Державний агроекологічний університет запрошує на навчання (повна версія)

Квітень видався напрочуд прохолодним у Центральній Україні. Навіть наприкінці цього весняного місяця ртутний стовпчик не квапився підніматись у височінь і тримався нульової позначки. Походжаючи по навчальних корпусах агроекологічного університету і спостерігаючи величезний натовп студентської молоді, спіймав себе на думці, що столичні студенти в таку негоду в своїй масі проігнорували б заняття, віддавши перевагу іграм за домашнім комп’ютером і запашній каві, звареній у своїй оселі. Житомирських студентів такі думки не переслідують. Ні, звісно, і тут полюбляють каву — у кав’ярнях на території університету завжди велелюдно, однак і про навчання не забувають.

Державному агроекологічному університету вже понад 80 років. Попервах це був Волинський агрономічний технікум, створений на базі Ново-Чорторийської сільськогосподарської школи, згодом, наприкінці 20-х років минулого століття, його було переведено до Житомира і, внаслідок об’єднання з технікумом землевпорядкування, виник Волинський сільськогосподарський політехнікум. У 30-х роках Житомирський інститут зазнав кілька реорганізацій. Зокрема, до нього приєдналися Сумський сільськогосподарський інститут буряківництва та Кам’янець-Подільський інститут технічних культур. Відтак у Житомирі з’явився Житомирський сільськогосподарський інститут. У часи незалежності інститут дістав назву Державної агроекологічної академії. Уже майже чотири роки минуло звідтоді, як йому було присвоєно статус державного університету. Нині Державний агроекологічний університет може запропонувати абітурієнтові практично кожну зі спеціальностей, які конче потрібні сучасному агросектору. На восьми факультетах — агрономічному, економічному, технологічному, ветеринарної медицини, механізації сільського господарства, аграрного менеджменту, екологічному, лісового господарства — навчається близько 4,5 тисячі студентів на денній формі та 3,5 тисячі заочників. Найбільші конкурси, зазвичай, на факультети лісового господарства, екологічний та економічний.

“У нас навчаються студенти із 17 областей України, — наголошує ректор Державного агроекологічного університету Антон Маліновський. — Наш регіон, на жаль, особливо постраждав від Чорнобильського лиха. Тому цілком природно, що в назві університету є словосполучення “агроекологічний”. Ще одна відмітна риса нашого навчального закладу — в нас є факультет лісового господарства, що існує вже третій рік”.

Справді, мабуть, поліський регіон, як жоден інший, відчуває потребу у фахівцях лісового господарства.
“При нашому вузі є будівельний технікум, в якому навчається близько 1000 студентів, — додає пан ректор. — Нам з ними непогано, а їм з нами ще краще. Знаєте, шість років тому, прийшовши на посаду ректора, я поставив собі завдання: збільшити кількість студентів. І маю сказати, що цей показник за останні роки подвоївся. Нині маємо оптимальну кількість студентів, і ані збільшувати, ані зменшувати її не будемо. Платне навчання? Коли на придбання обладнання дають 30 тис. гривень, то про яке оновлення можна говорити? Вочевидь, цю проблему можна розв’язати, самостійно заробляючи гроші. Тож фактично студент-контрактник допомагає вчитися стаціонарнику. Оплату за навчання намагаємося тримати на мінімальному рівні. На технологічні спеціальності вона становить  приблизно 1200 гривень на рік. Згідно із Законом України про освіту, якщо ми уклали контракт зі студентом, то не маємо права впродовж п’яти років змінювати цю цифру, поправка є лише на офіційний показник інфляції. У нас потужний професорсько-викладацький склад. Плинність кадрів невелика. Із зростанням кількості студентів, відповідно, збільшувалася й кількість викладачів. Купили кілька квартир для докторів наук, створили дві спецради із захисту кандидатських дисертацій: одна з екології, друга — з економіки сільського господарства. До аспірантури йде талановита молодь”.

Наша країна проголосила курс на вступ до ЄС. Звісно, поступ до спільного європейського дому передбачає уніфікацію всіх наших стандартів із загальноєвропейськими. У контексті освіти актуальним є питання долучення України до Болонського процесу. Контакти наших навчальних закладів з іноземними вузами останнім часом активізувалися, а перелік славнозвісних європейських університетів, з якими співпрацює український вуз, — це предмет особливої гордості вітчизняних викладачів. Ось і для житомирських освітян зарубіжні відрядження — не рідкість. Вони налагодили добрі зв’язки з науковцями Німеччини, зокрема з Інститутом аграрного розвитку країн Східної і Центральної Європи. Плідні взаємини пов’язують житомирян з Варшавським сільськогосподарським інститутом, а також з американськими колегами. Відкрили для себе Європу й студенти Державного агроекологічного університету. Молоді люди мають змогу побачити світ, відшліфувати іноземні мови та й копійчина, яку там можна заробити, аж ніяк не зайва у студентському бюджеті. Втім, не всі можуть потрапити на закордонну практику. Лише студент із середнім балом не нижче чотирьох має змогу поїхати на стажування за межі України. Це — непоганий стимул для відмінного навчання. На високому рівні тримають житомиряни й спортивну марку. Серед студентів і випускників Державного агроекологічного університету є призери чемпіонатів світу та Європи. І не дивно, бо тут професійно працюють секції з важкої й легкої атлетики, волейболу, футболу, карате й дзюдо. Вирує й культурне життя. Фольклорно-обрядовий ансамбль, духовий оркестр, естрадно-джазовий ансамбль, хор і студентський театр — це добрий засіб самореалізації для талановитої молоді.

Звісно, крім фізичного здоров’я, духовного збагачення та одержання якісної освіти, студента цікавить і можливість смачно та недорого пообідати. За словами пана ректора, жодної торгової точки в університеті не віддано бізнесу. Чотири їдальні, п’ять кафе і шість буфетів завжди готові запропонувати студентам смачне меню. Ми були неабияк здивовані, коли дізналися, що студенти ДАУ мають змогу пообідати всього за одну гривню! Причому саме пообідати, а не просто щось перехопити між парами. Якщо студент занедужає, до його послуг лікарський оздоровчий пункт, де завжди можна одержати кваліфіковану медичну допомогу терапевта, стоматолога, гінеколога.
Практичні заняття — ахілесова п’ята українських освітніх закладів. У Житомирі цю проблему намагаються вирішити на власних землях. “У нас чотири тисячі гектарів землі, — розповідає  Антон Станіславович. — Це навчально-дослідне господарство за 15 кілометрів від Житомира. Там є 100 биків, 100 свиней, взяли 1000 курей-несучок і маємо щодня понад 900 яєць. Пекарня також у нас своя, тому студенти й викладачі завжди зі свіжим і смачним хлібом”.
Потім ми вирушили на екскурсію по університету. У затишній бібліотеці завжди людно. Приємно було бачити, що й “Пропозиція” стоїть на видноті й, за словами бібліотекарки, має неабиякий попит серед студентів, особливо перед сесіями та під час підготовки курсових і дипломних робіт. “У нас доволі велика бібліотека: загальний книжковий фонд понад 400 тис. примірників, а також потужний видавничий центр, — підкреслює пан ректор. — Якщо  раніше ми могли видати лише невеличкі методички, то нині маємо змогу друкувати майже 15 підручників на рік. Черга у видавництві — півтора року”.
Незвичний підрозділ для навчальних закладів — лабораторія аналізу цукрових буряків. Завідуюча лабораторією Жанна Захаркевич розповіла про те, що вони в змозі зробити хімічний аналіз не тільки цукрових буряків, а й овочів та готової продукції: цукру, меляси. Про доброякісність, уміст радіонуклідів, різницю між доброякісністю заводською і потрібною — вичерпну інформацію нададуть фахівці лабораторії. Серед підприємств, які замовляють аналіз у Державному агроекологічному університеті, такі знані в цукровій галузі заводи, як Андрушівський, Корнінський, Коровинецький. Звертаються сюди і з-за меж Житомирської області.
Мабуть, найбільш чоловічий серед усіх факультетів аграрного вузу — факультет механізації сільського господарства. Для нього питання практичної підготовки стоїть дуже гостро. “На сьогодні Міністерство, на жаль, не надає підтримки у підготовці спеціалістів, — зазначає декан факультету Олександр Романишин. — Наявна техніка практично спрацьована. І все-таки ми не полишаємо надії, за підтримки Міністерства аграрної політики, знайти можливість налагодити зв’язки із заводами-виробниками. Адже для підготовки майбутніх спеціалістів інженерного спрямування бажано було б мати кожному навчальному закладу бодай робочі органи плугів, сівалок. Ми розуміємо, що українські підприємства — виробники сільгосптехніки також перебувають у критичному фінансовому стані, але плекаємо надію, що все ж (завдяки Кабміну, МінАП) хоча б мінімум цієї техніки, особливо для енергоощадних технологій, ми одержимо, адже це вкладення в кадри, а, відповідно, — в майбутнє українського сільського господарства”.
Як випливає із назви університету, особливу увагу в ньому приділяють екології. Екологічний факультет створено 1997 року. Нині тут готують фахівців за спеціальностями “Екологія та охорона навколишнього середовища”, спеціалізація “Радіоекологія”, а також “Правознавство” (молодші спеціалісти). На факультеті працюють кафедри: хімії, загальної екології, моніторингу навколишнього природного середовища, охорони природних ресурсів і правознавства. Близько 75% викладачів мають вчений ступінь. При університеті створено і функціонує Науково-дослідний інститут з регіональних екологічних проблем. У факультету добрі творчі взаємини з Інститутом грунтознавства й агрохімії ім. Соколовського, Інститутом сільського господарства Полісся, Обласним центром радіологічного контролю тощо.
Популярний серед абітурієнтів економічний факультет. За словами декана факультету Лариси Сулеменко, молодь із задоволенням іде викладати, тому викладацьких кадрів тепер навіть більше, ніж кілька років тому. На випускників за спеціальністю “Облік і аудит” нині дуже великий попит серед роботодавців. А в сільському господарстві бухгалтер із вищою освітою — нечасте явище.
Звісно, ми не могли обійти увагою факультет ветеринарної медицини, бо тут навчається близько 500 студентів. На факультеті п’ять кафедр: заразних хвороб тварин, ветеринарно-санітарної експертизи та гігієни, акушерства, терапії й хірургії, анатомії та гістології, а також фармакології і фізіології.
Крім того, в Державному агроекологічному університеті контролюють якість поверхневих вод, є  тут і лабораторія аналізу грунтів. 
До складу Державного агроекологічного університету входить і Ботанічний сад, що квітує на берегах річки Путятинки на площі близько 35 гектарів. Від прогулянки садовими стежинами, в якій нас супроводжував директор Ботанічного саду Руслан Журавський, ми дістали справжнє задоволення, попри зимно-весняну погоду. Тільки-но ми зайшли на територію Ботсаду, як сніг, що до цього кружляв якось ніяково, ніби соромлячись нагадувати про себе наприкінці квітня, рвучко упав білою хмарою на Житомир. В одну мить Ботанічний сад, який ось щойно виблискував всіма кольорами райдуги, перетворився на справжній зимовий ліс.
Надбання Ботсаду — понад півтисячі видів, форм і сортів деревних рослин і понад 1000 видів трав’янистих рослин. “Зелена скарбниця Поліського краю” — саме так по праву називають навчальну та науково-дослідну базу Державного агроекологічного університету.
Невдовзі настане гаряча липнева пора вступних іспитів. Абітурієнти, які віддали перевагу аграрному вузу, але вагаються, який саме інститут обрати, можуть бути певні: Державний агроекологічний університет — правильний вибір.

Олексій Рижков

Коли верстався номер, стало відомо, що Україна приєдналася до Болонської угоди на конференції міністрів освіти країн Європи в норвезькому Бергені. Головна ідея Болонської конвенції — стандартизація підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в європейських країнах.