Соя: путівник по вирощуванню (закінчення)

(початок дивіться тут)

Важливим чинником у формуванні продуктивності посівів сої є підготовка насіння. Зокрема, проведення протруювання інсектицидами для захисту від комплексу ґрунтових і після сходових шкідників. До цього заходу краще вдаватися на полях, де було виявлено (внаслідок діагностики ґрунту — розкопок, встановлення приманок) високу чисельність ґрунтових шкідників (дротяників, личинок хруща тощо).

Підготовка насіння сої

Зауважимо, що зі збільшенням норми висіву не завжди вдається компенсувати втрати з вирівняності посівів, адже шкідник пошкоджує їх нерівномірно: або ділянки рядка за широкорядного посіву, або певні локаційні місця за суцільного посіву. Отже, сформуються як ділянки зі значним зрідженням і відсутністю внутрішньовидової конкуренції, так і ділянки з загущеним посівом та істотною внутрішньовидовою конкуренцією. Тому слід використовувати інсектицидні протруйники на основі імідаклоприду, клотіанідину або тіаметоксаму.

Обов’язковою є обробка насіння фунгіцидними протруйниками від хвороб на етапах проростання і сходів, адже сою сіють у період інтенсивних їх розвитку та шкодочинності. Так, значної шкоди можуть завдавати пліснявіння насіння, альтернаріоз, фузаріоз, аскохітоз, переноспороз і септоріоз сходів. Тому важливим є застосування препаратів системної дії на основі металаксилу-М, прохлоразу, триадемефону, дифеноконазолу, флутріафолу, тебуконазолу тощо. До того ж під час роботи з триазолами типу тебуконазолу слід зважати, що вказаний продукт має ретардантну дію і може погіршити рівномірність і якість сходів, тому потрібно чітко дотримуватися рекомендованих доз речовини, щоб концентрація тебуконазолу не перевищувала 25–30 г/т.

Ефективним заходом для росту і розвитку сої на початкових етапах є обробка насіння стимуляторами росту, гуміновими сполуками, амінокислотами, що забезпечує швидший розвиток кореневої системи та вегетативної маси в період переходу живлення із запасних речовин сім’ядолі на кореневе.

Оскільки соя має здатність до симбіотичної взаємодії з певними видами азотфіксуючих мікроорганізмів, то важливим чинником у передпосівний період є підготовка насіння. Натомість відмова від проведення інокуляції штамами бульбочкових бактерій зумовлює вирощування сої за мінеральним типом живлення і часто за відсутності збалансованого азотного живлення призводить до недобору врожаю культури.

Вирішальним чинником для формування врожаю насіння сої є обробка її якісними інокулянтами на основі активних штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum. За відсутності або відмови від обробки високопродуктивними штамами бульбочкових бактерій у ґрунті може відбуватись заселення кореневої системи сої іншими малоефективними або неефективними видами, і до того ж виникає резистентність рослин до заселення ефективними штамами  Rhizobium japonicum, що призводить лише до мінерального азотного живлення рослин, і як наслідок — до зменшення продуктивності посівів. А оскільки чисельність високопродуктивних штамів бульбочкових бактерій у ґрунті не дуже висока, то інокуляція насіння активними штамами бульбочкових бактерій є обов’язковим передпосівним заходом.

Зокрема, група компаній BioNorma пропонує високопродуктивні інокулянти у різних формах, як-от Ризоактив концентрат рідкий, на вугільній та на торфовій основі, що надає широкий спектр вибору часу та способу проведення інокуляції.

Так, рідким препаратом легко можна обробити насіння за кілька днів до висіву за допомогою протруювальних машин, з використанням бетономішалок чи ручних оприскувачів на закритих від прямих сонячних променів майданчиках.

Препарат Ризоактив концентрат на торфовій основі можна використовувати як на закритих майданчиках, змішуючи його в бетономішалках, на тентах за допомогою лопат чи інших знарядь з додаванням прилипачів, так і одразу, завантажуючи в сівалки.

Вугільний Ризоактив концентрат завдяки своїй унікальний формі, наявності вугільного порошку, забезпечує якісне покриття поверхні насінини, тому його можна використовувати під час посіву, завантажуючи в сівалки або на закритих площадках на тентах чи під час фасування насіння в мішки.

У процесі вибору продуктів для інокуляції потрібно враховувати:

- активність штамів Rhizobium japonicum;

- титр препаратів (краще коли їх титр становить 10⁹–10¹⁰ КУО/мл);

- «вікно» застосування;

- сумісність із фунгіцидно-інсектицидними протруйниками.

Група компаній BioNorma завдяки використанню сучасних розробок науки, широким дослідженням ефективності бульбочкових бактерій та вибору найпродуктивніших штамів, власному клієнтоорієнтованому виробництву сформувала продукти, які містять високопродуктивні штами бульбочкових бактерій, що можуть забезпечувати якісне заселення кореневої системи сої та високу продуктивність азотфіксації за різних температурних та рН умов ґрунту, з високим титром, з широким вибором способу і часу застосування продуктів, сумісних з усіма традиційними діючими речовинами інсектицидно-фунгіцидних протруйників.

Проте слід пам’ятати, що якість взаємодії (якісне та кількісне проникнення в кореневу систему) штамів бульбочкових бактерій будь-яких препаратів буде обмежувати кислотність ґрунту, якщо вона нижче 5,5 рН, мінусові та високі температури ґрунту (понад 30°С), дефіцит вологи.

Сівба та догляд сої

Під час вибору строку сівби потрібно зважати на те, що соя є доволі вимогливою до температурного режиму:

• мінімальна температура проростання насіння — 7–8°С
• оптимальна температура проростання насіння — 15–20°С
• мінімальна температура появи сходів — 8–10°С
• температура, що зумовлює пошкодження сходів — -2…-3°С.

Отже, оптимальний строк сівби сої звичайних сортів наступає, коли ґрунт прогрівається до 12–14°С, а ГМ-сортів — до 9–10°С, що обумовлено їх дещо вищою стійкістю до стресових чинників.

Вибираючи глибину сівби, слід зважати, що соя є доволі вимогливою до вологи,. Зокрема, для отримання дружних сходів обсяги вологи в орному шарі ґрунту мають становити 20–30 мм, адже для набухання і проростання насіння культура потребує 130–160% вологи від його маси.

Зауважимо, що оптимальна глибина сівби сої становить 3–4 см, тому передпосівний обробіток ґрунту необхідно проводити саме на таку глибину. А в умовах зони нестійкого та недостатнього зволоження глибину посіву можна збільшити до 5–6 см, заглиблюючи сівалку у вологий шар ґрунту на 1,5–2 см.

Так, густота посів значною мірою залежить від групи стиглості сорту та ширини міжрядь (табл. 1).

Важливо також зважати на запаси продуктивної вологи на момент сівби. За їх дефіциту слід розраховувати норми висіву, щоб визначити ближчі до нижчих значення густоти на момент збирання, а за умов задовільного забезпечення — ближчі до верхньої межі рекомендованої густоти посіву на момент збирання.

Упродовж вегетації важливим чинником для стимуляції й підтримки азотфіксації та оптимізації ростових процесів є позакореневі підживлення сої. Так, для сприяння інтенсивному заселенню бульбочковими бактеріями кореневої системи сої в період 2–3-го трійчастого листка краще провести позакореневі підживлення мікродобривами, що містять молібден (Мо), на рівні 30–40 г/га. А у період формування середнього ярусу бобів, за умов задовільного зволоження, можна провести позакореневі підживлення мікродобривами, які містять кобальт (Со) та молібден (Мо), що сприятиме подовженню життєдіяльності та активності азотфіксації бульбочкових бактерій.

Для оптимізації ростових процесів та підвищення продуктивності сої важливим є проведення позакореневих підживлень. У цьому разі краще орієнтуватись на критичні періоди. У вирощуванні сої їх два: 5-й трійчастий листок або початок гілкування, коли відбувається закладка кількості квіток і суцвіть, та період формування бобів середнього ярусу, коли починається налив зерна у нижньому ярусі. У ці періоди, за наявності вологи у ґрунті, можна проводити позакореневі підживлення сої комплексними мікродобривами, щоб вплинути на рівень врожайності культури. Важливим також є застосування бору (В) на рівні 100–120 г/га у період 5-го трійчастого листка – початок цвітіння, що забезпечить підвищення стійкості рослин до абортації квіток.

Захист сої від бур’янів

Основною проблемою у процесі вирощування сої є захист культури від бур’янів. Адже вони є більш конкурентними на ранніх етапах росту і розвитку, ніж рослини сої. Тому підбір гербіцидного захисту є важливим компонентом успіху високої врожайності культури.

В умовах задовільного зволоження в передпосівний період на традиційних сортах сої краще формувати ґрунтові схеми захисту від бур’янів. Для цього краще використовувати бакові суміші з різноспрямованими продуктами для розширення спектру боротьби з бур’янами. Так, можливо використовувати препарати або бакові суміші препаратів на основі:

• Прометрину або Тербутилазіну в поєднанні з Пропізохлором, Метолахлором (С-метолахлором) або Ацетохлором у сухих зонах, а в зонах зі значною кількістю опадів та промивними типами ґрунтів — з Пропізохлором або Метолахлором (С-метолахлором);
• Метрибузину в поєднанні з Прометрином або Тербутилазіном у разі значного засмічення дводольними бур’янами, а проти злакових бур’янів — бакову суміш з Пропізохлором, Метолахлором (С-метолахлором);
• Метрибузину з Флуфенацетом або Кломазоном, що забезпечать широкий спектр боротьби з дводольними і злаковими бур’янами. Але обов’язково слід враховувати обмеження щодо вибору наступних культур у сівозміні.

Норми використання вказаних діючих речовин у бакових сумішах залежать від механічного складу ґрунту, вмісту гумусу, засміченості полів, тому бажано уточнювати їх у компаній-виробників або підбирати самостійно, враховуючи як параметри ґрунту, так і вологозабезпеченість зони та стан можливого забур’янення посівів.

За наявності вже пророслих бур’янів до бакових сумішей можна додавати препарати на основі солей Гліфосату. Вказаний продукт можна використати для знищення бур’янів за 2–3 дні до початку сходів культури у разі значного забур’янення поля. Також його можна використовувати під час вегетації ГМ-сортів сої у два або три прийоми (у фазах сім ҆ядолі - 1-го трійчастого листка, 2–3-го або 5-го трійчастого листка).

Система страхового захисту, хоча дещо і обмежена в строках використання, проте за правильного підбору продуктів забезпечує високу ефективність в боротьбі з бур’янами. Всі традиційні схеми захисту, здебільшого, будуються на основі препаратів з діючою речовиною Бентазону (Базагран і його аналоги). Але, зауважимо, ці продукти є малоефективними проти осотів, герані, амброзії (у пізніх фазах), берізки польової, пасльону, мишачого горошку, видів молочаю, злинки канадської (у пізніх фазах), чистця польового та ін. Тому слід підсилити і розширити спектр гербіцидної дії іншими діючими речовинами.

Зокрема, для розширення спектру боротьби з дводольними бур’янами ефективно буде застосувати на ранніх етапах бакову суміш Бентазону (Базагран і його аналоги) з Тифенсульфурон-метилом (Хармоні і його аналоги), що забезпечить широкий контроль бур’янів, крім видів молочаю, берізки польової, пасльону чорного. Або ж поєднати Бентазон з Кломазоном (Бамбу тощо), що забезпечить ефективний контроль дводольних і однорічних злакових бур’янів і ґрунтову дію. Але слід зважатина можливу фітотоксичну дію в наступний рік на злакові культури.

У разі значної забур’яненості та нерівномірного її прояву краще використовувати препарати на основі Імазамоксу (Пульсар та його аналоги) у чистому вигляді, а за значного засмічення осотами, грабельками звичайними, волошкою синьою краще формувати бакову суміш з Бентазоном.

Однією з основних умов використання вказаних продуктів та їх бакових сумішей є своєчасність і чіткість дотримання регламенту їх внесення, адже ці продукти краще застосувати до фази 4-го трійчастого листка сої під час ранніх фаз бур’янів.

Проти злакових бур’янів у посівах сої боротись значно простіше, адже існує широкий спектр гербіцидів на основі хізалофоп-П-етилу, хізалофоп-П-тефурилу, квізалофоп-П-тефурилу, флуазифоп-П-бутилу, клетодиму, пропахізофопу, тепралоксидиму. Зауважимо, що слід орієнтуватись на стан злакових бур’янів, зокрема на фазу розвитку та їх величину, і, відповідно, підбирати дозу їх внесення. Проте, незважаючи на їх селективну дію, небажано обробляти протизлаковими гербіцидами посіви сої у фазу формування бутонів – цвітіння, адже продукти діють на меристемі тканини рослин як злакових бур’янів, так і сої.

Інсектицидно-фунгіцидний захист сої необхідно проводити відповідно до періодів розвитку хвороб та найбільш імовірних періодів появи шкідників, враховуючи основні критичні фази закладки та формування врожаю культури. У цьому разі на посівах сої можуть розвиватись септоріоз, фузаріоз, переноспороз, аскохітоз, антракноз, альтренаріоз, церкоспороз, бактеріози та завдавати значної шкоди павутинний кліщ, бульбочковий довгоносик, попелиці, клопи, цикадки, акацієва вогнівка тощо.

Тому схема інсектицидно-фунгіцидного захисту має передбачати внесення препаратів у два етапи в фази:

• 3–5-го трійчастого листка на продовольчих посівах сої, щонайменше, інсектицидний захист на основі імідоклоприду, тіаметоксаму, клотіанідину в поєднанні з піретроїдами, а за наявності кліща — застосування акарицидів; на насіннєвих посівах бажано додавати фунгіцидні препарати на основі карбендазиму, тіафанат-метилу, стробілуринів  в поєднанні з триазолами, що не мають ретардантної дії (пропіконазол, флутріафол, трітіконазол тощо), а за проявів переноспорозу — з додаванням вузькоспрямованих препаратів на основі цимоксанілу в поєднанні зі стробілуринами (Фамоксадону, азокситсробіну) чи манкоцебом;
• формування бобів середньої ярусу на всіх посівах — інсектициди на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, клотіанідину в поєднанні з акарицидами та фунгіцидами, що містять в бакових сумішах поєднання триазолів зі стробілуринами або бензамідазолами. А на посівах, де виявлено бактеріози, особливо насіннєвих, бажано додати препарат на основі фосетил алюмінію (Альєтт).

Збирання та зберігання сої

Збирання сої проводять за вологості 10–15% за низького зрізу, адже, за свідченням науковців, на висоті 5 см від поверхні ґрунту може розташовуватись 2% урожаю сої, а на висоті 9 см — уже близько 10%. Також швидкість обертів барабана напряму залежить від вологості зерна. Так, за вологості зерна 10–15% оптимальною є швидкість обертів барабана 400–650 об./хв, тоді як за вологості 16–24%її можна розвинути до 800 об./хв.

Якщо посів сої дозріває нерівномірно, то для пришвидшення дозрівання слід здійснити десикацію або синикацію. Дисекацію краще проводити препаратами на основі диквату за 5–6 днів до збирання у разі вологості нижнього і середнього ярусів зерна не вище 25%, а препаратами на основі глюфосинат амонію (Баста) — за 10–12 днів у разі вологості зерна нижнього і середнього ярусів не більше 40%. Синекацію проводять 20–30%-м розчином азотних добрив у разі вологості зерна нижнього і середнього ярусів на рівні 25–30% за 7–10 днів до збирання врожаю.

Важливим чинником отримання високого економічного прибутку від сої є її якісне зберігання та своєчасна реалізація. Зокрема, в урожайні роки ціна на зерно сої є максимально привабливою наприкінці року та починаючи з березня наступного року до нового врожаю у вересні, тоді як у неврожайні роки — від моменту збирання останніх площ до наступного врожаю культури. Так,основним гравцями на ринку сої є США, Аргентина, Бразилія,і рівень світових цін та потреба в продукції залежить від урожаю сої у цих країнах.

Слід зупинитися і на якості зберігання сої, що має важливе значення. Оскільки соя є високобілковою культурою з високим умістом жирів, вона приваблює як джерело живлення шкідників і різних збудників хвороб. Тому оптимальним для збереження запасів сої є їх розподіл під час зберігання на партії залежно від стиглості, за якої вона збиралась, та вологості. Оптимальними є умови зберігання, коли насіння сої має вологість до 12% і температуру 1–5°С, з періодичним активним вентилюванням.

В. Кифорук, консультант-технолог в галузі агрономії компанії "АgroConsult", кандидат с.-г. наук