Спецможливості
Новини

Глобалізація бродівських господарств

05.06.2008
734
Глобалізація бродівських господарств фото, ілюстрація

Бродівський район міститься в північно-східній частині Львівщини й займає територію 1,2 тис. км2. У районі живе 61,86 тис. населення, 80% з них - мешканці сільської місцевості. Про розвиток і проблеми агропромислового комплексу району розповіли: заступник голови Бродівської райдержадміністрації з питань агропромислового розвитку Михайло Щирба, директор ТзОВ "Правда" Олексій Логін та директор СВК "Стефника" Іван Мисак.

Бродівський район міститься в північно-східній частині Львівщини й займає територію 1,2 тис. км2. У районі живе 61,86 тис. населення, 80% з них - мешканці сільської місцевості. Про розвиток і проблеми агропромислового комплексу району розповіли: заступник голови Бродівської райдержадміністрації з питань агропромислового розвитку Михайло Щирба, директор ТзОВ "Правда" Олексій Логін та директор СВК "Стефника" Іван Мисак.

Наш перший співбесідник - заступник голови Бродівської районної державної адміністрації з питань агропромислового розвитку Михайло Щирба.
Михайле Петровичу, розкажіть, будь ласка, про спеціалізацію вашого району.
М. Щирба:
- У нашому районі родючі чорноземні грунти. Загальна площа району - 116205 га, з них сільськогосподарських угідь маємо 67423 га, або 58%, у тому числі ріллі - 42547 га, що становить 63,1% сільськогосподарських угідь; під багаторічними насадженнями - 1008 га, або 1,5%; сінокоси займають 11297 га, або 16,8%; пасовища - 12317 га, або 18,3%. Спеціалізацію Бродівського району я бачу у вирощуванні традиційних для нашого краю культур з урахуванням нового закону про впровадження науково обгрунтованих і ефективних сівозмін, зокрема: зернових, зерно-бобових, цукрових буряків. Крім того, ми вирощуємо технічні культури, в тому числі ріпак. Окрема мова про хміль. Маємо 180 га хмільників. Розвиватимемо й тваринництво: свинарство, ВРХ, м'ясне скотарство.
Кому реалізуєте
продукцію?
- Цукрові буряки здаємо на переробку цукровим заводам. Зернові культури - в Аграрний фонд та продаємо споживачам. Ріпак у нас закуповує Бродівське хлібоприймальне підприємство, в основному, на експорт. А ще - продаємо Держрезерву.
Чи збільшуватимете площі ріпаку?
 - З 1 серпня набуває чинності Закон про охорону грунтів, згідно з яким господарства мають здійснювати забезпечене впровадження економічно обгрунтованих сівозмін. Тут питання стосується таких культур, як ріпак, соняшник. Можуть виникнути певні проблеми. Згідно з проведеними аналізами, ми не перевищуємо допустимих лімітів.
Якими темпами розвивається кормовиробництво?
- Його розвиток відбувається паралельно з розвитком тваринництва. Якщо господарство працює в галузі тваринництва, то воно одночасно займається й кормовиробництвом.
З якими проблемами доводиться стикатися?
- Важливо налагодити збут хмелю. На сьогодні у нас є близько 200 т цієї продукції, а реального її збуту немає. Причина в тому, що пивоварні підприємства здебільшого купляють за кордоном так званий концентрований витяг. І, відповідно, українські ароматичні сорти хмелю неможливо реалізувати. Немає й кредитного фінансування. Турбує ще одна проблема: задовго триває реєстрація договорів оренди на землю. Якщо взяти до уваги весь процес (від підписання до реєстрації договору), в окремих випадках процедура триває рік, а то й більше. Ну й глобальна проблема - низькі ціни на сільськогосподарську продукцію, і навпаки, високі на продукцію, яка конче потрібна сільському господарству, зокрема: паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту.
Чи зростає нині кількість підприємств, які прагнуть займатися сільським господарством?
- Зазвичай, фермерські господарства у нас стабільні, але не великі, та й небагато їх. Тому в наших краях відбувається процес глобалізації та об'єднання підприємств. Невеликі господарства, які працюють неефективно, поглинають більші підприємства.
Чи багато у вашому районі прибуткових господарств?
- Прибуток підприємств, які подали звіти за попередній рік, становить 25 млн грн, а середня рентабельність - 12%. Можемо констатувати, що з вісімнадцяти господарств лише три збиткові.
Якою буде їхня
дальша доля?
 - Це приватні господарства, й вони, безперечно, аналізують свою діяльність. Нині ніхто собі не може дозволити працювати в збиток, бо, якщо є збитки, значить, немає перспективи. А вони ведуть свій бізнес на людських паях - як земельних, так і майнових. Відтак, їм треба розраховуватися, насамперед, із цими людьми.
Чи залучаєте ви інвесторів у розвиток АПК?
- Так, звичайно. Це Радехівський цукровий завод. Вони працюють з агрофірмою "Правда". Ще Дубківський цукровий завод, який працює з фірмою "ВАТ "Агро". До речі, "Агро" - структура з іноземним капіталом.
У чому ви вбачаєте перспективи розвитку АПК регіону?
- Перспектива розвитку АПК залежить від загального стану в державі. Ми робитимемо ставку на великотоварне сільськогосподарське виробництво. Саме воно потужно розвиватиметься. Хоча, безумовно, має право на життя й малий, і середній бізнес. Але для цього потрібно активніше розвивати виробничу кооперацію, щоб потужно надавати послуги дрібним і середнім товаровиробникам як з обробітку землі, так і зі збуту їхньої продукції. Ше ми бачимо перспективу в розвитку тваринництва. Все ж таки має бути значна підтримка галузі державою, особливо молочного скотарства.
У чому має полягати підтримка?
- Насамперед, у паритетності, щоб забезпечувалася окупність виробництва продукції. 

 

Поспілкувалися ми й безпосередньо з агровиробниками. Олексій Логін - директор агрофірми ТзОВ "Правда".

Олексію Михайловичу, розкажіть, чим займається ваше господарство?
- Ми вирощуємо цукрові буряки, технічні, зернові й кормові культури.
Яку площу займають
ці культури?
- Торік в об'єднаному господарстві під цукровими буряками було 1600 га. Урожайність становила 450 ц/га у заліковій вазі. Площа зернових у 2009 р. сягала 3 200 га, а врожайність - 41 ц/га. Площа ріпаку - 600 га, урожаність - 31 ц/га. Практично все зерно здали, згідно з державним контрактом, в Аграрний фонд.
Що вирощуєте
цього року?
- На цей рік ми зменшили площу цукрових буряків до 750 га. Плануємо виростити по 500 ц у заліковій вазі з одного гектара. Площа озимих зернових - 1200 га. Сподіваємося, що цього року зберемо їх по 60 ц/га. Площа озимого ріпаку - 250 га, запланована врожайність - 35 ц/га. Яру пшеницю висіяли на площі 1000 га. На озиму й яру пшеницю плануємо знову укласти контракт з Аграрним фондом.
Чи всім ви забезпечені, щоб плідно працювати на полях?
- Пальним, насінням, сільськогосподарською технікою забезпечені. Чекаємо, що буде заохочення селян вирощувати цукрові буряки, а також буде поновлено компенсації для ведення сільського господарства. Люди готові працювати.
А скільки людей задіяно у вашому господарстві?
- Працює 45 осіб. Хоча в нас є й вакансії - це понад десять робочих спеціальностей. Нам потрібні механізатори.
Люди хочуть працювати у господарстві, чи є й плинність кадрів?
- У нас люди працюють постійно, бо задоволені. І не лише роботою, а й формою оплати праці. Ми щомісяця виплачуємо зарплату. І вона, якщо порівнювати із середньостатистичною зарплатою у Бродівському районі, більша в 1,5 раза. Чиста зарплата становить 1600 грн. Залежно від виду робіт, механізатори у нас отримують 2000, 2500, 3500 гривень.
Чого очікуєте
від 2010 року?
- Насамперед, сприятливої погоди, вдумливих рішень нового уряду щодо сільгоспвиробництва й Божого благословіння!

Іван Тимофійович Мисак - директор агрофірми СВК "Стефника"

Іване Тимофійовичу, розкажіть, будь ласка, про розвиток вашого підприємства. Чим займаєтеся?
- Який розвиток? Це - знущання над українським селянином. Ми вирощуємо хліб, даємо молоко та м'ясо. Ми маємо 3 тис. га землі. Утримуємо 2 тис. голів ВРХ. Сіємо 1200 тис. га зернових, займаємося кормовиробництвом для власної худоби. Цього року плануємо засіяти 60 га цукрових буряків. Постійно збільшуємо виробництво тваринницької продукції. За минулий квартал продали близько 500 т молока, що більше, ніж на цей період торік. Але що з того? Все робимо, от тільки немає з чого людям платити гроші, на які вони заслуговують.
Хто є споживачами
вашої продукції?
- Де краще платять, там і збуваємо. Зерно здаємо на львівські заводи для переробки. Наше молоко забирає Радехівський молокозавод. М'ясо більше беруть переробні цехи з Волині.
З якими проблемами доводиться
стикатися?
- Самі лише проблеми. Хіба це ціна на продукцію? Скільки треба платити за солярку, за гербіциди, нині такі дорогі міндобрива!
Способи розв'язання проблем?
- Платити за продукцію так, як платять у світі. Он які там дають виплати селянину за обробіток землі, а в нас тільки й тиснуть із селянина, щоб на ньому якісь структури нагрілися.
Чого очікуєте від 2010 року?
- Сіємо, оремо, гарна озимина зійшла, підживлюємо, доглядаємо, вживаємо захисних заходів на старенькій техніці. Все робимо, щоб був урожай.

Інна Борисова

Інтерв'ю
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.

1
0