Спецможливості
Агробізнес

Хліб не подорожчає?

05.06.2008
514
Хліб не подорожчає? фото, ілюстрація
Хліб не подорожчає?

Віце-прем’єр-міністр України з питань АПК Іван Кириленко вважає, що Кабінет Міністрів зможе забезпечити стабільні ціни на основні сорти хліба до кінця 2003 року, не очікуючи істотних коливань цін на пшеницю. За його словами, ціни на продовольче зерно у вересні становили 750 грн/т і Кабмін розраховує, що до кінця року істотних цінових коливань не відбудеться.

За даними Міністерства економіки, на початку вересня ціни на хліб з борошна 1 гатунку становили 1,23–1,55 грн/кг залежно від регіону; у серпні вони знизилися у 13 регіонах на 0,6–19,9% до 1,33–1,55 грн/кг порівняно з липнем. Як зазначив І. Кириленко, за дорученням уряду регіони створили тримісячні запаси зерна і продовжують накопичувати продовольство. Крім цього, уряд розраховує підтримувати стабільність цін на ринку хліба за рахунок інтервенцій з державного резерву. За його словами, уряд вважає недоцільним скасувати державне регулювання цін на хліб, оскільки це може спровокувати різке зростання інфляції і підвищення цін на інші продукти харчування.

Проте, за повідомленнями аналітиків зернового ринку, у першій половині вересня на внутрішньому ринку ціни на продовольче зерно продовжували підвищуватися внаслідок збереження високого попиту та низької пропозиції. Так, за даними компанії “АПК-інформ”, ціна пропозиції на пшеницю 3-го класу досягла 1070 грн/т, на фуражну — 820 грн/т. За словами аналітиків компанії, також продовжує дорожчати імпортна пшениця. Експерти вказують, що вітчизняні борошномельні підприємства змушені підвищувати закупівельні ціни на зерно в умовах низької пропозиції на ринку і подорожчання імпортної пшениці. Як відзначили аналітики компанії “Украгроконсалт”, у другій декаді вересня борошномельні підприємства активно закуповували пшеницю 3-го класу по 1110 грн/т. І вже тоді були зафіксовані перші перебої з борошном через високий попит на нього і відсутність достатніх запасів. За даними компанії “ПроАгро”, ціни пропозиції на борошно у другій декаді вересня залишалися стабільними: борошно вищого гатунку реалізовувалося по 1550–1600 грнт EXW; 1-го гатунку — по 1450–1500 грн/т EXW.

Разом з тим, аналітики ринку відзначають триваюче зниження цін на ячмінь — до 550-580 грн/т станом на 15 вересня. Причиною такої ситуації експерти називали відсутність попиту в умовах існуючої можливості введення обмежень на експорт зернових. У таких умовах, за їхніми словами, експортна торгівля ячменем практично зупинилася, нові контракти не укладалися.

У свою чергу, Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує компенсувати вартість хліба малозабезпеченим верствам населення за рахунок бюджетних надходжень від імпорту пшениці та експорту насіння соняшнику.
Розрахунки вказують на те, що імпорт пшениці в цьому році становитиме приблизно 3,75 млн т. Так, відповідно до інформації Держкомстату України, в Україні збереглося 2,84 млн га озимої та ярої пшениці при прогнозованій урожайності на рівні 15 ц/га (вага після доробки), а врожай пшениці становитиме 4,26 млн т.

Попередні результати вказують на те, що якість зібраного врожаю пшениці є досить низькою, але навіть якщо припустити, що вона збережеться на середньому рівні останніх років (приблизно 60% продовольчої пшениці), урожай продовольчої пшениці становитиме лише близько 2,56 млн т. Якщо припустити, що потреба в пшениці на насіння частково задовольнятиметься за рахунок імпортної продукції (з необхідних 1,5 млн т за імпортом може бути закуплено 200 тис. т), залишок продовольчої пшениці для задоволення внутрішніх потреб становитиме лише 1,26 млн т за необхідності на рівні 5 млн т або навіть більше. Тобто потенційний дефіцит продовольчої пшениці на внутрішньому ринку може досягти 3,74 млн т, і саме цей чинник тримає ціни на пшеницю на високому рівні.

Цінова ситуація на ринку імпортного зерна складається таким чином, що вартість імпортної пшениці на кордоні України становитиме в середньому 160 USD/т на умовах DAF/CІF. Якщо у вересні 2003 року імпортну продовольчу пшеницю ще можна було купити за ціною 150–155 USD/т, то протягом наступних місяців ціна зростатиме, що виведе середній рівень цін на імпортну пшеницю до 160 USD/т DAF/CІF або навіть вище.

Таким чином, загальна вартість імпортної пшениці досягне 600 млн USD, а обсяги сплати ПДВ імпортерами пшениці становитимуть 120 млн USD, або приблизно 640 млн грн.

Ще одним резервом надходжень до Держбюджету у 2003 році, який не був запланований, є надходження від сплати експортного мита на насіння соняшнику, встановленого на рівні 17%. Прогнози урожаю насіння соняшнику в 2003 році коливаються в межах 3,8–4,8 млн т (і навіть вище) порівняно з 3,27 млн т, зібраними в 2002 році. Попередні результати збирання соняшнику свідчать, що врожайність перебуває на рівні 13–14 ц/га, а це при посівних площах на рівні 3,8 млн га гарантує досягнення урожаю не менш як 4,2–4,3 млн т у вазі після доробки. Таким чином, мова йде про зростання валового виробництва насіння соняшнику на 1 млн т порівняно з минулим роком. Враховуючи те, що 0,5 млн т з приросту 2003 року підуть на збільшення завантаження переробних потужностей в Україні, зростання експорту соняшнику (порівняно з експортними обсягами з урожаю 2002 року) становитиме 0,5 млн т. Надходження від сплати експортного мита в цих обсягах, очевидно, також не були враховані при розрахунках надходжень до Державного бюджету на 2003 рік.

Експортна ціна додаткових обсягів експорту насіння соняшнику, за підрахунками експертів, враховуючи поточні ціни світового ринку, становитиме з урожаю’2003 у середньому 210 USD/т на умовах DAF/FOB. У цьому разі експортна вартість 0,5 млн т соняшнику становитиме 105 млн USD, а додаткова сплата експортного мита — 17,85 млн USD, або 95 млн грн.

Таким чином, загальні додаткові надходження до бюджету від зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими культурами з урожаю 2003 року становитимуть 735 млн грн, а цього, за існуючими оцінками, практично досить для забезпечення необхідного рівня компенсацій вартості хліба до отримання урожаю наступного року.

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Органічне землеробство в поєднанні з бджолозапиленням - новий перспективний тренд у сільському господарстві. Не відстають від світових тенденцій і українські аграрії. Компанія "Агроінвест Холдинг" ризикнула і запустила пілотний проект з... Подробнее

1
0