Фермер підпалив власні склади із зерном, щоб воно не дісталось окупантам

Для сотні аграріїв з південно-східної частини України початок 2022 року, і вся його подальша історія до цих днів, склалася абсолютно жахливо. Сільгоспвиробники, землі яких опинилися в окупації з не зібраним врожаєм озимих, а весною  необробленими належно і не засіяними майбутнім врожаєм, стали ще й забрудненими багатотисячною кількістю уламків від вражих ракет і мін. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на mig.com.ua.

Українські фермери, особливо ті, що покинули свої території в окупації, зазнали величезних матеріальних збитків через розкрадання окупантами майна, сільськогосподарської техніки, зерна, запасів добрива, горючих матеріалів. Адже увесь світ вже знає, що російська армія, замість того щоб воювати, грабувала і продовжує красти все, що бачить.

Родина фермера Сергія Вишеньки з окупованого Бердянського району терпіла звірства окупантів до тих пір, поки рашисти зовсім перетнули межу здорового глузду.

«Спочатку вони голодними увірвалися в наш будинок і забрали все, що було в холодильнику та морозильних камерах.

Це був березень, але морози ще стояли люті. Потім рашисти почали приходити як до себе додому і нишпорити по дому. Не раз переривали скрізь, робили обшуки. Забрали весь теплий чоловічий одяг і взуття. Наступного разу забрали всі смартфони і комп’ютерну техніку, навіть у дитини з рук», — розповів Сергій.

Кожного разу апетити окупантів зростали і вони нахаби віджали і всю сільськогосподарську техніку, все, що зберігалося в гаражах та на господарських подвір’ях. 

«Вони вивезли все, що могло їхати: вантажівки, трактори, комбайни, сіялки, причепи… Абсолютно все! Вирізали навіть всю живу худобу! Але коли вони поклали своє ненаситне око на нашу старшу доньку, ми зрозуміли, що зволікати далі просто не можна. Зібрали речі, документи, попросили у родичів машину, сіли і поїхали звідти, – згадує фермер.

Перед відїздом я підпалив власні зернові склади про які рашисти ще не знали, адже було ясно, що ми тим зерном не скористаємось, але і їм воно не дісталось. Знаємо від сусідів, що потім орки заселилися в наш будинок. Хоча у нас не так багато землі, як в інших фермерів району, але, якщо порахувати всі збитки, то стає нестерпно боляче. За що вони лишили нас всього, що ми своєю працею заробляли все життя?!»