Спецможливості
Новини

2% від ВВП — у Бельгії підрахували щорічні збитки від зміни клімату

18.09.2020
737
2% від ВВП — у Бельгії підрахували щорічні збитки від зміни клімату фото, ілюстрація

Загальні витрати через зміну клімату в Бельгії складають майже 9,5 мільярда євро на рік, або близько 2% валового внутрішнього продукту країни, йдеться в дослідженні, проведеному на замовлення Національної комісії з клімату.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на eurointegration.

Основними причинами втрат є сильна спека, посуха і повені.

Дохід же, пов'язаний із більш м'якими зимами, досягає близько 3 мільярдів євро на рік, або 0,65% ВВП.

Якщо більш високі температури можуть знизити смертність взимку, то в 2050 році вони супроводжуватимуться надмірною смертністю влітку — на рівні 926 додаткових смертей. За оцінками експертів, в 2100 році жертвами спеки стануть приблизно 1900 людей.

Очікується, що повені завдадуть шкоди в цілому на суму від 343 до 940 мільйонів євро в 2050 році і від 2,534 до 5,590 мільярда євро в кінці століття.

За період 2081-2100 років втрата продуктивності праці, як очікується, обійдеться в 610 мільйонів євро в найхолодніший рік і до 9 мільярдів євро в найспекотніший рік. На період близько 2050 року ці витрати варіюються від 170 мільйонів до 3,5 мільярдів євро на рік.

До 2050 року, в роки несприятливих погодних умов, врожайність сільськогосподарських культур може впасти значно нижче мінімальних рівнів, які недавно спостерігалися. Сільськогосподарське виробництво, як рослинне, так і тваринне, може втратити до 606 мільйонів євро на рік порівняно з 2019 роком.

Приблизно в 2071-2100 роках ризик лісових пожеж, пов'язаних із посухою, як очікується, зросте на 30-40%. Очікується, що до цього періоду збитки і пов'язані з ними витрати складуть 14,3 мільйона євро на рік.

Коли мова заходить про виробництво електроенергії на електростанціях, посуха і підвищення температури, як очікується, коштуватимуть додатково 44 мільйони євро на рік до 2050 року.

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее

1
0