Спецможливості
Новини

Агробюджет-2002: бенкетуємо?!..

05.06.2008
403
Агробюджет-2002: бенкетуємо?!.. фото, ілюстрація
Агробюджет-2002: бенкетуємо?!..

Напередодні святкування Нового року Верховна Рада врешті-решт ухвалила Державний бюджет України на 2002 рік. Розмiр державного бюджету країни з населенням у приблизно 50 мiльйонiв осiб (точну цифру чисельностi населення дасть грудневий перепис) є смiховинно малим — 43,6 млрд грн (приблизно 8,2 млрд дол.) — такий рiчний дохід має середня за розмiром захiдна компанiя. I що меншим є державний бюджет, то запеклішим стаються суперечки довкола розподiлу мiзерних бюджетних коштiв. Причому, намагаючись “перетягти” на себе бiльший шмат бюджетних коштiв, уряд i народнi обранцi йдуть на порушення ухвалених ними ж самими законiв.
Особливо це видно на прикладi кошторису витрат державного бюджету на потреби аграрного сектора економiки. Так, у проектi держбюджету на 2002 рiк на потреби АПК видiляється аж... 1,589 млрд грн, або 3,64%, хоча згiдно з прийнятим торік законом “Про стимулювання розвитку сiльського господарства на 2001—2004 роки” вiдповiднi витрати державного бюджету повиннi становити 5% вiд його розмiру, тобто згiдно з цим законом на розвиток АПК у бюджетi-2002 мало б бути видiлено 2,2 млрд грн
21 листопада обговорити витрати Держбюджету-2002 на потреби АПК зiбралися члени Української аграрної конфедерацiї (УАК), одним iз головуючих якої є вiце-прем’єр-мiнiстр з питань АПК Леонiд Козаченко. А ознайомив присутнiх з проектом Держбюджету на 2002 рiк перший заступник державного секретаря Мiнагрополiтики Юрiй Лузан.
Юрiй Лузан: “Бюджет-2002 є кращим за попереднiй: якщо в бюджетi на цей рiк передбачалося видiлення на потреби АПК 1,2 млрд грн, то в цьому роцi — 1,589 млрд грн (зростання на 32%).
На 2002 рiк передбачається бюджетна пiдтримка пiльгового кредитування в розмiрi 150 млн грн, що дасть можливiсть залучити приблизно 2 млрд грн банкiвських кредитiв. Це менше, нiж було у 2001 роцi (275 млн грн), а тому треба працювати над удосконаленням механiзмiв i пiдвищенням рiвня повертання залучених кредитiв. Це велика проблема, яка, на жаль, у бiльшостi регiонiв незадовiльно вирiшується. У багатьох регiонах була проведена популiстська полiтика з надання кредитiв — кредитiв було видано значно бiльше, нiж передбачалося лiмiтами з бюджетної пiдтримки пiльгового кредитування. А сьогоднi ми маємо проблеми з компенсацiї банкiвських ставок.
Нам вдалося зберегти обсяги пiдтримки селекцiї в рослинництвi (42,5 млн грн), а у тваринництвi збiльшити їх на 12 млн грн.
Ми будемо працювати над тим, щоб максимум коштiв пiшло на нашу аграрну науку. У цьому роцi її фiнансування збiльшується з 97,2 до 119,3 млн грн, причому на фундаментальнi дослiдження — 58,5 млн грн.
У наступному роцi будуть започаткованi пiльговi умови страхування сiльськогосподарських культур. Передбачається, що сiльгоспвиробникам буде компенсуватися до 50% вартостi страхових премiй при обов’язковому страхуваннi зернових культур i цукрових бурякiв, на що в бюджетi передбачається 50 млн грн.
Буде продовжена пiдтримка льонарства, хмелярства, розвитку дитячого харчування. Зберiгається пiдтримка розвитку садiвництва та виноградарства (100 млн грн).
Дещо збiльшується пiдтримка розвитку фермерських господарств — 20 млн грн
Передбачається вирiшити складну проблему оплати працi працiвникiв бюджетних установ — насiннєвi та хлiбнi iнспекцiї, iнспекцiї з якостi продукцiї i т.д.
На 2002 рiк не передбачаються дотацiї сiльгоспвиробникам за здану ними ВРХ високих вагових кондицiй. До кiнця не знайшло узгодження питання компенсацiї витрат на будiвництво об’єктiв соцiальної сфери (газо-, водопроводiв, систем каналiзацiї i т.д.).
У проектi держбюджету на 2002 рiк закладається джерело для розвитку фiнансового лiзингу для закупiвлi сiльськогосподарської технiки — повернення кредитiв за iмпортну технiку, сплату за яку гарантував уряд України. На жаль, це ненадiйне джерело.
Питання ефективностi використання бюджетних коштiв i взагалi — цiльове їх використання. Зараз виникає дуже багато питань у зв’язку з перевiрками КРУ та Рахункової палати”.
Перш нiж перейти до думок деяких учасникiв засiдання УАК, необхiдно прокоментувати деякi моменти виступу Юрiя Лузана.
Спочатку про хороше. Хотiлося б поздоровити Українську академiю аграрних наук. Адже замiсть запланованих 110 млн грн у бюджетi-2002 (Укрiнформ, 3 вересня 2001) їй передбачається видiлити 119,3 млн грн
Тепер про нехороше. Почнемо зi здешевлення страхових премiй. “Щороку в Державному бюджетi на дану мету видiлятиметься 476 млн грн. Необхiднi для запровадження такої пiдтримки змiни до Закону України “Про страхування” передбачає законопроект, схвалений на засiданнi Урядового комiтету з реформування аграрного сектора та з питань екологiї i надзвичайних ситуацiй пiд головуванням мiнiстра аграрної полiтики Iвана Кириленка” (Прес-служба Кабiнету Мiнiстрiв України, 23 травня 2001 року).
Цiкаво буде подивитися, як наступного року вдасться забезпечити здешевлення страхових премiй при обов’язковому страхуваннi коштами, удесятеро меншими за необхiднi. Пам’ятаєте Остапа Бендера: “Не далi як чотири роки тому менi довелося в одному мiстечку кiлька днiв бути Iсусом Христом. I все було в порядку. Я навiть нагодував п’ятьма хлiбами кiлька тисяч вiруючих. Нагодувати-то я їх нагодував, але яка була давка!”?
У бюджетi на здешевлення кредитiв передбачено 150 млн грн Але ж навеснi мiнiстр агрополiтики обiцяв дещо iншу суму: “На наступний рiк у бюджет на розвиток АПК прогнозуємо закласти 400 млн грн на кредитування” (Урядовий кур’єр. — 2001, 4 травня).
На цьому фонi якимсь непомiтним видається скорочення бюджетних витрат на пiдтримку виробництва сiльгосппродукцiї з 154,7 млн грн минулого року до 139,6 млн грн
Того самого дня (21 листопада) вiдбулося засiдання Кабiнету Мiнiстрiв України: “Прем’єр занепокоєний ситуацiєю, що склалася на пiдприємствi “Херсонськi комбайни” через незадовiльну роботу “Украгролiзингу”, який профiнансував виробництво лише 39 зернозбиральних комбайнiв “Славутич” замiсть 1000, як це передбачалося урядовою програмою” (AgriUkraine. — 2001, 22 листопада).
Ось заява Мiнiстра аграрної полiтики, зроблена ним навеснi: “Розроблена спецiальна програма. Вiдповiдно до неї херсонське ВАТ “Славутич” має в цьому роцi випустити 1000 комбайнiв. 500 комбайнiв буде виготовляти днiпропетровський “Пiвденмаш” спiльно з нiмецькою фiрмою “Клаас”. Є цiкава технiчна програма i з ростовським заводом, що виробляє якiснi “Дони”. Ще 300 комбайнiв “Обрiй” зiйде з конвеєра українсько-польського пiдприємства в Харковi. Затвердженi графiки виконання завдань. Тепер усе залежатиме лише вiд фiнансування. Законом про Державний бюджет на 2001 рiк передбачено видiлити понад 2,7 млрд гривень для закупiвлi технiки на умовах фiнансового лiзингу” (Урядовий кур’єр. — 2001, 4 травня)
А ось iнформацiя агенства “Український фiнансовий сервер” уже восени: “У даний час виробництво на ВАТ “Херсонськi комбайни” тимчасово призупинено. На конвеєрi знаходяться 150 недозiбраних комбайнiв, проте на них немає замовлень i, вiдповiдно, коштiв для завершення робiт. Усього з початку року пiдприємство реалiзувало 77 “Славутичiв”, з них 40 — прямими продажами, 37 — за угодою лiзингу”.
Або така: “За iнформацiєю Iнтерфакс-Україна, вiтчизнянi машинобудiвники поставили аграрiям для проведення осiнньо-польових робiт 136 зернозбиральних комбайнiв, 2045 тракторiв, 199 кормозбиральних комбайнiв, 295 машин для збирання цукрових бурякiв тощо. Водночас через низьку платоспроможнiсть працiвникiв сiльського господарства на машинобудiвних заводах нагромаджено технiки на 97,2 млн грн” (AgriUkraine. — 2001, 22. листопада).
З цього висновок тiльки один: програма розвитку сiльськогосподарського машинобудування у 2001 роцi повнiстю завалена. Але, можливо, щось змiниться на краще у 2002-му ? Вирiшуйте самi. Якщо в бюджетi-2001 на придбання сiльськогосподарської технiки через “Украгролiзинг” передбачалося 2,471 млрд грн, то у бюджетi-2002 лише 911,8 млн грн Нi, технiки потрiбно не менше, просто цiлком зрозумiло, що повернути борги за технiку, iмпортовану в Україну пiд гарантiї КМУ — справа абсолютно безнадiйна.
Того ж дня я натрапив ще на таку iнформацiю: “Уряд доручив декiльком мiнiстерствам збiльшити закупiвлю тракторiв у ХТЗ, який 5-го листопада припинив їхнє виробництво через вiдсутнiсть попиту. У бюджетi-2002 планується передбачити 250 млн грн на купiвлю 4 тис. тракторiв, якi будуть переданi аграрiям на умовах лiзингу” (AgriUkraine. — 2001, 21 листопада). Дивився я на проект бюджету-2002, але щось такого рядка не знайшов.
Не знайшов я також в бюджетi-2002 рядка, яким би передбачалися кошти на заставну закупiвлю зерна, видiлення яких у бюджетi передбачено Указом Президента України “Про невiдкладнi заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” вiд 29 червня 2000 року: “Кабiнету Мiнiстрiв України... починаючи з 2001 року (передбачити) їх бюджетне фiнансування”.
Так само не знайшов я в бюджетi рядка щодо створення в Українi ф’ючерсної бiржi, без якої сьогоднi не можна уявити дiяльнiсть сiльгоспвиробникiв у будь-якiй бiльш-менш розвиненiй країнi свiту. А проте Леонiд Козаченко запевняє нас, що у 2002 роцi принаймнi одна така бiржа в Українi буде створена. Як казав Спаситель, “блажен кто верует”.
Ну, а що думали про агробюджет-2002 учасники засiдання УАК? Як завжди ошелешив розумiнням ситуацiї директор Iнституту аграрної економiки Петро Саблук: “У 29 тисячах сiл є 3200 комп’ютерiв. Виходити на кон’юнктуру ринку, на цiну, на систему банкiвського обслуговування за вiдсутностi такої технiки практично неможливо. Треба оснастити села за рахунок бюджету.
Коли ми говоримо за цiнову полiтику, заставнi цiни тощо, то грошей на це не буде без мiжгалузевих “правил гри”. Необхiдно негайно прийняти закон “Про особливостi цiноутворення в сiльському господарствi”. Цiни в сiльському господарствi повиннi утворюватися з урахуванням вартостi землi. Стартовi умови мають бути однаковими для всiх: рiвновеликий прибуток на рiвновеликий капiтал”.
Академiк Петро Саблук пропонує на бюджетнi кошти закупити комп’ютери i подарувати їх керiвникам сiльськогосподарських пiдприємств. Вибачайте, коли це основнi засоби приватних пiдприємств нарощувалися за рахунок бюджету? (А якщо й нарощувалися, то пiсля цього чиновники, причетнi до таких операцiй, потрапляли за грати.) А що, самим закупити комп’ютери в “ефективних господарiв” — кишка тонка? I що, в Українi вже не дiє телефонний зв’язок, щоб дiзнатися про кон’юнктуру ринку?
Проте найбiльш цiкавим менi видається винахiд Петра Саблука в галузi генетично модифiкованої аграрної економiки. Петро Саблук закликає уряд створити таке економiчне середовище, у якому б сiльгоспвиробники гарантовано отримували прибуток, пропорцiйний їхнiм затратам на виробництво — тобто вживити в ринкову економiку планово-витратну систему соцiалiстичного господарювання. Цю iдею вiдомий росiйський письменник Володимир Войнович якось охарактеризував як бажання “працювати, як при соцiалiзмi, а жити, як при капiталiзмi”.
Президент Української академiї аграрних наук Михайло Зубець слушно зауважив, що одним iз основних напрямкiв розвитку АПК має бути науково-технiчний прогрес. Так от, на розробку найважливiших новiтнiх технологiй у сферi АПК i на зарплатню наукових кадрiв, якi будуть здiйснювати цi розробки, планується витратити аж... 1,37 млн грн, у тому числi на фiнансування державних цiльових програм розвитку харчової промисловостi — 68 тис. грн(!), На розробку зразкiв технiки для АПК (це на все — i сiльськогосподарську технiку, машини та обладнання для харчової та переробної промисловостi) планується витратити 2 млн грн На закупiвлю книжок та передплаіту видань для всiєї переробної промисловостi планується витратити 160 тис. грн Яке фiнансування, такий i науково-технiчний прогрес.
Аналiзуючи агробюджет на 2002 рiк, доходиш висновку, що рiк 2002-й для розвитку сiльського господарства України мало чим вiдрiзнятиметься вiд цього року. Якіми ж будуть наслідки..?
P.S. ”Бенкет жебракiв”. Таку назву (Beggar’s Banquet) має альбом всесвiтньовiдомої рок-групи “Роллiнг Стоунз”; одна з пiсень з цього альбому має назву — “Сiль землi” (“Salt of the Earth”). У нiй є такi слова: “Пiднiмемо келихи за всiх людей важкої працi, за мiльйони людей, яким потрiбнi лiдери, але яким натомiсть дiстаються пройдисвiти”. Здається, цi слова набувають особливої актуальностi напередоднi виборiв до Верховної Ради.

Юрiй Михайлов

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0