Спецможливості
Технології

«Царицині» хвороби: що було, чого чекати у 2016 році

11.05.2016
1004
«Царицині» хвороби: що було, чого чекати у 2016 році фото, ілюстрація

Останніми роками стрімке зростання посівних площ під посівами кукурудзи та перенасичення сівозмін цією культурою спричинили значне поширення хвороб в усіх грунтово-кліматичних зонах. Окремі із них (гельмінтоспоріоз, септоріоз, альтернаріоз, іржа, цефалоспоріоз) виявляли раніше лише спорадично на поодиноких рослинах у посівах культури в окремих районах, або вони були зовсім відсутні. 

Останніми роками стрімке зростання посівних площ під посівами кукурудзи та перенасичення сівозмін цією культурою спричинили значне поширення хвороб в усіх грунтово-кліматичних зонах. Окремі із них (гельмінтоспоріоз, септоріоз, альтернаріоз, іржа, цефалоспоріоз) виявляли раніше лише спорадично на поодиноких рослинах у посівах культури в окремих районах, або вони були зовсім відсутні. 

І. Марков, канд. біол. наук, професор, НУБіП України
Розвиток хвороб на рослинах є причиною їхньої низької продуктивності, суттєвого зниження якості отриманого врожаю. Тому дані ретельного аналізу фітосанітарного стану посівів кукурудзи попереднього року і прогноз ймовірного розвитку хвороб — поточного є вихідним базисним матеріалом для керівників і агрономів господарств різних форм власності для своєчасного планування та організації проведення профілактичних заходів проти хвороб у всіх ланках технології вирощування культури. 
У статті використано дані річних звітів державних обласних фітосанітарних інспекцій Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України. 
Пліснявіння проростаючого насіння і сходів у 2015 р. виявляли в усіх зонах кукурудзосіяння, але економічного значення хвороба не мала. 
У 2016 році пліснявіння насіння і сходів насамперед розвиватиметься на кислих грунтах за умов затяжної холодної вологої весни, значних коливань вологості і низької температури грунту, а також неякісно підготовленого до посіву насіння та грунту: глибокого загортання насіння в грунт; наявності на зернівках макро- і мікротравм, завданих під час обмолочування качанів; різних пошкоджень, спричинених птахами, гризунами, градом; використання фізіологічно ослабленого, погано інкрустованого насіння. Шкідливість пліснявіння залежатиме від виду збудника хвороби, інфіковані рослини відставатимуть у рості, більшість їх випадатиме, спричиняючи суттєве зрідження посівів. 
Кореневі і стеблові гнилі у період сходи — 2–3 пари справжніх листків кукурудзи виявляли у вигляді загнивання коренів проростків у зоні Степу (Херсонська обл.) на 0,5% обстежених площ, у Лісостепу (Черкаська обл.) — на 0,16%. Найбільший осередок — 1,3% рослин, уражених гниллю фузаріозного типу, зареєстровано в Лисянському районі. В господарствах Луганської області хвороба уразила 0,6% проростків рослин на 3,1% площі.
Поширення кореневих і стеблових гнилей спостерігалось у травні — червні за різких перепадів температури та в кінці вегетації кукурудзи, коли за тривалого утримання високих температур відбувалось прискорене дозрівання та засихання рослин. 
У 2016 р. розвиток кореневих і стеблових гнилей прогнозується за умов вирощування ранньостиглих гібридів кукурудзи у беззмінних посівах та мінімізованого обробітку грунту; у посівах, ослаблених перепадами температур нижче 9…12°С; за випадання короткочасних дощів під час утворення листків, у фазі цвітіння та перед завершенням вегетації; за наявності на рослинах механічних пошкоджень, спричинених стебловим (кукурудзяним) метеликом, нематодами, градом, робочими органами машин під час догляду за рослинами; за порушення технології вирощування культури, зокрема, внесення надмірних доз азотних добрив.
Поширення гнилей обмежуватимуть: вирощування гібридів, стійких проти хвороб, шкідників та вилягання; знищення рослинних решток тогорічної кукурудзи; сівба якісним інкрустованим насінням в оптимальні строки; внесення збалансованих доз мінеральних добрив; дотримання оптимального водного режиму на зрошенні; руйнування грунтової кірки в досходовий період; правильне застосування страхових гербіцидів; захист посівів від шкідників; вчасне збирання врожаю.
Пухирчаста сажка. За матеріалами обстежень, проведених спеціалістами державних обласних фітосанітарних інспекцій і лабораторій у 2015 р., перші ознаки хвороби виявлено в першій половині липня на окремих листках і стеблах рослин, масового розвитку вона не набула у зв’язку з жаркою посушливою погодою та низькою відносною вологістю повітря в липні — серпні. Хворобу виявлено на 29 830 га, або 15,4% обстежених посівів кукурудзи. 
За наявного запасу інфекції на кукурудзяних полях, рослинних рештках і насінні у 2016 р. інтенсивний розвиток хвороби, найвірогідніше, відбуватиметься повсюдно за умов коливання помірних температур повітря та короткочасних опадів, загальної посухи в кінці фази листоутворення та цвітіння культури; вирощування сприятливих гібридів; низької якості інкрустації насіння; наявності механічних пошкоджень на рослинах, нанесених стебловим (кукурудзяним) метеликом, шведською мухою, градом, робочими органами машин під час догляду за рослинами, обриванням волотей на насіннєвих ділянках, страховими гербіцидами; на загущених посівах; на полях пізніх строків сівби; за випадання рясних опадів під час розвитку хвороби, а також за внесення великих доз азотних добрив. Інтенсивне зараження рослин відбувається внаслідок суттєвого зниження тургору. Епіфітотійного розвитку хвороба набуде, якщо вищезазначені чинники збігатимуться з фазами найбільшої сприйнятливості рослин до захворювання (період викидання волоті — настання молочної стиглості).
Обмежуватимуть розвиток пухирчастої сажки дотримання агротехнічних вимог вирощування культури, уникнення повторних посівів кукурудзи, використання стійких проти хвороби гібридів, дотримання регламентів застосування страхових гербіцидів, захист посівів від шведської мухи, стеблового (кукурудзяного) метелика та інших шкідників.
Летючу сажку виявлено на 15 310 га, або 8,65% посівів кукурудзи. Перші ознаки хвороби з’явилися у фазі цвітіння рослин. Осередки найбільшого її поширення виявлено в Полтавській (на 66,7% площ), Сумській (30,1), Кіровоградській (29), Черкаській (22,5), Хмельницькій (16,7%) областях, де було уражено 0,9–2,0% рослин та 1,0% качанів.  Не виявлено летючої сажки у Львівській, Рівненській, Волинській, Чернігівській, Запорізькій та Миколаївській областях.
У 2016 році поширення і розвиток летючої сажки інтенсивно зростатиме за умов теплої весни, підвищеної температури і помірної вологості грунту під час проростання насіння, посушливого спекотного літа в період вегетації рослин; на полях повторних посівів культури, де в грунті інфекційне навантаження на рослину зростає в десятки разів; за сівби непротруєним насінням, одержаним із тогорічних уражених ділянок; на полях зі значним ущільненням грунту, на посівах пізніх строків сівби.
Для запобігання поширенню хвороби слід вирощувати стійкі гібриди, відмовитися від повторних посівів культури, а для обробки насіння використовувати лише протруйники системної дії.
Буру плямистість (північний гельмінтоспоріоз) у 2015 році виявляли в усіх зонах кукурудзосіяння (хворобу не було виявлено лише в Одеській, Запорізькій і Луганській областях).
У 2016 р., враховуючи значний запас інфекції в грунті, на рослинних рештках і насінні, високу стійкість конідій збудника хвороби до дії як низьких, так і високих температур, прогнозується значне поширення й інтенсивний розвиток гельмінтоспоріозу в посівах кукурудзи за недотримання сівозміни, за умов теплої погоди (23…30°С), достатнього зволоження грунту, високої вологості повітря (понад 90%) насамперед у фази інтенсивного листоутворення — формування качанів, на полях пізніх строків сівби. 
Розвиток хвороби обмежуватиме своєчасне подрібнення і ретельне загортання в грунт післязбиральних решток кукурудзи, уникнення повторних посівів, вирощування стійких гібридів, знищення бур’янів, сівба в оптимальні строки протруєним насінням, збалансоване живлення рослин, за необхідності — обприскування посівів фунгіцидами.
Іржа у 2015 р. переважно через посушливу спекотну погоду інтенсивного розвитку не мала. Хворобу виявлено в п’яти областях (Тернопільська, Київська, Чернігівська, Кировоградська та Херсонська) різних грунтово-кліматичних зон.  
За наявного запасу інфекції на кукурудзяних полях (рослинні рештки і насіння) у 2016 році поширення й інтенсивний розвиток хвороби прогнозується насамперед у господарствах, де було виявлено захворювання, за умов вологої погоди (урединіоспори гриба Puccinia sorghi Schw. проростають за наявності краплинної вологи), помірної температури (оптимум 17…18°С) у фази листоутворення — молочної стиглості, наявності в посівах кукурудзи бур’янів — різних видів квасенцевих (Oxalis sp.), на полях повторних посівів культури
Поширення і розвиток хвороби обмежуватиме вирощування стійких гібридів, дотримання сівозміни, своєчасне знищення бур’янів, за обгрунтованої доцільності — обприскування насіннєвих посівів фунгіцидами, ретельне загортання в грунт післяжнивних решток.
Септоріоз зафіксовано у восьми областях (Київська, Житомирська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська, Харківська, Миколаївська та Херсонська). Обмеженість поширення хвороби зумовлена посушливими та спекотними умовами періоду вегетації культури. 
У 2016 році поширення і розвиток хвороби ймовірний за умов високої вологості повітря, частих і рясних опадів у вигляді дощу, тривалого періоду густих туманів, випадання сильних рос і помірної температури повітря (оптимум — 20…23°С) у фази листоутворення — молочної стиглості.
Обмежуватиме як поширення, так і розвиток септоріозу використання стійких проти хвороби гібридів, дотримання технології вирощування культури, збалансоване живлення рослин, ретельне загортання рослинних решток у грунт.
Альтернаріоз у 2015 році був поширеним у посівах кукурудзи у Тернопільській області, на Київщині та Чернігівщині. Хворобу виявляли на листках рослин спочатку у вигляді жовтих штрихів, які згодом підсихали, набували соломистого або світло-бурого забарвлення. На сухих тканинах у центрі плям за високої вологості утворювався чорний або оливково-чорний наліт конідіального спороношення гриба Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl. Підвищені температури повітря та тривалі періоди із рясними росами протягом вегетації кукурудзи і під час достигання сприяли розвитку та поширенню хвороби.  
У 2016 році, враховуючи наявний запас інфекції на рослинних рештках і насінні, за вітряної дощової погоди у фазі листоутворення, пошкоджень рослин шведською мухою, бавовниковою совкою, знаряддями догляду за рослинами, підвищеної температури повітря (оптимум — 24…26°С) та достатньої кількості вологи (тривалий період випадання рясних рос) у фази цвітіння — воскова стиглість прогнозується значне поширення альтернаріозу з ураженням як листків, так і качанів кукурудзи.
Цефалоспоріоз (почорніння судинних пучків) виявлений у посівах кукурудзи в північних областях (Житомирська, Чернігівська). Хвороба проявлялася на поодиноких рослинах у фазі молочної стиглості зерна, спочатку на верхніх, а згодом і на листках середнього і нижнього ярусів. Листкові піхви набували червоно-бурого забарвлення спочатку вздовж центральної жилки, а згодом воно поширювалось на інші частини листкової пластинки. Найтиповішою ознакою хвороби було почорніння судинних пучків, що було чітко видно на навкісному зрізі ураженого стебла. Хвороба частіше виявлялася на рослинах, пошкоджених стебловим (кукурудзяним) метеликом.
Поширення і розвиток цефалоспоріозу у 2016 році ймовірні на полях повторних посівів культури, де накопичений достатній запас інфекції на рослинних рештках, за надмірного зволоження грунту в період проростання насіння, посушливих умов вегетаційного періоду, значної кількості шкідників, які пошкоджують стебла рослин, дефіциту фосфору в грунті. 
Обмежуватиме поширення хвороби дотримання сівозмін, використання якісного протруєного насіннєвого матеріалу, зібраного з незаражених насінницьких посівів, збалансоване живлення рослин, захист посівів від шкідників, глибоке загортання рослинних решток.
 
Хвороби качанів
Найпоширенішою хворобою качанів був фузаріоз, проте значного розвитку він не набув у зв’язку з тривалою посухою під час достигання кукурудзи і коротким терміном збирання. Захворювання переважно проявлялося на качанах, пошкоджених бавовниковою совкою та стебловим (кукурудзяним) метеликом. 
За наявного запасу інфекції у 2016 році прогнозується інтенсивне поширення на качанах фузаріозної гнилі за умов випадання великої кількості опадів, тривалого утримання краплинної вологи на рослинах, високої вологості повітря у фазі молочно-воскової стиглості, пошкодження рослин стебловим (кукурудзяним) метеликом, бавовниковою совкою. За наявності вищезазначених чинників слід очікувати зростання ураження качанів пліснявінням, сірою гниллю та іншими хворобами. Різкі зміни вологості грунту під час дозрівання спричинять прояв біллі.
Обмежуватимуть поширення і розвиток хвороб качанів ретельне загортання рослинних решток у грунт, що суттєво знижує джерело інфекції численних хвороб, своєчасний захист посівів від стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової совки та інших шкідників, дотримання технології вирощування культури, недопущення на зрошувальних ділянках різких змін вологості грунту під час формування і дозрівання зернівок, вчасне і в стислі строки збирання врожаю, очищення зерна на зерноочисних агрегатах або на площадках активного вентилювання і доведення його вологості до14%. 
Висновки
Збирати врожай кукурудзи в качанах слід починати на початку повної стиглості зерна за його вологості 35–37%. Збирання проводять у стислі строки. Зібране зерно висушують на зерноочисних агрегатах або на площадках активного вентилювання і доводять до вологості 14%, що дає змогу зберігати його тривалий час і уникнути розвитку хвороб. Запізнення зі збиранням урожаю посилює на качанах розвиток нігроспорозу, фузаріозу, білої гнилі та ін. Не можна допускати завчасного збирання, особливо насіннєвих посівів, оскільки недорозвинені зернівки в період зберігання сильніше уражуються пліснявими грибами і втрачають схожість.
Післязбиральні рослинні рештки є резерваторами збудників багатьох хвороб кукурудзи. Тому видалення їх з поля і знищення — обов’язковий захід щодо оздоровлення грунту. 
Для оздоровлення грунту, обмеження джерел інфекції багатьох хвороб, підвищення врожайності рослин, нормалізації мікрофлори та прискорення розкладання пожнивних решток у грунті останні обробляють перед дискуванням, лущенням, оранкою поля одним із біопрепаратів: ДЦ (деструктор целюлози), п., 1,0 кг/га; Біокомплекс-БТУ (1,0–5,0 л/га), Біодеструктор — БТУ (2,0–3,0 л/га), Біодеструктор Екостерн (1,0–2,0 л), Органік-баланс (0,25–1,5 л/га) та ін. Норма витрати робочого розчину — 250–300 л. Задля підвищення ефективності Біодеструктора стерні використовують бакову суміш робочого розчину, який складається з селітри або сечовини (3–30 кг) або добрива КАС (30–60 л/га) і одного із препаратів. 
Інтегрований захист кукурудзи від хвороб:
Інтегрований захист кукурудзи від хвороб базується на: забезпеченні культури сприятливими грунтово-кліматичними умовами місця вирощування; дотриманні науково обгрунтованої сівозміни; впровадженні вологоощадних технологій обробітку грунту; збалансованому мінеральному живленні рослин; використанні придатних для певної грунтово-кліматичної зони гібридів кукурудзи, стійких проти хвороб, шкідників та інших стресових чинників; протруюванні або інкрустації насіння; дотриманні оптимальних строків сівби, глибини і норм висіву насіння; проведенні хімічного або біологічного захисту культури.
Більшість нових гібридів і сортів кукурудзи характеризується груповою стійкістю проти хвороб. У районах з високою вологістю грунту і недостатнім його прогріванням особливу увагу приділяють стійкості до пліснявіння насіння і хвороб сходів. Для районів із підвищеною вологістю в період дозрівання і збирання кукурудзи передусім приділяють увагу стійкості проти хвороб качанів.
Серед районованих гібридів і сортів кукурудзи комплексною польовою стійкістю проти хвороб характеризуються гібриди із групи ранньостиглих: ДН Зоряна, ДЗ Латориця, Магепі КС, 
СИ Алізетт, Рогозо, Дніпровський 181 СВ, Mas 14.G та ін.; середньоранніх: СИ Ротанго, Цирконія, Вінсенто, ДКС 2949, ДКС 3730, Адевей, ЛГ 30215, КВС 2370, Деcперадо, ПР 39К13, Оржиця 237 МВ, Роберто, Харківський 295 МВ, Mas 23.K, Mas 33.A, Mas 36.A та ін.; середньостиглих: ДН Берека, Амандо, Туарег, НС 3041, Матео, Карберос, Фортеза, ПР 38М27, П8567, Сангрія та ін.; середньопізніх: Арабат, Арістейд, ДН Аншлаг, Дніпровський 453 СВ, Mas 47.P, ДКС 5143, ДКС 5190, СИ Креон та ін.
Суворе дотримання сівозміни для кожної еколого-географічної зони. У степовій зоні найкращими попередниками кукурудзи є озимі зернові по чорному і зайнятому парах, зернобобові культури, завдяки яким забезпечується не тільки максимальна продуктивність рослин, але й при цьому суттєво знижується ураженість їх кореневими і стебловими гнилями, пухирчастою та летючою сажками. Посів кукурудзи після кукурудзи в степовій зоні можливий, але за суворого дотримання заходів проти сажкових хвороб, пліснявіння насіння, кореневих гнилей і нігроспорозу. У зоні Лісостепу кращими попередниками є озимі, зернобобові, кукурудза, картопля. За достатнього зволоження, крім перелічених культур, кукурудзу можна сіяти і після цукрових буряків. У зоні Полісся кращі попередники — це озимі, зернобобові, картопля, цукрові і кормові буряки, овочеві культури. 
За умов сильного розвитку вугільної, білої, сірої, бактеріальної кореневої та стеблової гнилей повертати кукурудзу на попереднє поле слід через чотири-п’ять років. Якщо частка площ посіву кукурудзи у полях сівозміни становить понад 30%, це призводить до інтенсивного ураження рослин кореневими і стебловими гнилями, сажкою, іржею, плямистостями і знижує їхню продуктивність. 
Вирощування кукурудзи після кукурудзи протягом трьох-чотирьох років на удобрених полях у більшості господарств різних грунтово-кліматичних зон часто не поступається врожаю цієї культури після задовільних попередників. Однак за сприятливих погодних умов для розвитку збудників пухирчастої та летючої сажок, стеблових гнилей, фузаріозу, нігроспорозу качанів ураженість рослин хворобами інтенсивне зростає і суттєво знижує якість вирощеного врожаю. Тому беззмінне вирощування кукурудзи слід переривати хоча б один раз на три-чотири роки посівом озимої пшениці або ячменю, кореневі виділення рослин яких сприяють біологічному очищенню грунту від спочиваючих структур багатьох збудників хвороб культури. 
Для усунення небезпеки ураження рослин хворобами слід дотримуватися просторової ізоляції насіннєвих ділянок. Поля в сівозміні необхідно розміщувати так, щоб посіви кукурудзи поточного року не були поруч з полями, де її вирощували у попередньому році. Відстань між ними повинна бути не менше ніж один кілометр. Не рекомендується розміщувати посіви соняшнику, ріпаку, льону, рицини, суданки, могару по сусідству з полями зернової кукурудзи, оскільки вони уражуються багатьма збудниками кореневих і стеблових гнилей, що сприяє розмноженню та розселенню шкідників — переносників вірусної і бактеріальної інфекцій.
Своєчасне і високоякісне проведення основного та передпосівного обробітків грунту підвищує стійкість рослин проти хвороб і покращує якість отриманої продукції. Внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив на підставі результатів агрохімічного аналізу грунту і розрахунків на запланований врожай посилює стійкість рослин до багатьох хвороб, підвищує урожайність кукурудзи. Провідна роль у підвищенні стійкості рослин до хвороб належить фосфорним і калійним добривам. Азотні добрива в помірних дозах також сприяють зниженню розвитку хвороб. Проти кореневих і стеблових гнилей більш ефективним є використання нітратної форми азоту. У разі загрози пліснявіння насіння і проростків внесення азотних добрив слід обмежити або використовувати для цього амонійну їх форму.
З метою оздоровлення грунту, поліпшення росту та розвитку рослин, посилення їхньої витривалості до стресових чинників і підвищення врожайності проводять передпосівну обробку грунту за 10–14 днів до висіву кукурудзи одним із рекомендованих біопрепаратів: Азотер, р. (10 л/га); Азотер СЦ, р. (10 л/га); Азотер Ф, р. (10 л/га). Вносять 
300–500 л водного розчину препарату із наступним загортанням у грунт протягом 2–3 год.
Кукурудза для свого росту й розвитку потребує достатньої кількості доступних для живлення мікроелементів у грунті — цинку, марганцю, міді й бору, які підвищують стійкість рослин культури до інфекційних хвороб. Вапнування кислих грунтів суттєво обмежує розвиток пліснявіння насіння в грунті та ураження сходів фузаріозом. 
Проти зовнішньої і внутрішньої інфекцій збудників кореневих гнилей, видів сажок, бурої плямистості, цефалоспоріозу та інших хвороб насіння кукурудзи протруюють одним із препаратів на основі діючих речовин: карбендазиму + карбоксину (Шелтер, 2,0 л/т); карбоксину + тираму (Вітавакс 200 ФФ, 2,5–3,0 л/т, та аналогами); металаксилу + імазалілу + тебуконазолу (Бенефіс, 0,6–0,8 л/т), піраклостробіну, (Стаміна, 0,25 л/т); протіоконазолу (Февер 300 FS, 0,6–0,9 л/т); тіабендазолу + азоксістробіну + металаксилу-М (Максим Кватро 382,5 FS, 1,0–1,5 л/т, або 8,5 мл на 50 000 насінин), тираму (Роялфло, 
2,5–3,0 л/т, та аналогами); тритіконазолу (Аліос, 1,0–2,0 л/т;); тритіконазолу + піраклостробіну (Іншур Перформ, 0,5 л/т); флудіоксонілу (Максим 025 FS, 1,0 л/т); флудіоксонілу + металаксилу-М (Максим XL 035 FS, 1,0 л/т) у баковій суміші з мікроелементами у формі розчинних комплексонатів, 3 л/т, або солей цинку, марганцю по 0,5–0,6 кг/т та одним із рекомендованих регуляторів росту рослин. 
Знезаражування насіння від інфекції проводять також біопрепаратами: Бактофіт (3 кг/т); Планриз БТ (1–2 л/т); Сабрекс (0,87 г/100 кг); Спектрал (250 мл/100 кг); Спектрал Дуо (250 мл/100 кг) та ін.
 Проти грунтових та наземних шкідників сходів, які у разі пошкодження рослин сприяють зараженню їх кореневими і стебловими гнилями, у робочий розчин добавляють один із інсектицидних системних препаратів на основі діючих речовин: біфентрину (Семафор 20 ST, 2,0–2,5 л/т), імідаклоприду (Гаучо 70 WS, 28 кг/т, та аналогами); імідаклоприду + біфентрину (Антихрущ, 3,0–5,0 л/т, та аналогами), клотіанідину (Пончо FS 600, 3,5 л/т ); тіаметоксаму (Круїзер 350 FS,  6,0–9,0 кг/т; Круїзер 600 FS, 4,5 л/т, та аналогами); тіаметоксаму + тефлутрину, (Форс Зеа 280 FS, 5,0–6,0 л/т); фіпронілу (Космос 250, 6,5 л/т або 0,035 л/п.о.), або біопрепарату Фабіліс (250 мл/100 кг).
Зволожене протруєння або інкрустацію насіння кукурудзи, як правило, проводять централізовано на насіннєвих заводах, де попередньо відбирають, сушать, обмолочують качани, сортують і калібрують. 
 Сіяти кукурудзу слід в оптимальні строки за стійкої середньодобової температури грунту на глибині загортання насіння 10…12°С. Сівба кукурудзи в прохолодний грунт затримує появу сходів, іноді насіння перебуває в грунті до 30 діб й інтенсивно уражується збудниками пліснявіння, а проростки — кореневими і стебловими гнилями. На полях пізніх строків сівби зростає ураження рослин сажковими хворобами, іржею, нігроспорозом, пліснявінням насіння в качанах до збирання врожаю і під час його зберігання. 
 Від глибини загортання насіння залежить його схожість, рівномірність появи сходів, інтенсивний ріст рослин у початковій стадії вегетації. Глибоке загортання насіння сприяє його ураженню пліснявінням, кореневими і стебловими гнилями, пошкодженню дротяниками. 
Ураженість кукурудзи більшістю хвороб залежить від густоти стояння рослин. Оптимальна густота стояння рослин нових гібридів кукурудзи зазвичай паспортизується селекціонерами, як і інші елементи сортової агротехніки. Слід пам’ятати, що в більш загущених посівах зростає кількість полеглих рослин, що спричинює розвиток кореневих і стеблових гнилей; спостерігається гірше визрівання насіння в качанах, що призводить до його зараження пліснявінням.
Після сівби слід здійснювати комплекс агротехнічних заходів, які сприяють швидкому проростанню насіння і кращому розвитку рослин: досходове і післясходове боронування. У районах з недостатнім зволоженням після висіву кукурудзи рекомендується проводити коткування кільчасто-шпоровими котками, що покращує проростання насіння, стримує розвиток пліснявіння й ураження збудниками пухирчастої сажки, кореневих і стеблових гнилей. 
За період вегетації насіннєвої кукурудзи необхідно провести одне-два фітопрочищення з видаленням і знищенням рослин, уражених білою, сірою, фузаріозною, вугільною та бактеріальною гнилями. Проти бурої плямистості ефективним заходом є позакореневе підживлення рослин мікроелементами: 0,5%-м розчином сірчанокислого цинку або йодистого калію.
 У разі прогнозу інтенсивного розвитку іржі, гельмінтоспоріозу, фузаріозу у фазі викидання волоті — молочна стиглість зерна насіннєві посіви обприскують одним із фунгіцидів на основі діючих речовин: піраклостробіну (Ретенго, 0,5 л/га); піраклостробіну + епоксіконазолу (Абакус, 1,5–1,75 л/га); пікосістробіну + ципроконазолу (Аканто плюс 28, 0,75–1,0 л/га), тебуконазолу + трифлоксістробіну (Коронет 300 SC, 0,6–0,8 л/га).

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0