Аграрії продемонстрували найкращі результати у переорієнтації експорту

У листопаді 2013 року Україна мобілізувала власні сили та ресурси, щоб провести системні реформи, які забезпечать країні гідне місце на світових розвинених ринках. Економіка досягла макростабілізації, у підсумку за 2016 рік маємо +2,2% ВВП. За три останніх роки товарообіг з Європою зріс до 38%, а Росія втратила свої позиці відповідно до 9,9%.

Найкращі результати у переорієнтації збуту показали аграрії – ринок ЄС повністю замістив російський для продукції АПК (31,5% від загального обсягу експорту, або $4,24 млрд ). Набагато важче геополітичні зміни даються машинобудуванню, будівельній та хімічній галузям. Такі висновки оприлюднив у своїй статті перший віце-прем'єр-міністр України, міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів, пише propozitsiya.com з посиланням на eurointegration.com.ua.

За його словами у Брюсселі розпочато Промисловий діалог Україна-ЄС. Уже розроблено проект Дорожньої карти Промислового діалогу, перше засідання буде присвячене галузі автомобілебудування, але планується почати кооперацію за іншими напрямками.

За словами С. Кубіва, хоча застосування новітніх технологій уже давно є вимогою часу, тільки 11% від загального обсягу промисловості може похвалитися високотехнологічним виробництвом. Рівень зношення основних засобів виробництва машин та устаткування складає майже 58%, а у металургії – подекуди і 60%. За таких умов економіка витрачає утричі більше енергоресурсів на 1% ВВП, аніж, приміром, німецька. Усе це збільшує собівартість, а відтак – зменшує конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках.

Він нагадав, що уряд стимулює великі підприємства оновлювати власне обладнання, а також купувати його в українських виробників. Зокрема, прийнято рішення щодо часткової компенсації вартості сільгосптехніки.

Значний вплив на розвиток інфраструктури та, що важливо, суміжних галузей матиме створення Дорожнього фонду. Бо покращення стану доріг однозначно позитивно вплине на розвиток регіонів, логістику та стимулюватиме приплив інвестицій у багато сфер економіки.

Аби поєднати такі точкові рішення з пошуком системних механізмів, уряд створив Національний комітет з промислового розвитку з акцентом в роботі на сучасні інноваційні рішення та технології. Крім того, у Києві працює HiTechOffice, мета якого – пошук українських "ілонів масків" та їх підтримка у розробках інноваційних рішень.

С. Кубів розраховує, що нинішні реформи за підтримки ЄС в перспективі дозволять Україні посісти важливе місце у світовій інноваційній економіці з сучасним промисловим виробництвом.