Фермери Білоцерківщини — в авангарді

Багато хто з її учасників 2007 року святкуватиме п’ятнадцятиріччя фермерського руху, адже перші фермерські господарства зародилися на Білоцерківщині ще в 1992 році. Найактивніше фермерські господарства утворювались у 2000–2001 роках. Саме тоді неофіційне об’єднання із 20 фермерів перетворилося в громадську організацію — Асоціацію фермерів та приватних землевласників району. Три роки тому Асоціація об’єднувала 37 господарств. Нині їх уже 52.
У цілому фермери обробляють близько 7% земель району, без урахування приватних власників, які вийшли із КСП та інших агроформувань.
За три роки середній фермерський наділ збільшився на 1000 га — в основному, за рахунок паїв. В обробітку перебуває майже п’ять тисяч гектарів землі — це три-чотири колишні колгоспи.
Поступово маленькі фермерські господарства перетворюються в міні-КСП.
Найбільшими за площею   в   районі стали фермерські господарства “Колосок”, “Берегиня”, “Томилівське”, “Лад”, “Старт”, розширяються й інші.
За останні роки значно переобладнали машинно-тракторний парк. Нині в користуванні фермерів близько 500 одиниць техніки та обладнання. Серед них машини таких відомих фірм, як “Клаас”, Лемкен”, “Кун”, “Вольво” “Амазоне”. Тільки цього року фермери придбали шість нових тракторів. Для виробничих потреб вони використовують тваринницькі та складські приміщення.
Дбайливе ставлення до землі, розширення технічного парку, безперечно, сприяють новим виробничим успіхам. Якщо ще зовсім недавно районні показники були недосяжними для фермерів, то вже цього року вони підійшли до них упритул.
ФГ “Садівниче” (с. Іванівка), ФГ “Земля і Воля” (с. Острійки) займаються овочівництвом. Господарства постійно поновлюють матеріально-технічну базу, впроваджують новітні технології, такі, наприклад, як краплинне зрошування. Результат — продукцію — тут забирають прямо з поля, бо покупці вже чекають на неї в чергах.
Тваринницька галузь не дуже популярна серед фермерів через брак матеріальної бази та збитковість неінтенсивного господарювання. Водночас приклади фермерів у Терезино, Піщаній, Кожениках доводять, що уміння й наполегливість перетворюються в добрий фінансовий результат не тільки в рослинництві, а й у тваринництві.
Мета роботи Асоціації — об’єднати фермерів, організувати Клуб взаємодопомоги. Приміром, ФГ “Берегиня” та ФГ “Заграва” часто допомагають сусідам технікою.
Налагоджується кооперування технічних можливостей, забезпечення ресурсами за цінами, доступними для фермерів. Широко використовуються можливості агро-торгового дому “Білоцерківщина” із забезпечення засобами захисту рослин та насінням, який працює за спеціальними умовами для фермерів.
Фермери району підтримують соціальну сферу, допомагаючи сільським школам, лікарням, ветеранам.
Одним із напрямів діяльності Асоціації є допомога фермерам в оформленні документів і отриманні коштів різних видів компенсації з Державного бюджету. Саме завдяки її клопотанням, більшість фермерських господарств одержала дотаційні кошти. Так, 2004 року за всіма категоріями виплат, а саме: бджолосім’ї, вівцематки, під озимі, за міндобрива фермерам було надано 115 тис. грн. Програма 2005 року щодо дизельного палива дала можливість зекономити понад 100 тис. грн, дотація за посів озимих становила 104 тис. грн, а дотація за посів ярих 2006 року — понад 216 тис. грн. За три роки доплата за молодняк підвищених вагових категорій становить 82 тис. грн. За попередніми даними, фермери району за озимі повинні отримати 142 тис. грн відшкодувань.
Завдяки активній позиції АФЗУ, фермери України вперше одержали 100% коштів, які було передбачено в бюджеті держави для надання їм безпроцентних кредитів та відшкодування окремих статей витрат на безповоротній основі.
Через київське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств допомогою скористалася й низка фермерів Білоцерківщини — а це теж суми, що обчислюються в десятках тисяч.
Важливим питанням на перспективу є робота зі страховими компаніями. Адже минув той час, коли можна було відшкодувати збитки, завдані посівам природними катаклізмами, за рахунок місцевих бюджетів. Рада Асоціації працює над розв’язанням і цієї проблеми.
Ще один напрям роботи Ради Асоціації — організація й проведення семінарів для фермерів району.
Глобальних проблем у фермерів вистачає. Наприклад, зобов’язання фермерів переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди згідно з Положенням п.6 р.10 “Перехідні положення” Земельного кодексу України, яке суперечить Конституції України. АФЗУ винесло це питання на розгляд Конституційного суду України з проханням підтвердити право фермерів на довічне користування фермерською землею.
І щоб жодна гілка влади (в тому числі Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент) не мала права скасувати обов’язковість цього положення.
АФЗУ виступає також за створення чіткого й прозорого механізму дотування сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, рівність їхніх прав на державну підтримку, внесення змін до Закону України “Про пенсійне страхування”, що стосується фермера, члена фермерського господарства та одноосібника, прийняття Закону України “Про єдиний земельний податок” тощо.
Водночас у роботі АФЗУ (як і в інших організаціях) є й певні прорахунки: байдужість до невикористаних можливостей, невідповідність кулуарності фактичним діям.
Залишається незрозумілою позиція АФЗУ щодо розколу обласних, а інколи й районних Асоціацій. Приклад — Київська область, де АФЗУ самоусунулося від вирішення важливого питання. Як наслідок, у столичній області ще й донині фермерська асоціація не діє.
Білоцерківська Асоціація завжди мала свій погляд на певні проблеми. Тож і тепер вважає, що питання майнових паїв, виділення землі в шаховому порядку, під’їздів до поля, зберігання зерна, використання свердловин і порожніх приміщень, надання землі для ведення фермерського господарства в переважній своїй більшості й досі не вирішені.
Фермеру не під силу в одній особі бути рільником і адміністратором, який відповідає за ведення документації, як того вимагають: інспектори з охорони праці, пожежної безпеки, ветеринарної служби, служби екології, станції захисту рослин; санстанція, насіннєва й технічна інспекції, автоінспекція, управління земельних ресурсів і водного господарства, контрольно-ревізійна комісія, банки, кредитні спілки, страхові компанії. Звичайно, вимоги всіх перелічених організацій треба виконувати, але поки що робити це — дуже важко.
Можливо, в майбутньому ці вимоги буде персоніфіковано для кожної групи господарств. Мінімалізація часу, кратності, коштів повинна стати основою стосунків служб державної влади й фермерів.
Такий підхід повинна відстоювати Асоціація фермерів України.
Є й позитивні приклади — спрощене оформлення документів в Укрдержфонді на одержання підтримки фермерських господарств.
Та все ж, поки що питань більше, ніж відповідей. Приміром, чому землю, яка межує з полем фермера і її ніхто не обробляє, віддають господарникам з інших районів; чому інспектори податкової інспекції не розуміють, що, крім мінімальної зарплати, фермер, який хоч трохи розвивається, не має можливості нараховувати більше. Чому жоден фермер не одержав 30-відсоткового відшкодування вартості вітчизняного трактора від головного управління. Чому тих, хто хоче і вміє обробляти землю, заганяють у суди. І таких “чому”, на жаль, ще дуже багато.

Наприкінці року Асоціація фермерів
та приватних землевласників Білоцерківського району Київської області зібрала звітно-виборчу конференцію.