Внесені до ВРУ законопроекти про обіг сільгоспземель мають суттєві погалини

Внесені до ВРУ законопроекти, які стосуються обігу сільгоспземель, мають чимало погалин. Про них розповів народний депутат України Олег Кулініч, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Так, законопроект №5533-1 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» від 28.12.2016 (автор - депутат ВРУ Аркадій Корнацький) встановлює для тих, хто придбав землю за ціною, нижчою за ринкову, обов’язок виплачувати її попередньому власнику «пожиттєву ренту» в розмірі мінімальної орендної плати за землю. Тобто, люди одержать певну частину реальної ціни землі, проте фактично будуть продовжувати одержувати орендну плату за неї. Таким чином, пропонується залишити для власників земельних паїв ті можливості, які існують до сьогодні (принаймні, до того часу, поки житимуть нинішні власники земельних паїв). Пропозиція лише пом’якшує негатив від запровадження ринку і тимчасово консервує ту ситуацію, яка склалась у селі на сьогодні. Вона не дає відповіді на те, що буде з селом після закінчення терміну «пожиттєвої ренти». «Та і, якщо чесно, механізм реалізації запропонованих положень виписаний так, що обійти їх буде зовсім не важко», - зазначає О.Кулініч.

Законопроект №5535 (автори - члени Аграрного комітету Олексій Мушак, Сергій Хлань та інші) пропонує заборонити юридичній особі мати у власності більше 33% сільськогосподарських земель району. Але дієвим запобіжником ця норма бути не може. Той, хто знайомий із структурою українських аграрних холдингів, знає, що господарства, які входять до них, у значній своїй частині, юридично абсолютно не пов’язані одне з іншим. Тому обійти зазначені обмеження великої проблеми не становитиме. Та і ніхто не забороняє одній особі бути засновником хоч тисячі юридичних осіб. «В таких умовах користь від цієї норми невелика», - вважає нардеп.

Експерт додав ще кілька ремарок стосовно інших положень законопроектів. Що сподобалось: автори проекту №5535 не обмежились питаннями обігу тільки приватних земель. Проект зачіпає таке болісне, але дуже непопулярне в політикумі питання, як безоплатна приватизація земельних ділянок. Сьогодні право на безоплатне одержання від держави земельної ділянки на практиці перетворилось у тіньовий ринок землі. Коли на папері ділянка передається у власність безоплатно, а її ціну (яка іноді становить тисячі доларів) чиновник спрямовує у власну кишеню. Законопроект пропонує залишити право на безоплатну приватизацію лише учасникам АТО. «Цікава пропозиція, але не можу сказати, що вона є досконалою. Зокрема, право на безоплатну приватизацію доцільно залишити також за громадянами, які користуються земельними ділянками з радянських часів, але до цього часу не приватизували їх», - констатував О.Кулініч.

Чого саме у законопроектах немає, а повинно бути: немає порядку консолідації земель. Потрібний механізм, який не дозволить рейдерам розбалансувати діяльність існуючих аграрних господарств. Інакше, викупивши земельну ділянку, розташовану посеред поля, рейдер отримає можливість заблокувати (чи, принаймні, значно ускладнити використання всього поля). У свій час не дуже розумно подрібнили земельні масиви на безліч ділянок, і разом з відкриттям ринку землі, потрібно визначити механізм формування нових масивів.

Також в законопроектах немає норм, які б убезпечували від масової скупки сільськогосподарських земель транснаціональними компаніями, що теж може мати свої негативні наслідки.

На думку експерта, обидва законопроекти є доволі «сирими» і в даному випадку можуть розглядатися швидше як документи політичного характеру.