Чому в Україні ризиковано робити ставку на спаржу?
Комбіноване вирощування спаржі й такої ягоди, як лохина, є досить поширеною практикою на світовому плодоовочевому ринку.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.
Основним таким ризиком є можливий обвал цін на ринку спаржі. Реалізації такого сценарію в даний час сприяє подальше розширення посівних площ. І якщо сьогодні хто-небудь із виробників висадить, приміром, ще 100 га спражи, то вже через рік ринок ризикує обвалитися, повідомляють аналітики EastFruit, спираючись на опитування репрезентативної вибірки українських виробників цієї культури.
Говорячи про популярність спаржі в Україні, варто зазначити, що вона відома з давніх часів як бур'ян «заячий холодок», а також «овоч буржуазії», інтерес до якого пропав разом із революціями пролетаріату.
При цьому культура досить легка у вирощуванні, одночасно будучи на сьогоднішній день нішевим продуктом, основним споживачем якого виступає сегмент HoReCa.
Крім того, спаржа – один з найбільш ранніх корисних овочів. Наприклад, на Півдні України вона може з'явитися і в кінці березня – головне, щоб надалі не було заморозків, інакше спаржа може повністю загинути.
Що ж стосується технології вирощування, то основна частина виробників при розведенні культури використовують саджанці. Вони трохи дорожче насіння, але, купуючи їх, аграрій виграє два роки в часі – в перший рік відбувається посадка саджанців, а вже на другий – отримують урожай.
До спаржі є активний інтерес у багатьох ягідних компаній. Він пояснюється бажанням розширити сезон реалізації продукції. Адже комбіноване вирощування спаржі і такої ягоди, як лохина, є досить поширеною практикою на світовому плодоовочевому ринку, особливо, в країнах Латинської Америки – Перу та Чилі. Це пояснюється тим, що у даних культур багато спільного в питаннях маркетингу і логістики.
Сезон врожаю спаржі закінчується як раз тоді, коли починається сезон збору лохини. Крім того, комбіноване вирощування дозволяє виробнику збільшити прибуток за рахунок оптимізації навантажень робочої сили і матеріально-технічних ресурсів.