5 кроків до залучення мільярдних інвестицій в АПК

За даними Мінагрополітики, АПК дає 10,5% ВВП країни. Вжиття заходів з детінізації економічних процесів разом з належно проведеною земельною реформою зумовило би залучення десятків мільярдів доларів інвестицій в аграрну інфраструктуру, зупинило би демографічну катастрофу у сільській місцевості, забезпечило би значні видатки з державного бюджету для підтримки аграріїв. 

Що слід зробити, аби досягти цього - своє бачення висловив народний депутат, член комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко, пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.

По-перше, державі варто забезпечити належні правила на ринку, які би задовольняли всіх його учасників. "Слід створити такий податковий клімат, щоб працювати легально стало вигідніше, ніж нелегально. Усі повинні сплачувати єдині, комплексні, ‎рівні податки на землю, - зазначає нардеп. - Якщо маєш землю, але не показуєш‎ її використання, плати комплексний фіксований податок з урахуванням податку на дохід від її використання та податків на фонд оплати праці. Якщо не використовуєш землю, здай її в офіційну оренду, тоді весь клопіт з податками ляже на орендаря".

По-друге, необхідно активніше контролювати "чорні" схеми і злочинних учасників ринку. Поодиноке реагування органів демонструє їх недостатню увагу до порушеного питання. "Зокрема, слід посилити контроль за структурою власності компаній-виробників і трейдерів, відстежувати "кешові" операції, реагувати на порушення, карати винних. Для цього у ДФС та інших силових підрозділів є всі можливості. У нас "готівкова біржа" працює у соціальних мережах, і ніхто на це не реагує", - зазначає І. Мірошниченко.

По-третє, варто припинити практику ‎накладання штрафів і списання сум повернення ПДВ з добропорядних підприємств. Якщо на момент підписання та виконання угоди юридична особа мала всі документи, передусім зареєстровані податкові накладні, то якщо хтось з попередніх постачальників здійснив махінації та ухилився від сплати податків, то це проблема ДФС, а не учасників ринку.

По-четверте, слід переглянути положення законодавства щодо відповідальності за такі порушення. Так, за умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті передбачена адміністративна відповідальність. Найважча санкція - штраф 85 тис грн. Це мізерна сума порівняно із заробітками тіньових посередників.

"До 2011 року це порушення передбачало штраф, який зараз становив би 800 тис. грн, обмеження чи позбавлення волі до п'яти років. З огляду на зростання "тіні" слід відновити кримінальну відповідальність за неповернення валютної виручки. Разом з належною роботою правоохоронців це скоротило б кількість "сірих" ділків", - впевнений експерт.

По-п'яте, потрібно встановити базові правила функціонування ринку експорту за принципом "знай свого клієнта". Зокрема, слід раціонально відфільтрувати ті компанії, які би могли вільно займатися експортом аграрної продукції.

Наприклад, встановити вимоги щодо наявності мінімум дворічного досвіду зовнішньоекономічної діяльності без боргів та фактів неповернення валютної виручки державі. Також компанії повинні мати певну встановлену законодавством суму на рахунках, активи в країні або визначений показник обороту коштів.

"Такі компанії після виконання встановлених процедур могли б продовжувати експорт у вільному режимі, без додаткового контролю та обмежень, - продовжує аграрний експерт. - Коли ж компанія нова, походить із сумнівної юрисдикції, не має історії проведення подібних експортних операцій, значних оборотів та активів в Україні, то мусить бути інша процедура допуску до зовнішньоекономічної діяльності".

Наприклад, застосування 10-15%-ої гарантії виконання зобов'язань (performance bond), гарантія власників української компанії-експортера за зобов'язаннями маловідомої фірми або застосування performance bond щодо компанії-резидента. Це допоможе відсіяти учасників ринку, які проводять операції у готівці, не сплачуючи податки до бюджету та не повертаючи валютну виручку.

"Вирішення окресленої проблеми вимагає рішучих та комплексних заходів з боку влади. Ці кроки повинні передбачати як жорсткий контроль над експортними операціями, так і забезпечення лояльної валютної і податкової політики", - підкреслив І. Мірошниченко.