Як зменшити норми внесення добрив під основні сільськогосподарські культури. ТОП-10 порад експерта

З огляду на актуальну ситуацію в Україні та останні тенденції розвитку аграрного сектора, підвищення цін на ЗЗР, насіння, продукти для живлення рослин тощо — це реалії сьогодення. Тож в українських аграріїв виникає чимало побоювань.

Які будуть ціни на мінеральні добрива, ЗЗР та інше? Чи будуть взагалі добрива в Україні? Що робити, аби зберегти стабільність, прибутки від вирощування сільськогосподарських культур, не дивлячись на ціновий хаос? Звичайно, до цих викликів треба бути готовим. Експерт з агроекологічних питань, керівник консалтингової компанії «Art Fields» Олексій Сергієнко пояснює, як діяти та виділив ТОП-10 практичних порад.

10 практичних порад: як правильно вносити добрива під сільськогосподарські культури

1 Ви маєте знати агрохімічні, агрофізичні властивості ґрунтів у ваших господарствах. Особливо їхню ємність поглинання (сума поглинальних основ Mg, Ca, Na, K). Обстеження варто проводити хоча би раз на три-п’ять років, щоб знати суму поглинальних основ. Таким чином ви будете володіти інформацією про внесені раніше добрива, яка у них післядія для наступних культур.

Аналіз слід робити також на вміст вологи у метровому шарі ґрунту до початку вегетації культур (третя декада березня). Від наявності вологи у метровому шарі ґрунту залежить норма азоту, яку ви будете використовувати на ваших культурах.

Потрібно також протестувати ґрунти на природну родючість. Тоді буде видно як післядія тих добрив, які були внесені раніше, впливає на родючість ґрунтів, тим самим можна охарактеризувати чи правильна система живлення застосовується, а від цього залежить і врожайність культур.

2 Під кукурудзу потрібно вносити 80 % азотних добрив у вигляді безводного аміаку або аміачної води. Це найбільш дешевий ресурс і найкращий для кукурудзи. Хто не встиг його внести восени, плануйте внесення весною. Це буде набагато вигідніше, ніж працювати з КАС, карбамідом та іншими добривами. Я маю великий практичний досвід роботи з безводним аміаком. Ми вносили навесні приблизно 120 кг діючого азоту і отримували по 10 т кукурудзи. Ґрунт при цьому не оброблявся десятками років, це не були окультурені землі, тому я впевнений, якщо ви будете працювати так у своїх господарствах, то хороші результати забезпечені.

Кукурудза використовує на 100 % амонійний азот для формування врожаю. Нітратний азот, амідний азот піддаються процесам нітрифікації, денітрифікації, вони вивітрюються, а якщо якісно внесений амонійний азот, то втрати цього елементу можуть бути мінімальними (за науковими даними — до 7 %).

Якщо ви вносите інші форми добрив (КАС, карбамід, ВАС, аміачну селітру тощо), робіть це дробно. Але важливо, щоб вологи протягом вегетації було достатньо. Якщо ж прослідковується дефіцит вологи у метровому шарі ґрунту, то такі добрива спрацюють негативно, не завжди азот, який ви внесли, використається рослиною.

Для кращого засвоєння азоту під кукурудзу обов’язково слід вносити магній у співвідношенні азот : магній – 1 : 5 (наприклад, 100 кг азоту : 20 кг магнію).

3 Під час сівби соняшнику варто вносити водорозчинні комплексні добрива з низьким сольовим індексом, враховуючи забезпеченість ґрунтів вашого господарства фосфором і доступним калієм.

Найкраща форма азоту для соняшнику — нітратна або амонійно-нітратна. На лужних чи карбонатних ґрунтах можна використовувати аміачну селітру, сульфат амонію, а на кислих ґрунтах (рН 5,5 і нижче) я рекомендую працювати з вапняково-аміачною селітрою (ВАС) і з сульфоамофосами, де міститься доступний водорозчинний кальцій.

Щоб отримати 4–6 т/га соняшнику, вносьте 40–60 кг/га гранульованого сульфату магнію під передпосівну культивацію.

4 Під посіви сої, яка зазвичай висівається після кукурудзи, пшениці або ж самої сої (кращий попередник), використовуйте високоякісні штами азотфіксуючих бактерій в рідкій або сухій формах.

 Це альтернатива використанню дороговартісного азоту. Якщо ви плануєте отримувати більше 3 т/га сої, до фази третього трійчатого листка потрібно внести 100–150 кг/га сульфату амонію, при цьому слід забезпечити доб­ре зволоження.

Під час сівби сої використовуйте високорозчинні комплексні стартові добрива з умістом кальцію і магнію.

5 Підживлення озимого ріпаку гранульованим сульфатом амонію слід проводити завчасно, до початку весняної вегетації культури, але на рівних ґрунтах без наявності на поверхні поля льоду. Внесення таких добрив по мерзлоталому ґрунту не завжди спрацьовує, на полі в результаті можна отримати нерівномірний урожай (наприклад, в одному місці поля 4 т ріпаку, в іншому — 2 т). Ці добрива менше промиваються, дуже добре розчиняються. Коли на полі зійшов лід, менше калюж, тоді можна заходити і вносити добрива. Я раджу не поспішати, не проводити удобрення ріпаку в лютому місяці.Високоефективним добривом для підживлення ріпаку є тіосульфат амонію. Він містить азот у амонійній формі і тіосульфатну сірку, яка існує у двох станах окислення. Це сприяє швидшому засвоєнню рослинами. Тіосульфат амонію — це прозорий розчин, у якому міститься 12 % азоту та 26 % сірки. Це не дешеве добриво, його навіть не завжди можна знайти на ринку, але використовуючи тіосульфат амонію в баковій суміші з КАС, можна отримати 1,5 т прибавки врожаю ріпаку.

6 Перше підживлення слаборозвинених посівів озимої пшениці (шильце — три листочки, конус росту менше 5 мм) проводьте, на нейтральних ґрунтах, аміачною селітрою. Норма добрив залежить від родючості ґрунту, попередника, сортових характеристик і густоти посівів. Вносити добриво варто поступово (наприклад, спочатку 100 кг/га, потім 150 кг/га), не потрібно давати одразу 300 кг, бо аміачна селітра містить нітратну форму азоту, який добре промивається.

На глинистих або суглинкових ґрунтах (де глини більше 60 % і рН менше 5,5) використовуйте вапняково-аміачну селітру (ВАС).

На піщаних, супіщаних ґрунтах бажано використовувати КАС або карбамід. Чому карбамід? Бо в ньому містяться різні форми азоту, амідна форма — пролонгована, якщо вона промиється на глибину 60 см, то за посушливих умов навесні, пшениця зможе використати той азот, який опиниться на глибині 40 см. Теж саме стосується і КАС (три форми азоту).

Якщо в господарстві є зернові сівалки СЗ 5,4 (3,6), на невеликих площах пшениці їх можна використовувати для прикореневого внесення аміачної селітри. Так азот краще буде споживатися рослинами, добре проходитиме весняне кущення культури і в результаті врожайність зросте.

7 Використовуйте, особливо на карбонатних ґрунтах, як стартові під кукурудзу, рідкі комплексні добрива (на основі ортофосфорної кислоти) за технологією Pop-Up. Норми — 20–30 кг/га (для гібридів кукурудзи з ФАО 200–350) і 30–40 кг/га (ФАО 350–430).

За сівби соняшнику норма рідких добрив на чорноземах і дерново-підзолистих ґрунтах — 20–30 кг/га, на малородючих — 30–40 кг/га. Ці  добрива не з дешевих, але досить ефективні за сівби культур в ранній період.

8 Стрічкове внесення рідких азотних добрив (аміачна вода — восени, КАС — восени і навесні) на глибину 12–15 см, з подальшою сівбою сільськогосподарських культур, дає можливість зменшити кількість добрив на 20–30 % і зберегти заплановану врожайність.

Практичний досвід локально-стрічкового внесення аміачної води в 2010–2019 рр. дав можливість отримати 10–12 т/га кукурудзи зі 100 кг д.р. азоту (на контролі  вносили 150 кг).

9 Ефективність засвоєння азоту найбільша на фоні внесення фосфору, калію і комплексу мікроелементів. Якщо ви використовуєте КАС 32 чи РКД (на основі поліфосфатів), застосовуйте їх у баковій суміші перед сівбою під культивацію. При цьому норму внесення азоту ви можете зменшити на 20–30 %. Наприклад, щоб отримати 10 т кукурудзи, варто планувати внесення 300 кг КАС 32 і 40–60 кг/га РКД в баковій суміші під передпосівну культивацію. Таким чином ефективність засвоєння азоту рослинами може сягнути від 57 до 94 %.

10 Для розрахунку норм мінеральних добрив використовуйте адаптовані до ваших ґрунтово-кліматичних умов методики. В розрахунок беріть врожайність культур за останні 10 років, у розрізі кожного поля, попередник, вміст рухомих форм азоту (мінеральний азот), фосфору і калію. Для прикладу, 1 % гумусу в ґрунті — це 20 кг мінерального азоту.

В. Полевик, v.polevik@univest-media.com