Вирощування надранньої картоплі на Миколаївщині

ФГ «Владам» — одне з великих вітчизняних фермерських господарств. Площа, на якій підприєм­ство вирощує овочеві культури, становить 500 га. Ми забезпечуємо свіжими овочами українського споживача цілий рік завдяки наявності сучасного овочесховища, в якому витримані всі необхідні умови для підтримання належних параметрів, завдяки чому вдається досягти збереження харчової та товар­ної цінності свіжих овочів до наступного врожаю.

У складі холдингу «Владам», окрім власне фермерського господарства, є консервний завод, агро­лабораторія, ТОВ «Владам-Юг», яке реалізує насіння овочевих культур французької компанії Clause, піцерія та їдальня «Велика ложка».

Також ФГ «Владам» бере активну участь у громадському житті Миколаївщини і в цілому країни — сприяє проведенню різних спортивних дитячих заходів, активно допомагає обділеним батьківською опікою дітям із неповних сімей і сиротам.

Трохи з історії господарства

ФГ «Владам» розпочало свою сіль­ськогосподарську діяльність із 1998 року. Починали працювати з 20 га, а на сьогод­ні маємо близько 500 га землі на поливі.

Більшість площ ФГ «Владам», на яких вирощуємо овочі, розміщені у Вітовсько­му районі Миколаївської області, який фактично межує з Херсонською. Є краплинний ґрунтовий полив та верхній — до­щувальними машинами.

У міру розвитку й збільшення площ наша компанія розросталася. Розвиток нашого господарства починався з тісної співпраці з югославськими партнерами, які привезли нам високоякісне насіння ка­пусти, яке ми почали висівати. А згодом розширили асортимент культур.

Через досить невеликі площі комерцій­не вирощування зернових навіть не роз­глядали як виробничий напрям. Адже рен­табельне вирощування зернових культур починається з мінімум 500 га. Тож зернові ми вирощуємо на 30–40 га лише для до­тримання сівозміни.

Овочева група - це зовсім інший об­сяг фінансових вкладень і, відповідно, інший обсяг одержуваного результату. Так, якщо на 1 га зернових потрібно вкласти 3,5 тис. гривень, то на овочі — це мінімум 1,5 тис. доларів. Звісно, ми отримуємо і відповідний дохід, але, як ви розумієте, прибуток дуже часто зале­жить від ринку. Ринок зернових більш-менш стабільний і прогнозований. А ри­нок овочів — непередбачуваний: ціна за кілограм, приміром, може бути 2 грн, а може бути й 27, як цього року.

Вирощування овочів — це, з одного боку, досить ризикований бізнес, а з дру­гого — якщо є можливість поливати рос­лини, то саме тут (Херсонська й Микола­ївська обл.) їх і потрібно вирощувати. Якщо, наприклад, взяти однакові сорти польських і наших, миколаївських, тома­тів, то їхні смаки сильно відрізняються. Наші томати набагато смачніші від поль­ських, як, втім, й інші овочі.

Тут ми побудували теплиці під виро­щування розсади для дрібнонасінних культур. Зі збільшенням обсягів вирощу­ваної продукції ми спочатку орендували складські приміщення для зберігання овочів, потім купували сховища. Вони були досить старі — із застосуванням об­ладнання, що працює на використанні аміаку. Згодом ми їх повністю модернізу­вали. На разі це сучасні овочесховища загальним обсягом близько 8 тис. тонн із чіткою фіксацією температури й підтрим­кою необхідної вологості. Згодом ми за­купили обладнання для передпродажевої підготовки овочів — чищення, сортуван­ня, миття, фасування.

Так за роки наполегливої праці всіх на­ших співробітників відбувалося станов­лення холдингу «Владам».

Кліматичні умови

Клімат у зоні розміщення господар­ства різко-континентальний. Ґрунти за механічним складом — південні чорноземи, важкосуглинисті, слабкосолонцюваті. Шар чорнозему — близько 40 см. Тобто від самого початку наші ґрунти трохи со­лонцюваті й важкі за механічним скла­дом, а знизу вони мають шар водонепро­никної глини. Ця особливість провокує досить сильне засолення ґрунтів, особли­во за умови штучних поливів.

Технологічні моменти

Ранню картоплю зазвичай вирощуємо на 15–20 га. Це практично найранніші наші гроші. Якщо вирощувати ранню картоплю так, як це робимо ми, то можна отримати врожай на два-чотири тижні раніше.

Спочатку вибираємо поле для карто­плі. Як правило, для неї найкраще при­датний попередник, який рано звільняє ґрунт, тобто рання капуста чи морква, ци­буля або ж зернові, які ми вирощуємо для дотримання сівозміни. Виходить, що на­звані вище три овочеві культури — най­кращі попередники під картоплю. За ви­рощування інших овочів земельні площі звільняються досить пізно.

Після збору попередника потрібно ви­конати низку обов’язкових операцій. За­звичай далеко не всі їх проводять, але я вважаю, якщо займатися ранньою картоплею, то вони вкрай важливі.

Насамперед слід обовязково провес­ти оранку ґрунту з обертанням пласта. І тут важливо якомога раніше зорати поле. Звісно, ми не можемо передбачити, коли пройде дощ, але рано чи пізно він пройде. Адже після оранки на полі лежать великі перевернуті брили, які повинні розмокну­ти під дощем та розсипатися. Якщо ж дощу не буде, то у вересні проводимо во­логозарядні поливи, аби з ґрунтом можна було далі працювати. Також вносимо мі­неральні добрива й гіпсуємо ґрунт задля нейтралізації ґрунтового засолювання.

Після цього основним завданням ще з осені є нарізання гребенів. Гребені наріза­ємо картопляними фрезами. Це все ро­биться для того, аби якомога раніше роз­почати висаджування картоплі навесні. На гребенях раніше прогрівається й виси­хає земля, а також зберігається більше вологи. Навесні до висаджування картоплі у гребені жодних агротехнологічних опе­рацій не проводимо.

Вирощуємо переважно ультраранні сорти картоплі Мінерва та Рів’єра. Вони за наших погодних умов досить урожайні, стійкі до хвороб та ураження шкідниками.

Ранню картоплю висаджуємо проро­щеними бульбами (маємо спеціальну ка­меру для їхнього пророщування). Загалом пророщуємо близько 100 т картоплі за ці­лодобового освітлення та підтримання по­трібної температури повітря. Оскільки до висаджування готуємо картоплю з друго­го врожаю, то процес пророщування по­требує терміну не менше як місяць. Для рівномірного освічування бульб ящики пе­ріодично переміщуємо.

Картоплю висаджуємо під накриттям агроволокном, а самі терміни садіння за­лежать від температури та вологості ґрун­ту, тож рік на рік не випадає. Орієнтовно — це середина березня. Цього року, напри­клад, бульби висаджували 12 березня.

Під час садіння температура ґрунту на глибині висаджування коливається від 3 до 5°С. Оскільки ці поля одразу після ви­саджування картоплі накриваються агро­волокном, то за декілька днів температура ґрунту підвищується. Цьогорічного сезону через два дні після висаджування темпе­ратура ґрунту на глибині закладання бульб підвищилася до 7…8°С. Тобто ґрунт під агроволокном за одну-дві доби прогріва­ється до оптимальної температури для вегетаційного процесу бульб.

Висаджуємо, як я вже зазначав, про­рощені бульби. Пророщену картоплю ми практично не обробляємо взагалі. Бо коли ця картопля вегетує, масової появи шкідників ще немає. А хвороби іноді бува­ють, зокрема ризоктонія. Вона проявля­ється рідко, зазвичай коли картоплина була посаджена у холодний ґрунт. Грану­льованих препаратів в Україні на сьогодні проти ризоктонії немає.

Протруювати пророщені бульби ми не маємо можливості, та це й особливо не потрібно. Для висаджування пророщеної картоплі ми сконструювали спеціальну саджалку, аби уберегти молоді паростки від відламування. Звичайна саджалка має бункер, із якого бульби забираються спеціальною ложкою і висаджуються в ґрунт. І якби ці бульби мали ростки, то в процесі подавання бульб вони б повідла­мувалися. У нашій саджалці є місце для розміщення ящиків із пророщеними буль­бами та спеціальні чаші, куди оператор акуратно кладе бульбу. Ця чаша механіч­но опускається в зроблене в гребені за­глиблення та прикопується спеціальними знаряддями. В разі висаджування про­труєних бульб використовувати ручну працю людей небезпечно через можливу шкоду для їхнього здоров’я.

Поле після висаджування картоплі накриваємо агроволокном уручну, закрі­плюючи його краї грудками ґрунту. Це на­криття знімаємо тоді, коли мине загроза ймовірних нічних заморозків. Якщо кар­топля накрита агроволокном занадто тривалий час — вона не париться, як під плівкою, але погано розвивається через нестачу світла. Тут потрібно визначити оптимальний термін зняття агроволокна. Це досить важко зробити, оскільки кож­ного року, зазвичай, буде різна дата, але орієнтовно 3–5 травня.

Одного разу в нас був такий випадок: надворі вже було досить тепло, картопля виросла вже 20 см заввишки, і ми зняли агроволокно. А через два дні були замо­розки — і нашу картоплю трохи «прихва­тило». Вона, звісно, вся не змерзла, але стрес отримала добрячий. І в результаті розвиток її призупинився на тиждень.

Тобто, з одного боку, не треба поспішати знімати агроволокно, а з другого — пого­ду передбачити дуже важко. Під агроволокном у сприятливих умо­вах разом із картоплею ростуть і бур’яни. Тому після зняття укриття ми проводимо підгортання рядків картоплі. Цей захід зни­щує близько 60% рослин бур’янів.

Далі, за потреби, проводимо поверхне­ві поливи дощувальними машинами. Воду беремо з Інгульського зрошувального ка­налу. Вода, звичайно, не дуже доброї якості (вона сильно мінералізована), що негативно впливає на наші ґрунти, засо­люючи їх. Та все ж полита картопля бук­вально за тиждень змикає рядки, що при­гнічує розвиток бурянів і посадка не по­требує подальших гербіцидних обробок.

На ранній картоплі зазвичай проводи­мо одну-дві обробки фунгіцидами. Від ко­лорадського жука захисних обприску­вань не застосовуємо. Інколи за потреби виконуємо одну обробку, проте це буває дуже рідко. Для захисту використовуємо препарати, які занесені до «Переліку пес­тицидів і агрохімікатів, дозволених до ви­користання в Україні». Як правило, засто­совуємо оригінальні препарати. А з гене­ричних — іноді купуємо препарати у таких фірм, як «Адама», «Август». Останніми роками у фірм — постачальників ЗЗР може й не бути тих препаратів, які нам потрібні. Бо вже не завозять велику кіль­кість препаратів на українські склади для реалізації їх протягом декількох років. Для того, аби гарантовано придбати по­трібні нам ЗЗР, ми завчасно складаємо план їхніх закупівель і доводимо цю ін­формацію до фірм-постачальників.

Збирання врожаю

Ультраранні сорти картоплі Мінерва та Рівєра практично не цвітуть. Урожай­ність цих сортів залежить від тривалості вегетації: на сороковий день вона одна, на пятдесятий — інша, а на шістдеся­тий — зовсім інша. І, звичайно, що ранні­ша реалізація молодої картоплі, то вища ціна на неї. Тож починаємо копати карто­плю, коли нас задовольняє співвідношен­ня чинників урожайність — ціна: орієнтов­но, коли врожайність бульб сягає 20 т/га. Це приблизно з першого червня. За тиж­день ми її викопуємо.

Коли картопля молода й шкірочка швидко знімається, копати її комбайном не рекомендовано, бо вона сильно трав­мується. Тож викопуємо бульби копача­ми, а люди вручну її збирають, одразу ж розподіляючи на три фракції. Рання кар­топля практично не зберігається, тож піс­ля збирання відразу відправляємо її на реалізацію.

Наша рання картопля так не зберіга­ється, як єгипетська. В Єгипті збирають чотири врожаї картоплі. Таку картоплю сьогодні можна придбати у вітчизняних магазинах та супермаркетах. Можливо, такий тривалий період зберігання моло­дих бульб єгипетської картоплі є резуль­татом особливостей технологій вирощу­вання чи зберігання, або навіть поясню­ється певними притаманними їм сортови­ми властивостями.

Труднощі

Труднощі у вирощуванні надранньої картоплі виникають постійно, причому що­разу нові. Найбільші — це ті, які ми не мо­жемо обійти. Наприклад, землі, де працює наша бригада, розміщені таким чином, що за дуже сніжної чи дощової зими рано на­весні половина поля може бути затоплена талими водами. На це ми аж ніяк не може­мо вплинути, тож залишається лише чека­ти, доки земля підсохне. За такого виму­шеного відтермінування вже не висіваємо чи не висаджуємо низку ранніх культур, адже в цьому немає сенсу.

Буває, що серед літа пройдуть такі дощі, що також затоплює деякі площі, тоді доводиться деякі культури передисковува­ти. Тобто ці труднощі пов’язані переважно з погодними негараздами. З іншими труд­нощами ми стикаємося мало не щодня, але в процесі роботи їх вирішуємо. От тіль­ки з несприятливими погодними умовами ми ще не навчилися справлятися.

Г. Козак

журнал "Пропозиція", №5, 2019 р.