Спецможливості
Новини

Експорт українського меду: ринки та смаки споживачів

13.06.2017
2943
Експорт українського меду: ринки та смаки споживачів фото, ілюстрація
Основний акцент постачання солодкого продукту залишатиметься на ринку ЄС. Україна має тут низку переваг

За чотири місяці 2017-го Україна експортувала 21,9 тис. т меду на $36,9 млн (у 2,3 раза більше проти такого самого періоду 2016-го і в 2,2 раза — проти 2015-го). Найбільшими країнами-покупцями є США ($12,6 млн, 34%), Німеччина ($8,5 млн, 23%), Польща ($3,7 млн, 10%).

Загалом географія експорту достатньо широка й надалі тренд із нарощення обсягів і відкриття нових ринків зберігатиметься. Такий прогноз озвучила консультант FAO Анна Бурка, пише propozitsiya.com з посиланням на газету "АгроМаркет".

Основний акцент постачання солодкого продукту залишатиметься на ринку ЄС. Україна має тут низку переваг: безмитну квоту (5,2 тис. т), географічну близькість розташування й відповідно відносно невисокі логістичні витрати на доставку продукції, хороше співвідношення ціни та якості на українську продукцію. На позаквотовий обсяг українського меду мито становитиме 17,3%.

За даними СBI (Центр зі сприяння імпорту з країн, що розвиваються), споживачі з європейських країн віддають перевагу натуральним і здоровим підсолоджувачам із користю для здоров’я (як альтернатива рафінованому цукру). Чимало європейських споживачів зацікавлені в інноваційних продуктах із новими смаками. Близько 25% меду, що споживає Європа, використовують як інгредієнт у харчових продуктах. Сам по собі мед виробники використовують його як добавку до снеків, готових до вживання чаю та каш. Також останнім часом мед став популярним доповненням до спеціальних напоїв, ароматизованих спиртів й т. ін. Коли на ринку з’явився мед, який можна було вичавити з пляшки, це суттєво збільшило попит на рідкий мед. Ще однією популярною нішею став тренд «органічної продукції», зокрема в Німеччині, Франції й Великій Британії.

На провідних європейських медових ринках набувають популярності монофлорні сорти меду: акація, конюшина, сосна тощо. Їх споживання, за даними СBI, щороку зростає на 5-15% і, як очікується, цей тренд може закріпитися надовго (як порівняти з поліфлорними медами).

Неабияке значення в країнах ЄС має питання безпеки харчових продуктів (особливо відсутність залишків антибіотиків у меді) та стабільної торгівлі з іноземними партнерами. Головна вимога для роботи на цьому ринку - сертифікат EUR1. Зауважимо, на цьому ринку українським компаніям доводиться конкурувати з китайськими та південноамериканськими постачальниками.

У США на тлі зростання споживчого попиту на мед власне виробництво задовольняє його лише на 30%. За розрахунками, торік американець у середньому споживав 1,61 фунта меду (проти 1,51 фунта позаторік і 1,2 фунта у 2010 році). Що ж до «харчових трендів», то, як і споживачі з інших регіонів, американці віддають перевагу комбінаціям нових смаків. Цим, власне, зумовлено вихід на ринок «нових продуктів», як-от мед із «перчинкою» (з халапеньо та хабанеро) та спеціями. Загалом тренд «пряних медів» стає на американському континенті дедалі популярнішим. Крім того, мед традиційно є універсальним підсолоджувачем, який широко використовують у багатьох спеціальних продуктах. Щоправда, для українських постачальників солодкого продукту є низка обмежувальних чинників: географічна віддаленість регіону, а також досить висока конкуренція з боку сусідніх країн (Аргентина, Бразилія) й азійських (Індія, В’єтнам). Мито на українську продукцію становить усього 0,5%.

На думку експертів, експортерам з України є сенс звернути увагу на ті ринки Близького Сходу, що залежні від імпорту аграрної продукції - Саудівської Аравії, ОАЕ тощо. Однак для роботи на цих ринках слід ураховувати й особливості ринку, наприклад, додаткові сертифікати продукції (халяль).

Цікавим ринком для нашого солодкого продукту може бути і Японія, яка є третім у світі провідним імпортером меду (після США й Німеччини) і щороку нарощує обсяги закупівлі солодкої продукції.

Ключові слова: мед, експорт, ФАО, СBI, Анна Бурка

Інтерв'ю
Фермерське господарство «СІМ-АГРОЮГ», що на Одещині, має в обробітку 800 га землі. З 2017 року в господарстві почалось знайомство з технологією no-till.  «No-till – це вигідно», - каже власник фермерського господарства Сергій Бодя. Раніше... Подробнее
Німець Дітріх Трайс уже 20 років живе й працює в Україні. За цей час він привів у країну інвесторів, які вклали сюди десятки мільйонів доларів. Останніми роками пан Дітріх працював директором агрофірми спочатку у одного, потім у іншого з... Подробнее

1
0