Досвід вирощування цибулі на сході України

Культура дуже вибаглива до родючості ґрунтiв. Краще розміщувати її по удобреному попереднику. Найвищі врожаї цибуля забезпечує на чорноземах. Вона дуже вимоглива до вологості ґрунту, тому її слід розміщувати на зрошуваних землях.

Сучасні підходи до вирощування цибулі в промислових масштабах суттєво відрізняються від тих, які застосовували навіть 15 років тому. Зокрема, овочеве виробництво ТОВ «С-Альфа Грин» у вирощуванні цибулі спирається саме на сучасні технології.

Попередники

Щоб отримати високу врожайність цибулі, її потрібно висівати після таких попередників, як зернові колосові, зернобобові, рання картопля, огірки, ранні томати й капуста, оскільки ці культури рано звільняють поле. Не можна сіяти цибулю після часнику, цибулі на перо та цибулю по цибулі. Також поганими попередники є ті, які пізно збирають. За вирощування цибулі слід дотримувати мінімум трирічну ротацію посівів.

Підготовка ґрунту

Цибуля є найвимогливішою з овочевих культур до ґрунту. Це пояснюється тим, що її коренева система розташовується в ньому переважно на глибині 0–30 см. Тому основний ґрунтообробіток має включати: дискування поля після збирання попередника, оранку на глибину 25–27 см із одночасним унесенням фосфорно-калійних добрив; дві-три культивації в міру відростання бур’янів; нарізання гряд, які сприятимуть кращому прогріванню, а отже, ґрунт навесні швидше досягне фізичної стиглості.

Навесні операції з підготовки ґрунту до сівби мають бути зведені до мінімуму задля збереження ґрунтової структури й капілярності. Зазвичай проводять лише ремонт (підправляння) гряд.

Вибір гібриду (сорту)

Сучасні технології вирощування цибулі передбачають використання високоінтенсивних гібридів. Вони здатні давати високі врожаї за чіткого дотримання технології вирощування. Зокрема, в ТОВ «С-Альфа Грин» добре зарекомендували себе гібриди Дербі F1 (період вегетації — 90–95 діб), Седона F1, Манас F1, Мелорі F1 (період вегетації — 105–115 діб).

Удобрення

Рослини цибулі досить вимогливі до родючості ґрунту. На формування 1 т врожаю цибуля ріпчаста виносить із ґрунту в середньому 4,2 кг азоту, 1,3 кг Р₂О₅ та 2,5 кг К₂О. Тому посіви цибулі потрібно розміщувати на родючих, пухких, багатих на органічну речовину, структурних, чистих від бур’янів землях. Непридатні для її вирощування важкі, перезволожені та кислі ґрунти.

Застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур передбачає обов’язкове використання розрахункових методів для точного визначення потрібної кількості мінеральних добрив. Для цього слід провести агрохімічний аналіз ґрунту, а вже потім розробляти план унесення добрив протягом вегетаційного періоду.

Наприклад, у східній частині Лісостепу України приблизні дози добрив становлять: з осені вносять фосфорні та ка­лійні — в дозі Р90–110К90–110; а навесні під час сівби, прямо в рядки, — азотні в дозі N25–40. Також потрібно постійно проводити підживлення протягом вегетаційного періоду. Причому азотні добрива вносять у вигляді нітратних та аміачних форм, фосфорні — у вигляді ортофосфорної кислоти (лише за краплинного зрошення), калійні — у вигляді солей, які не міс­тять у своєму складі хлору.

У разі підживлення за поверхневого зрошення добрива розкидають поверхнею посіву та негайно виконують поливи, а за краплинного зрошення їх вносять через краплинну стрічку з поливною водою. Підживлювати починають з початку вегетації культури. Приблизні дози добрив у підживлення у Східному Лісостепу України, в основному, становлять: у фазі до чотирьох листків — N60Р0К0; у фазі від чотирьох листків і до закінчення активного формування листкового апарату — N80–120Р20–30К30–40; у фазі формування цибулини — N20–30Р20–30К70–90. Наприкінці вегетації підживлення не проводять, тому що це може подовжити період дозрівання і цибуля погано визріє. Най­більша потреба цибулі в азоті — в період наростання вегетативної маси і формування цибулини. Якщо в цей період рослини відчуватимуть нестачу азоту, цибулина припинить формуватися.

Мікродобрива необхідно застосовувати лише за їхнього дефіциту в ґрунті згід­но з результатами аналізу, або коли на рослинах культури з’являються характерні ознаки їхнього дефіциту.

Сівба

Насіння проростає за будь-якої позитивної температури, але за температури 1–2°С поява сходів затягується на місяць і більше, за 14–15°С сходи з’являються через два тижні, за 20–22°С — через 6–8 днів. Сходи цибулі витримують зниження температури пові­тря до -5°С, а за температури нижче -5°С сходи гинуть. Насіння, що пройшло часткову яровизацію, сходить на 5–7 днів раніше порівняно із сухим насінням. Яровизація насіння відбувається, коли набрякле насіння без проростання підда­ється впливові холоду.

Сівбу проводять у перші дні фізичної стиглості ґрунту. В умовах Харківської області — це ІІІ декада березня — І декада квітня. Запізнення із сівбою навіть на 3–5 днів призводить до одержання зріджених сходів, поганого визрівання цибулин і зниження врожаю. Це пов’язано з тим, що верхній шар ґрунту швидко пересихає навесні і для його проростання може не вистачити вологи. Також цибуля чутлива до тривалості світлового дня, оскільки вона є представником рослин довгого дня.

Глибина висіву насіння становить 2,5–3 см — для умов поверхневого поливу, 1,5–2 см — для краплинного зрошення. Норма висіву насіння становить 0,9–1,2 млн схожих насінин на гектар. Ця норма дає змогу отримувати найбільш вирівняний урожай. Для одержання біль­шої цибулини застосовують проріджений посів із нормою висіву 600–800 тис. схожих насінин на один гектар.

Для цибулі застосовують широкорядний спосіб сівби. Обов’язковою умовою для вирощування цибулі є наявність пневматичної сівалки точного висіву з можливістю одночасного вкладання краплинної стрічки.

Догляд за посівами та зрошення

Догляд за посівами передбачає боротьбу зі шкідливими організмами, переважно хімічним методом, та поливи разом із підживленням мінеральними добривами. Під час застосування хімічних препаратів слід керуватися рекомендаціями від їхніх виробників.

Цибуля має низьку конкурентну здатність щодо бур’янів, особливо в перші 40–50 діб після появи сходів. Боротьба з бур’янами передбачає: внесення препаратів із діючою речовиною пендиметалін після сівби. За появи бур’янів до сходів цибулі потрібно вносити десиканти або препарати на основі гліфосатів. Під час вегетації культури застосовують страхові гербіциди з груп дифенілефірів і похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти. Зокрема, в ТОВ «С-Альфа Грин» вносили: після сів­би — Пендіган, 4,5 л/га, Гліфоган — 2 л/га; під час вегетації культури — Гоал 2Е (методом четвертинок, починаючи з фази двох листків культури — 0,125; 0,2; 0,25; 0,35 л/га), Лонтрел Гранд — 0,16 кг/га.

Найпоширенішими та найшкодочиннішими хворобами цибулі в умовах східної частини Лісостепу України є пероноспороз, альтернаріоз, стемфіліоз та фузаріоз. Для профілактики цих хвороб за настання умов, що сприятимуть розвитку патогенів, застосовують препарати з умістом міді та з хімічних груп стробілурини, феніламіди, дітіокарбамати, триазоли.

Так, у ТОВ «С-Альфа Грин» протягом вегетації культури за потреби вносили: Ридоміл Голд — 2,5 кг/га, Пергадо R — 5 кг/га, Луна Експіріенс — 0,75 л/га, Юніформ 446 SЕ СЕ — 0,9 л/га (через краплинну стрічку).

Найнебезпечнішими шкідниками в по­сівах цибулі є дротяники, цибулева муха, трипси та цибулева міль. Для боротьби з ними необхідно застосовувати інсектициди з хімічних груп піретроїди, неонікотиноїди, антраніламіди. В ТОВ «С-Альфа Грин» під час сівби в рядки вносили Форс 1,5 G — 15 кг/га; протягом вегетації культури за потреби застосовували інсектициди Енжіо — 0,18 л/га, Ексірель — 1 л/га.

Цибуля через слабку кореневу систему дуже вимоглива до вологості ґрунту, тому її зрошенню слід приділяти велику увагу. Її систематично поливають, забезпечуючи вологість ґрунту не нижче як 70–80% НВ. Разом із поливами посіви підживлюють, як уже було наведено вище. Не можна допускати висихання кореневої зони рослин! За недостатньої вологості ґрунту в період інтенсивної вегетації цибулі її ростові процеси сповільнюються і навіть припиняються. Рослини швидко формують дрібні цибулини, і їхня коренева система відмирає. Зазвичай поливи проводять не рідше, ніж що три доби.

Наприкінці вегетації сформовані цибулини краще визрівають за зниженої вологості ґрунту. Тому за 20 діб до збирання врожаю поливи припиняють. Це спри­яє доброму визріванню цибулин, швидкому вкриванню їх покривними лусками.

В умовах Східного Лісостепу України за краплинного зрошення поливні норми за вегетаційний період зазвичай становлять 2500–3500 м³/га, а в разі дощування — 3500–4500 м³/га.

Збір урожаю

Збір розпочинають тоді, коли цибуля досягає фізіологічної стиглості. Це припадає на той період, коли шийка цибулини втрачає пружність, що призводить до вилягання пера. Цибулинам, які закладатимуть на зберігання, необхідно дати можливість висохнути в полі.

У сезоні 2019 року в ТОВ «С-Альфа Грин», яке господарює в Харківській області, дотримувалися вищеописаної технології вирощування цибулі. Так, за краплинного зрошення у виробничих умовах у середньому було отримано врожайність товарної цибулі гібридів Седона F1, Манас F1, Мелорі F1 та Дербі F1 на рівні 104,2; 77,2; 75,8 та 72 т/га відповідно. Також слід зазначити, що цибулини гібрида Мелорі F1 мали привабливіший товарний вигляд завдяки темно-бронзовому кольору покривних лусочок.

В. Скидан, головний агроном ТОВ «С-Альфа Грин», к. с.-г. н., с. н. с.

М. Скидан, доцент кафедри агрохімії ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, к. с.-г. н., с. н. с.

І. Калашник, провідний регіональний менеджер ТОВ «Бейо Україна»