Озимий ріпак: азот і сірка — ключові фактори успіху!

Озимий ріпак, поряд із кукурудзою, є в Україні однією із найконкурентоспроможніших культур. Дуже добрий стан посівів озимого ріпаку перед входом в зиму і високі ціни на товарний ріпак зумовлюють в поточному році знову високу рентабельність цієї культури.

Олаф Гауе,
NPZ-LEMBKE
Вирішальним для досягнення успіху у вирощуванні озимого ріпаку є правильна доза і своєчасні строки внесення азотних добрив. Азот регулює кількість закладання бічних пагонів, стручків і насіння в стручку, і є, таким чином, найважливішим поживним елементом. Вже за температури 2...3°С озимий ріпак відновлює вегетацію, і це істотно раніше, ніж озима пшениця. Цієї осені озимий ріпак уже виніс значну кількість азоту (до 332 кг/N/га), тому до моменту відновлення вегетації у багатьох регіонах в грунті не буде вільно доступного для ріпаку азоту. Крім цього, навесні протягом 8-10 тижнів, аж до цвітіння, потреба в азоті становитиме до 200 кг/N/га. Тому у ріпаку буде висока потреба в мінеральному азоті, який має бути внесений своєчасно - до моменту відновлення вегетації!

Потреба в азоті й сірці
Для формування 1 ц/га зерна ріпаку необхідно 6,5 кг азоту. Ця висока потреба складається з вищеперелічених пунктів. Тільки половина внесеного азоту виноситься з поля разом із зерном ріпаку. Друга половина залишається в корінні та післяжнивних рештках і, в основному, вже в жовтні стає доступною в мінералізованій формі наступній культурі, результатом чого є висока цінність ріпаку як попередника, що дає змогу, наприклад, на озимій пшениці після ріпаку отримати прибавку врожаю до 10%.
Потреба озимого ріпаку в сірці становить 1,0-1,5 кг S/ц зерна, що в два з половиною раза вище, ніж у зернових. Між забезпеченням сіркою і азотом - тісний взаємозв'язок. Якщо вміст сірки в грунті мінімальний, то навіть велика кількість внесеного азоту не буде ефективною (закон Лібіха). Але, на жаль, практично в кожному другому підприємстві внесення сірчаних добрив не є стандартним заходом. При цьому часто забувають, що за останні роки не тільки з урожаєм ріпаку, а і з високими урожаями інших сільськогосподарських культур було винесено велику кількість цього елемента. Надходження сірки в кількості 20 кг/S/га з атмосфери або органічних добрив вже практично не відбувається. Тільки в промислових регіонах кількість сірки з атмосфери може становити до 100 кг/S/га.
Для розрахунку потреби в азоті слід враховувати таке:
Œ   Стан посіву після зими (густота, діаметр кореневої шийки)
   Винесення N з осені / втрати листкового апарату після виходу із зими
Ž  Початок відновлення вегетації (раніше/пізніше)
  Наявність вологи в грунті після виходу із зими
   Мінералізація в грунті / тип грунту

Ці фактори мають вирішальний вплив на потенціал врожайності. Після того, як встановлено величину запланованого врожаю, можна продовжити розрахунок потреби в азоті:
Запланована врожайність:         40 ц/га × 6,5 кг N/га = 260 кг N/га
Споживання азоту з осені:         50-100 кг N/га
Мінералізація азоту:         50-100 кг N/га
Потреба в азоті й сірці:         
= 160 кг N/га + (20-40) кг S/га
Споживання азоту з осені
З причини дуже теплої осені посіви ріпаку вже засвоїли з грунту вільно доступний азот і накопичили його в листі і корені. Отже, запаси його в грунті майже вичерпані. Після втрати листкового апарату і виходу із зими в розрахунок можна брати тільки половину від засвоєного  восени азоту.