Спецвозможности
Технологии

ТОП-10 помилок під час вирощування кукурудзи

02.12.2022
4316
ТОП-10 помилок під час вирощування кукурудзи фото, иллюстрация

Станом на кінець жовтня 2021 року Україна зібрала 32,2 % кукурудзи, що становить 11155,3 тис. т, урожайність — 63,4 ц/га. В 2020 році кукурудзи зібрали 55,7 ц/га. Однак це ще не межа досконалості, впевнений Олексій Сергієнко, провідний експерт із агроекологічних питань, засновник компанії Art FieldS. Він мріє, аби українські аграрії наростили показник урожайності не лише кукурудзи, а й інших сільськогосподарських культур. Для цього, вважає фахівець, потрібно запозичувати досвід в іноземних господарств і не припускатися помилок, які призводять до недоотримання врожаю. Олексій Сергієнко виділив ТОП-10 помилок (проблем), які призводять до зниження врожайності, зокрема, кукурудзи.

 

1.Структура посівів кукурудзи в Україні

Олексій Сергієнко, експерт із агроекологічних питань, засновник агроконсалтингової компанії Art FieldSЦе найперша й найголовніша помилка. Україна обробляє 5,4 млн га кукурудзи, але розміщені вони — від Львова до Луганська, від Чернігова до Одеси. В Сполучених Штатах Америки, наприклад, є історично визначений «кукурудзяний» пояс, де отримують, в середньому, 10 т/га і більше кукурудзи. А в Україні площі розкидані по всіх регіонах. На Чернігівщині збирають 10 т/га, а на Дніпропетровщині, Миколаївщині — й 5 т/га немає, на Луганщині взагалі 1,9 т/га — врожайність кукурудзи. Тому Україні потрібно визначити такий ареал. Звісно, господарник сам приймає рішення, де йому вирощувати кукурудзу, але варто звернути увагу на те, що є регіони, де ця зернова культура, в принципі, не зможе забезпечити прибутковий урожай, адже агрокліматичні умови там непридатні для її вирощування (наприклад, через часті посухи). Львівщина, Харківщина й, навіть, північний регіон України сьогодні настільки кліматично змінилися, що там можна вирощувати гібриди кукурудзи з ФАО 350 і навіть 400.

В 2021 році кліматичні умови в Україні склалися більш-менш вдало — врожайність кукурудзи становить поки що 6,3 т/га. Сподіваюся, що дістанемося до 7 т і більше, але чи вдасться зібрати 8 т? Сумніваюся...

 

2.Кукурудза — цариця полів

Сівба кукурудзи на піщаних ґрунтах без належного удобрення призведе до втрати врожаюДруга проблема, яка впливає на зниження врожайності зернової, — це підходи до системи обробітку ґрунту і постійне вирощування кукурудзи на ґрунтах, які, з відомих причин, втратили свою родючість. Сьогодні кукурудза в сівозміні займає третю позицію — 5,5 млн га. Соняшник і озима пшениця, відповідно, по 6,5 млн га. Розміщується кукурудза на площах, які, насамперед, ущільнені й малородючі. До цього призводить низка суб’єктивних та об’єктивних факторів. Сівба кукурудзи на піщаних ґрунтах, без належного внесення органічних добрив, призведе тільки до втрат урожаю і, аж ніяк, не до його підвищення. Кукурудза — цариця полів! Її не можна вирощувати абияк, культура має бути «нагодована» й доглянута. Потенціал урожайності кукурудзи на зрошенні, як показує світовий досвід, сягає більше 40 т/га. Яка інша культура ще може зрівнятися з кукурудзою за такою врожайністю? Це, наприклад, цукрові буряки, а третьої такої культури важко й знайти. Крім того, кукурудза може формувати вихід найбільшої кількості сухої речовини з 1 га, а це говорить про те, що цю культуру варто сіяти на удобрених, родючих ґрунтах.

Якщо говорити про системи обробітку ґрунту, кукурудза витримує від No-Till, Strip-Till до глибокої оранки, тобто культура може забезпечити максимальні врожаї за будь-якого обробітку ґрунту. Але зниження родючості, погіршення, насамперед, агрофізичних, а вже потім агрохімічних властивостей ґрунтів, не дає можливості досягнути високих показників урожайності кукурудзи. Я мрію, щоб Україна збирала, в середньому, 10 т/га і більше цієї культури.

 

3.Система мінерального живлення

Кукурудзу не можна вирощувати абияк, культура має бути «нагодована» й доглянутаЦе третя помилка, якої припускаються аграрії за вирощування кукурудзи. Ми багато років не дотримуємося рекомендованого, не літературою, а біологічними законами, співвідношення азоту, фосфору і калію та інших елементів живлення кукурудзи. Кукурудзі орієнтовно потрібно співвідношення діючої речовини N:P:K становить 1:0,6:0,8, а по факту вноситься 1:0,2:0,1, і на фоні цього виникають великі проблеми з урожайністю і дозріванням кукурудзи. Калій під кукурудзу взагалі не вноситься, або вноситься в мінімальній нормі — 16–25 кг д. р., фосфор — у вигляді стартових рідких чи сухих добрив під час сівби. Але я вважаю, що їхні норми замалі, тож доки не буде нормального співвідношення елементів, високих урожаїв годі й очікувати. Потрібно налагодити правильну систему живлення, бо те твердження, що калію багато в ґрунтах, — не відповідає дійсності. Він є, але в недостатній кількості для повноцінного живлення кукурудзи, тим більше калій у більшості типів ґрунті перебуває в недоступній для культури формі. Не вистачає культурі також магнію, кальцію й інших важливих для розвитку рослин елементів. Є приклади, коли заходиш у посів і береш 100 рослин для обліку, то можна нарахувати 7–15 % недорозвинених — це саме ті рослини, які не змогли отримати повної норми живлення.

 

4.Амонійна форма азоту

Вирощування кукурудзи за No-Till технолоЧетверта помилка аграріїв виходить із третьої. Кукурудза дуже добре реагує на амонійну форму азоту. На сьогодні амонійний азот наявний у двох-трьох видах добрив (наприклад, безводний аміак, аміачна вода). Це чиста амонійна форма, яка найкраще споживається культурою протягом усієї вегетації. В період наливу зерна кукурудзі потрібна найбільша кількість азоту, а верхній шар ґрунту, наприклад, сухий. За таких ситуацій можна використовувати технології Y-Drop (внесення рідких добрив саме в прикореневу зону рослини), Side Dressing (внесення добрив безпосередньо в ґрунт), або облаштовувати обприскувач подовжувачами, які допомагають вносити рідкий азот. Для кращого ефекту слід давати запас амонійного азоту з осені або навесні, чи вносити його в фазу 5–7 листків на кукурудзі. Варто звернути увагу на почасткове внесення азоту, за словами наших колег, американських фермерів, це дало їм можливість отримати до тонни-півтори більше врожаю. Тому сьогодні є різні інструменти для того, щоб вносити амонійний азот під кукурудзу почастково протягом вегетації.

 

5.Рідкий фосфор

Y-Drop (внесення рідких добрив в прикореневу зону рослини)П’ята помилка знову ж таки виходить із третьої. Сьогодні рідкий фосфор як стартове добриво, як показав досвід, за технологією Pop-up (внесення добрив в зону висіву насіння) або In-furrow (безпосередньо в рядок на насінину), дає хороші результати. Вже близько п’яти років поспіль ці технології активно застосовують.

Кукурудзою в Україні засіяні дуже великі площі, аграрії намагаються висіяти культуру в ранні терміни (квітень – перша половина травня), а в цей період бувають холоди, таким чином кукурудза не може ефективно засвоювати фосфор із сухих сипких добрив за внесення в рядок за сівби. На стартовому етапі обов’язково необхідно застосовувати рідкі фосфорні добрива, вони компенсують дефіцит цього елементу на початку вегетації кукурудзи (дефіцит часто прослідковується, коли холодні ґрунт і погодні умови загалом). Тому варто переобладнувати сівалки, використовувати рідкий фосфор в ортофосфатній чи поліфосфатній формах тощо. Якщо говорити за технологію In-furrow, то її, переважно, застосовують для внесення фосфорних добрив на основі ортофосфатної форми, вони мають менший сольовий індекс й краще засвоюються рослиною за стартового внесення. Варто зазначити, що недоотримання фосфору кукурудзою може призвести до втрат урожаю до пів і більше тонни з гектару.

 

6.Надмірна кислотність ґрунтів

Side Dressing (внесення добрив безпосередньо в ґрунт)Цей фактор тісно пов’язаний із системою мінерального живлення, сівозміною, втратою ґрунтами родючості і структури, буферності й погіршенням їхніх агрофізичних, агрохімічних властивостей і призводить до значних втрат урожайності кукурудзи. Культурі на старті потрібен фосфор, як вже було сказано, але потрібні й інші елементи живлення, а фермери, насамперед, вносять 150–160 кг азоту, при цьому мало дають кальцієвмісних добрив. Диференційована система живлення щодо кислих чи лужних ґрунтів також дуже впливає на формування врожайності кукурудзи. Тож сьогодні надмірна кислотність ґрунтів — один із основних факторів, які впливають на розвиток культури і подальшу її врожайність.

 

 

 

 

7.Площа живлення кукурудзи

Прояв дефіциту калію на кукурудзіЩе один важливий фактор, який необхідно серйозно враховувати. Кукурудза найкраще засвоює елементи живлення, коли її коренева система рівномірно, по горизонтах, розміщена в ґрунті. Я хочу, щоб наші агрономи, особливо на Правобережній Україні, звернули увагу на ширину міжрядь за сівби кукурудзи. Перебуваючи у США, там де великі посіви кукурудзи і де завжди збирають високі врожаї, я звернув увагу, що американські фермери сіють кукурудзу із шириною міжрядь 50–56 см. А у нас, як звикли ще «по старинці», 70 см — так і сіємо. Зміна ширини міжрядь дає можливість отримувати на 15–20 % і більше врожайності кукурудзи.

Питання також і в гібридах. Є селекційні матеріали, які досить добре реагують на більш звужене міжряддя, тобто 15–20 см відіграють дуже велику роль. Таким чином, потрібно проводити виробничі досліди з різною шириною міжрядь, однак варто враховувати, що доки дійдеш результату, то вже з’явиться новий гібрид (той гібрид, який закладають в дослід, змінюється іншим), адже потенційне «життя» більшості гібридів 3–5 років. Тому бажано, щоб виробники гібридів надавали й відповідну агротехніку із рекомендаціями щодо ширини міжряддя й густоти висіву насіння. Кукурудзу необхідно висівати не так, як написано в книжці, а попередньо визначити вологу в двохметровому і півтораметровому шарі ґрунту, а вже потім братися до сівби. Слід пам’ятати, що може бути різна кількість вологи в ґрунті на глибині 1,5 метри на одному полі. Варто застосовувати систему диференційованої сівби з урахуванням вологи, сіяти гібриди з різним ФАО тощо, тоді культура віддячить урожаєм.

 

8.Система точної сівби

Почасткове внесення азоту дає можливість збільшити врожай на тонну-півториЗастосування цієї технології на кукурудзі — це прорив у агрономії, який відбувся приблизно 10 років тому. Система точної, диференційованої, сівби залежить від наявності вологи в ґрунті й елементів живлення. Сьогодні існують технології, які дають можливість висівати навіть декілька гібридів під час руху сівалки за один прохід, використовуючи карту диференційного внесення (точне землеробство). Застосування систем точного землеробства — це також крок уперед, який збільшує врожайність кукурудзи ще, як мінімум, на 1 тонну.

 

9.Гібриди з надмірно високим ФАО

Відчутна прихильність українських агрономів до гібридів із надмірно високим ФАО — це також одна з помилок, яка впливає на врожайність кукурудзи. Використання насіннєвого матеріалу з високим ФАО вимагає врахування дуже багатьох вимог, як-от:

вміст у вологи в метровому шарі ґрунту;

розподіл вологи протягом вегетації;

система мінерального живлення;

посушливі погодні умови в період наливання зерна та інше.

Тому надмірне захоплення гібридами, наприклад, з ФАО 380, 420 і вище, може зіграти злий жарт із агровиробниками і не забезпечити бажаної врожайності кукурудзи. Безумовно, це потужні гібриди, які дають максимально високі результати, але їх потрібно вирощувати або на зрошенні, або в умовах, які гарантовані з точки зору гідротермічного коефіцієнта і суми ефективних активних температур. Є випадки, коли фермер висіває гібрид кукурудзи з ФАО 400, і умови начебто придатні для його вирощування, а потім виникають дива: не вистачає вологи, тепла і, в результаті, аграрій недобирає врожаю.

Добрива з амонійною формою азоту найкраще споживаються культурою протягом усієї вегетаціїЯ раджу виробничникам, які залучають такі високопродуктивні гібриди, досконало вивчати питання. Адже сьогодні ті, регламентовані оригінаторами ФАО, не завжди збігаються з кліматичними умовами того чи іншого регіону, куди рекомендують такий гібрид. Варто знати, що ФАО у Франції, наприклад, і ФАО в Україні — це зовсім різні ФАО.

В Україні коефіцієнти активних ефективних температур кожен рік різняться, а фермери роблять ставку на один і той самий гібрид, а потім недобирають урожаю. Відсотків на 20–30 % може пощастити, а у 70 % випадках — ні.

Що стосується посівного матеріалу, сьогодні абсолютно немає проблем обрати будь-який гібрид, крім ГМО (в Україні діє заборона на вирощування модифікованої кукурудзи). Генетичний матеріал, який пропонують насіннєві компанії в Україні, настільки різноманітний, що можна обрати гібриди з потенціалом урожайності до 30 т/га і більше (за умови вирощування їх на зрошенні). Тобто, вибір широкий, постачальників дуже багато, дефіциту в якісному насінні немає.

 

10.Захист кукурудзи від шкідливих організмів

Pop-up (внесення добрив в зону висіву насіння)Десята і, чи не основна, помилка, якої припускаються українські аграрії за вирощування кукурудзи, — це система захисту. Вирощування кукурудзи в монокультурі (на одному полі протягом кількох років) сьогодні не часто застосовують українські агровиробники. Однак, слід пам’ятати, що монокультура в Україні і в Америці, наприклад, — це різні речі. Там інші кліматичні умови, стан ґрунтів, система живлення, гібриди. Але, навіть якщо сіяти кукурудзу не в монокультурі, через недотримання сівозміни, втрату супресивності ґрунтів (стійкості ґрунтів до шкідливих патогенів) втрачаються ті корисні мікроорганізми, які панують над шкідливими. Тому на старті сівби, за використання навіть найкращих протруйників насіння фунгіцидного типу, не можна досягти 100%-го захисту культури від шкодочинних об’єктів, що зберігаються в ґрунтах. І на початку сівби кукурудзи вже починаються проблеми з хворобами.

На кукурудзі широко розвиваються хвороби в період вегетації культури. Застосовуючи фунгіциди, перш за все, потрібно робити фітопатологічну експертизу. Без неї фунгіцидне внесення може не забезпечити тієї ефективності, яка потрібна. Агрономи звикли, що в період вегетації кукурудзи здебільшого розвивається пухирчаста сажка, тому ведуть боротьбу тільки з нею, але часто молоді рослини вражають й інші хвороби, які на перший погляд непомітні (наприклад, гельмінтоспоріоз, фузаріозна та вугільна гнилі тощо), тому потрібно проводити дослідження, лабораторно продіагностувати кукурудзу на наявність хвороб у різні періоди вегетації культури, аби правильно підібрати систему захисту. Основні критичні періоди, коли слід дослідити культуру, — фаза 5–7 листків; перед викиданням волоті; після цвітіння. Так можна чітко визначити, які саме хвороби розвиваються і вчасно побороти їх. Втрати врожаю кукурудзи від хвороб можуть сягати 30–50 %.

Американські фермери сіють кукурудзу із шириною міжрядь 50–56 смНе менш небезпечними для кукурудзи є шкідники. Порівняно не так давно з’явилася інформація серед аграріїв, що культуру стрімко атакує діабротика (західний кукурудзяний жук). Diabrotica virgifera virgifera Le Conte — це шкідник, який через 2–3 роки може вийти на перше місце серед шкодочинних об’єктів кукурудзи. Про цього шкідника знають всі аграрії, але ніхто не знає, що з ним робити далі. З діабротикою проблематично боротися, але той, хто вже зараз вносить безводний аміак, на 50 % проблему вирішив. Я в цьому впевнений, бо перебуваючи у США, розпитував фермерів і вони казали, що аміак позитивно впливає на зменшення чисельності яєць цього шкідника (яйця діабротики зимують в ґрунті). За різними джерелами наукових установ у США на захист проти діабротики витрачається понад мільярд доларів. Українським же аграріям важко буде знайти такі кошти на захист від жука. Американці також використовують модифіковані гібриди, стійкі проти діабротики.

Надмірна кислотність ґрунтів впливає на розвиток культури і подальшу її врожайністьБоротися зі шкідником варто в фазу імаго і личинки, можна знищувати також скупчення яєць діабротики, вносячи аміак в ґрунт, він зменшує життєздатність яєць. Тож до цього виклику необхідно готуватися серйозно і якомога швидше. Крім того, варто застосовувати спеціальні пастки, аби визначити розселення шкідника в полі. Сьогодні з десяти фермерів в Україні лише один ставив такі пастки на кукурудзі проти діабротики. Хоча аграрій лише підозрює, що в нього на полі відбувається масова яйцекладка шкідника.

Діабротика сьогодні вже шириться Україною, а разом із нею — й інші шкідники та хвороби. Тому аграрії мають пам’ятати, що лише система контролю забезпечить надійний захист посівів кукурудзи від шкідливих організмів.

 

«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь..»

На стартовому етапі необхідно вносити рідкі фосфорні добриваЦі слова Тараса Григоровича Шевченка — це моя порада агровиробникам. Задля отримання високих урожаїв кукурудзи потрібно використовувати успішний досвід не лише іноземних фахівців, а й вітчизняних. Варто дослухатися до порад експертів, аналізувати роботу, підвищувати кваліфікаційний рівень знань. Хочу зазначити, що наразі молодці чи не всі невеликі фермерські господарства, бо вони, здебільшого, застосовують технології, які відповідають світовим стандартам.

Відвідують успішні господарства, переймають досвід, скажімо так, в сусіда, й впроваджують його на своїх полях. Не менш важливо також мати везіння, тоді й успіх неодмінно буде — омріяні 8 і більше, а може й понад 10 т/га кукурудзи, Україна все ж збиратиме, не по окремим областям, а в цілому по державі. Також варто не забувати, що вірне рішення, прийняте із запізненням, вважається помилкою.

 

В. Полевик

v.polevik@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2021 р.

Ширина міжрядь впливає на засвоєння елементів живлення кукурудзою та її врожайТочне землеробство — крок вперед до збільшення врожаїв кукурудзиВибір насіння кукурудзи доволі широкий, дефіциту в якісному насінні в Україні немаєВикористання насіння з високим ФАО тягне за собою низку вимогДля досягнення максимальної врожайності кукурудзи з високим ФАО, культуру краще вирощувати на зрошенніЗа використання навіть найкращих протруйників насіння можна не досягти 100%-го захисту культури від шкідливих об’єктівДіабротика стрімко атакує кукурудзу в УкраїніЛичинка діабротики на корені кукурудзиКукурудза уражена пухирчастою сажкоюПрояв гельмінтоспоріозу на листі кукурудзиПотенціал урожайності кукурудзи на зрошенні сягає більше 40 т/га

Ключевые слова: Кукурудза
Интервью
Сьогодні аграрії країни постали перед численними викликами: здорожчанням матеріальних ресурсів, здешевленням продукції, неможливістю реалізувати її у повному обсязі, руйнуванням налагоджених процесів і логістичних ланцюжків тощо. Утім,... Подробнее
Кукуруза сегодня является стратегической культурой, выращиваемой почти во всех климатических зонах Украины. Насыщение севооборота кукурузой и отсутствие системы интегрированного управления вредителями способствуют увеличению количества... Подробнее

1
0