Перспективи програми “Захист рослин’2002”

Перспективи програми “Захист рослин’2002”

В останнiй день зими українськi захисники рослин зiбралися для того, щоб пiдвести пiдсумки попереднього року та накреслити плани на рiк нинiшнiй. З програмною доповiддю виступив головний державний iнспектор iз захисту рослин Василь Колiсниченко, з витягами з якої ми i вирiшили вас ознайомити.

— В Українi відмічається тенденцiя наростання ураження озимини кореневими гнилями: з 19% у 1995 роцi до 26% в 2001 роцi. У Криму спостерігається збiльшення ураження колоскiв озимої пшеницi сажковими хворобами: з 0,3% у 1996 роцi до 1,5% у 2001 роцi, тобто у 5 разiв. Ураження сажковими хворобами зросло в Одеськiй, Полтавськiй, Чернiгiвськiй областях — удвiчi, Харкiвськiй — утричi, Луганськiй — удесятеро. Основним заходом стримання розвитку та поширення кореневих гнилей, сажкових та iнших хвороб є протруювання насiння перед сiвбою.
Серйозну стурбованiсть викликає органiзацiя захисту зернових культур вiд шкiдникiв, насамперед, вiд клопа шкiдливої черепашки. У цiлому ураження зерна цим шкiдником зменшилося, разом iз тим у Днiпропетровськiй, Закарпатськiй, Херсонськiй областях ураження зерна цим шкiдником перевищує 7%. А в окремих партiях ураженiсть зерна досягала 70%.
Обсяги хiмiчних обробок посiвiв проти хвороб щорiчно зменшуються. Якщо в 1996 роцi фунгiцидами було оброблено приблизно 1 млн га (до 1990 року — в межах 4—6 млн га), то у 2001 роцi — 0,6 млн га (25% до потреби).
Послабла увага до захисту цукрових бурякiв. Минулого року в Київськiй, Кiровоградськiй, Полтавськiй, Сумськiй, Харкiвськiй i Чернiгiвськiй областях вогнища довгоносикiв нараховували 10—30 шкiдникiв на 1 м2, що призвело до ушкодження 80—100% токсикованих рослин.
Проблемою залишається захист картоплi та овочевих культур: сьогоднi центр виробництва картоплi перемiстився у фермерськi та присадибнi господарства. Майже 100% посадок картоплi уражено фiтофторозом.
Сади та виноградники України перебувають у вкрай занедбаному станi. Садiвництвом i, вiдповiдно, захистом садів сьогоднi практично нiхто не займається, i ми дiйшли до того, що в садах не здiйснюється жодна обробка. Наслiдок — шкiдники, хвороби, бур’яни.
Незважаючи на високу забур’яненiсть, в Українi щороку скорочуються площi, на яких iз бур’янами ведеться боротьба. Лише в Криму, Закарпаттi, Кiровоградськiй, Миколаївськiй, Одеськiй, Херсонськiй областях, де питанням боротьби з бур’янами придiляють увагу, мають добрi врожаї. В iнших областях обсяги боротьби з бур’янами щорiчно зменшуються.
Бiологiчний захист. Донедавна в Українi дiяло 130 бiологiчних лабораторiй i бiофабрик, якi виробляли засоби захисту рослин: у 1990 роцi на 11 млн га, 1996 — 2 млн га, 2001 — кiлька тисяч га. Проте є регiони, де вiдбувається збiльшення обсягiв бiологiчного захисту: Крим, Iвано-Франкiвська, Миколаївська, Одеська областi. У рештi областей вирiшення цих питань перебуває на дуже низькому рiвнi.
До 1990 року в Українi бiльш нiж на 8 млн га використовували трихограми — не було проблем з вузькокрилими шкiдниками, совками, стебловим метеликом на кукурудзi тощо. Якщо найближчими роками ситуацiя з використанням трихограм не полiпшиться, нас очiкують незворотнi процеси.
Сьогоднi на ринок пестицидiв усе частiше надходять препарати “сумнiвної” якостi. Контрольно-токсикологiчними лабораторiями виявлено понад 300 фальсифiкатiв. Тут повиннi дiяти органи санiтарної служби, охорони довкiлля, правоохороннi органи. Проте ми повиннi подбати про те, щоб кожний покупець знав, що вiн купує, у кого i задля чого. Буде кожен споживач мати свого постачальника i навпаки — не буде пiдгрунтя для пiдробок.
У 2001 роцi вдалося сформувати ринок пестицидiв у потрібних обсягах i асортиментi. Поставлено 19,6 тис. тонн пестицидiв на суму 195 млн дол. США, з яких сiльгоспвиробниками було викуплено 17 тис. тонн на суму 164 млн дол., або 87% до потреби. Це дало можливiсть провести захиснi заходи на площi приблизно 16 млн га (12 млн га у 2000 роцi).
Фiтосанiтарний стан дещо полiпшився, але залишається складним. Для забезпечення збирання врожаю в поточному роцi необхiдно здiйснити захиснi заходи на площi понад 18 млн га, для чого треба закупити 19 тис. тонн пестицидiв на суму 170 млн дол. (1,5 млрд грн). Це дасть можливiсть зберегти врожай на суму понад 5 млрд грн.
На сьогоднi в господарствах є 4,5 тис. тонн пестицидiв (24% до потреби), однак нинi активно йде укладання контрактiв i завезення препаратiв. Проте виник один украй несприятливий момент. Постановою уряду щодо наповнення бюджету передбачається скасування вiдстрочки сплати ПДВ при iмпортi препаратiв. Митниця прийняла рiшення, за яким забороняється поставка препаратiв на митно-лiцензiйнi склади iнофiрм: препарати, що завозяться, повиннi розмитнюватися. Це може негативно відбитися на насиченнi ринку пестицидiв.

Отже, що треба робити? Сьогоднi захист рослин необхiдно розглядати через вирiшення таких питань: нормативно-правова база, кадрове, наукове та ресурсне забезпечення фiтосанiтарного контролю, здiйснення державного контролю за захистом рослин.
В Українi в цiлому створена нормативно-правова база регулювання вiдносин у сферi захисту рослин: закони “Про пестициди та агрохiмiкати”, “Про захист рослин”, Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення, понад 16 постанов Кабiнету Мiнiстрiв. Чiтко визначенi права, обов’язки виконавчої влади, пiдприємств, установ, громадян, господарських структур, дiяльнiсть яких пов’язана iз захистом рослин, формуванням ринку пестицидiв тощо.
Уже в першому пiврiччi цього року необхiдно удосконалити закони “Про пестициди та агрохiмiкати”, “Про захист рослин” для узгодження їх положень iз законодавством ЄС. Необхiдно врегулювати питання використання авiацiї для захисту посiвiв (передусім розширення асортименту дозволених до використання пестицидiв з допомогою авiацiї), врегулювати питання реєстрацiї та розробки стандартiв i технiчних умов щодо бiологiчних засобiв захисту рослин. На черзi врегулювання санiтарно-гiгiєнiчних вимог до транспортування та зберiгання пестицидiв. Треба вирiшити питання використання тари з-пiд iмпортних пестицидiв: неприпустимо, що сьогоднi населення використовує її з побутовою метою.
Необхiдно вирiшити питання створення iнфраструктури утилiзацiї заборонених пестицидiв i таких, термiн використання яких вибiг. Уже цього року слід провести iнвентаризацiю мiсць накопичень таких пестицидiв i прийняти вiдповiдне рiшення.
Необхiдно дбати про омолодження кадрового складу державної служби захисту рослин, адже сьогоднi з 1,5 тис. фахiвцiв більше 20% — люди вiком понад 60 рокiв, 50% — п’ятдесятирічні i лише 12% — фахiвцi вiком 30—40 рокiв.
Сьогоднi в Українi нараховується понад 15 тис. господарств, якi виникли на базi колишнiх КСП, i 45 тис. фермерських господарств. Спецiалiсти iз захисту рослин є лише в окремих господарствах. За таких умов зростає роль фахiвцiв державної служби захисту рослин, функцiй обласних i районних станцiй захисту рослин.
Потребують удосконалення рекомендацiї щодо захисту зернових i зернобобових культур, у першу чергу гороху та сої, цукрових бурякiв, виноградникiв, а також нових культур: рiпаку, льону, хмелю, маку. Зовсiм немає наукових розробок із боротьби з грунтовими шкiдниками, зокрема, дротяником, хрущами, капустянкою, совками, особливо на присадибних дiлянках, а також із боротьби з вiрусними хворобами на всiх культурах. Зовсiм вiдсутнi розробки з питань економiчної доцiльностi використання окремих прийомiв i систем захисту в цiлому. Нагально необхiдними слід вважати розробку експрес-методiв обстеження угiдь, обгрунтування економiчних порогiв шкодочинностi тощо.

Юрій Михайлов