Спецможливості
Новини

Україна нарощує поставки сої в Китай

14.01.2019
934
Україна нарощує поставки сої в Китай фото, ілюстрація

КНР вже кілька місяців не закуповує бобові у одного з найбільших постачальників – США. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на "UBR".

Китай підвищив 9 січня офіційні прогнози імпорту соєвих бобів на поточний сільськогосподарський рік до 87 млн ​​тонн, що на 3 млн тонн більше, ніж прогнозувалося раніше. Ці дані дуже обнадіяли світових постачальників сої, адже Китай є найбільшим споживачем цих бобових (62,8% світового імпорту за підсумками 2017 року) і кілька місяців не закуповував сою у традиційного постачальника - США в зв'язку з торговими спорами двох найбільших світових економік.

Ключовими продавцями сої в Китай є Бразилія (52,8%), США (35,2%) і Аргентина (6,8%), частка України в цьому сегменті є дуже незначною - всього близько 0,1%, проте в зв'язку з торговими війнами у наших аграріїв з'являється можливість наростити свій соєвий експорт східному Дракону.

«Україна - єдиний виробник, який протягом останніх 5 років стабільно нарощує поставки сої в Китай. У зв'язку з ослабленням відносин Китаю і США для неї з'являється можливість для подальшого нарощування експорту в цю країну, що можна зробити в рамках існуючих двосторонніх відносин українських компаній з торговими партнерами. Однак, найімовірніше, свої потреби при ускладненні відносин з США Китай буде покривати насамперед за рахунок своїх найбільших торгових партнерів - Бразилії, Аргентини, Уругваю, Канади і т.д.», - повідомила UBR.ua експерт аграрних ринків асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Дарина Гриценко.

Ключові слова: Україна, Соя, Китай

Інтерв'ю
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0