Спецможливості
Аналітика

І в Україні, і в ЄС - дефіцит виробництва картоплі

06.02.2017
13924
І в Україні, і в ЄС - дефіцит виробництва картоплі фото, ілюстрація
Микола Гордійчук, президент Української асоціації виробників картоплі

В Україні вже в грудні проявився дефіцит якісної картоплі, яка б повністю відповідала вимогам великих роздрібних мереж. Про це заявив президент Української асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук у ході «Картопляної майстерні» – майстер-класу для професійних виробників «другого хліба». 

 

Подібна ситуація і в країнах ЄС. У 5 країнах –  найбільших виробниках картоплі Євросоюзу (Голландія, Німеччина, Франція, Великобританія, Бельгія. – Ред.) середня врожайність у сезоні–2016 склала всього 32 т/га, що на 3-12 т/га (залежно від країни) менше, ніж у 2015 році. Тим часом росте експорт продуктів із картоплі – пластівців і напівфабрикатів для приготування картоплі-фрі. У 2016 році він досяг відповідно 423 млн і €1 млрд. Відтак лише в сегменті картоплі для переробки дефіцит сировини на ринку ЄС оцінюється в 1 млн т. Це й спричинило різкий ріст цін і Європі, починаючи з жовтня. Так, картопля для виробництва напівфабрикату картоплі-фрі зараз коштує на європейському ринку 260-300 €/т (наприклад, у Польщі – близько 280 €/т). Тому для виготовлення картоплі-фрі вже використовують товар 1-го і навіть 2-го сорту. Але й така картопля вже подорожчала до 180 €/т. Для порівняння: в моменти найбільшого перевиробництва, що спостерігався протягом останнього десятиліття, ціни на якісну продовольчу картоплю падали до 70 €/т. А посадковий матеріал фракції 28-35 мм в Бельгії зараз коштує 1375 €/т, хоча ще рік тому його ціна становила 600-700 €/т.

На жаль, зиском від таких високих цін жодним чином не скористаються українські виробники, адже імпорт сирої картоплі з України повністю заборонено Євросоюзом через поширення карантинних хвороб і шкідників. Потреби вітчизняної картопляної переробної галузі у нас заледве задоволено: 80 тис. т переробляється на чіпси, 35 тис. т – на крохмаль і ще 10 тис. т на інші продукти. Якщо брати обсяги тільки товарної картоплі, то частка сировини, переробленої на харчові продукти становить 2,5% і ще 1% на крохмаль. Для порівняння: в Голландії в сирому вигляді продається лише 5,3% товарної картоплі, 65,7% переробляється на картопляні продукти і ще 29% - на крохмаль.

Тож виробникам картоплі не залишається нічого, як намагатися продати свою продукцію на внутрішньому ринку. Слід зауважити, що і в Україні ціни зростають, хоча й не так інтенсивно, як в ЄС: станом на 18 січня в Києві гуртова ціна знаходилася в межах 4,2-5,2 грн/кг, Львові – 3,3-4 грн/кг, Житомирі – 3,7-3,9 грн, Дніпрі – 5,5-5,8 грн, Чернігові – 3,2-3,8 грн, Тернополі – 3,8-4 грн і на Волині – 4-4,7 грн/кг. Як вважає М. Гордійчук, до березня ціни зростуть ще на 50 коп./кг, а потім підуть на спад, позаяк дрібні виробники масово викинуть на ринок картоплю з льохів, остерігаючись її псування по мірі настання більш теплої погоди.

Стимулом для зростання цін в Україні послужила низка як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Непрості погодні умови спричинили вторинний ріст і деформацію бульб, поширення дуплистості. А тут іще й холоди після кількох теплих років знову прийшли вчасно. В результаті під снігом залишилось орієнтовно 1,2 млн т карптолі.

Через погодні умови і зменшення обсягів використання ЗЗР і частковий перехід на дешевші препарати по причині девальвації гривні і подорожчання пестицидів, левова частка яких – імпортні, набули поширення такі хвороби, як звичайна і срібляста парша, суха гниль, іржава плямистість. З цих же причин картоплярам особливо дошкуляли стеблові нематоди та дротяники. Все це призвело до того, що товарність урожаю картоплі, за оцінками УАВК, становить цього сезону лише 60%.

Натомість вимоги роздрібних мереж торік тільки зросли, зокрема, до величини бульб: рітейл вимагає фракцію не менше 50 мм, а деякі мережі – вже не менше 55 мм. Тож не дивно, що вони почали відчувати дефіцит картоплі, що відповідала б їхнім вимогам, вже у грудні.

Попри зростання цін, фінансове становище картоплярів не тільки не покращилось, а навіть погіршилось. Це сталося передусім через зниження врожайності, через яке виробники «другого хліба» недоотримали суттєвої частини доходів. Так, якщо в 2015 році середня врожайність по сільгосппідприємствах, що входять до УАВК, за даними М. Гордійчука, становила 30 т/га, то цього року у багатьох вона склала всього 16-24 т/га. А поріг рентабельності культури при гуртовій ціні 3 грн/кг перебував на рівні 30 т/га. І все через високі затрати, що становили в 2016 році в різних господарствах УАВК від 85 до 110 тис. грн/га. Основною статтею затрат, як не дивно, став посадковий матеріал – 52% (для розрахунків бралася картопля 1-ї репродукції, ціна якої становила 9-10 грн/кг), 15% припадало на засоби захисту, 12% – на добрива, 5% – на зрошення, яке, на думку М. Гордійчука, вже стало обов’язковою складовою технології виробництва картоплі в будь-якій місцевості України, і 16% на загальні витрати.

Вдарило по картоплярах і скорочення ринку збуту внаслідок окупації територій з чималим населенням, що споживали в багато разів більше «другого хліба», ніж вирощували, та ембарго з боку Росії. УАВК оцінює це скорочення в 45%.

У такій складній ситуації, як вважає М. Гордійчук, виробники картоплі повинні приділити увагу в першу чергу… людям. Точніше – персоналу господарств, передусім формуванню команди висококласних фахівців, що пан Гордійчук вважає ключовим фактором успіху в картоплярстві. Іншими обов’язковими умовами економічно ефективної роботи картоплярської галузі він називає дотримання технологій (і неодмінно – впровадження зрошення по всій території України) та орієнтацію з самого початку процесу вирощування на стандарти якості конкретного кола покупців, без чого неможливе контрактування товару. Тут маються на увазі передусім переробники та роздрібні мережі. Також М. Гордійчук закликав виробників шукати нові ринки збуту, в першу чергу на Близькому Сході, в Азії та Африці, готуватися до впровадження сертифікації задля виходу на ринки ЄС хоча б окремих господарств, зокрема південних регіонів, що є не ураженими золотистою нематодою (саме через це захворювання українській картоплі заборонено вихід на ЄС-ринок. – Ред.). Ще одне пріоритетне завдання українських картоплярів – розвивати промислову переробку, хоча це перспектива не найближчого майбуття, а 7-10 років.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0