Спецможливості
Новини

Агролайфхак: про шкоду від спалювання соломи та інші способи її застосування

22.08.2017
2532
Агролайфхак: про шкоду від спалювання соломи та інші способи її застосування фото, ілюстрація
За вмістом органічного вуглецю солома різних культур в 3,5-4 рази перевищує підстилковий гній, що є надзвичайно важливим у регулюванні балансу органічної речовини ґрунту

Спалювання соломи та стерні не є ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, якої при цьому завдають ґрунтам і навколишньому середовищу, очевидна, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Солома згорає на 1 м2 за 30-40 секунд, температура на поверхні ґрунту за цих умов сягає 360°С, а на глибині 5 см – близько 50°С. Внаслідок такого «агротехнічного» прийому вигорання гумусу відбувається у шарі 0-5 см, а суттєві втрати продуктивної вологи - в 0-10 см шарі ґрунту.

Згідно результатів досліджень вчених у різних регіонах України, спалювання соломи погіршує біологічні та водно-фізичні властивості ґрунту. Зокрема, збільшується його брилистість, зменшується з 66-72% до 52-67% частка агрономічно найбільш цінних агрегатів, а водостійкість падає з 52-58,5 до 49,4-52.

Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40°С. Після польових пожеж згорають напіврозкладені органічні рештки, відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Також гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту.

Знищуються також корисні комахи і птахи. Спалювання рослинних решток завдає значної шкоди людям, адже у повітря потрапляють сполуки важких металів у великих кількостях, чадний газ, низка канцерогенних сполук.

З кожним наступним «опіком» ґрунти втрачають життєво важливу структуру і стають все менш родючими. Для відновлення їх продуктивності потрібен не один рік.

Альтернативне застосування соломи:

1. Використання як палива.

2. Заробка решток у грунт.

За вмістом органічного вуглецю солома різних культур в 3,5-4 рази перевищує підстилковий гній, що є надзвичайно важливим у регулюванні балансу органічної речовини ґрунту. Для сприятливого протікання біохімічних процесів в ґрунті після заробки соломи необхідне забезпечення оптимального вуглецево-азотного співвідношення (20-30:1). Щоб співвідношення вуглецю до азоту наблизилось до оптимального, необхідно вносити компенсуючі дози азотних добрив: в середньому по соломі кукурудзи – 8 кг/т, колосових зернових культур – 10 кг/т.

Особливо добре реагують на внесення соломи рослини бобових. Їх зростання і азотофіксація при цьому збільшуються. Можна не побоюватися затримки розвитку рослин через солом’яне покриття: добре подрібнена і рівномірно розкидана по полю солома швидко розкладається, і крізь неї без проблем проростають навіть низькорослі культури.

При внесенні соломи в ґрунті збільшується чисельність і активність різних груп мікроорганізмів. Посилений розвиток бактерій, у тому числі фіксаторів молекулярного азоту повітря, призводить до збагачення ґрунту продуктами їх життєдіяльності (амінокислотами, вітамінами й іншими біологічно активними речовинами).

З господарсько-економічної точки зору подрібнення і розкидання соломи доцільно проводити одночасно зі збиранням зернових культур. Заробку соломи краще проводити на невелику глибину, оскільки вона краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см). При цьому за сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Сталий баланс надходження до ґрунту і витрат рослинами елементів живлення з соломи виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневим стоком. Рівномірно розкидана у полі солома у спеку захищає ґрунт від пересихання і ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям.

Ключові слова: солома, удобрение, бобовые

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0