Чому Україна не може використати Держрезерв проти «імпортованої інфляції»

Нещодавно, у вирії інформаційних повідомлень щодо проекту державного бюджету на 2022 рік і загальних питань змін податкового і так званого антиолігархічного законодавства, майже непомітно пройшла новина про заяву Державного агентства резерву України про критично низький рівень запасів зерна у «державних коморах» і відсутність фінансування на поповнення запасів матеріальних цінностей державного резерву із загального фонду державного бюджету протягом останніх 10 років.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на feg.in.ua.

Акцент у повідомлені якраз і стосувався саме того аспекту, що відсутність державного фінансування саме за рахунок коштів загального фонду держбюджету (тобто із загального «котла» доходів держбюджету від податків) Держрезерву призвів до зниження запасів зерна до критичного рівня, хоча рівень запасів не було оприлюднено виходячи із «закритості» такої інформації. У Держрезерві зберігаються не лише продовольчі, а й непродовольчі запаси. Їх обсяги і норми накопичення регламентовані урядом та становлять державну таємницю.

Водночас, ані держбюджет на поточний 2021 рік, ані проєкт бюджету на наступний 2022 рік не передбачає цільового виділення коштів на поповнення запасів державного резерву, у тому числі зерна нового врожаю. Було також зазначено, що на сьогоднішній день підприємства Держрезерву зберігають зерно врожаїв 1999-2018 років, що значно перевищує затверджені терміни зберігання — 2 роки.

Так, варто зазначити, що фінансове забезпечення діяльності Держрезерву здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду держбюджету переважно від надходження орендної плати та від реалізації матеріальних цінностей державного резерву. Станом на 1 вересня фактичні надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву становили 215,5 млн гривень, з яких заплановано спрямувати на накопичення — 193,9 млн гривень, чого недостатньо навіть для виконання в повному обсязі плану освіження матеріальних цінностей державного резерву на 2021 рік. Тому керівництво Держрезерву наголошує на необхідності виділення йому не менше 560 млн гривень цільових коштів на освіження запасів із загального фонду держбюджету, та зазначає, що майже щорічно звертається до Мінекономрозвитку про виділення коштів для поновлення та освіження матеріальних цінностей.

Якщо заглибитися в проблематику і функціональність діяльності Держрезерву, то можна виокремити основну його функцію — забезпечити в умовах стихійного лиха, неврожаю та в інших непередбачуваних ситуаціях першочергові потреби населення, діяльність із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій до того моменту, поки промисловість і сільське господарство не зможуть налагодити випуск продукції в обсягах, необхідних для вирішення проблем.

Крім того, реалізація накопичених цінностей і продовольчих товарів на внутрішньому ринку є дуже дієвим інструментом протистояння «зовнішній» ціновій кризі — так званій «імпортованій інфляції», яка наразі актуальна для України, де ціни на продукти харчування і енергоносії почали зростати галопуючими темпами через ріст світових цін на такі товари. Тому, при розумному застосуванні політики товарної інтервенції на внутрішньому ринку із накопичених резервів уряд матиме всі можливості для ефективного протистояння зростанню цін на соціально важливі й загально вживані групи товарів, що однозначно пом’якшить й інфляційні чинники цих процесів.

Наприклад, якщо проаналізувати формування ціни на один буханець хліба, то без зайвих зусиль виявиться пряма залежність від вартості борошна, а 90% собівартості борошна — це вартість зерна пшениці. Але крім борошна наразі підвищені ціни й на інші інгредієнти. Перш за все, на цукор, який має дворазове зростання ціни, а також на соняшникову олію, яйця, дріжджі і навіть сіль. Тобто, по суті, на всі основні складові. До того ж зросла вартість енергоресурсів, оскільки для замісів тіста і випічки хліба використовуються газ і електрика.

Тому це майже очевидно, що Уряду слід приділити більше уваги стану справ у Держрезерві аби мати можливість у разі виникнення будь-яких непередбачуваних ситуацій негайно вплинути на них. Можливо вже якраз і прийшов той час, коли необхідно переглядати і номенклатуру формування резервів, додаючи до неї більше енергоносіїв, і процедури формування і освіження таких резервів.
Водночас, не варто і забувати про особливих вітчизняних «мишей», які анулюють запаси збіжжя в державних коморах тисячами вагонів, наносячи майже непоправної шкоди самій ідеї функціонування Держрезерву.