Ріпак. Як підвищити врожай?

Згідно із статистичними даними Україна займає одне з перших місць у Європі за посівними площами ріпаку озимого. З 2018 року площі під ріпаком в Україні сягали більше 1 млн га, а з роками посіви збільшувалися. Проте під урожай 2023 року аграрії засіяли приблизно 994 тис. га, звичайно, планувалося більше, але війна змінила ситуацію. І це стосується не лише ріпаку, а й інших культур. Не зважаючи на те, що ми займаємо високу позицію за площами ріпаку в Європі, рівень врожайності не такий значний, як хотілося б. Показник врожайності ріпаку в середньому в Україні становить 2,6 т/га, що на 30–34 % нижче, ніж у Німеччині (3,6 т/га), Данії (3,9 т/га), Чехії, Франції (по 3,3 т/га). При цьому, наші аграрії вирощують такі ж якісні гібриди, як і європейці, однак спостерігається низка факторів, які не дають нам більш повноцінно розкрити генетичний потенціал культур, зокрема ріпаку. Тому потрібно допомагати рослинам долати негативні фактори. Що ж може стати в нагоді? Та як примножити вирощуване? На ці та інші запитання відповіді надали представники компанії «Самміт-Агро Юкрейн» під час онлайн вебінару.

Фунгіцидний захист ріпаку навесні. Чому це важливо?

Михайло Полішвайко, продукт менеджер, «Самміт-Агро Юкрейн»

• Одним із важливих факторів недобору врожаю є хвороби ріпаку. Патогени впливають на недоотримання врожаю ріпаку досить серйозно. Втрати врожаю можуть складати 15–70 % і вище. Внаслідок ураження стручків хворобами знижується вміст олії у насінні, може підвищуватися питома частка ерукової кислоти. Враховуючи зміни клімату збудники хвороб змінюють свою домінацію і будуть змінювати її  у майбутньому. Згідно з науковими дослідженнями все більшого поширення набуватимуть такі хвороби як: альтернаріоз; біла гниль (склеротиніоз); пероноспороз. Це відбувається через зміни погодних умов, особливо в період, коли не вистачає вологи. Рослини впадають в стан стресу і втрачають можливість опиратися захворюванням. Часом ми думаємо, що хвороби в посівах ріпаку та інших культур можуть розвиватися, коли спостерігається період позитивних температур і обов’язково за дощового року, але це припущення хибне. Для розвитку окремих хвороб не обов’язково має бути висока вологість ґрунту й повітря. Наприклад, біла плямистість або альтернаріоз прекрасно можуть розвиватися, коли не дощовий період, але випадають вранішні роси і цього буде достатньо для розвитку цих фітопатогентів.

Враховуючи погоду, яка може спостерігатися навесні (можна користуватися попередніми прогнозами), зважаючи на наявні хвороби, з якими увійшов ріпак в зиму та враховуючи погоду, яка може спостерігатися після відновлення вегетації ріпаку, варто проводити захист посівів. У посівах може розвиватися широкий спектр хвороб: фомоз; пероноспороз; біла плямистість; альтернаріоз.

Також важливим періодом є цвітіння. В цей час ріпак може уражуватися такими хворобами, як: сіра гниль; склеротиніоз; альтернаріоз; борошниста роста. Так, в залежності від ситуації на полі, моніторингу посівів тощо можна планувати необхідні фунгіцидні обробки ріпаку.

Чудово контролюють вище перелічені хвороби фунгіциди в складі яких є такі діючі речовини:

• Тебуконазол, 430 г/л;
• Азоксистробін, 200 г/л + тебуконазол, 200 г/л;
• Тіофанат-метил, 350 г/л + тебуконазол, 100 г/л + цифлуфенамід, 6,3 г/л).

Відповідні препарати можна знайти у портфоліо компанії «Самміт-Агро Юкрейн».

В залежності від того як ріпак перезимує, з якою густотою, на мою думку, варто робити вибір щодо системи захисту культури. Якщо посіви ослаблені після виходу із зими і потрібно додатково посилити гілкування рослин, а з іншого боку комплексно захистити культуру від хвороб, то в такому випадку варто застосовувати препарати з д.р. тебуконазол, 430 г/л. На посівах, які добре перезимували, є перспективними, потенціал яких видно вже навесні, а також якщо рослини уражує альтернаріоз, в такому разі можна застосовувати препарати з д.р. азоксистробін, 200 г/л + тебуконазол, 200 г/л. Якщо ж говорити про період цвітіння, тим більше, коли у регіоні вирощування ріпаку домінує склеротініоз чи сіра гниль, наприклад, то препарати на основі тіофанат-метилу, 350 г/л + тебуконазолу, 100 г/л + цифлуфенаміду, 6,3 г/л будуть найкращим рішенням для подолання проблем.

Особливості захисту ріпаку озимого від шкідників у весняний період

Андрій Мельничук, продукт менеджер, «Самміт-Агро Юкрейн»

• На розмноження та поширення шкідників у посівах ріпаку суттєво впливають: погодні умови; культури-попередники; насиченість сусідніх полів ріпаком; тривалість вирощування ріпаку господарством; засміченість бур’янами, які є проміжними господарями для шкідників. Шкідники завдають проблем ріпаку за недостатнього їхнього контролю інсектицидною групою препаратів. Загалом озимий ріпак може уражуватися 50-ма видами шкідників. Найбільш поширені на ріпаку: види прихованохоботників; ріпаковий квіткоїд; стручковий комарик. Шкодять такі види протягом усього періоду весняної вегетації культури (з березня — ще до відновлення весняної вегетації, до червня — в період наливу насіння).

Відновлення весняної вегетації – початок стеблування ріпаку. У зв’язку з мінливістю погоди рано навесні, важливо не втрачати пильність за моніторингу стеблового, ріпакового та капустяного прихованохоботників. Цей шкідник може заселяти посіви ріпаку навіть за дуже короткі періоди підвищення температур в березні-квітні, а у південних регіонах навіть в лютому, для цього достатнє зростання температур до 10 °С впродовж декількох днів. Враховуючи нинішню погоду, таких періодів останнім часом стає все більше. Найкращим індикатором виявлення шкідника є виставлення жовтих чашок з водою. Розміщувати їх варто не далеко від країв поля на ділянках, які добре прогріваються, активність шкідників на таких ділянках свідчить про те, що починається активне заселення поля шкідником і потрібно готуватися до обробок інсектицидами з потужною контактно-шлунковою дією (зета-циперметрин, 100 г/л, ацетаміприд, 100 г/кг + лямбда-цигалотрин, 30 г/кг, наприклад). Прихованохоботник уражує судини рослин, так порушується живлення, знижується потенціал, який формується за внесення добрив, на рослинах з’являються тріщини і пошкодження, що є джерелом поширення хвороб в подальшому, уражені рослини розвиваються слабкими, низькорослими, є чутливими до вилягання. Втрати врожайності від цього шкідника можуть сягати 60 %.

Ефективним рішенням від прихованохоботника в ранньовесняний період є препарати з д.р. зета-циперметрин, 100 г/л. Оптимальна фаза культури для внесення таких препаратів — формування листків – початок стеблування. Фаза розвитку бічних пагонів ріпаку — це критичний період для контролю посівів прихованохоботником. А фаза витягування стебла (висота рослин ріпаку 15–25 см) є оптимальним періодом для стимуляції бічного гілкування культури та захисту від шкідників.

Фаза бутонізації. Найбільш значної шкоди в період бутонізації культурі наносить ріпаковий квіткоїд. Лише один жук може пошкодити або знищити до дев’яти бутонів внаслідок чого відбувається прямий вплив шкідника на врожайність культури. За відсутності достатнього контролю за шкідником, втрати врожайності ріпаку можуть сягати 60 %. Для контролю квіткоїда в період бутонізаціїчи не найкращим рішенням будуть препарати на основі д.р. ацетаміприд, 100 г/кг + лямбда-цигалотрин, 30 г/кг.

Фаза цвітіння. Найбільш небезпечними шкідниками у цей період є насіннєвий прихованохоботник та стручковий комарик, які шкодять в тандемі. Жуки прихованохоботника пошкоджують бутони, квітки та стручки, а в подальшому личинки виїдають насіння, висмоктують сік зі стінок стручка, виділяють фермент, що робить стручки в подальшому сприятливими до розтріскування в період дозрівання. У отвори пошкодженого стручка самки стручкового комарика відкладають яйця. Шкодочинність насіннєвого прихованохоботника є значною, коли ЕПШ становить 1 комаха на 2 рослини, саме за таких обліків обробка інсектицидом буде економічно доцільною, наприклад, препаратом із д.р. ацетаміприд, 200 г/кг.

Для достатнього захисту посівів ріпаку озимого від шкідників варто збільшувати кількість обробок до п’яти, інколи й більше разів.

Роль біостимулянтів у формуванні врожаю ріпаку

Олександр Олійник, керівник департаменту реєстрації та розвитку продуктів, «Самміт-Агро Юкрейн»

• Біостимулянти відновлюють рослини після перезимівлі та різноманітних стресів, активують ґрунтову мікрофлору та поліпшують структуру ґрунту, посилюють бічне гілкування та розвиток кореневої системи, беруть участь у формуванні квіток і стручків, покращують запилення, максимально розкривають потенціал рослин та допомагають сформувати максимальний врожай.

Підживлювати ріпак потрібно збалансовано, не рекомендується під ріпак давати забагато азоту, бо це може призвести до переростання, формування надмірної листової маси у рослини.

Чудово працюватимуть на ріпаку біостимулянти в складі яких містяться: рослинні гормони; органічний вуглець; альгінат; антиоксиданти; амінокислоти; екстракти трав; органічний К та N. Такі біостимулянти можна застосовувати на ріпаку в осінній період разом із рістрегулюючими препаратами, вони не погіршують ефективність рістрегуляторів, не впливають на додатковий розвиток листового апарату, а покращують розвиток кореневої системи. Після зими часто аграрії стикаються з проблемами, коли рано навесні спостерігається похолодання, інколи, заморозки, тоді рослини можуть пошкоджуватися. В таких випадках застосування біостимулянтів дає позитивний результат — відновлюються рослини після таких стресів, а ще посилюється бічне гілкування рослин ріпаку, що впливає на подальше формування врожайності. В середньому, за допомогою біостимулянтів, можна підвищити врожайність культури на 10–30 %.

Біостимулянти з вище переліченим вмістом речовин можна застосовувати на ріпаку також у весняний період. У фазу бутонізації ріпаку відповідні препарати спровокують краще зав’язування, протидіятимуть стресам, холоду і спеці. Біостимулянти можна застосовувати в баковій суміші з інсектицидом. Якщо внести препарат у фазу цвітіння (можна з фунгіцидом та інсектицидом), то спостерігатиметься збільшення кількості стручків і маса тисячі насінин, на посіви ріпаку будуть злітатися бджоли.

Варто зауважити, що застосування біостимулянтів тричі на культурі може суттєво «вдарити по гаманцю» аграрія, тому потрібно визначити найкращий період для внесення препаратів, аби це було економічно вигідним. Я би рекомендував застосовувати біостимулянти у фазу стеблування, коли висота культури досягає 15–25 см, тоді простимулюється бічне гілкування ріпаку, рослини раніше почнуть цвісти, прибавка врожаю буде суттєвою.

Чудові результати на ріпаку демонструють також стимулятори запилення і росту рослин. Такі препарати також широко представлені на ринку, в тому числі і у портфоліо нашої компанії. У складі таких стимуляторів містяться: L-вільні рослинні амінокислоти, 6 %; екстракти морських водоростей, 9 %; N загальний, 3,5 %; Р₂О₅ та К₂О, 5 %; Мо, 4 %. Оптимальним періодом для застосування відповідних препаратів буде період до початку цвітіння, найкраще вносити відповідні стимулятори у фазу бутонізації, можна в баковій суміші з інсектицидами на основі ацетаміприду та лямбда-цигалотрину.

Дуже вдало на ріпаку працюють природні атрактанти для бджіл (суміш органічних ароматичних сполук). Це не добрива, не стимулятори росту рослин, не фунгіциди і не біостимулятори, вони не впливають на рослину безпосередньо. Атрактанти призначені для залучення та активізації бджіл та інших комах-запилювачів на культурах, які потребують перехресного запилення (ріпак, соняшник, гречка, яблуня, груша, певні види ягід, екзотичні фрукти, як маракуйя, наприклад). Приріст врожайності за застосування відповідного природного атрактанту на ріпаку, соняшнику, гречці спостерігається на рівні 30–50 %, про це свідчать численні дослідження, проведені компанією «Самміт-Агро Юкрейн» спільно з науково-дослідницькою компанією ІСВ Pharma (Польща) в Україні та інших країнах світу. Однак, варто пам’ятати, що для якісного запилення культур потрібні бджоли, в ідеалі має бути 2–4 вулики/га.

Тож, кажуть фахівці, до догляду за сільськогосподарськими культурами на полях, зокрема за ріпаком, необхідно ставитися серйозно. Варто з розумом підходити до справи щодо розкриття потенціалу культури. Головне — не «переборщити». Не забувайте і про погоду, на яку, на жаль вплинути не може ніхто, потрібно навчитися пристосовуватися до забаганок природи. Тоді ріпак щедро віддячить врожаєм. Отже, у війні переможемо, врожайність посівів обов’язково підвищимо, а з нею і першість серед ріпакових країн у Європі!

В. Полевик, v.polevik@univest-media.com