Перші результати проєкту «Технології цифрового землеробства»

Раніше ми писали про старт проєкту «Технології цифрового землеробства» у Дніпровському державному аграрно-економічному університеті (ДДАЕУ). Після остаточного відбору до складу навчальної групи ввійшли 12 студентів: по шість від агрономічного та інженерно-технологічного факультетів.

На­га­даємо, що 10 та 17 ве­рес­ня 2019 р. відбу­ли­ся перші те­о­ре­тич­но-на­вчальні за­нят­тя в ау­ди­торіях ДДА­ЕУ, а 15 жовт­ня гру­па пра­цю­ва­ла на виїзно­му прак­ти­кумі на те­ре­нах ТОВ «Аг­ро КМР» Пав­ло­градсь­ко­го рай­о­ну Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. А 16 та 17 жовт­ня відбу­ли­ся прак­тичні за­нят­тя з об­роб­ки зібра­них да­них зно­ву в ДДАЕУ. Євген Ми­хай­лі­чен­ко, який за­по­чатку­вав цей проєкт, виз­на­чив ме­ту та по­ста­вив такі за­вдан­ня: «Ме­та пер­шо­го ро­ку на­вчан­ня в про­єкті (на­вчаль­ний курс три­ва­ти­ме два ро­ки) — підго­тов­ка висівної техніки й об­при­с­ку­вачів під за­сто­су­ван­ня ди­фе­ренційних карт унесен­ня насіннєво­го ма­теріалу та продуктів хімії в умо­вах ТОВ “Аг­ро КМР”. Од­но­час­но ми по­винні за­без­пе­чи­ти збір інфор­мації про виз­на­чені для досліджен­ня по­ля, зо­к­ре­ма для роз­робки на їхній ос­нові карт твер­дості ґрун­ту, NDVI-карт (нор­малізо­ва­ний ди­ференційний ве­ге­таційний індекс (англ. Normalized Difference Vegetation Index; NDVI) — кількісний по­каз­ник фо­то­синте­тич­ної ак­тив­ної біома­си (що за­зви­чай на­зи­вається ве­ге­таційним індек­сом).

Один із най­по­ши­реніших у ви­ко­рис­танні індексів для ви­ко­нан­ня відповідних за­вдань, які за­сто­со­ву­ють кількісні оцінки рос­лин­но­го по­кри­ву), от­ри­мані з дро­ну та су­пут­ників (порівня­ти їх), кар­ти уро­жай­ності та аг­рохімічний аналіз ґрунтів. Це ключові інстру­мен­ти в точ­но­му та ци­ф­рово­му зем­ле­робстві, які до­по­ма­га­ють аг­ро­но­мові чітко виз­на­чи­ти, які нор­ми за­сто­со­ву­ва­ти під час ди­фе­ренційно­го вне­сен­ня. Для чо­го це потрібно? За­галь­новідо­мий факт, що не­має од­норідних і схо­жих між со­бою полів. Навіть у ме­жах по­ля є відмінність і зо­нальність за кількістю на­яв­них ма­кро- та мікро­е­ле­ментів, рівня­ми во­логи, ущільнен­ня ґрун­ту то­що. А зби­рання де­таль­ної інфор­мації про вла­с­тивості ґрунтів по­ля та уп­равління ни­ми дає змо­гу “вирівню­ва­ти” вро­жайність полів у май­бут­нь­о­му та за­без­пе­чу­ва­ти їх по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми відповідно до по­тенціалу куль­ту­ри. Сьо­годні мо­ва йде про перші се­зо­ни впро­ва­д­жен­ня цьо­го аг­роінстру­мен­ту».

Для де­таль­но­го ро­зуміння, в яко­му підприємстві ми ре­алізуємо проєкт, да­мо йо­го ко­рот­ку ха­рак­те­ри­с­ти­ку:

рік за­сну­ван­ня — 2006;

зе­мель­ний банк — близь­ко 12 500 га;

кількість співробітників — 53;

ос­новні тех­но­логії, за­сто­сову­вані в зем­ле­робстві: No-till, Strip-till;

ос­нов­на техніка: ком­бай­ни Case ІН 9240 — чо­ти­ри оди­ниці, укомп­лек­товані жат­ка­ми MacDon FD-75 (ро­бо­ча ши­ри­на за­хва­ту — 13,7 м), трак­то­ри Case ІН MX 340/380, Case ІН STX 600 Quadtrac, бун­кер-пе­ре­ван­та­жу­вач Kinze-1350, об’є­мом 60 м³, об­при­с­кувачі John Deere 4930 і 4030, висівні ком­плек­си Horsch Maestro SW (36- рядні). Підприємство має 12 влас­них ме­те­о­станцій.

От­же, прак­тич­не за­нят­тя на те­риторії ТОВ «Аг­ро КМР», яке відбу­ло­ся 15 жовт­ня, ма­ло ста­тус ви­роб­ни­чо­го за­вдан­ня. За­зна­чи­мо, що керівництво підприємства виділи­ло нам два проєктних по­ля: Т18 і Т20. Але 15 жовт­ня ми пра­цю­ва­ли ли­ше з од­ним із них — Т18. Ме­та за­нят­тя по­ля­га­ла у вимірюванні твер­дості ґрун­ту за­зна­че­но­го по­ля за­леж­но від гли­би­ни, об­роб­ка інфор­мації та прий­нят­тя рішен­ня ра­зом з аг­ро­номічною служ­бою підприємства.

Пе­ред по­чат­ком ро­бо­ти спеціалісти підприємства: інже­нер Євген Ви­с­торопсь­кий, ІТ-спеціаліст Олег Плахін, аг­ро­ном Олек­сандр Ши­пи­ло та помічник аг­ро­но­ма Віталій Тро­цен­ко — да­ли ха­рак­те­ри­с­ти­ку підприємства, оз­ву­чи­ли місію та ос­новні ви­ди діяль­ності, прове­ли ек­с­курсію підприємством, оз­най­оми­ли з ви­роб­ни­чи­ми по­туж­но­с­тя­ми. Пе­ред виїздом у по­ле в на­вчаль­но­му класі підприємства відбу­ла­ся підго­тов­ка до ро­бо­ти та по­ста­нов­ка за­вдань (фото 4). Відо­мо, що на вро­жайність будь-якої куль­ту­ри мо­же впли­ва­ти низ­ка фак­торів: за­без­пе­ченість ґрун­ту по­жив­ни­ми ре­чови­на­ми, на­явність про­дук­тив­ної во­ло­ги, ве­ли­чи­на ґрун­то­во­го ущільнен­ня то­що.

У цьо­му гос­по­дарстві си­с­тем­ний аг­рохімічний аналіз ґрунтів ще не про­води­ли. То­му на­шим пер­шим за­вдан­ням ста­ло вимірю­ван­ня твер­дості ґрун­ту. Ця інфор­мація є важ­ли­вим інстру­мен­том для аг­ро­но­ма, особ­ли­во в умо­вах тех­но­логії No-till. Вихідні дані для по­бу­до­ви кар­ти твер­дості ґрун­ту за­леж­но від гли­би­ни ми от­ри­му­ва­ли за до­по­мо­гою відповідно­го вимірю­валь­но­го при­ла­ду, а са­ме ци­ф­рово­го пе­не­т­ро­ме­т­ра S600 Skok Agro.

Для цьо­го ще в на­вчальній ау­диторії ТОВ «Аг­ро КМР» всі учас­ни­ки гру­пи за­ван­та­жи­ли в смарт­фо­ни програ­му GPX Viewer (для OC Android) та Mipatek KML (для IOS iPhone), за до­по­мо­гою яких виз­на­чи­ли місце розта­шу­ван­ня по­ля та ме­ре­жу з точ­ка­ми вимірю­ван­ня твер­дості ґрун­ту на виділе­но­му полі Т18 (фото 4, скріншоти). Слід за­зна­чи­ти, що та­ких програм на сьо­годні є ба­га­то, вар­то ли­ше зай­ти в Play Market. Го­ло­вне, тре­ба пе­ресвідчи­ти­ся, що ці про­гра­ми здатні зчи­ту­ва­ти KML-фай­ли. Ми ж об­ра­ли ці дві про­гра­ми довільно. Після цьо­го відбув­ся виїзд у по­ле. Вка­зані про­грами од­но­час­но відо­б­ра­жа­ють місця замірів і місце­по­ло­жен­ня то­го, хто має ро­би­ти заміри (виділе­не на скріні). Суміща­ю­чи влас­не по­ло­жен­ня та місце взят­тя про­би, виз­на­ча­ли точ­ку заміру.

Ци­ф­ро­вий пе­не­т­ро­метр S600 Skok Agro за­без­пе­че­ний си­с­те­мою фіксації ве­ли­чи­ни твер­дості ґрун­ту з кро­ком 1 см, ав­то­ма­тич­но відо­б­ра­жає графічну за­лежність ґрун­то­вої твер­дості від глиби­ни і зберігає місце­по­ло­жен­ня (GPSко­ор­ди­на­ти) замірів.

Характеристика поля (фото 5): агрофон — стер­ня пше­ниці ози­мої; пло­ща — 76,9 га; кут схи­лу місце­вості помірний. По­ле не­пра­виль­ної фор­ми. Мінімаль­на пло­ща, на якій вимірюється ве­ли­чи­на твер­дості ґрун­ту, ста­но­вила 5 га. Та­ким чи­ном, на цій площі потрібно бу­ло зро­би­ти 14 замірів твердості ґрун­ту в чітко виз­на­че­них про­грамою точ­ках.

Зре­ш­тою, зро­бив­ши 14 проб і зафіксу­вав­ши дані, от­ри­мані ре­зуль­тати ми пе­ре­нес­ли на пор­тал Skok Agro. Ми вста­но­ви­ли, що на гли­бині до 40 см твердість ґрун­ту оп­ти­маль­на й спри­ятли­ва для роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин (зу­сил­ля за­ну­рен­ня пірамідки пе­не­т­ро­ме­т­ра в ґрунт ста­но­ви­ло до 3500 кПа). На рис. 1 на­ве­де­но дані ве­ли­чи­ни твер­дості ґрун­ту на гли­бині 40 см. У цьо­му ви­пад­ку та­ке ущіль­нення зу­мов­ле­не не дією рушіїв сільгоспма­шин, а влас­ною ва­гою ґрунтів. От­ри­мані дані ущільнен­ня по­ля Т18 бу­ли пе­ре­не­сені до Trimble Desktop Software — і це ста­ло по­чат­ком збо­ру інфор­мації про історію цьо­го по­ля.

Що дало нам визначення стану ущільнення ґрунту? По-пер­ше, еле­ктронні кар­ти ущільнен­ня ґрун­ту до­пома­га­ють на­ла­ш­то­ву­ва­ти, на­при­клад гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач, на пра­виль­ну ро­бо­чу гли­би­ну. І це ду­же важ­ли­во, ад­же ко­жен до­дат­ко­вий не­пра­виль­но іден­тифіко­ва­ний сан­ти­метр ущільнен­ня ґрун­ту на рівні ниж­че від 20 см при­зводить до збільшен­ня ви­т­рат паль­но­го в се­ред­нь­о­му на 1 л/га. Але оскільки ТОВ «Аг­ро КМР» пра­цює на цьо­му полі за тех­но­логією No-till, то ці кар­ти ущільнен­ня ґрун­ту за­не­суть до історії по­ля для по­даль­шо­го виз­на­чен­ня зон ви­со­кої, нор­маль­ної та за­ни­же­ної врожай­ності для аналізу й виз­на­чен­ня причин ос­тан­ньої. Цьо­го ра­зу ми вста­но­вили, що надмірно­го ущільнен­ня ґрун­ту в зоні роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми не­має, а вплив різної ґрун­то­вої щільності не спри­чи­нить знач­ної не­га­тив­ної дії на вро­жай. От­же, для аг­ро­но­ма за­лишається вста­но­ви­ти інші фак­то­ри, що впли­ва­ти­муть на фор­му­ван­ня вро­жаю: на­явність по­жив­них ре­чо­вин, ґрун­то­вої во­ло­ги то­що. Потрібно ве­с­ти постійний моніто­ринг індек­су NDVI.

За­зна­чу, що ав­тор статті цьо­горіч став свідком не­га­тив­ної дії плуж­ної підо­шви на рос­ли­ни со­няш­ни­ку (фото 7). Да­та зйо­мок — 16 лип­ня. Аналіз цьо­го ви­пад­ку по­ка­зав, що за ос­танні три ро­ки оран­ки тут не ви­ко­ну­ва­ли — за­сто­со­ву­ва­ли ли­ше по­верх­не­вий об­робіток дис­ко­ви­ми ґрун­то­об­роб­ни­ми аг­ре­га­та­ми з ши­ри­ною за­хва­ту до 2,4 м та суцільну й пе­ре­двисівну куль­ти­вацію аг­ре­га­та­ми із ши­ри­ною за­хва­ту до 4 м. У тех­но­логії не за­сто­со­ву­ва­ли гербіциди, на­томість двічі ви­ко­ну­ва­ли міжрядний об­робіток аг­ре­га­том ЮМЗ8070+КРН-5,6. Оче­вид­но, що та­кий об­робіток став при­чи­ною інтен­сив­ної дії трак­тор­них рушіїв на ґрунт, що спри­чи­ни­ло знач­не ущільнен­ня й спрово­ку­ва­ло ут­во­рен­ня плуж­ної підо­шви вже на гли­бині до 15 см. Ось чо­му до пи­тан­ня ущільнен­ня ґрун­ту та постійно­го моніто­рин­гу цьо­го по­каз­ника слід ста­ви­ти­ся ду­же уваж­но, а заміри ро­би­ти вкрай ре­тель­но й си­с­те­ма­тич­но.

Вже в комп’ютерній лабораторії кафедри ек­сплу­а­тації ма­шин­но-трактор­но­го пар­ку ДДА­ЕУ сту­ден­ти об­роби­ли от­ри­мані ре­зуль­та­ти вимірю­вань та на їхній ос­нові скла­ли відповідні кар­ти (рис. 1, 2). По­дальші за­нят­тя трива­ти­муть в дис­танційно­му ре­жимі.

Ми чітко ро­зуміємо обґрун­то­ва­ну по­тре­бу роз­ви­ва­ти цей проєкт, і в по­передній статті по­яс­ню­ва­ли, в чо­му са­ме во­на по­ля­гає. А що ж ду­ма­ють самі студен­ти — учас­ни­ки проєкту?

Оль­га Су­мятіна, сту­дент­ка аг­рономічно­го фа­куль­те­ту, гру­па А-3-17:

«Го­ло­вним мо­ти­ваційним чин­ни­ком, ко­т­рий штовх­нув ме­не піти на ек­с­пе­римент, бу­ла жа­га до пізнан­ня тон­кощів су­час­но­го зем­ле­роб­ст­ва. На­вча­ю­чись на тре­ть­о­му курсі за спеціальністю “Аг­ро­номія”, не­за­ба­ром зро­зуміла, що як­що я са­ма не роз­ви­ва­ти­му­ся з та­кою ж швидкістю, як наш світ, і не “мо­дернізу­ва­ти­му” се­бе за цим на­прямом, то ста­ну не­кон­ку­рент­ною на ринку праці. Я чітко усвідо­млюю, що ринком праці ке­рує са­ме кон­ку­ренція, тож по­ста­ви­ла собі за ме­ту ста­ти од­ним із най­кра­щих спе­ціа­лістів у цій сфері.

Цей проєкт дає мені надію от­ри­мати дійсно не­оцінен­ний досвід у га­лузі тех­но­логій ци­ф­ро­во­го зем­ле­роб­ст­ва. Ми ба­чи­мо, з якою швидкістю ци­ф­рові тех­но­логії впро­ва­д­жу­ють­ся в ба­га­ть­ох га­лу­зях, а сьо­годні во­ни по­туж­но за­ходять і в аг­ро­сфе­ру. Та мен­ше з тим, де­які пе­ре­дові ук­раїнські аг­ро­хол­дин­ги в на­ма­ганні мо­дернізу­ва­ти­ся сти­кають­ся з та­кою гло­баль­ною про­бле­мою, як не­ста­ча кваліфіко­ва­них кадрів у га­лузі. То­му, від проєкту я очікую на­бу­ти яко­мо­га більше на­ви­чок у за­сто­су­ванні інфор­маційних і Dataтех­но­логій для по­даль­шої оп­тимізації за­старілої си­с­те­ми ви­роб­ництва, пізнати ос­но­ви ефек­тив­но­го та еко­номічно обґрун­то­ва­но­го ве­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва.

Вже на тре­ть­о­му прак­тич­но­му за­нятті я от­ри­ма­ла не­о­сяж­ний об­сяг інфор­мації до своєї «скринь­ки знань», котрі не ма­ли слуш­ної на­го­ди вкла­с­тись у моїй го­лові. Я й уя­ви­ти не мог­ла, що за та­кий ма­лий проміжок ча­су вже зможу щось ро­би­ти са­ма, що бу­ду ро­зуміти­ся на ство­ренні карт ди­ференційо­ва­но­го вне­сен­ня, на­вчусь працю­ва­ти з пе­не­т­ро­ме­т­ром та об­роб­ля­ти от­ри­ма­ну з ньо­го інфор­мацію.

Я сподіва­ю­ся, що ко­жен учас­ник спец­проєкту візьме для се­бе мак­си­мум, на­вчить­ся са­мостійно ге­не­ру­ва­ти нові ідеї, роз­роб­ки, ство­рить не од­ну концепцію. Маю впев­неність, що після та­ко­го по­туж­но­го на­вчан­ня ми ста­не­мо пе­ре­до­ви­ми досвідче­ни­ми спеціалістами в га­лузі су­час­но­го ци­ф­ро­во­го зем­лероб­ст­ва й змо­же­мо мо­дернізу­ва­ти не тільки се­бе, а й свою країну. Мож­ли­во, це важ­ко усвідо­млю­ва­ти, але все, що нам досі зда­ва­лось фан­та­с­ти­кою, за­раз є звич­ним яви­щем: ще па­ру де­сятків років то­му ми й уя­ви­ти не мог­ли, що мож­на ке­ру­ва­ти спец­технікою не ви­ходя­чи з до­му, а сьо­годні вже самі за­даємо ал­го­ритм її праці».

Федір Сороколет, сту­дент тре­ть­ого кур­су аг­ро­номічно­го фа­куль­те­ту:

«Слід­кую за су­ча­сни­ми тех­но­логіями та си­с­те­ма­ми в сільсько­му гос­по­дарстві, але да­ле­ко не всі знан­ня да­ють на­вчальні про­гра­ми в універ­си­те­тах, то­му до­во­дить­ся ба­га­то чо­го вив­ча­ти са­мо­му та шу­ка­ти інші спо­со­би для влас­но­го роз­вит­ку й на­вчан­ня. Ча­с­то потрібну інфор­мацію не­мож­ли­во знайти у вільно­му до­ступі.

Са­ме то­му я пішов на цей проєкт. Пи­ша­ю­ся тим, що я є од­ним із пер­ших учас­ників та­ко­го унікаль­но­го проєкту і ду­же радію то­му, що йо­го керівник, Євген Ми­хайлічен­ко, так про­сто ділить­ся своїм ба­га­торічним міжна­родним досвідом для то­го, щоб сфор­му­вати з нас но­ве по­коління ІТ-аг­раріїв. Зди­ву­ва­ло та­кож те, як про­сто нам пішло на­зустріч пе­ре­до­ве підприємство “Аг­ро КМР”, яке вже є при­кла­дом су­час­но­го дис­танційно­го уп­равління про­це­са­ми і яке да­ло нам мож­ливість про­во­ди­ти прак­тичні за­нят­тя на власній базі. Це го­во­рить про те, що по­пит на та­ко­го ро­ду спеціалістів з ча­сом тільки зро­ста­ти­ме. Впев­не­ний у то­му, що ера ІТ-аг­ро ли­ше по­чи­нається. І цей проєкт спря­мо­ва­ний са­ме для підго­товки потрібних спеціалістів.

Але для роз­вит­ку цьо­го проєкту не­обхідна підтрим­ка, за­лу­чен­ня більшої кількості гос­по­дарств і хол­дингів для змо­ги про­ве­ден­ня прак­тич­но­го на­вчання, парт­нер­ст­во з ком­паніями — ви­робни­ка­ми про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, парт­нер­ст­во з ди­ле­ра­ми техніки та кон­сал­тин­го­ви­ми ком­паніями. Це дасть мож­ливість підготу­ва­ти ве­ли­ку кількість кваліфіко­ва­них кадрів, які бу­дуть потрібні не за­в­т­ра, а бу­ли потрібні… ще вчо­ра».

Владислав Мироненко, аг­ро­но­мічний фа­куль­тет, гру­па А-3-17:

«На проєкт я прий­шов, щоб от­ри­ма­ти цінні й над­зви­чай­но ак­ту­альні нині знан­ня про ро­бо­ту з ци­ф­ро­ви­ми тех­но­логіями у сфері зем­ле­роб­ст­ва. Очікую плідної співпраці провідних спеціалістів IT-сфери зем­ле­роб­ст­ва та сту­дентів, ре­зуль­татом якої ста­не роз­ши­рен­ня меж спеціалізації сту­дентів як май­бутніх спеціалістів аг­рар­но­го сек­то­ру. Ли­ше за два за­нят­тя під керівництвом Євге­на Ми­хайлічен­ка я де­таль­но оз­най­о­мив­ся з функціона­лом і по­чав пра­цю­ва­ти з ци­ф­ро­вою плат­фор­мою Trimble Desktop Software. На за­нят­тях я от­ри­мую найцінніше — знан­ня та вміння, котрі відповіда­ти­муть ви­мо­гам ча­су. Не­сподіван­кою ста­ло те, що в Ук­раїні так ак­тив­но по­ча­ло­ся впро­ва­д­жен­ня й роз­ви­ток ци­ф­ро­вих тех­но­логій у аг­рарній га­лузі. Вра­жен­ня від проєкту маю тільки по­зи­тивні, ад­же що мо­же бу­ти кра­ще, ніж пра­ця та здо­бут­тя в про­цесі на­вчан­ня цінних знань із IT від досвідче­них про­фесіоналів, ад­же це до­по­ма­гає нам та­кож ста­ти цінни­ми спеціаліста­ми».

Тарас Ніякий, інже­нер­но-тех­нологічний фа­куль­тет, гру­па МгМ-2-18:

«Ста­ло не­сподіван­кою що є на рин­ку ци­ф­ро­вих тех­но­логій на­ша ук­раїнська плат­фор­ма Agro-Online, а та­кож ци­фро­вий пе­не­т­ро­метр вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва. Вра­зи­ло, що дійсно можна вво­ди­ти ко­рек­ти­ви в ци­ф­ро­ву кар­ту по­ля. На­при­клад, ви­ко­ну­ва­ти по­форсун­кові або по­секційні відклю­чен­ня по­да­ван­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну в об­при­ску­вачі на тих ділян­ках по­ля, де не­має по­тре­би вно­си­ти ЗЗР, а та­кож можливість уне­сен­ня роз­ки­да­ча­ми й сівалка­ми різної нор­ми до­б­рив і посівно­го ма­теріалу. За­вдя­ки про­грам­ним за­безпе­чен­ням та інно­ваційній техніці, можна ди­фе­ренційо­ва­но вно­си­ти ці продук­ти в ґрунт, що знач­но за­оща­д­жує ко­ш­ти аг­раріїв. Тож для са­мо­вдо­с­ко­нален­ня як май­бут­нь­о­го спеціаліста га­лузі потрібно про­дов­жу­ва­ти вив­ча­ти новітні про­грамні ци­ф­рові за­без­пе­чення (ЦЗ) для успішно­го ве­ден­ня су­часно­го аг­рар­но­го бізне­су».

Про зацікав­леність са­мих аг­ро­вироб­ників до учас­ників та по­даль­шої долі са­мо­го проєкту свідчить і те, що на всіх за­нят­тях бу­ли при­сутні спеціалісти з ТОВ «Аг­ро КМР» Олег Плахін (ІТ-спеціаліст) та помічник аг­ро­но­ма Віталій Тро­цен­ко.

О. Деркач, завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку ДДАЕУ, канд. техн. наук, доцент

Реалізація цього проєкту була б неможлива без ідеолога, спеціаліста в галузі технологій цифрового землеробства, нашого випускника Євгена Михайліченка, власників ТОВ «Агро КМР» в особі Флорана Ренара, директора ТОВ «Агро КМР» Клімана Кусана, ІТ-спеціаліста Олега Плахіна, агронома Олександра Шипила, помічника агронома Віталія Троценка, інженера Євгена Висторопського

журнал "Пропозиція", №11, 2019 р.