Дорадництво — ефективний інструмент упровадження державної аграрної політики

Всеукраїнська громадська організація “Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України” та Відділ у Старому Полі Поморського осередку сільськогосподарського дорадництва в Гданську провели ХІІ Міжнародну науково-практичну конференцію “Зміцнення ролі й професійної діяльності дорадчих служб та інших інституцій, що працюють у сфері розвитку сільського господарства й сільських територій України”.

Хоча дорадчі служби є відносно новим явищем в Україні, їх уже організували в 22 областях (27 служб, що діють на основі різних організаційних моделей, які розробили Міністерство аграрної політики, Українська академія аграрних наук, університети та іноземні донори).
У березні 2003 року було організовано Асоціацію дорадчих служб України. Одним із основних завдань Асоціації було вдосконалення законодавства у сфері консультаційних послуг для сільгоспвиробників. Результатом такої діяльності Асоціації спільно з донорськими організаціями стало прийняття 17 липня 2004 року Верховною Радою України Закону “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”. Згідно з цим законом консультантам або дорадникам дозволяється надавати практичну допомогу в застосуванні методів забезпечення прибутковості в умовах ринкової економіки, поширенні та запровадженні в практику останніх досягнень науки, обладнання та технології, сприянні місцевим органам виконавчої державної влади у втіленні в життя державної аграрної політики.
У законі також ідеться про державну підтримку дорадчої діяльності в сільському господарстві, яка здійснюється способом фінансування дорадчих служб та прикладних досліджень. Крім того, законом передбачено надання дорадчих послуг на платній основі для клієнтів, що може створити сприятливі умови для збільшення доходів сільгоспвиробників та сільського населення.
Вже пройшли реєстрацію як дорандники близько 1000 осіб, але в ідеалі потрібно у 5 разів більше.
Ось про те, як саме на практиці здійснюється дорадництво, й розповідали представники польської, грузинської, британської та української служб дорадництва.
Важливість форуму засвідчила присутність високих гостей: Бориса Тарасюка, Голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, та Миколи Присяжнюка, Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики й земельних відносин.
Про напрями роботи польської служби дорадництва ми докладно писали в 11 та 12 номерах журналу. А про українських дорадників та їхні проблеми на шляху впровадження в життя Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року ми розпитали у Президента Національної асоціації дорадників пана Романа Шмідта та віце-президента асоціації пана Михайла Кропивка.
На дорадництво на 2007-2013 роки ЄС виділяє 350 млн євро. Польські дорадники мають з бюджету до 2,5 млн євро на рік на воєводство, хоча для утримання будівель, готелів, навчальних приміщень та на зарплатню потрібно вдвічі більше. Цю решту дорадники заробляють платними послугами.
Виявилося, що українські дорадники працюють практично на самоокупності, бо отримують кошти від МінАп після надання актів про проведення семінарів та консультацій. На жаль, комерційне консультування фермерів і приватних землевласників у нас ще не дуже популярне, тому високоосвічені фахівці, які зареєстровані в Державному реєстрі, поки що не заробляють достатньо.
За рахунок бюджетних коштів надано селянам і сільським громадам десятки тисяч соціально спрямованих індивідуальних дорадчих послуг, проведено тисячі навчальних семінарів, сотні конференцій і демонстраційних показів успішного досвіду.
Але надання соціально спрямованих дорадчих послуг помітно стримується через фінансові негаразди.
Зокрема, станом на 10 грудня 2008 року заборгованість Мінагрополітики за зданими актами виконаних робіт становить: по Кіровоградській області — 58 тис. грн, Волинській — 46, Полтавській — 195, Херсонській — 134, Рівненській — 90, Чернівецькій області — 48 тис. грн. Загалом по Україні заборгованість сягає понад один мільйон гривень.
Така позиція Мінфіну та МінАП суперечить цінностям, задекларованим Україною під час вступу до СОТ, унеможливлює перспективу розвитку сільських територій, залишає сільське населення й надалі наодинці зі своїми невирішеними проблемами. Крім того, скорочення фінансування дорадчої діяльності неминуче призведе до масових звільнень дорадників, що ставить під загрозу реалізацію Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року.
Дорадники звернулися до Верховної Ради, прем’єр-міністра, міністрів аграрної політики та фінансів із проханням зберегти в Держбюджеті України на 2009 рік фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності, надання соціально спрямованих дорадчих послуг в обсязі 11,02 млн грн, як це передбачено Державною цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року.
Звичайно, великим плюсом є організація навчання дорадників, підвищення їхньої кваліфікації як на базі аграрних університетів в Україні, так і на базі Відділу в Старому Полі Поморського осередку сільськогосподарського дорадництва в Гданську, в Польщі, в рамках реалізації державної політики європейської інтеграції України. За кошти МЗС Польщі за 5 років було проведено 55 семінарів в Україні. Велику кількість програм для дорадників, науковців та журналістів провели в Польщі у Старому Полі. Тож за внесок  у будівництво дорадчої служби України, згідно з Наказом МінАп, було нагороджено знаком пошани директора поморського осередку в Гданську пані Альдону Станіславу Лось,  директора Відділу в Старому Полі Поморського осередку в Гданську Антонія Гайдачука та керівника проекту Старопольського осередку сільськогосподарського дорадництва пані Терезу Краковську.
Маємо надію, що дорадники в найближчому майбутньому стануть справжньою опорою для сільгоспвиробників.

Ольга Cидоренко