Скільки податків сплачує агробізнес: «міфи» посадовців та реальність

Громадськість і посадовці звикли вважати вітчизняний агросектор дотаційним, втім за останні 10 років із отримувача пільг і дотацій сільське господарство перетворилось на донора державного та місцевих бюджетів. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на growhow.in.ua.

Щороку податківцями та нардепами робляться нові спроби обкласти податками галузь іще більше, попри те, що це цілком реально може «вибити» агро з колії і призведе до неконкурентоспроможності його на міжнародній арені.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, переконаний, що сільське господарство платить 1% податків і менше, якщо порівнювати до виручки. І це, начебто, вдвічі менше, ніж сплачують інші галузі економіки України. Тож у державі існує думка щодо необхідності «вирівнювання» податкового навантаження у чому має «допомогти» законопроєкт No5600, та законопроєкт No5636, основна мета яких єдина — це підвищення в два рази ставки єдиного податку 4 групи.

Чи дійсно сільське господарство є настільки дотаційним? Якщо вірити даним річного звіту Державної податкової служби, то лише за 2019 рік до державного бюджету сільське, рибне та лісове господарство разом сплатили 26 млрд грн, при чому левова частка припала саме на аграрну галузь. Єдиний податок 4 групи сплачується безпосередньо до місцевих громад, і за 2019 рік він склав 5,4 млрд грн. Таким чином, сумарно сплачено щонайменше 31 млрд податків до держбюджету.

Ми спробували розібратись у тому, яка ефективна ставка податку на прибуток для сільського господарства та для інших секторів економіки. Приміром, ті господарства, що працюють на загальній системі оподаткування, сплатили за 2019 рік трохи більше мільярда гривень, єдиний податок 4-тої групи — сплачено 5,2 млрд грн. Обсяг реалізації у розрізі КВЕД — 10,7 трлн грн, левова частка припадає на гуртову та роздрібну торгівлю, переробну промисловість, далі йдуть енергетика, транспорт і складське господарство. І сільське господарство займає 5% виручки по всій економіці. Решта має суттєво менший обсяг виручки.

Подивившись на співвідношення сплати податку на прибуток до виручки від реалізації продукції за 2019 рік, видно, що в цілому, по всій економіці України це 1,4%, гуртова та роздрібна торгівля мають відповідно 0,7% та 0,9%, енергетика — 1,1%, а сільське господарство — 1,2%. Більше сплатила тільки добувна промисловість(6,4%), оскільки левова частка це нафта та газ. Іще один промовистий факт, — ПДФО з оренди земельних паїв за 2019 рік склало 9,1 млрд грн, а це 2% додаткових до виручки. Якби не було мораторію на землю, то аграрії могли б придбати землі, і непотрібно було б платити ПДФО.

Можна також подивитись на податки у розрізі сплати на гектар. Так, згідно з даними «Українського клубу аграрного бізнесу» за 2019 рік у середньому великі компанії сплатили 2970 грн/га основних податків. Податки, які враховуються при визначенні мінімального податкового зобов’язання це у середньому 1653 грн/га, або 5,2% від нормативно-грошової оцінки. Але 1653 грн, це середнє, і тим у кого НГО завищена, а врожаї не такі високі як в середньому по Україні доведеться доплачувати 300-500 грн/га.

Втім, як розповідає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон, не менш цікаво виглядає, як поступово, з роками зникали інструменти держпідтримки. Фіксований сільгоспподаток був введений ще у 2000 році і потім був фактично замінений на єдиний податок 4-тої групи, але при його зміні відбулось його збільшення у 10 разів, нормативно-грошова оцінка не індексувалась, а бралась за основу та, яка була визначена на 1995 рік. До 2010 року ця ставка складала у середньому по країні 6-7 гривень, а у 2010 році була збільшена до 70 грн.

«Іншим, більш болючим було питання спецрежиму ПДВ, який був введений у 2008 році і завдяки якому агросектор і міг набрати потужності, яку демонструє і зараз. Спецрежим забрали у 2016 році, із обіцянкою виділяти не менше 1% ВВП країни на держпідтримку аграріїв, що на разі мало б складати 8 млрд грн і більше. Але все одно у бюджеті на наступний рік ми бачимо 4,4 млрд грн держпідтримки агросектору», — коментує Сластьон.

«Цікава історія сталась із невідшкодуванням ПДВ при експорті зерна яка тривала з 2013 по 2015 роки, і при тому, коли було скасовано спецрежим вдалось відвоювати хоча б цю позицію, але не надовго. Ну і майже свіжа історія із соєво-ріпаковими правками. Як результат, по сої бачимо чи не найменші посівні площі за чотири останні роки», — розповів експерт.

Ну і останній момент, який певне не враховує Державна податкова служба, — це соціальні угоди. Більшість сільгоспвиробників надають соціальну допомогу, як місцевим громадам, так і адресну допомогу мешканцям сіл. Ці виплати коливаються у межах 100-150 грн/га. Не важко підрахувати, що це ще додатково 1,5-2 млрд грн, які сплачуються аграріями на потреби громад.

Водночас, у інших країнах світу криза останніх років стимулює не відбирати, а навпаки, посилювати держдопомогу.