му бу­ло зафіксо­ва­но місію, візію та цінності Baldin Bioenergia, на дру­го­му — CPFL Energia, найбільшої в Бра­зилії при­ват­ної ком­панії з ге­не­ру­ван­ня енер­гії. Ви­я­ви­лось, що ця еле­к­т­ро­с­танція — їхня спільна власність. Кож­на зі сторін інве­с­ту­ва­ла в про­ект по 24 млн дол. Еле­к­т­ро-­
с­танція мо­же освітлю­ва­ти місто з 400-ти­сяч­ним на­се­лен­ням. Ча­с­ти­ну енергії спо­жи­ває за­вод, а при­бут­ки від кіло­ва­тів, які пе­ре­да­ють­ся в за­галь­ну еле­к­т­ро­ме­ре­жу, ділять­ся порівну між дво­ма ком­паніями.
У 2014-му Baldin Bioenergia виріши­ла ви­роб­ля­ти ли­ше цу­кор. «Ми постійно ди­ви­мось на ціни у світі та в Бра­зилії. Що вигідніше у пев­ний час, те й ви­роб­ляємо. Цьо­го ро­ку вигідніше ро­би­ти цу­кор», — по­яс­ни­ли топ-ме­не­д­же­ри за­во­ду. Учас­ни­ки ту­ру за­пи­та­ли: «А як же по­пит? Ви впев­нені, що змо­же­те про­да­ти весь ви­го­тов­ле­ний цу­кор?» І у відповідь по­чу­ли: «Цу­к­ро­ва про­мис­ловість Бра­зилії настільки по­туж­на, що ми мо­же­мо відправ­ля­ти про­дукцію на про­даж прак­тич­но в усі ку­точ­ки світу. Звісно, кон­ку­ренція між за­во­да­ми є, але про­блем зі збу­том за­га­лом не­має».
Кон­ку­ренція на цьо­му рин­ку справді серй­оз­на: в індустрії пра­цює по­над 200 ком­паній, які во­лодіють 385 за­во­да­ми. Та це не за­ва­ди­ло 130 найбільшим грав­цям об’єдна­ти­ся в асоціацію UNICA, яка зай­мається про­моцією і лобіюван­ням інте­ресів га­лузі на най­ви­що­му політич­но­му рівні. Офіси асоціації є в сто­лиці Бра­зилії та ще у двох найбільших світо­вих політич­них сто­ли­цях — Ва­шинг­тоні й Брюс­селі. Річний членсь­кий вне­сок в асоціації — 150–200 тис. дол. «До нас ча­с­то приїжджа­ють пе­ре­роб­ни­ки цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни з Азії та Аф­ри­ки. У них кліма­тичні умо­ви такі самі, як у Бра­зилії. Але ре­зуль­та­­­ти — у ра­зи менші. При­чи­на — ефек­тивні взаємозв’яз­ки між місце­ви­ми пе­ре­роб­ни­ка­ми», — роз­повів Аде­мар Алтієрі, ди­рек­тор з ко­мунікацій UNICA.
Ще од­на сфе­ра, де кон­ку­рен­ти ста­ють парт­не­ра­ми, — відно­си­ни з фер­ме­ра­ми, які ви­ро­щу­ють цу­к­ро­ву тро­с­ти­ну (в Бра­зилії та­ких 70 тис.). Ос­новні рішен­ня у співпраці за­водів з фер­ме­ра­ми ух­ва­лю­ють­ся на рівні асоціацій, для всьо­го рин­ку, а не вирішу­ють­ся між кон­крет­ним за­во­дом і фер­ме­ром.
Особ­ливість кла­с­те­ра ви­роб­ництва цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни в Бра­зилії — при­сут­ність інно­ваційних по­ста­чаль­ників аг­рар­ної техніки та по­слуг. Топ-ме­не­д­жер однієї з та­ких ком­паній — John Deere Brazil — під час на­шо­го візи­ту ска­зав: «У Бра­зилії ми дав­но зай­маємо­ся не про­сто по­ста­чан­ням техніки. По-пер­ше, ми про­по­нуємо ком­плекс­ний сервіс: об­лад­нан­ня, про­грам­не за­без­пе­чен­ня і кон­сал­тинг. По-дру­ге, один з найбільших світо­вих центрів R&D на­шої ком­панії розміще­ний у Бра­зилії і спеціалізується на підви­щенні ефек­тив­ності уп­равління про­це­са­ми в сільсько­му гос­по­дарстві. І ми не самі в країні зай­маємо­ся та­ки­ми фун­да­мен­таль­ни­ми досліджен­ня­ми. Ре­зуль­тат спільних дій ва­го­мий: за ос­танні 20 років пло­ща сільсько­го­с­по­дарсь­ких угідь Бра­зилії зрос­ла на тре­ти­ну, про­дук­тивність — май­же ут­ричі».
Бра­зильські на­ука й бізнес тісно пе­ре­пле­тені. На­при­клад, на­уко­вий інсти­тут СТС роз­ро­бив ре­во­люційну тех­но­логію от­ри­ман­ня біое­та­но­лу з твер­дих відходів цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни. Капіта­лізація інсти­ту­ту сьо­годні — 1 млрд дол. Топ-ме­не­д­же­ри Baldin Bioenergia, між іншим, ска­за­ли, що во­лодіють 1% акцій цьо­го інсти­ту­ту й щороку спла­чу­ють 50 тис. дол. за до­ступ до йо­го но­вих роз­ро­бок. Роль дер­жа­ви у роз­вит­ку індустрії ду­же відчут­на. Асоціація UNICA та інші подіб­ні об’єднан­ня співпра­цю­ють із дер­жав­ною агенцією Apex Brazil. Її місія — спри­ян­ня бра­зильсь­ко­му ек­с­пор­ту й за­лу­чен­ня іно­зем­них інве­с­тицій. Крім то­го, дер­жа­вою прий­ня­то за­кон про ме­ханізацію зби­ран­ня цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни. Усі фер­ме­ри та аг­рарні фірми по­винні відмо­ви­ти­ся від руч­ної праці під час  зби­рання вро­жаю. Як наслідок — по­ста­чаль­ни­ки техніки за­раз ак­тив­но роз­ви­ва­ють­ся.
От­же, бра­зильсь­ка індустрія цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни — це си­с­те­ма взаємо­пов’я­за­них еле­ментів: за­водів з новіт­німи тех­но­логіями; фер­мерів, які ви­ро­щу­ють цу­к­ро­ву тро­с­ти­ну; по­ста­чаль­ників техніки і сервісів; асоціацій та інших інсти­туцій; на­уки, яка є рин­ко­во-орієнто­ва­ною; і дер­жа­ви, що ство­рює бізнес-кон­текст. Усі ці сто­ро­ни ак­тив­но співпра­цю­ють, що за­без­пе­чує ви­со­кий спільний ре­зуль­тат. Зо­к­ре­ма — 36 млрд дол. до­хо­ду у 2012 р.

Чилі: ви­но на ек­с­порт
«Пло­ща ви­но­град­ників у Чилі — 111 тис. га», — ділить­ся ма­к­ро­еко­номічни­ми по­каз­ни­ка­ми Аль­ва­ро Арріага­да, один із керівників асоціації Wines of Chile, яка зай­мається про­мо­цією чилійсько­го ви­на у світі. На що ук­раїнський бізне­с­мен, який зай­мається ви­ро­щу­ван­ням ви­но­гра­ду, до­дає: «В Ук­раїні ви­но­град­ників не на­ба­га­то мен­ше — 75 тис. га. А кілька де­сятків років то­му бу­ло в чо­ти­ри ра­зи більше». Що ж, площі порівню­вані — а фінан­сові ре­­зу­ль­­­­­­­­­та­ти різня­ть­ся ра­зю­че. У 2012 р. об­сяг ек­с­пор­ту чилійсько­го ви­на ста­но­вив 1,808 млрд дол., а в пла­нах на 2020-й — ­3 млрд. Сьо­годні Чилі — п’я­тий із найбільших ек­с­пор­терів ви­на у світі.
Місце­ве ви­но вва­жається од­ним із хре­с­то­матійних при­кладів успішно­го бізнес-кла­с­те­ра. Вин­не ви­роб­ництво Чилі зо­се­ре­д­же­не в 13 до­ли­нах, су­куп­на  до­вжи­на яких становить 1000 км. Але найбільше ви­на ви­роб­ляється у трьох регіонах, роз­та­шо­ва­них не­подалік від Сан­ть­я­го, сто­лиці Чилі.
Ще 30 років то­му ніхто й не ду­мав, що Чилі ста­не од­ним із провідних гравців на світо­во­му рин­ку ви­на. У країні пра­цю­ва­ло кілька де­сятків тра­диційних ви­на­рень, які об­слу­го­ву­ва­ли ло­каль­ний ри­нок (17 млн спо­жи­вачів). За рік ек­с­пор­ту­ва­ло­ся про­дукції на 10 млн дол. У 1973-му в країні став­ся військо­вий пе­ре­во­рот, і до вла­ди прий­шов дик­та­тор Ав­гу­с­то Піно­чет. По­при ав­то­ри­тар­ну політи­ку за йо­го правління еко­номіка ста­ла відкри­тою, з при­пливом  іно­зем­них інве­с­тицій і при­хо­дом транс­націо­наль­них ком­паній. Бу­ло підпи­са­но уго­ди про вільну торгівлю з ЄС, Ка­на­дою, США, Ки­таєм, Індією — і тим са­мим відкри­то до­ступ національ­но­му бізне­су на міжна­родні рин­ки.
Сьо­годні в Чилі по­над 300 ком­паній-ви­роб­ників, які ек­с­пор­ту­ють ви­но у 150 країн. Для них ро­бо­та з гло­баль­ним рин­ком ста­ла звич­ною. В рам­ках ту­ру ми відвіда­ли вин­не ви­роб­ництво De Martino у сільській місце­вості, за 60 км від Сан­ть­я­го. Влас­ник цієї се­ред­ньої ве­ли­чи­ни ви­нарні Се­ба­с­ть­ян де Мартіно орієнтується в гло­бальній кон­ку­ренції та світо­вих цінах не гірше, ніж ма­к­ро­еко­номісти. В індустрії чилійсько­го ви­на тісно пе­ре­пле­тені освіта, на­ука й бізнес. Вісім універ­си­тетів країни пов’язані з га­луз­зю ви­но­роб­ст­ва. Є навіть про­гра­ма Wine MBA для уп­равлінців. Чо­ти­ри на­уко­во-дослідні інсти­ту­ти роз­роб­ля­ють новітні тех­но­логії, ме­то­ди за­хи­с­ту ви­но­град­ників від хво­роб та шкідників, ви­во­дять нові сор­ти ви­но­гра­ду. При­чо­му один з цих інсти­тутів — при­ват­ний, ство­ре­ний найбільши­ми ком­паніями — ви­роб­ни­ка­ми чилійсько­го ви­на.
А в Universiade de Іbanez, най­пре­с­тижнішо­му в Чилі при­ват­но­му ви­що­му на­вчаль­но­му за­кладі, пра­цює Центр міжна­род­ної кон­ку­рен­тоспроможності, який роз­роб­ляє стра­тегії роз­вит­ку бізнес-кла­с­терів. Са­ме тут у
2004–2008 рр. бу­ло ви­бу­до­ва­но стра­тегію роз­вит­ку дев’яти клю­чо­вих бізнес-кла­с­терів Чилі.
Го­ло­вна асоціація чилійських ви­но­робів — Wines of Chile. Її за­вдан­ня —стра­тегічний мар­ке­тинг чилійсько­го ви­на на світо­вих рин­ках. В асоціацію вхо­дять 93 ви­роб­ни­ки, які за­без­пе­чу­ють 90% ек­с­пор­ту чилійсько­го ви­на. Пред­став­ництва асоціації є в Англії, США, кон­ти­нен­тальній Європі, Азії. Wines of Chile на 80% фінан­сується національ­ни­ми ви­роб­ни­ка­ми і на 20% — дер­жа­вою.
ProChile — ще од­на дер­жав­на аген­ція, про яку ми чу­ли чи не від кож­но­го бізне­с­ме­на, з яким спілку­ва­лись у Чилі. Ук­раїнець Ва­лен­тин Най­да, який у цій країні має пив­ний бізнес, роз­повів: «ProChile — це парт­нер для всіх чилій­ських ви­роб­ників та ек­с­пор­терів. Ця ком­панія не фінан­сує, не дає суб­сидій, але до­по­ма­гає з ви­хо­дом на нові рин­ки. Зай­ти в тор­го­вельні ме­режі, об’єдна­ти­ся із зовнішніми парт­не­ра­ми, відкри­ти пред­став­ництво в іншій країні або про­сто розібра­тись у струк­турі но­во­го рин­ку — в цьо­му ProChile не­замінна для ек­с­пор­те­ра». Пред­став­ництва ProChile є в 56 еко­номічно най­ак­тив­ніших країнах світу.
Ре­зуль­та­ти діяль­ності чилійсько­го бізнес-кла­с­те­ра ви­но­роб­ст­ва вра­жа­ють. Індустрія не­впин­но зро­с­тає з 1984 р. І як­що тем­пи не зни­зять­ся, то на 3 млрд дол. річно­го обо­ро­ту країна вий­де навіть раніше, ніж у 2020-му. Ви­но ста­ло клю­чо­вим по­пу­ля­ри­за­то­ром Чилі. Влас­ник ви­нарні De Martino ска­зав, що місія йо­го бізне­су — роз­кри­ва­ти світові дух різних чилійських регіонів за­вдя­ки ви­нам з до­лин усієї країни — від півночі до півдня. Так ство­рюється підгрун­тя для роз­вит­ку інших кла­с­терів, у пер­шу чер­гу — для ту­риз­му.

*    *    *
Майкл Пор­тер пе­ре­ко­нує, що бізнес-кла­с­те­ри сьо­годні є ос­нов­ни­ми еко­номічни­ми дви­гу­на­ми та го­ло­вною кон­ку­рент­ною пе­ре­ва­гою і для бізне­су, і для країни. Це сто­сується і знань, і досвіду, і мас­шта­бу інве­с­ту­ван­ня в інно­вації та освіту.

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0