Аграрні розписки отримали підтримку з боку міжнародних донорів
13 жовтня відбулася церемонія офіційного відкриття Проекту «Аграрні розписки в Україні», який запроваджується Групою Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Мета Проекту — активізувати роботу щодо запровадження в Україні аграрних розписок. Це новий інструмент, який передбачає спрощення доступу малим та середнім сільгоспвиробникам до фінансових та матеріально-технічних ресурсів.
13 жовтня відбулася церемонія офіційного відкриття Проекту «Аграрні розписки в Україні», який запроваджується Групою Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Мета Проекту — активізувати роботу щодо запровадження в Україні аграрних розписок. Це новий інструмент, який передбачає спрощення доступу малим та середнім сільгоспвиробникам до фінансових та матеріально-технічних ресурсів.
М. Луговий,
Національний прес-клуб «Українська
перспектива»
Під час церемонії офіційного відкриття Проекту міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко підкреслив важливість аграрних розписок для України. За його словами, вони дають змогу «наповнити» сільгоспвиробників обіговими коштами, яких їм сьогодні вкрай бракує.
Олексій Павленко наголосив, що дотепер вітчизняне сільське господарство залишається недокапіталізованим. І це на тлі того, що впродовж останніх років спостерігається постійне збільшення обсягів аграрної продукції, значна частина якої поставляється на зовнішні ринки. За деякими позиціями країна вже вийшла в число світових лідерів, «але маємо величезний потенціал, щонайменше — подвоїти обсяги нашого виробництва».
Що нас стримує в цьому? На думку міністра, аграрній галузі бракує коштів для розвитку. Як наслідок — сільське господарство втрачає можливості технічно і технологічно оновлюватися. Так, за статистикою міністерства, в країні 50 тис. комбайнів і тракторів, з яких 72% вже експлуатуються понад 16 років. Це призводить до значних втрат врожаю — близько 20%.
«Для того, щоб швидко дати поштовх нашій аграрній сфері, потрібен капітал. І саме аграрні розписки можуть дати дуже швидко цей капітал», — сказав Олексій Павленко. І додав, що мріє, аби з наступного року механізм аграрних розписок був поширений на всю Україну.
Першими в Україні механізм аграрних розписок почали запроваджувати аграрії Полтавської області. Ще торік тут почав здійснюватися відповідний пілотний проект, який мав відпрацювати впровадження аграрних розписок в області. А у подальшому — поширити накопичений досвід і на інші регіони.
Ці сподівання справдилися досить швидко. За інформацією заступника міністра аграрної політики та продовольства Владислави Рутицької, на сьогодні на Полтавщині загалом видано 10 аграрних розписок, із яких 9 — товарних і 1 — фінансова. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою становить приблизно 3 млн грн. Найбільша поставка перевищує 2,5 тис. т кукурудзи, і очікується, що вона буде виконана до
15 листопада.
На переконання Владислави Рутицької, поширення інструменту аграрних розписок на інші регіони є надзвичайно важливою справою. Річ у тому, що кожен третій долар українського експорту забезпечує вітчизняний АПК. Кожна п’ята працююча в Україні людина задіяна в сільськогосподарському секторі.
1 вересня поточного року вийшов спільний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства юстиції про поширення дії аграрних розписок ще на три області — Черкаську, Вінницьку та Харківську. Таким чином, аграрні розписки впроваджуються поетапно. І дуже важливо, щоб ця робота супроводжувалася серйозною інформаційною підтримкою з урахуванням регіональних особливостей. Це допоможе уникнути багатьох помилок, підвищити довіру до аграрних розписок з боку сільгоспвиробників. Відтак можна розраховувати, що попит на аграрні розписки зростатиме.
На цьому наголосив у виступі під час офіційного відкриття Проекту директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації Сергій Фролов. Він також додав, що успіх справи залежить не лише від аграріїв. Більшу ініціативу мають демонструвати компанії — постачальники матеріально-технічних ресурсів. Однаковою мірою це стосується і комерційних банків, які досі обережно ставляться до аграрних розписок. Натомість нотаріуси активно включилися в роботу. Вони постійно одержують всіляку допомогу з боку Міністерства юстиції, яке є одним із активних учасників впровадження аграрних розписок.
Механізм аграрних розписок в Україні впроваджується за сприяння Швейцарської Конфедерації. Директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш пояснив, чому його країна надає таку вагому допомогу нашим аграріям: «Ми маємо програму співпраці з Україною. Її бюджет становить приблизно 100 млн швейцарських франків. Програма охоплює кілька напрямів діяльності. Одним із пріоритетів нашої роботи в Україні є підтримка того, що ми називаємо сталим економічним розвитком. Це саме той напрям, у якому реалізується Проект “Аграрні розписки в Україні”».
Швейцарська Конфедерація визначила для себе два основних завдання в рамках програми співпраці. Перше — це розширення доступу до фінансових ресурсів для суб’єктів підприємницької діяльності. Друге завдання пов’язане з розвитком навичок ведення бізнесу в сільській місцевості.
«Ми можемо зробити внесок у поліпшення економічної ситуації України, застосовуючи міжнародний досвід», — резюмував Хольгер Тауш.
Учасники офіційного відкриття Проекту підкреслювали, що нині вже сформувалася партнерська команда, яка просуває ідею аграрних розписок. До неї входять представники виконавчої влади України, міжнародних організацій, банків, а також компаній, які надають аграріям матеріально-технічні ресурси. Значну роль у цій команді відіграє Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку). Голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Руфат Алімарданов, зокрема, зазначив: «Ми як ніхто інший знаємо, як важливо залучити інвесторів до країни, особливо в Україну сьогодні, і саме в аграрний сектор».
Він пояснив, що в Україні понад 40 тис. агропідприємств. І з них лише третина користується послугами банківського сектору. «І то, це можна оцінювати лише в теорії, адже насправді ми знаємо, як важко отримати фінансування», — наголосив він. Тому потреба в обіговому капіталі не покривається достатньою мірою. Компанії використовують такі методи, як товарні кредити від постачальників ресурсів та деякі інші, але повною мірою не можуть використати свій потенціал.
«Тому ми сподіваємося, що аграрні розписки стануть одним із тих інструментів, які допоможуть забезпечити фінансування аграріям», — сказав Руфат Алімарданов.