Спецможливості
Новини

До Європи — через Cхід

05.06.2008
318
До Європи — через Cхід фото, ілюстрація
“Луганщина — крайній Схід України, — саме таке визначення мені запропонували самі луганчани. Втім, за радянських часів, коли ми застосовували прикметник “крайній”, йшлося про нестерпні умови праці, суворий клімат, украй погано розвинуте сільське господарство. Із цим прикметником зазвичай стояло слово “Північ”. На Крайню Північ їхали люди з усього Радянського Союзу, сподіваючись заробити вагому північну копійчину. На Схід України нині також їдуть заробітчани. Здебільшого це представники західних областей України, які працюють на будівництві та в сільському господарстві. Щоправда, зарплати в агросекторі нині — не захмарні, але ж, попри все, агросектор розвивається, більшає техніки західного виробництва, вдосконалюються технології, на новий, вищий, рівень виходить захист рослин.

Істотний внесок у його розвиток вносять аграрні внзи України. Луганський національний аграрний університет по праву вважається одним із провідних навчальних закладів такого профілю в країні. На карті Луганська, в переліку міських внзів, саме аграрний іде першим. У цьому є певна символіка, адже за останні роки ЛНАУ справді зробив відчутний крок уперед. Сьогодення потребує кваліфікованих кадрів із сучасним європейським менталітетом. І луганські аграрні освітяни доводять, що навіть для географічно найвіддаленішої від Європи області України слово “Європа” — не чуже. Зокрема, щороку близько 500 студентів проходять практику за кордоном на найкращих підприємствах. Неоціненний виробничий досвід плюс розвиток кругозору (адже, маючи, приміром, шенгенську візу, можна у вільні від роботи дні об’їхати всю Європу) значно підвищують акції такої молодої людини на біржі праці. Назагал у Луганському національному аграрному університеті здобувають вищу освіту близько 15 тис. студентів на різних формах навчання. Десять факультетів ЛНАУ — агрономічний, ветеринарної медицини, зообіотехнологічний, економічний, механізації сільського господарства, промислового та цивільного будівництва, харчових технологій, заочної освіти, гуманітарної освіти та факультет громадських професій — готові запропонувати молодій людині якісну освіту. Понад 500 кваліфікованих викладачів, більша частина яких має наукові ступені, готові поділитися своїми знаннями та досвідом з усіма, хто вирішив присвятити себе нелегкій праці на землі.


Мабуть, як і в усіх вищих навчальних закладів, у Луганського національного аграрного університету є кілька пам’ятних віх в історичному літописі. Ще в 1826 році в Луганську було створено зразкову ферму, а в 1842 році її реорганізували в навчальну для низки губерній Російської імперії. Її метою було поширення передових агротехнічних знань і досягнень. Уже в ХХ ст., в перші роки Радянської влади, в Луганську було засновано сільськогосподарський інститут. Звідтоді й бере офіційний початок історія внзу, який нині носить назву Луганського національного аграрного університету. Статус “національний” йому присвоєно три роки тому за загальнодержавне й міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти й науки.


У розвитку вищого навчального закладу значна роль належить ректору. Валентина Ткаченко — єдина жінка серед ректорів аграрних внзів. У приватних розмовах практично всі співробітники університету відзначали, що все, чого вдалося досягти ЛНАУ за останні роки, — результат наполегливої праці колективу, на чолі якого стоїть справжній лідер, неабиякий професіонал своєї справи. Спілкуватися з Валентиною Григорівною напрочуд легко. Час розмови з нею сплинув так швидко й непомітно, що, поглянувши на свій годинник по закінченні бесіди, я подумав, що він зламався. Ні, з годинником було все гаразд, просто інтерв’ю, дискусія, круглий стіл — три в одному — були такими змістовними, що навіть журнальної площі “Пропозиції”, що цього року відчутно потовстішала, не вистачило б на те, щоб опублікувати повний текст нашого діалогу. Втім, найцікавіше з найцікавішого ми пропонуємо вашій увазі.


“У нас все робиться заради студента, — наголошує Валентина Григорівна. — Від умов його проживання (можу засвідчити: на особистому досвіді переконався, що гуртожитки для студентів справді відповідають найвибагливішим запитам. — Прим. О. Р.) до матеріально-технічної бази, яка потрібна для здобуття освіти та практичного досвіду в цілому. Вся робота нашого професорсько-викладацького складу спрямована на те, щоб студенти відбулися не лише як спеціалісти, а й як особистості. Звісно, аграрні внзи мають свою специфіку. І людина, яка обрала аграрний внз, одержить професію не з легких. Біда сільського господарства в тому, що воно є сировинним придатком в економіці. Замкнений цикл виробництва, вочевидь,— ключ до того, щоб дохід, створений безпосередньо в сільськогосподарській галузі, не передавався в інші галузі. На жаль, сільське господарство в нас часто-густо працює на інші галузі. В історичному аспекті я не пригадую періоду, щоб цій галузі справді віддали те, що вона заслужила”.


Практичні заняття — найперша умова підготовки кваліфікованого фахівця. Як це питання вирішують луганчани?


“На сьогодні ми взяли на баланс навчально-дослідне господарство з 2,5 млн грн боргу. За вісім місяців змогли погасити заборгованість на 1 млн 300 тис. грн. Господарство розташоване буквально поряд з університетом. Тепер студенти мають змогу безпосередньо на практиці застосовувати теоретичні знання. Крім того, в нас налагоджено плідну співпрацю з кількома потужними підприємствами, де наші студенти можуть проходити навчальну практику. Причому відточувати свої знання можуть ті, хто вивчає рослинництво, й тваринництво, і переробку. Ми плідно співпрацюємо з агрофірмою, м’ясокомбінатом, відомим виробником у регіоні твердих сирів. І, безперечно, — практика за кордоном. Хочу наголосити, що це не просто заробляння грошей, хоча й це важливо для студентського гаманця, а справжня робота. Студентам дають програми, по закінченні практики вони приїжджають зі звітами, потім захищають їх”.


До бесіди приєднується проректор із міжнародних зв’язків ЛНАУ Олександр Рязанов: “Щодо закордонної практики: ми намагаємося диференціювати її залежно від профілю підготовки. Так, приміром, до Швеції їдуть зооінженери та ветлікарі. Вони розпочинають працювати як молодший персонал, але мають можливість проявити себе і, коли приїжджають туди вдруге, інколи працюють уже як молодші ветлікарі. В країнах Євросоюзу можна закріпити навички, набуті під час навчання в Україні, та ще й грошей заробити. Щороку розширюється як географія поїздок наших студентів, список країн, де вони мають змогу вивчити передовий досвід, так і кількість практикантів. Так, цього року 38 осіб перебувають на практиці в Сполучених Штатах Америки у фермерських господарствах”.


Втім, не всі мають змогу поїхати на практику до розвинутих країн. Для цього слід добре навчатися й володіти розмовною англійською мовою. Чи є друга умова каменем спотикання для луганських студентів? Адже не секрет, що навіть викладачі вітчизняної вищої школи часто-густо не можуть підтримати розмову англійською. Валентина Ткаченко каже: “Сімдесят відсотків наших студентів — із села: там немає можливості опанувати розмовну англійську мову. А от у нашій мовній студії “Діалог” ми створили всі умови для цього. Зазвичай, кількох місяців студенту вистачає, щоб заговорити англійською”.


Мабуть, наразі немає в Україні такої галузі, де б не була актуальною кадрова проблема. А як розв’язують її луганські освітяни?


“Справді, кадрове питання стоїть надзвичайно гостро, — підкреслює ректор. — У нас є такі кафедри, які працюють лише на нашу природно-кліматичну зону. Тож ми повинні ростити власні кадри, але замикатися в собі теж не можна, оскільки не буде взаємопроникнення наукових шкіл. Представники інших наукових течій вносять свіжий струмінь, що дає можливість розвиватися науці, викладанню, методичній роботі. Ми запрошуємо фахівців, надаємо кваліфікованим кадрам квартири в нашому місті. Останнім часом у нашому внзі було відкрито низку нових спеціальностей, фахівців з яких у Луганській області або не було взагалі, або було обмаль”.


“Ми не обмежуємо творчі прояви наших науковців, — підкреслює проректор з наукової роботи Валерій Алексєєв. — У них є всі можливості для самореалізації”.


Під час нашого відвідання Луганського національного аграрного університету якраз була в розпалі гаряча вступна пора, коли сумлінно працювали приймальні комісії, а папірці з інформацією про конкурси рясніли довгими цифровими рядами. “Конкурси в нас високі, — наголошує ректор. — Так було не завжди, але на популяризацію внзу в нас ніхто не шкодує ані сил, ані здоров’я. Ми підходимо до цього питання дуже серйозно. Більші конкурси на економічні спеціальності. Так, торік було 8–9 осіб на місце. Після закінчення внзу ми не залишаємо наших випускників наодинці з питанням працевлаштування. Відділ маркетингу займається профорієнтаційною роботою і розподілом наших випускників. Людина, яка обіймає посаду керівника Центру ринку праці, має зв’язок з усіма службами зайнятості Донецької і Луганської областей. Цього немає в жодному внзі. Крім того, в нас є Центр післядипломної освіти, де можна здобути другу професію”.


Важливу роль під час обрання абітурієнтом внзу, до якого він прагне вступити, відіграє не тільки можливість одержати добру освіту, а й розвиток культурно-спортивної інфраструктури навчального закладу. Тут луганчани можуть дати фору багатьом. “За самодіяльністю ми посідаємо перше місце серед аграрних навчальних закладів”, — стверджує пані ректор. Справді, відвідувачі київської виставки “Агро’2005” мали змогу пересвідчитися в майстерності творчих колективів ЛНАУ. А такі колективи, як “Золоті зерна”, “Соняшник” і “Ноктюрн”, здобули визнання в загальноукраїнському форматі. Палац культури студентів розрахований на 850 місць. На високому рівні тримають луганчани й спортивну марку. До послуг спортсменів — два стадіони, тренажерне спортивне містечко, зал тенісу, спортивний комплекс, зал важкої атлетики тощо.


Як і в багатьох інших аграрних вищих навчальних закладах, у Луганську історично першим факультетом став агрономічний. На ньому готують студентів за спеціальностями “Агрономія”, а також “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Завдяки сильному професорсько-викладацькому складу, а також гармонійному поєднанню теоретичних і практичних занять, на випускників агрономічного факультету ЛНАУ завжди високий попит на ринку праці.


Серед творчого доробку вчених-агрономів факультету — створення нових сортів гороху. Селекційні досліди тривають повсякчас, і ми переконані, що Реєстр сортів рослин України ще неодноразово поповнять сорти від науковців ЛНАУ.


Справжніх майстрів своєї справи — лікарів ветеринарної медицини — готують на факультеті ветеринарної медицини. Закінчивши зообіотехнологічний факультет ЛНАУ, молода людина стане справжнім професіоналом — технологом виробництва й переробки продукції тваринництва. Тут ідуть у ногу з часом, повсякчас створюють нові навчальні дисципліни, орієнтовані на сучасні досягнення біологічної й зоотехнічної науки. “Інженер-механік” — саме таку кваліфікацію матиме випускник факультету механізації сільського господарства. Упродовж навчання студенти можуть також отримати робітничі спеціальності: тракториста-машиніста, водія автомобіля, зварювальника, слюсаря-ремонтника, верстатника. Факультет харчових технологій порівняно молодий. Йому всього п’ять років, але за цей невеличкий час тут встигли вибудувати ефективну систему для підготовки справжніх професіоналів. Із цим завданням з успіхом упорається навчально-виробничий комплекс, до якого входять як найбільші виробничі підприємства Луганщини, так і коледжі кількох областей, а також Український державний університет харчових технологій і Донецький державний університет економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Спеціальності “Технологія зберігання, консервування й переробки молока” і “Технологія зберігання, консервування й переробки м’яса” чекають на вас, абітурієнти! Найпопулярнішим серед абітурієнтської молоді є, безперечно, економічний факультет: “Менеджмент і бізнес”, “Економіка підприємства”, “Економічна кібернетика”, “Фінанси”, “Облік і аудит”. Ці записи в дипломі про вищу освіту — ключ до вдалої кар’єри. Факультет промислового й цивільного будівництва незвичний для аграрного внзу. Його випускникам надають кваліфікацію “Інженер-будівельник”, “Інженер-землевпорядник”. Відмітна риса наукової роботи на цьому факультеті — широкий спектр наукових досліджень.


Науково-виробничі підрозділи, що функціонують в університеті, підтримують пульс наукового життя. Зокрема, кореспонденту “Пропозиції” пощастило відвідати лабораторію біотехнологій, де працюють справжні професіонали, буквально закохані в свою справу.


Коли пересічний українець чує слово “Донбас”, у його уяві одразу постають шахти, терикони, підприємства металургійної промисловості. Проте агросектор цього потужного промислового регіону також на перших ролях в Україні. А тому на єдиний на Донбасі аграрний вищий навчальний заклад покладається особлива відповідальність: саме його випускникам належить відроджувати славу України як житниці Європи. Переконані, їм це до снаги!



Олексій Рижков

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0