Спецвозможности
Технологии

Секрети врожайних баштанів

23.06.2022
533
Секрети врожайних баштанів фото, иллюстрация

Перша умова успіху вирощування будь-якої культури — правильний вибір ґрунтів і облаштування ділянки. Кавун має кореневу систему стрижневого типу з порівняно коротким (до 1 м) головним коренем і великою кількістю бічних (2 і 3 порядків), що переплітаються між собою і розгалужуються в орному шарі ґрунту (15–30 см) у радіусі до 5 м. Саме ці корінці мають найбільшу всмоктувальну силу, тож рослини максимально використовують навіть незначні опади. Проте лише за умови, що ґрунт не запливає, і аерація його не порушується. Інакше рослини не отримуватимуть вдосталь поживних речовин, погано ростимуть, уражуватимуться хворобами й даватимуть дрібні водянисті плоди з невисоким вмістом цукру.

Отже, баштан не варто розміщувати на важких за гранулометричним складом і запливаючих ґрунтах, а якщо вибору немає, слід облаштовувати гряди з мульчуванням, а інколи й дренаж. Добре зарекомендувала себе й технологія вирощування кавунів на гребенях, у яких проблем з аерацією зазвичай не виникає.

 

Покращення запилення

Цвітіння кавуна починається вже у червні і триває до засихання бадилля. Чоловічі квітки цвітуть лише день, а жіночі — 1–2 дні залежно від повноти запилення. Якісно запилені зав’язі відразу закриваються, а незапилені залишаються відкритими два дні й закриваються лише на ніч і за прохолодної похмурої погоди. Якщо запилення так і не відбулося, квітки осипаються.

Для покращення й прискорення запилення фахівці радять завжди ставити біля баштану вулики з розрахунку 2–3 шт./га. Нехтування цим правилом призводить до зменшення зав’язуваності та збільшення відсотку деформованих плодів, особливо за прохолодної дощової погоди.

1 — чоловіча квітка; 2 — жіноча квітка без тичинок; 3 — гермафродитна квітка

Профілактика хвороб

Найпоширенішими хворобами кавуна є антракноз, пероноспороз, а в останні роки ще й вірусні. Що стосується альтернаріозу (чорної плямистості), то сучасні сорти кавуна ним майже не уражуються.

Антракноз проявляється на всіх надземних органах молодих і дорослих рослин, особливо на плодах. Перші симптоми з’являються на листках у вигляді жовтувато-бурих плям з мідним відтінком (звідси друга назва антракнозу — мідянка), які згодом підсихають і стають крихкими, через що на листках утворюються отвори. На стеблах плями довгасті, жовто-бурі або бурі, вдавлені, у місцях їх появи стебла інколи надламуються. Характерний симптом хвороби — краплі ескудату бактерій на зломах.

Ураження антракнозомНа плодах кавуна плями спочатку дрібні, буруваті, проте згодом починають швидко збільшуватися, поглиблюються й перетворюються на виразки. З часом вони темнішають й розміщуються концентричними колами. Уражені молоді кавунчики деформуються, а м’якоть стиглих стає гіркою і борошнистою. Навіть після збирання, під час транспортування і зберігання, антракноз на них продовжує розвиватися.

Збудником хвороби є гриб Colletotrichum lagenarium (звідси третя назва антракнозу — коллет) із недосконалих порядку Melanconiales. Він проникає у рослину через продихи та дрібні пошкодження і утворює тонку багатоклітинну грибницю переважно у субепідермальних тканинах. Інкубаційний період, залежно від вологості та температури повітря, триває 3–6 днів. Конідії гриба можуть проростати за температури від 4 до 36°С (оптимум — 24–25°С) і відносної вологості 60–100%. За несприятливих умов грибниця, на якій формується ложа спороношення, може вкриватися чорними склероцями.

Шкідливість антракнозу полягає у зменшенні асиміляції листків і випаданні окремих рослин, зниженні врожаю та його якості. Розвиток хвороби стримують прямі сонячні промені, а от у затінених місцях та в другій половині вегетації, коли бадилля розростається у міжряддях, вона швидко прогресує. Тим паче, що у цей час плантації часто затінюють бур’яни групи пізніх ярих.

За появи перших ознак антракнозу рекомендується провести обприскування рослин препаратами міді. Якщо ж кавуни вже достигають, слід звернутися до біопрепаратів, наприклад Тіовіт Джет.

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, проявляється на рослинах кавуна у період плодоутворення, уражує ростові точки й молоді листки. На листках з’являються хлоротичні світло-жовті плями, які згодом буріють, збільшуються і зливаються, внаслідок чого листки всихають. Плоди на хворих рослинах формуються повільно, і врожай різко знижується.

Розвитку пероноспорозу сприяють висока вологість повітря, помірна температура (18–22°С вдень і 13–15°С вночі), часті холодні роси і заростання ділянок бур’янами, а також різкі коливання температури день/ніч. За таких умов хвороба здатна за три-чотири дні повністю знищити рослини.

Захистити баштан від цього небезпечного захворювання можна, наприклад, двокомпонентним фунгіцидом Превікур Енерджі, подавши його по крапельницях до коріння рослин. Він же ефективний і проти кореневих гнилей. Якщо внести його на початку цвітіння або навіть поливати ним розсаду, хвороба не повертається принаймні до збирання плодів. Хіба що в разі порушення сівозміни, коли кавуни висаджують на поле, де раніше ніж чотири роки тому вже були гарбузові. Для захисту від усіх грибних хвороб можна рекомендувати також фунгіцид Луна Експіріенс, яким рослини слід обробляти заздалегідь, відразу після висаджування у поле.

Вірусні хвороби зазвичай проявляються у вигляді різних крапчастостей чи мозаїк та уповільненні росту рослин, пагони яких стають тонкими, листки — ниткоподібними й плямистими, а плоди взагалі не утворюються. Деякі з цих симптомів можуть бути схожі на інші хвороби чи прояв нестачі елементів живлення. А є ще й латентні віруси, які не викликають помітних ознак ураження.

Загалом віруси впливають на РНК клітин і існують за їхній рахунок, порушуючи синтез амінокислот, хлорофілу, необхідних мікро- й макроелементів, а також процеси обміну між клітинами. Тобто життєдіяльність цих патогенів тісно пов’язана з метаболізмом уражених рослин. На жаль, хімічних препаратів, які вбивали б вірус, але не пошкоджували саму рослину, немає. Тож боротися з вірусними хворобами слід іншими методами.

Починається ця боротьба з вибору гарантовано здорового насіння. Купувати його слід лише у відомих фірм, де воно проходить контроль на наявність вірусів. Другим важливим елементом захисту є боротьба із забур’яненістю посівів, адже саме бур’яни є резерваторами вірусів. А їхнім головним переносником є попелиці, тож з ними також слід рішуче боротися. Скажімо, кожні два-три дні обприскувати рослини розчином біопрепарату Вертицилін або ж випускати ентомофагів — галиць-афідіміз, золотоочок тощо.

 

Боротьба з птахами

Великої шкоди баштану можуть завдавати ворониНайбільшої шкоди баштанам під час достигання врожаю завдають чорна і сіра ворони (Corvus corone), або ґави. Живуть ці птахи парами, але літають поодинці або великими зграями. Вони можуть оселятися навіть поряд із людьми, якщо почувають себе у безпеці. У них добре розвинені зір, слух і нюх, а також розумові здібності. Наприклад, якщо ґавам не вдається розколоти горіх, вони кидають його на дорогу і уважно спостерігають. Щойно проїде машина, починають шукати ядро, а якщо бачать, що колеса на горіх не потрапили, чекають наступну.

Суху їжу ворони засвоюють важко, їм потрібна вода. Тож не дивно, що вони точно визначають момент достигання кавунів, які дають їм не лише насіння, а й солодкий сік, досить лише розклювати шкірку. А пошкоджений плід у місці дзьобання ослизає і невдовзі увесь загниває. Саме тому селяни з давнини змушені боротися з цими крилатими шкідниками. Традиційно для їх відлякування на городах і баштанах ставили опудала. Ставлять їх і сьогодні, навіть на великих площах, та за безвітряної погоди вони малоефективні — з часом ворони звикають до статичної фігури і навіть сідають на неї. Тому орнітологи пропонують інші, досконаліші методи відлякування птахів.

Візуальний — заснований на використанні тих самих опудал, тільки трохи видозмінених — у вигляді силуетів хижаків, котрі є природними ворогами ворон (яструба, пугача, лисиці тощо). Їх виготовляють з легкого пластику зі світлостабілізатором, щоб служили не один рік, і майстерно розфарбовують. Встановлюють посеред баштану на будь-якому кріпленні, піднімаючи якомога вище, щоб фігурка розгойдувалася вітром. Залежно від висоти кріплення, один такий силует відлякує ворон на площі 500– 1000 м2. Загалом метод досить простий, дешевий і досить ефективний.

Акустичний метод свого часу був запропонований для відлякування птахів зі злітних смуг аеродромів. Ще у 80-ті роки минулого століття для цього записували на магнітофон голосні різкі звуки, крики літаючих хижаків, хворих чи помираючих птахів тощо і транслювали їх під час злету і прибуття кожного літака. Зрозуміло, що у сільському господарстві застосування цього методу було обмежене, оскільки магнітофон з мегафоном у полі не поставиш — потрібен захист від вологості та перепадів температури. Однак з розвитком звукотехніки та радіоелектроніки ефективні й недорогі рішення для аграріїв таки з’явилися.

Загальна назва таких приладів — акустичні відлякувачі. Крім гучномовця, у них зазвичай є також плавний регулятор гучності та вибір однієї з трьох груп звуків, які лякають птахів (крики шпаків, дроздів, ворон, галок, сорок тощо). У комплект входить акумулятор із зарядним пристроєм або ж кабель для підключення до електромережі.

А оскільки максимум енергії споживається під час випромінювання звуків через динамік, є таймер, який можна встановлювати на часові інтервали від 5 до 25 хвилин. За потреби можна додати ще й захист від блискавки. Щоправда, захист від крадіжок не передбачений, тож краще встановлювати такі відлякувачі біля місць сторожів. До речі, ворони харчуються тільки вдень, так що вночі гучномовці можна вимикати. Особливо ефективний захист від птахів, якщо комбінувати усі три методи — опудала, візуальний та акустичний.

 

Польові миші

Пошкодження кавунів мишамиПолівки (Apodemus agrarius) — ще один природний ворог баштанних. Вони вигризають отвори з нижнього боку кавунів, добираючись до солодкої м’якоті, і пошкоджені плоди швидко загнивають. Це призводить до величезних втрат урожаю. Крім того, риючи нори, вони пошкоджують коріння сільськогосподарських культур.

Боротися з мишами, просто заливаючи їх нори водою, неефективно, адже ті нори досягають 4 м у глибину і зазвичай мають кілька виходів. Регулювати їх чисельність допомагає боротьба з бур’янами, під корінням яких вони мостять гнізда, а в разі поширення полівки не обійтися без родентицидів.

Найвідоміший з таких препаратів — біологічний Бактороденцид, створений на основі бактерії Salmonella enteritidis. Її ще називають бактерією Ісаченка на честь російського вченого, який 1887 р. виділив її з трупів щурів і дав опис.

До Бактороденциду чутливі як польові, так і лісові та хатні миші — для цього їм досить з’їсти усього два зернятка. Зараження відбувається навіть за контакту здорових особин із хворими — тоді дія препарату помітна на 7–15 добу. Водночас для людей, теплокровних тварин, птахів і риб препарат абсолютно безпечний.

На полях Бактороденцид у зерновій формі можна розсівати з літака, сівалки чи машинами для внесення мінеральних добрив. Не обов’язково навіть проводити повну обробку — досить розкласти по 30 г препарату через кожні 30 м, а також у лісосмугах, під оберемками соломи чи сіна. У скиртах його кладуть по 30 г у дератизаційних ящиках через кожні 5 м у два ряди в шаховому порядку. Аналогічним за діючою речовиною є препарат Родента біо.

Ефективним є й хімічний родентицид Шторм із діючою речовиною флокумафен (група кумаринів), що знищує навіть стійкі до інших родентицидів штами гризунів. Зазвичай він продається як принада у вигляді воскових брикетів.

 

Вчасне збирання

Рефрактометр для визначення концентрації цукру в плодахВідоме правило переконує: краще зібрати кавуни на пару днів пізніше, ніж на день раніше. Смак одного недостиглого плоду може зіпсувати враження від усієї партії. Найпоширенішим у нас методом перевірки стиглості кавунів є їхнє надрізання, проте він може бути ефективний за роздрібного продажу, а не перед збиранням урожаю. Фермери ж найчастіше визначають стиглість плодів кавуна за зовнішніми ознаками, пружністю та звуком від постукування.

А от в Ізраїлі власники баштанів визначають, які плоди вже час вибирати, за допомогою рефрактометрів. Такий прилад визначає концентрацію цукру в плодах за ступенем рефракції світла у розчині за шкалою Brix. Цей метод досить точний і дає змогу вибирати саме стиглі плоди без іхнього пошкоджування.

Після завершення збирання врожаю багато хто з наших фермерів залишають недостиглі та маленькі плоди з ознаками хвороб у полі, а згодом переорюють їх. Натомість за кордоном такі кавуни збирають і везуть на підприємства для переробки на біоетанол — і додаткова копійка, і ґрунт патогенами не засмічується.

 

Л. Бенев’ят

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2020 р.

Интервью
Георгий Гелетуха, председатель правления Биоэнергетической ассоциации Украины
Идея сжигать в котлах ТЭЦ солому еще в 80-х показалась бы смешной. Однако сейчас ученые видят не только возможность заменить ею, кукурузой и подсолнечником две трети газа, но и доказывают, что тепло
О глобальном потеплении говорят уже несколько десятилетий. Какие конкретные практические последствия от него уже почувствовало сельское хозяйство Украины и что еще ожидать рассказывает самый

1
0