Спецможливості
Статті

Організація запилення плодово-ягідних культур

14.03.2022
1362
Організація запилення плодово-ягідних культур фото, ілюстрація

Запилення комахами плодово-ягідних культур підвищує їх урожайність і покращує якість продукції. Левову частку роботи з запилення виконують бджоли. Відтак садівникам та виробникам ягід слід подбати про забезпечення ефективного бджолозапилення своїх насаджень. І для цього недостатньо одного лише встановлення в саду чи на ягіднику певної кількості вуликів.

 

 

 

 

 

 

За даними науковців, запилення може підвищувати врожайність плодових культур на величину до 65%. Зокрема, врожай яблук завдяки запиленню може зростати на 20-60%, груш – на 25-50%, персика – на 45-70%, слив – на 40-60%, вишні й черешні – на 50-70% (а кількість зав’язі – на 80-90%), абрикосів – на 50-80%.

Схожа картина спостерігається й на ягідних культурах. Директорка Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук говорить, що запилення підвищує врожайність ягідних культур принаймні на чверть. Вчені наводять наступні показники зростання врожайності завдяки запиленню: суниці – на 12-92%, малини – на 45-60%, смородини – на 20-65%, аґрусу – на 35-55%, ожини – на 10-30%, винограду – на 10-40%. «Якщо комах-запилювачів бракує, малина запилюється частково і не формується повноцінної зав’язі, ягоди виходять дрібними, недорозвиненими, неправильної форми», - розповіла Наталія Сенчук. На лохині, як розповіла доцентка Поліського університету (Житомир), кандидатка с.-г. наук Діна Лісогорська, за умови запилення бджолами утворюється в 4,5 рази більше плодів, ніж за умови самозапилення, а маса плодів – удвічі більша. Досвід встановлення вуликів з розрахунку 4 бджолосім’ї/га на плантації ремонтантної малини в кооперативі «Агровесна» в 2020 році показав, що врожайність ягоди зросла на третину, крім того, поліпшилася її якість.

Основним запилювачем левової частки сільгоспкультур виступають медоносні бджоли. «80% запилення сільгоспкультур здійснюють медоносні бджоли. Річ у тім, що значна частина диких комах – слабкі запилювачі, бо вони нерегулярно відвідують квіти, мають гладку поверхню тіла, до якої погано пристає пилок. До того ж багато диких запилювачів – шкідники сільгоспкультур, проти яких застосовують інсектициди», - розповів старший викладач Чернятинського аграрного коледжу (Вінницька обл.) Олександр Салюк. За спостереженнями вчених, на суниці медоносні бджоли забезпечують 75% відвідувань комахами-запилювачами, на смородині – 81%, на аґрусі – 95%, на малині – всі 100%. Натомість джмелі становлять 1-6% комах-запилювачів. У зв’язку з цим постає питання, що ж робити, коли в період цвітіння стоїть прохолодна погода. Одні рекомендують все-таки встановлювати вулики з джмелями. Наталія Сенчук зауважує, що бджоли гірських порід – карпатські і кавказькі – можуть працювати й за нижчих температур, ніж українські степові, тому ефективніше запилюють плодово-ягідні насадження.

Для організації запилення рекомендується наступна кількість бджолосімей на гектар:

Виноград – 1,

Мигдаль, персик, ожина, ремонтантна малина – 2,

Вишня – 2,5-4,

Абрикос, слива, суниця нейтрального дня – 3,

Груша – 3-3,5,

Черешня – 3,5-4,

Малина літніх сортів, яблуня – 4,

Аґрус, смородина – 3-5,

Ожина – 2-7,

Жимолость – 6,

Лохина – 7,

Суниця – 9.

З урахуванням можливого погіршення погоди (холод, вітер) оптимальною зоною покриття одним вуликом у саду вважається радіус у 100-300 м.

Однак просто поставити визначену кількість вуликів на плантації недостатньо. Як відзначила Наталія Сенчук, пасічнику слід спеціально готуватися до запилення ще з попередньої осені - створювати умови для нарощування кількості молодих бджіл, зберегти їхню силу та енергію до часу цвітіння, вжити заходів для збільшення сили сімей навесні. Бджолосім’ї для запилення мають бути сильними, здоровими, мати інтенсивний розвиток та хороші зимостійкість і імунітет. Для цього бджіл підгодовують:

у лютому – Канді по 1 кг з інтервалом 6 днів;

у березні – цукровим сиропом з БАД та білковою поживою і за потреби Канді;

 у квітні – цукровим сиропом і білковими сумішами з БАДами;

у травні – цукровим сиропом.

Крім того, слід уважно слідкувати, що робиться по сусідству. Наприклад, у кооперативі «Агровесна» вдалий на початку експеримент закінчився отруєнням 140 бджолосімей через те, що по сусідству був застосований високотоксичний для бджіл інсектицид, який вимагає встановлення захисної зони для бджіл не менше 4-5 км і обмеження льоту бджіл не менше 4-6 діб.

При отруєнні бджіл радять вдатися до наступних кроків:

  1. Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скоротити відповідно до їхньої сили, вийнявши в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком.
  2. Бджолосім’ї забезпечують водою, наливаючи її в стільники.
  3. У міру виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.

Отруєння може проявитися не негайно, а згодом: буває, що отруєний мед бджоли запасають на зиму і починають його споживати лише за кілька місяців.

Також бджіл може відволікати більш приваблива для них культура по сусідству, і вони летітимуть на неї охочіше, ніж на плантацію, де встановили вулики. Якщо одні культури, як-от малину чи аґрус, бджоли охоче відвідують, то на інші, наприклад, смородину чи суницю, бджіл спеціально дресирують, додаючи починаючи з квітня певний ароматизатор у цукровий сироп для підгодівлі.

Врешті, як відзначає Н. Сенчук, якщо сусіди теж привезуть пасіки на свої плантації, то продуктивність бджіл буде використовуватися для нарощування самої бджолосім’ї, тому вулики треба вивозити всередину ягідника.

В минулому році за оренду 1 бджолосім’ї для цілей запилення пасічники отримували орієнтовно 400-700 грн, навесні й восени ціни зростають приблизно на 30% порівняно з літом. Та основним джерелом доходів левової частки українських пасічників залишається мед. Його теж можна чимало зібрати завдяки перебуванню пасіки в садах або ягідниках. Але кількість отриманого меду сильно коливається залежно від культури, погоди під час її цвітіння та деяких інших факторів. Найбільшу медову продуктивність серед плодово-ягідних культур, за даними вчених, мають малина, смородина та жимолость:

Медова продуктивність плодово-ягідних культур, кг/га

Абрикос – 10-35

Аґрус – 9-97

Аронія – 2-20

Виноград – 0,2-20

Вишня – 0,8-40

Груша – 20-25

Жимолость – 50-200

Малина – 40-150

Мигдаль – 20-40

Ожина – 10-30

Обліпиха – 5-40

Персик – 20-50

Слива – 20-25

Смородина – 11-150

Суниця – 15-20

Черешня – 25-30

Лохина – 20-30

Яблуня – 5-40.

Виробники ягід і крупні садівники часто заводять власні пасіки, хоча це вимагає чималих інвестицій – 4-5 тис. грн на одну бджолосім’ю. Разом з тим витрати на запилення становлять від 1 до 10% загальних затрат на вирощування плодово-ягідної продукції й окуповуються додатковими урожаєм і якістю плодів. На користь облаштування власної пасіки порівняно з орендою вуликів свідчать труднощі в співпраці з пасічниками, які регулярно виникають у вітчизняній практиці через нерозвинутість бізнесу на запиленні. Сільгоспвиробники часто скаржаться, що з пасічниками важко працювати. То приїздять на запилення з запізненням, коли, за словами сільгоспвиробників, можна вже не приїздити, то кількість привезених вуликів не відповідає домовленостям, то, буває, домовляться по ціні, а завтра пасічник передумає, то пасічник не може обіцяти якийсь результат. Тому багато великих господарств створюють свої пасіки, запилюють бджолами і джмелями.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 

1
0