Держава заважає банкам надавати аграріям дешеві фінансові ресурси
80% частки держави у банківському секторі не дає банкам нормально працювати на ринку та надавати аграріям дешеві фінансові ресурси, пише propozitsiya.com з посиланням на Landlord. Про це заявив народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко під час дискусії про фінансові інструменти «Challenge AГРО».
На його думку, щоб мати колосальні показники в АПК, Україні необхідно не менше як $74 млрд капітальних інвестицій.
«Дієвим інструментом – перед відкриттям земельного ринку — може стати і створення іпотечного банку, до менеджменту якого мають долучитися й іноземні партнери — ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Лише за таких умов буде забезпечено професійну роботу іпотечного банку без корупційних ризиків», — заявив він.
Директор лізингової компанії «Атон ХХІ» Олег Радіоненко вважає , що у розвинених державах лізинг дієвий інвестиційний механізм, проте в Україні він не розвинен. «У нас після податкових та інших законодавчих колізій лізинг став звичайною «розстрочкою». До того ж ще й дорожчою за кредит. Колись на ринку працювало понад 200 компаній, а зараз залишилось 90. Вартість лізингових договорів становить лише 10 млрд грн. Це крапля в морі. Вартість угод для АПК – приблизно 5 млрд грн - це десь 30 комбайнів. Але що це для такої потужної галузі? Ринок лізингу звужується, банківський сектор фактично не кредитує лізингові договори. А раніше ця цифра сягала 90%», — підрахував фахівець.
На думку менеджера з агробізнесу ПАТ «Кредобанк» Дмитра Барабана, сьогодні банки охоче кредитують малих та середніх виробників. «Аграрії, які мають у своєму арсеналі від 2000 га, прагнуть вийти на зовнішні ринки й мати валютне фінансування. У банках вони можуть отримати кредит під 5-7% річних. У Польщі цей показник становить 3-4%. Аграрії, які мають валютну виручку, можуть здешевити свої кредитні ресурси. Другий механізм для здешевлення ресурсів – державні компенсації. Третій механізм – спеціальні угоди з дилером, який може частково компенсувати виробнику ставку по кредиту – від 3 до 5%. Ці механізми прозорі й вони працюють. Але ідеальний варіант для аграрія – мати свій експорт. Важливо також отримати позитивний рейтинг у банків. Тобто податкова звітність – це додатковий «плюс у карму» для аграріїв. Все просто: чим краще рейтинг позичальника, тим дешевше обійдеться позика», — розповів експерт.
Спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов стверджує, що аграрні розписки — не панацея для вирішення всіх фінансових проблем. «Завдяки аграрним розпискам у аграріїв з’явився вибір. Де є вибір, там є конкуренція, яка знижує вартість фінансового ресурсу. Загалом аграрних розписок видано на 3,5 млрд грн. Лише у 2018 році – на понад 2 млрд грн. Якщо в Україні з’явиться ринок землі, він вимагатиме довготермінових ресурсів. І вони в Україні будуть. Адже нині ми спостерігаємо, як банківська система поступово виходить із коми», — додав спеціаліст.