«Зелений гній» допомагає подолати дефіцит азотних добрив в Індії

Фермери з села Ібрагімпур в індійському штаті Телангана подають гарний приклад для інших аграріїв, вирощуючи сидеральні культури для отримання зеленого гною. Це дозволяє покращувати родючість ґрунту при зниженні потреби в синтетичних азотних добривах, пише Аюші Райна.

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на agroxxi.

За словами Т. Нагарджуни, спеціаліста з розвитку сільського господарства Ібрагімпура, місцеві фермери збільшили площі під сидеральними культурами з 84 акрів минулого року до 402 акрів у 2021. Під наглядом експертів, які фіксують якість ґрунту та врожайність, фермери тим самим скоротили використання сечовини з 1250 мішків минулого року до 800 мішків у цьому, тобто зниження відбулося більш ніж на 30%. За словами Нагарджуни, це призвело до економії у розмірі 5,40 мільйонів рупій, включаючи державну субсидію на карбамід у 2021 році.

«Вміст органічного вуглецю в ґрунті має підтримуватися на рівні 0,5 відсотка, щоб підтримувати нормальний розвиток рослин, тоді як хімічні добрива при надмірному використанні зменшують кількість органічного вуглецю в ґрунті та призводять до засолення. Залежність від сечовини плюс відсутність правильної сівозміни стали одними з головних проблем для селян, тому було прийнято рішення запустити в Ібрагімпурі пілотний проєкт по сидератам», — розповіли вчені.

Вирощування сидеральних культур на одному акрі (0,4 га) забезпечує щорічно 10 тонн біомаси для заробки в ґрунт, причому кожна тонна біомаси включає 7,5 кг азоту, 5 кг калію та 2 кг фосфору, що призводить до підтримки бажаного рівня органічного вуглецю та обмежує засоленість.

«Застосовуючи «зелений гній» для виробництва рису в 2021 році я використав три мішки сечовини замість семи мішків минулого року, заощадивши значну суму, а врожай рису був вищим за середній», — заявив один із фермерів.

У новому 2022 році планується перенести досвід із сидеральних добрив у національному масштабі, оскільки ціни на синтетичні, ймовірно, будуть високими.